Ухвала

від 20.04.2021 по справі 320/3467/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3467/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Собків Я.М., суддів - Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено частково .

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 29 жовтня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з недотриманням п.1ч.5ст.296 КАС України, та в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 29 грудня 2020 року на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з пропущенням строку звернення із апеляційною скаргою.

08.02.2021 року Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано клопотання Головного управління ДПС у Київській області про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Клопотання обґрунтовано тим, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість забезпечити сплату судового збору вчасно у зв`язку із тривалістю процедури його сплати. Крім іншого, у клопотанні підкреслено, що при первісному поданні апеляційної скарги недоліки могли б бути усунуті вчасно за умови надання апеляційним судом розумного строку для їх усунення.

Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Посилання скаржника на гарантоване чинним законодавством право останнього на апеляційне оскарження судового рішення суд вважає помилковим у контексті спірних правовідносин з огляду на наступне.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку скаржником не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів скаржника щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Я.М. Собків

суддя Я.Б. Глущенко

суддя Л.Т. Черпіцька