Постанова

від 15.04.2021 по справі 600/930/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/930/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дембіцький П.Д.

Суддя-доповідач - Франовська К.С.

15 квітня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, третя особа - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року майор служби цивільного захисту, заступник начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального спеціалізованого призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування виданого начальником Управління ДСНС України у Чернівецькій області полковником служби цивільного захисту Михайлюком С.М., наказу по особовому складу № 116 від 12.06.2020 року, про притягнення його до дисциплінарного стягнення у вигляді догани та часткового позбавлення премії у розмірі 35% від встановленого розміру.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі відкрито загальне позовне провадження, до участі у справі в якості третьої особи залучено Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління ДСНС України у Чернівецькій області.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Наказ по особовому складу № 116 від 12.06.2020 року, виданий начальником Управління ДСНС України у Чернівецькій області полковником служби цивільного захисту Михайлюком С.М., в частині накладення на ОСОБА_1 , майора служби цивільного захисту, заступника начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління, дисциплінарне стягнення у вигляді догани та позбавлення частково премії за травень 2020 року у розмірі 35% від встановленого розміру.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13090,44 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову у позові.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судове рішення ґрунтується лише на доводах позивача та поданих ним доказах, що є грубим порушенням вимог ч.1 ст.8 та ч.4 ст.9 КАС України і що призвело до неправильного вирішення спору.

Скаржник звертає увагу на те, що твердження суду про те, що у наказі Управління ДСНС України в Чернівецькій області від 04.05.2020 року №79 "Про призначення службового розслідування" не зазначено підстави, посадової особи, яка неналежно виконувала службові обов`язки, не зазначено осіб, щодо яких має бути проведено службове розслідування, у висновку не зазначено, які саме порушення вимог законів, нормативно-правових актів, наказів, розпоряджень допустив ОСОБА_1 , що призвело до псування, втрати закріпленого майна, обладнання, техніки, завдання матеріальних збитків, і що відповідач не надав суду доказів щодо підтвердження підстав, які слугували для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, - відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються.

Скаржник звертає увагу також і на те, що службове розслідування проводилось відповідно до рапорту від 29.04.20 року ОСОБА_2 за фактами не продовження дозволу на функціонування роздавальної камери вибухових речовин та засобів підриву, несвоєчасного отримання дозволу на перевезення небезпечних вантажів та відсутність відповідного навчання в уповноваженої особи для отримання вибухових матеріалів.

Скаржник зазначає, що об`єктом вчиненого позивачем правопорушення стали суспільні відносини і соціальні цінності (життя, здоров`я), які були поставлені під загрозу заподіяння такої шкоди та які охороняються законом, а також вимоги законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту.

Об`єктивна сторона скоєного позивачем дисциплінарного проступку, характеризується, на думку скаржника, наступним:

в період з 08 квітня 2020 року по 23 квітня 2020 року групою піротехнічних робіт, яка знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні та віданні позивача, що підтверджується графічною структурою АРЗ СП Управління (т.1 а.с.157), було здійснено 5 виїздів для проведення очистки місцевості від вибухонебезпечних предметів в зоні відповідальності АРЗ СП Управління із залученням транспортних засобів з недійсними свідоцтвами, що підтверджується відповідними наказами від 08.04.2020 №66 (т.1 а.с.108), від 10.04.2020 №68 (т.1 а.с.109), від 14.04.2020 №69 (т.1 а.с. 110), від 22.04.2020 №75 (т.1 а.с.111) та від 23.04.2020 №76 (т.1 а.с.112).

Позивач не проконтролював готовність підпорядкованого йому особового складу і техніки до виконання завдань за призначенням, проте мав всі для цього службові повноваження.

Бездіяльність ОСОБА_1 перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із наслідками, що настали.

На думку скаржника, висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

Також скаржник вказує на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права і розгляд справи без участі представника відповідача, адвоката Бошелюк Ю.М., яка подала заяву про оголошення перерви у зв`язку із зайнятістю у кримінальній справі в іншому суді.

Не погоджується відповідач і з рішення суду в частині відшкодування судових витрат, реальність яких має бути перевірена судом.

У відзиві позивач вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги та просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 проходить службу в ДСНС України з лютого 2009 року по даний час на різних посадах, з 10 лютого 2018 року за контрактом. ОСОБА_1 має спеціальне звання "майор служби цивільного захисту".

Наказом Управління ДСНС України у Чернівецькій області від 08.02.2019 року №34 (по особовому складу) капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника групи автотранспортного забезпечення та ремонту техніки Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління призначено заступником начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління з 08.02.2019 року, на вищу посаду в порядку просування.

Наказом Управління ДСНС України у Чернівецькій області від 12.06.2020 року № 116 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора служби цивільного захисту, заступника начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за низьку організацію діяльності групи піротехнічних робіт в питаннях виконання робіт зі знешкодження вибухонебезпечних предметів, діяльності групи піротехнічних робіт без наявних відповідних дозвільних документів та не вжиття відповідних заходів щодо їх отримання, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани та позбавлено частково премії за травень 2020 року у розмірі 35 % від встановленого розміру

Вважаючи наказ начальника Управління ДСНС України у Чернівецькій області упередженим, необґрунтованим та незаконним, таким, що суперечить вимогам Закону України Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту № 1068-VI від 05 березня 2009 року та Положенню про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженому Постановою КМУ № 593 від 11 липня 2013 року, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного наказу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 102 Кодексу цивільного захисту України установлено, що на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати свій службовий обов`язок.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 103 Кодексу цивільного захисту України щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.

Питання, пов`язані з проходженням служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту врегульовано Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 11 липня 2013 р. (надалі за текстом - Положення ).

Пунктом 2 цього Положення визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Згідно пункту 29 Положення особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Також, частиною 3 статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту затверджено Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI (надалі за текстом - Дисциплінарний статут ).

Пункт 1 Розділу І Дисциплінарного статуту визначає, що службова дисципліна - це бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Відповідно до п.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Пунктом 8 Дисциплінарного статуту визначено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або не належне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Згідно п.31 Дисциплінарного статуту, керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту має право застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення, визначені цим Статутом, у повному обсязі.

Відповідно до п.83 Дисциплінарного статуту, прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Пунктами 68, 69 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

На осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Згідно п.58, 59 Дисциплінарного статуту, грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад`юнктами, докторантами.

До діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

За приписами пункту 24 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту начальник зобов`язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

При цьому пунктом 28 вказаного Статуту передбачено, що прямий начальник зобов`язаний не рідше ніж один раз на півроку контролювати стан службової дисципліни серед підлеглих та вживати заходів із запобігання вчиненню дисциплінарних правопорушень. Начальник, який не забезпечив додержання підлеглими належного рівня службової дисципліни та не вжив для цього відповідних заходів, несе встановлену цим Статутом відповідальність.

Порядок проведення службового розслідування в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджений наказом МВС України 05.05.2015 №515, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2015 за №582/27027, визначає підстави призначення, процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів, права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення.

Згідно з п. 2 розділу 1 Інструкції №515 метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Відповідно до п.3 розділу VII Наказу МВС України 05.05.2015 №515, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла(и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам); заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни; наявність причинного зв`язку між порушенням(и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками; умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього; вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено; заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Наведені норми Інструкції №515 та Дисциплінарного статуту, дають підстави для висновку, що проведення виключно об`єктивного, неупередженого службового розслідування (у випадку його безпосереднього проведення), на підставі всебічно досліджених усіх умов та обставин події, є наслідком обґрунтованого застосування дисциплінарного стягнення.

При цьому, колегія суддів зауважує, що притягнення до дисциплінарної відповідальності, можливе за умови доведення належними доказами фактів порушень працівником ДСНС вимог законодавства.

Судом встановлено, що згідно наказу ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності та депремійований за "низьку організацію діяльності групи піротехнічних робіт в питаннях виконання робіт зі знешкодження вибухонебезпечних предметів, діяльності групи піротехнічних робіт без наявних відповідних дозвільних документів та не вжиття відповідних заходів щодо їх отримання".

Як зазначив відповідач, прийняття наказу зумовлено невиконанням позивачем за посадою функціональних обов`язків по забезпеченню постійної готовності підпорядкованих сил і засобів до оперативного реагування на надзвичайні ситуації, пожежі, інші події, рятування людей та надання допомоги населенню.

До такого висновку прийшла дисциплінарна комісія, що провела службове розслідування, в ході якого було встановлено :

- факт непродовження дозволу на функціонування роздавальної камери вибухових речовин та засобів підриву ;

- факт несвоєчасного отримання дозволу на перевезення небезпечних вантажів ;

- факт відсутності навчання в уповноваженої особи для отримання вибухових матеріалів.

Суд встановив, що тимчасова роздавальна камера (приміщення, що призначене, обладнане і розташоване відповідно до регламентних вимог для тимчасового зберігання вибухових матеріалів та засобів підриву) АРЗ СП Управління ДСНС України у Чернівецькій області функціонувала на підставі дозволу № 006581, виданого 29 березня 2016 року ГУНП в Чернівецькій області начальнику Управління ДСНС Михайлюку С.М., строком до 29 квітня 2020 року, відповідно до Наказу МВС України від 21.08.98 № 622 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів". (т.1 а.с.87)

У зв`язку із закінченням терміну виданого дозволу, 27 квітня 2020 року АРЗ СП Управління

ДСНС України у Чернівецькій області підготовлені та подані до ГУНП у Чернівецькій області відповідні документи для продовження дозволу.

29 квітня 2020 року тимчасова роздавальна камері була опечатана інспектором з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору Чернівецького ВП ГУНП України в Чернівецькій області у зв`язку з тим, що Наказом МВС України від 16.01.2019 № 17 "Про затвердження Інструкції про організацію придбання, обліку, зберігання і видачі вибухових матеріалів в органах управління та формуваннях Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту" визначено новий порядок придбання, обліку, зберігання і видачі вибухових матеріалів, призначених для спеціального використання в органах управління, аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формуваннях спеціального призначення, спеціальних авіаційних та інших формуваннях, державних пожежно-рятувальних підрозділах (частинах), навчальних центрах, формуваннях та підрозділах забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі - органи управління (формування) ОРС ЦЗ).

Згідно Інструкції, затвердженої даним Наказом №17 облік вибухових матеріалів (ВМ) здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України. Керівники органів управління (формувань) ОРС ЦЗ згідно з даними про наявність і стан ВМ організовують їх закупівлю, облік, зберігання, видачу та перевезення.

В органах управління (формуваннях) ОРС ЦЗ наказами керівників визначаються особи із числа посадових осіб відділів (секторів) матеріально-технічного (ресурсного) забезпечення, які визначаються відповідальними особами за ВМ.

Посадові особи в органах управління (формуваннях) ОРС ЦЗ забезпечують:

керівник органу управління, аварійно-рятувального формування центрального підпорядкування ОРС ЦЗ - забезпечує організацію та загальне керівництво щодо питань обліку, придбання, зберігання, перевезення ВМ;

перший заступник керівника органу управління, аварійно-рятувального формування центрального підпорядкування ОРС ЦЗ - здійснює контроль за обладнанням місць зберігання ВМ системами протипожежного захисту і системами тривожної сигналізації та контроль за їх правильною експлуатацією та справністю;

начальник управління (відділу, сектору) ресурсного (матеріально-технічного) забезпечення органу управління (формування), аварійно-рятувального формування центрального підпорядкування ОРС ЦЗ - здійснює контроль за придбанням, зберіганням, обліком, перевезенням ВМ, за наданням звітності до ДСНС через самостійний структурний підрозділ апарату ДСНС, який організовує ресурсне (матеріально-технічне) забезпечення у визначені строки;

керівник аварійно-рятувального формування спеціального призначення ОРС ЦЗ - забезпечує проведення заходів із придбання, обліку, зберігання, перевезення, використання ВМ;

відповідальна особа за ВМ (із числа начальницького складу відділу (сектору) ресурсного (матеріально-технічного) забезпечення органу управління (формування) ОРС ЦЗ - організовує облік та зберігання ВМ, надання пропозицій щодо придбання ВМ;

керівник підрозділу, що безпосередньо виконує роботи з використанням ВМ - контролює збереження отриманих ВМ, використання їх за призначенням, повноту, вчасність та достовірність подання звітних документів, що підтверджують використання ВМ, до органу управління (формування) ОРС ЦЗ через управління (відділ, сектор) ресурсного (матеріально-технічного) забезпечення;

начальник складу (завідувач сховища) ВМ - забезпечує збереження вибухових матеріалів, які зберігаються на складі ВМ, ведення складського обліку, видачу та повернення ВМ.

29.04.2020 року заступник начальника Управління з реагування на надзвичайні ситуації Управління ДСНС України у Чернівецькій області В. Бабюк звернувся з рапортом до начальника Управління ДСНС України у Чернівецькій області, в якому зазначив, що станом на 29 квітня 2020 року керівництвом АРЗ СП Управління ДСНС України у Чернівецькій області не продовжено дозвіл на функціонування роздавальної камери вибухових речовин та засобів підриву, несвоєчасно отримано дозвіл на перевезення небезпечних вантажів та не проведено навчання уповноваженої особи для отримання вибухових матеріалів, у зв`язку з чим клопотав про призначення службового розслідування, на якому міститься резолюцію керівника, ОСОБА_3 до виконання. (т.1 а.с. 76).

Начальником Управління ДСНС України у Чернівецькій області, на підставі рапорту підполковником служби цивільного захисту ОСОБА_3 , першого заступника начальника Управління від 29.04.2020 року видано Наказ від 04.05.2020 року № 79 Про призначення службового розслідування . (т. 1 а. с. 77).

За результатами службового розслідування складено Висновок від 02.06.2020 року, який затверджено начальником Управління ДСНС України у Чернівецькій області 02.06.2020 року. (т. 1 а. с. 17-27, 114-124).

Начальником Управління ДСНС України у Чернівецькій області за наслідками службового розслідування відповідно до Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 року № 1068-VІ видано Наказ 12.06.2020 року № 116 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , без врахування письмових пояснень ОСОБА_1 від 09.06.2020 року, та не зазначення причин їх не врахування, та інших. (т. 1 а. с. 12-13, 126).

Отже, як встановив суд, Наказ МВС України від 16.01.2019 № 17 "Про затвердження Інструкції про організацію придбання, обліку, зберігання і видачі вибухових матеріалів в органах управління та формуваннях Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту", яким визначено новий порядок придбання, обліку, зберігання і видачі вибухових матеріалів, призначених для спеціального використання в органах управління, аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формуваннях спеціального призначення, спеціальних авіаційних та інших формуваннях не був доведений до АРЗ СП, що зумовило звернення за отриманням дозволу за старим порядком до ГУНП в Чернівецькій області.

Відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження обов`язку позивача на Посадовою інструкцією контролю за нормативною базою забезпечення роботи АРЗ , а так само і контролю за забезпечення, організацію щодо питань обліку, придбання, зберігання, перевезення ВМ.

Що стосується несвоєчасного отримання дозволу на перевезення небезпечних вантажів, суд встановив наступне.

Порядок видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів затверджений Наказом МВС України №656 від 04.08.2018 року.

Як встановлено, 07.04.2020 року закінчився термін дії дозволу на перевезення небезпечних вантажів АРЗ СП УДСНС України в Чернівецькій області. Продовжено було дозвіл 28.04.2020 року.

Разом з тим, функціональні (посадові) обов`язки позивача не містять обов`язку оформлення документації (а так само, здійснення контролю за оформленням такого дозволу іншими посадовими особами) щодо отримання дозволу на перевезення небезпечних вантажів.

Стосовно непроведення навчання уповноваженої особи для отримання вибухових матеріалів, встановлено, що попередньо відповідну підготовку отримав працівник ОСОБА_4 , проте видане йому свідоцтво № НОМЕР_1 втратило чинність 14 листопада 2019 року, що вимагало проведення нового курсу навчання уповноваженої особи на підставі укладеного договору та попередньої оплати. Такий договір було укладено 27.11.2019 року між АРЗ СП та ФОП ОСОБА_5 , а навчання проведене з 12 по 19 травня 2020 року з видачею свідоцтва уповноваженій особі ОСОБА_6 20.05.2020 року.

Оскільки до функціональних обов`язків позивача не входить ні укладення договору на навчання, ні контроль за своєчасним укладенням такого договору, а так само за дотриманням строків отримання дозволу на перевезення небезпечних вантажів, правові підстави для дисциплінарної відповідальності відсутні.

Узагальнюючи, апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку (висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17).

Разом з тим, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

У справі, що переглядається, судом встановлено, що згідно розподілу посадових обов`язків та повноважень, до обов`язків ОСОБА_1 за посадою входить: здійснення, у межах повноважень, організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції щодо забезпечення реалізації у сфері ліквідації надзвичайних ситуацій; організовує, координує і контролює діяльність частину спеціальних та аварійно-рятувальних робіт, молодшого інспектора служби дорожнього руху - водія, групу життєзабезпечення. (т. 1 а. с. 35, 66).

Крім того, діяльність посадових осіб Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління регулюється розподілом посадових обов`язків та повноважень між начальником Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Чернівецькій області, першим знатником та заступниками, затвердженого наказом АРЗ СП Управління ДСНС у Чернівецькій області від 11.01.2019 № 19 (далі - Наказ № 19).

Згідно Наказу № 19 начальник Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Чернівецькій області спрямовує і координує діяльності першого заступника, заступника начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації, заступника начальника загону - начальника аварійно-рятувальної частини.

Начальник АРЗ СП очолює Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Управління ДСНС України у Чернівецькій області та здійснює керівництво його діяльності відповідно до вимог Статуту Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайного призначення у Чернівецькій області.

Несе персональну відповідальність за виконання покладених на АРЗ СП завдань та прийняття ним рішень, визначає ступінь відповідальності керівників структурних підрозділів.

На час відсутності начальника АРЗ СП (відрядження, відпустки та інше) його обов`язки тимчасово виконує перший заступник, або один із заступників, визначений наказом Начальника Управління ДСНС України у Чернівецькій області.

Відповідно до п. 2.1 Наказу № 19 перший заступник, заступники начальника АРЗ СП, зокрема: - забезпечує виконання Конституції України та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства внутрішніх справ України, доручень Президента України та Міністра внутрішніх справ України, наказів і доручень голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, доручень першого заступника та заступника Голови ДСНС України, актів Чернівецької обласної державної адміністрації та Чернівецької обласної ради, інших актів законодавства України (в межах компетенції АРЗ СП), а також Положення про ДСНС України, Статуту Аварійно-рятувального загону спеціального призначення, доручень начальника Управління, заходів, передбачених планами роботи ДСНС України, Управління, АРЗ СП, реалізацію державної політики у визначені ДСНС України сфері відповідальності, відповідно до розподілу посадових обов`язків та повноважень;

- аналізують діяльність підпорядкованих органів і підрозділів, визначають основні фактори, які впливають на результати роботи, та вживають заходів щодо підвищення ефективності їх діяльності по напрямках;

- несуть персональну відповідальність перед начальником АРЗ СП за своєчасне і повне виконання вимог законодавства, актів та доручень Президента України, Кабінету міністрів України, ДСНС України, облдержадміністрації і обласної ради, інших документів у структурних та підпорядкованих підрозділів АРЗ СП, роботу зі зверненнями громадян, стан виконавської дисципліни за відповідними напрямками діяльності;

- розглядають і візують проекти наказів АРЗ СП, відповідно до розподілу посадових обов`язків і повноважень

Відповідно п. 4.1 Наказу № 19 заступник начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації:

- здійснює, у межах повноважень, організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції щодо забезпечення реалізації у сфері ліквідації надзвичайних ситуацій;

- організовує, координує і контролює діяльність частини спеціальних та аварійно-рятувальних робіт, молодшого інспектора служби дорожнього руху-водія, групи життєзабезпечення. (т. 1 а. с. 30-38).

Діяльність заступника начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління регулює також посадова інструкція заступника начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Чернівецькій області, затвердженого першим заступником начальника управління ДСНС України у Чернівецькій області 24.01.2019 року. (далі - Посадова інструкція).

Згідно п. 1.2. Посадової інструкції координацію діяльності заступника начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Загону здійснює начальник Загону.

Відповідно п. 1.3. Посадової інструкції заступник начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Загону у своїй діяльності керується Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та ДСНС, Статутом Загону, а також цією посадовою інструкцією.

Згідно п. 2.1 Посадової інструкції заступник начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Загону здійснює контроль за всіма видами службової та виробничої діяльності підпорядкованих частин загону.

Пунктом 2.4. Посадової інструкції визначено, що заступник начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Загону забезпечує оперативну готовність підпорядкованих підрозділів при виїздах на ліквідацію надзвичайних ситуацій.

Згідно п. 3.1. Посадової інструкції заступник начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Загону має право безпосередньо в будь-який час відвідувати структурні підрозділи, зупиняти роботу машин, механізмів, устаткування та інших засобів праці при порушенні, які створюють загрозу життю чи здоров`ю працівників.

Пунктом 4 Посадової інструкції визначено, що заступник начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Загону несе відповідальність за невиконання та неналежне виконання наказів, вказівок та розпоряджень начальника Загону, посадових завдань та обов`язків, які на нього покладені згідно цієї інструкції. (т. 1 а. с. 40-43, 158-159).

Суд звертає увагу, що у висновку службового розслідування у даній справі не зазначено, обставини, за яких ОСОБА_1 порушив службову дисципліну чи функціональні(посадові) обов`язки, час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки, їх тяжкість, що настали у зв`язку з цим; заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , наявність причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни ОСОБА_1 та їх наслідками, умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього, вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено ОСОБА_1 , заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення, обставини, причини, умови та наслідки вчиненого ОСОБА_1 порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність його вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

У резолютивній частині висновку службового розслідування не зазначено про те, чи підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення, а також не зазначено, в чому полягає порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , які накази, розпорядження не виконав та які вимоги п.п. 3 Дисциплінарного статуту. Крім того, не зазначено чітко підстави, а саме, - дії яких посадових осіб, пов`язаних із неналежним виконанням службових обов`язків, привели до порушення вимог закону та інших нормативно-правових актів, що потягло за собою псування, або втрати майна, обладнання, техніки, спричинення матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особового складу підрозділу цивільного захисту або інших осіб, як передбачено Інструкцією про порядок проведення службового розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, що затверджена наказом МВС України від 05.05.2015 № 515.

Із змісту Наказу Управління ДСНС України у Чернівецькій області від 12.06.2020 року № 116 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності видно, що за низьку організацію діяльності групи піротехнічних робіт в питаннях виконання робіт зі знешкодження вибухонебезпечних предметів, діяльності групи піротехнічних робіт без наявних відповідних дозвільних документів та не вжиття відповідних заходів щодо їх отримання, на майора служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступника начальника загону з реагування на надзвичайні ситуації Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани та позбавлення частково премії за травень 2020 року у розмірі 35 % від встановленого розміру

У вказаному наказі, в частині притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , не зазначено, які саме вимоги п.п. 2. 3 Дисциплінарного статуту порушив Закревський, які накази, розпорядження не виконав ОСОБА_1 . Крім того, не зазначено які порушення вимог закону та інших нормативно-правових актів допустив ОСОБА_1 , що призвело до псування, або втрати майна, обладнання, техніки, спричинення матеріальних збитків, внаслідок чого завдало здоров`ю особового складу підрозділу цивільного захисту або інших осіб, як передбачено Інструкцією про порядок проведення службового розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, що затверджена наказом МВС України від 05.05.2015 № 515.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з відсутності складу дисциплінарного проступку позивача та порушень порядку проведення службового розслідування, водночас, не ставлячи під сумнів підставу, як причину його проведення.

Підсумовуючи, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про непідтвердженість факту вчинення дисциплінарного проступку позивачем, необгрунтованість висновків службового розслідування та, як наслідок, неправомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) ЄСПЛ вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача залишені без задоволення.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову, з викладених мотивів.

Що стосується висновків суду про відшкодування судових витрат, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як передбачено ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи видно, що на підтвердження судових витрат позивачем надано :договір про надання правової допомоги від 20.06.2020 року (т. 1 а. с. 44); ордер адвоката серія СЕ № 1006649 (т. 1 а.с. 169); свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 560 (т. 1 а.с. 170); акт прийому-передачі робіт (наданих робіт) від 21.01.2021 року, яким визначено, що година роботи становить 1135,00 грн, детальний опис виконаної адвокатом роботи: попередня усна консультація 1 год, складання позову, вивчення судової практики 6 год., участь в судових засіданнях 7 годин; квитанції до прибуткового касового ордера від 30.06.2020 року згідно якої позивачем сплачено 7945,00 грн (т. 1 а.с. 46), від 30.12.2020 року згідно якої позивачем сплачено 4540,00 грн. (т. 2 а. с. 92) за правову допомогу, від 11.01.2021 року згідно якої позивачем сплачено 1135,00 грн (т. 2 а. с. 167).

Враховуючи наведене , колегія суддів вважає, що витрати на правничу допомогу належним чином підтверджені, співмірні зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг, а тому підлягають відшкодуванню у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суб`єкта владних повноважень - Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Крім того, в процесі апеляційного розгляду справи позивач подав заяву про відшкодування витрат на відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи судом апеляційної інстанції. На підтвердження заявленої до відшкодування суми 8159,55 грн. позивач подав договір про надання правової допомоги від 22.03.21 р., укладений між ОСОБА_7 та адвокатом Шереметою І.С., ордер адвоката,свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 560, розрахунок вартості виконаних робіт, їх детальний опис та акт прийому передачі виконаних робіт.

З огляду на зміст документів, що подані представником позивача до суду апеляційної інстанції, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, апеляційний суд вважає, що гонорар адвоката у цій справі у загальній сумі 8159,55 грн. є співмірним та розумним відносно наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Натомість, відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката та не спростовано розміру заявлених представником позивача у заяві вимог.

Відтак, заява позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8159,55 грн підлягає до задоволення, з урахуванням перелічених висновків у цьому судовому рішенні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року - без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8159 (вісім тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн. 55 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області ( ЄДРПОУ 38595868, м.Чернівці, вул.Комарова,1-а)

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 квітня 2021 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.