Ухвала

від 16.04.2021 по справі 404/3377/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3377/19

Номер провадження 1-кс/404/868/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , адвоката неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 : ОСОБА_6 розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12019120020001833, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда зі скаргою, відповідно до якої просив:

-повідомлення про підозру від 20.02.2021 року ОСОБА_7 у кримінальному провадження №12019120020001833 від 08.03.2019 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, скасувати;

-зобов`язати прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про скасування підозри ОСОБА_7 .

На обґрунтування скарги зазначено, що повідомлення про підозру від 20.02.2021 року внесено поза межами встановлених ст. 219 КПК України строків досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_7 в якості підозрюваної не викликалась до органу досудового розслідування (дізнання) до 24.02.2021 року, і ніяких заходів щодо встановлення її місцезнаходження ніким не вживалось.

Також, вказував, що викладені в повідомленні про підозру дані є такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відповідно повідомлення про підозру є необґрунтованим та безпідставним, суперечить матеріалам кримінального провадження та порушує право на захист ОСОБА_7 , в її діях відсутній склад будь-якого кримінального проступку та злочину. Викладені в повідомленні про підозру обставини правопорушення, суперечать матеріалам кримінального провадження, також кваліфікація дій ОСОБА_7 не відповідає положенням КК України, загальним принципам кваліфікації правопорушення, що тягне за собою необґрунтованість підозри і відповідно її скасування.

Крім того, вказував, що повідомлення про підозру виготовлено на офіційному бланку неіснуючого підрозділу - Кропивницького відділу поліції, в той час, як посадова особа, яка винесла повідомлення про підозру займає посаду дізнавача Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Скаржник вимоги скарги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в скарзі.

Під час розгляду скарги надав письмові доповнення до її обґрунтування, в яких вказав, що додатковою підставою для задоволення скарги є те, що повідомлення про підозру винесене, підписане та погоджене не уповноваженими службовими особами інспектором сектору дізнання та процесуальним прокурором, оскільки наявні в матеріалах кримінального провадження постанова про призначення групи дізнавачів для здійснення досудового розслідування від 05.02.2021 року, так і постанова про призначення групи прокурорів від 05.02.2021 року не підписані відповідними керівниками органів дізнання та прокуратури. На підтвердження чого надав копії вказаних постанов, які не підписані уповноваженими особами. Зазначив, що вказані копії сфотографовані ним, при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження

Непідписання вказаних процесуальних документів обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень, про що було зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.02.2021 року.

Дізнавач під час розгляду скарги, заперечила проти задоволення вимог заявлених у скарзі, посилаючись на її необґрунтованість, зазначила, що на час повідомлення ОСОБА_7 про підозру було зібрано достатньо доказів, які давали б підстави зробити висновок про її винуватість. Вказувала, що нею було вчинено всі необхідні дії передбачені чинним КПК України для повідомлення ОСОБА_7 про підозру, а також для вручення повісток про виклик до ІСД, в якості підозрюваної.

Щодо посилань скаржника, що повідомлення про підозру від 20.02.2021 року внесено поза межами встановлених ст. 219 КПК України строків досудового розслідування, вказувала, що строки досудового розслідування у даному випадку регламентується нормами п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК України, зважаючи на те, що ОСОБА_7 було повідомлено про підозру.

Щодо посилань скаржника, що повідомлення про підозру виготовлено на офіційному бланку неіснуючого підрозділу Кропивницького відділу поліції, вказала, що це є технічною помилкою, вчиненою у зв`язку з реорганізацією Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, тобто використано застарілий бланк, при цьому посадова особа, яка його склала та підписала зазначена вірно.

Також, вказувала, що ОСОБА_7 тривалий час уникає явок до органу досудового розслідування, в зв`язку чим ІСД було неодноразово здійснено виїзд за місцем її проживання з метою вручення їй повісток про допит, як в якості свідка, так і потерпілої, проте такі намагання виявились марними.

Щодо посилань скаржника на наявність не підписаних постанов в матеріалах кримінального провадження, вказала, що на час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження скаржника, вони дійсно були не підписані, проте це робочі моменти, оскільки інформація до ЄРДР з цього приводу внесена своєчасно.

Адвокат законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 : ОСОБА_6 під час розгляду скарги вказав, що скарга необґрунтована, вважає, що адвокат підозрюваної зловживає своїми процесуальними правами.

Прокурор викликався, не з`явився, його неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що у провадженніСД КропивницькогоРУП ГУНПв Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120020001833 від 08.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Крім того, з наданих матеріалів кримінального провадження встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КК України, вручено 20.02.2020 року матері ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; голові квартального комітету №28 ОСОБА_9 , надіслано поштою за місцем реєстрації ОСОБА_7 : АДРЕСА_1 та за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 : АДРЕСА_2 , а також надіслано на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, матеріалами кримінального провадження встановлено, що до оголошення в розшук ОСОБА_7 , її місце знаходження, як свідка встановлено не було, в зв`язку з чим слідчим суддею було задоволено клопотання дізнавача та було надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння розташованого на земельній ділянці 3510100000:02:028:0721, за адресою: АДРЕСА_3 з метою встановлення місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тобто, на час прийняття рішення про розшук підозрюваної слідство тривалий час не могло встановити її місце знаходження та викликати у відділ поліції, як свідка.

З матеріалів кримінального провадження №12019120020001833 також встановлено, що 20.02.2021 року ІСД було направлено на електронну пошту ОСОБА_7 : ІНФОРМАЦІЯ_2 повістки про виклик до ІСД в якості підозрюваної на 24.02.2021 року, 25.02.2021 року, 26.02.2021 року.

При дослідження матеріалів кримінального провадження встановлено, що обставини зазначені у даній скарзі частково вже були предметом розгляду слідчого судді по скаргам розглянутим в рамках кримінального провадження №12019120020001833, в задоволенні яких було відмовлено.

Скаржник, як вже зазначалося, обґрунтовуючи вимоги скарги посилався, що матеріали кримінального провадження містять не підписані постанови про призначення групи дізнавачів для здійснення досудового розслідування та постанову про призначення групи прокурорів від 05.02.2021 року.

Проте, при дослідженні матеріалів кримінального провадження, встановлено наявність лише однієї не підписаної постанови заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_10 від 05.02.2021 року про призначення групи прокурорів, згідно до якої призначено групу прокурорів у складі: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Так, матеріали кримінального провадження місять підписану постанову заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_10 від 13.07.2020 року про призначення у кримінальному провадженні №12019120020001833 групи прокурорів у складі: прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_11 , прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_14 .

Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1ст. 303 КПК України.

Так, згідно з п. 10 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

У свою чергу, порядок повідомлення про підозру врегульованийГлавою 22 КПК України.

Зокрема, положеннямст. 276 КПК Українивизначено вичерпний перелік випадків, за наявності яких в обов`язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру, та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких належать слідчий чи прокурор.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1ст. 277 КПК України, зокрема містити наступні відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

За змістомст. 278 КПК Україниписьмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ЧиннийКримінальний процесуальний кодекс Українине визначає підстав для скасування підозри або визнання її необґрунтованою, а тому вивченню слідчим суддею підлягає сукупність наявних доказів, зібраних під час досудового розслідування, які підтверджують ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи недоведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При вирішенні питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, слідчий суддя виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише в тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 23 жовтня 1994 року № 14310/88 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваній ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 126 КК України, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня, а обставини, на які посилається захисник у своїй скарзі, мають бути вирішені під час судового розгляду. У той же час, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Посилання скаржника на те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 здійснене 20.02.2021 року неуповноваженими на те особами, як на підставу скасування підозри, є необґрунтованими (неспроможними).

Слідчий суддя критично відноситься до наданої скаржником під час розгляду скарги копії постанови заступника начальника сектору дізнання Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_15 від 05.02.2021 року, яка не підписана уповноваженою на це особою, як на підставу скасування повідомлення про підозру, зважаючи на те, що наразі, вказані недоліки усунуті і як було зазначено ІСД під час розгляду скарги вся інформація внесена до ЄРДР. Відсутність підпису у даній постанові, на момент ознайомлення скаржника з матеріалами кримінального провадження, у даному конкретному випадку не свідчить, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 було складено не уповноваженою на це особою.

Крім того, як булозазначено упостанові ВС/ККС№490/10025/17від 19.05.2020 року положеннямич. 3 статті 110 КПК Українивизначено, що постанова виноситься слідчим або прокурором лише у випадках, передбачених цим Кодексом, або коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

При цьому аналіз положень кримінального процесуального законодавства дає підстави стверджувати, що визначення слідчого чи прокурора не є тим випадком, для якого Кодекс вимагає винесення постанови.

Такий висновок можна зробити зі співставленнядвох пунктів частини 2 статті 39 КПК України: впункті 1, який стосується визначення слідчого, слідчих або старшого слідчої групи керівником органу досудового розслідування, постанова не згадується, у той час якпункт 2для відсторонення слідчого від розслідування прямо вимагає вмотивованої постанови.Частина 1 статті 37 КПК Українине визначає, у якому вигляді має прийматися рішення про визначення процесуального керівника у розслідуванні.

Одночасно відомості про те, які слідчі ведуть досудове розслідуваннябули внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тривале проведення досудового розслідування, використання слідчими, ІСД та прокурорами ресурсів своїх органів та інші фактори провадження свідчать про те, що розслідування і процесуальне керівництво цими особами проводилося за відповідними рішеннями керівників.

Також, скаржник на обґрунтування скарги, посилається на те, що заступником керівника Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_16 не підписана винесена ним постанова від 05.02.2021 року про призначення групи прокурорів, згідно до якої призначено групу прокурорів у складі: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , що обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень, при цьому послався на судову практику наведену у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.02.2021 року по змісту якої дійсно вбачається, що не підписання вказаного документу призвело до визнання доказів недопустимими.

Проте, слідчий суддя зазначає, що хоча матеріали кримінального провадження містять не підписану уповноваженою особою постанову про призначення групи прокурорів від 05.02.2021 року, однак в рамках даного кримінального провадження наявна постанова заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_10 від 13.07.2020 року про призначення у кримінальному провадженні №12019120020001833 групи прокурорів у складі: прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_11 , прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_14 , яка підписана та дійсна, як на час складання повідомлення про підозру, так і на час розгляду даної скарги, в той час, як в рішенні Верховного суду мова йде про відсутність такого документу взагалі.

Посилання скаржника, що повідомлення про підозру виготовлено на офіційному бланку неіснуючого підрозділу Кропивницького відділу поліції, знайшли своє підтвердження під час розгляду скарги, однак визнаються слідчим суддею не критичними, оскільки орган на бланку, якого було складено повідомлення про підозру, знаходився в процесі реорганізації, посадова особа, яка його склала та за підписом якої його погоджено зазначені правильно. Вказані технічні питання не повинні нівелювати розкриття злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Відповідно до ч.5ст.40КПК Українислідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цьогоКодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Так, під час розгляду скарги встановлено, що ІСД було вчинено всі необхідні дії передбачені чинним КПК України для повідомлення ОСОБА_7 про підозру, а також для вручення повісток про виклик до ІСД, в якості підозрюваної.

Відтак, посилання захисника, на той факт, що ІСД жодного разу не викликала ОСОБА_7 в якості підозрюваної є безпідставними та спростовуються наданими під час розгляду скарги поясненнями ІСД, а також наявними в матеріалах кримінального провадження повістками про виклик ОСОБА_7 до ІСД в якості підозрюваної на 24.02.2021 року, 25.02.2021 року, 26.02.2021 року.

Посилань скаржника, що повідомлення про підозру від 20.02.2021 року внесено поза межами встановлених ст. 219 КПК України строків досудового розслідування є також необґрунтованими, оскільки відлік строків дізнання розпочинається з дня повідомлення особі про підозру. Чинним КПК України не визначений, який має бути строк дізнання з моменту внесення відомостей до ЄРДР і до повідомлення особі про підозру. Якщо щодо нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів законодавець такі строки зазначає у ч. 2 ст. 219 КПК, то щодо кримінальних проступків така норма в КПК відсутня.

Аналіз оскаржуваного повідомлення про підозру, дає підстави стверджувати, що вона за своїм змістом та сутністю відповідає вимогамст. 277 КПК України, оскільки містить всі необхідні відомості.

Крім того, при прийнятті рішення по даній скарзі, слідчий суддя приймає до уваги той факт, що по означеному кримінальному провадженню стоїть питання захисту інтересів дитини, щодо якої було вчинене фізичне насильство, а скасування оскаржуваного повідомлення про підозру буде сприяти уникненню відповідальності винною особою.

За таких підстав у задоволенні скарги в частині скасування повідомлення про підозру від 20.02.2021 року ОСОБА_7 у кримінальному провадження №12019120020001833 від 08.03.2019 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України необхідно відмовити.

Оскільки другий пункт прохальної частини є похідним від першого, у його задоволенні необхідно також відмовити.

Таким чином, у задоволенні вимоги скаржника про зобов`язання прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про скасування підозри ОСОБА_7 , слідчий суддя також відмовляє.

Відтак, скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12019120020001833 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.276, 303,306,307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12019120020001833 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1