Ухвала

від 20.04.2021 по справі 160/6346/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 квітня 2021 року

м. Київ

справа №160/6346/20

адміністративне провадження №К/9901/9966/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Н.В. Коваленко,

суддів: Я.О. Берназюка, Т.Г. Стрелець,

перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Втормет про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

У С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надійшла до Верховного Суду 22 березня 2021 року.

Згідно з відтиском штемпелю АТ Укрпошта на поштовому конверті касаційна скарга направлена до суду 18 березня 2021 року.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 329, пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У відповідності до частини четвертої статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції приймаються, проголошуються, вручаються (видаються або надсилаються) учасникам справи в порядку, встановленому главою 9 розділу цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Аналіз наведених вище положень свідчить про те, що належним доказом, який би підтверджував дату отримання судового рішення може бути: повідомлення отримане судом про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу скаржника, якщо таке рішення направлялось електронною поштою або поштове повідомлення із відміткою про його отримання, відмову в отриманні копії судового рішення або відсутність особи за адресою місцезнаходження, якщо судове рішення направлялось скаржнику поштою.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова Третього апеляційного адміністративного суду прийнята у відкритому судовому засіданні 12 листопада 2020 року.

До Верховного Суду з касаційною скаргою Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось 18 березня 2021 року, тобто з пропуском 30-денного строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року. Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник обґрунтовує тим, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Втормет у цій справі була розглянута у відкритому судовому засіданні без участі представника позивача. Копія оскаржуваної постанови надійшла на офіційну електронну адресу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів лише 10 березня 2021 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відділення Фонду за вх. № 329/04-01 від 10 березня 2021 року.

Участь у судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача не приймав, інформацію щодо постанови від 12 листопада 2020 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена 11 березня 2021 року, а тому скаржник не міг вчасно дізнатися про зміст оскаржуваної постанови.

Однак, колегія суддів відхиляє надані скаржником документи про отримання судового рішення, оскільки належним доказом на підтвердження дати отримання судового рішення, яке направлено електронною поштою, є повідомлення отримане судом про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу скаржника.

Зважаючи на те, що скаржником не надано повідомлення отримане судом про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу скаржника, колегія суддів не може визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження, а тому в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відмовляє.

Таким чином, скаржнику на усунення недоліків касаційної скарги слід подати нове клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та докази, які підтверджують дату отримання судового рішення у відповідності до вимог частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційну скаргу подано на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в ній зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Скаржник має чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням, із урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (ст.ст. 351-354) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Необхідно чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на їх думку, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Окрім того, оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скаржник в касаційній скарзі повинен зазначити виняткові підстави для касаційного оскарження, які передбачені підпунктами а , б , в , г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість касаційна скарга Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не містить підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої та підпунктів а , б , в , г пункту 2 п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у їх системному взаємозв`язку.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Отже, касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з дня її отримання для усунення її недоліків шляхом зазначення обґрунтувань підстав звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням підтверджуючих доказів дати отримання оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, викладені в касаційній скарзі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

2. Залишити без руху касаційну Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Втормет про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

3. Надати Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

4. Надіслати Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Т.Г. Стрелець