Ухвала

від 12.01.2021 по справі 761/21667/15-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,секретарі судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 120 141 001 000 089 32 від 23 серпня 2014 року ОСОБА_7 , який брав участь у судовому провадженні, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2017 року стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого менеджером TOB СТК Лютич, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

та

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Кривеньке Чортківського району Тернопільської області, громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

обвинувачених, кожного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ,

за участю прокурора ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 ,

обвинувачених, стосовно яких ухвалено виправдувальний вирок, ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

- ОСОБА_8 визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ, та виправданий на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим;

- ОСОБА_9 визнана невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ, та виправдана на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою.

Як указано у вироку суду, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються, кожний, у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ за наступних обставинах.

Так, 18.07.2008 ОСОБА_8 у невстановлений час, перебуваючи в приміщенні головного офісу ВАТ Сведбанк, розташованого по вул. Комінтерну, б. 30, в м. Києві, підписав договір поруки № 2706/0708/71-457-Р-1 за кредитним договором № 2706/0708/74-457 від 18.07.2008, тим самим виступив поручителем ОСОБА_9 для отримання нею кредиту у сумі 145.000 доларів США.

У подальшому, розуміючи, що для отримання позитивного висновку від банківської установи в отриманні кредиту, слід подати довідку про доходи для підтвердження свого фінансового стану і маючи в наявності такий документ, який є підробленим, у ОСОБА_8 виник умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, а саме довідки про доходи, видану ПП Юнсон-Юф (код ЄДРПОУ 35482440) за вих. № 191 від 10.07.2008.

Діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, направленим на надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту, ОСОБА_8 18.07.2008, у невстановлений час, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, б. 30, в приміщенні головного офісу ВАТ Сведбанк, переслідуючи мету отримання кредиту, надав працівникам банку завідомо підроблений документ-довідку про доходи, видану ПП Юнсон-Юф (код ЄДРПОУ 35482440) за вих. № 191 від 10.07.2008, відповідно до якої ОСОБА_8 дійсно працює у ПП Юнсон-Юф (код ЄДРПОУ 35482440) на посаді менеджера та йому з січня по червень 2008 року нарахована заробітна плата в сумі 53.398,62 гривень, хоча вказаних доходів він насправді не отримував. Зазначена довідка є офіційним обов`язковим документом для оцінки фінансового стану позичальника, що підтверджується п. 4.6 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого Постановою Національного Банку України від 06.07.2000 за № 279.

Розглянувши наданий ОСОБА_8 завідомо підроблений документ, після аналізу доходів ОСОБА_8 та інших процедур, передбачених внутрішніми нормативними документами банку, було прийняте позитивне рішення про укладення договору поруки між ОСОБА_8 та ВАТ Сведбанк за № 2706/0708/71-457-Р-1 за кредитним договором № 2706/0708/74-457 від 18.07.2008 щодо надання ОСОБА_9 кредиту в сумі 145.000 доларів США.

Відповідно до вилучених податкових звітів форми Ід-Ф та платіжних відомостей ПП Юнсон-Юф (код ЄДРПОУ 35482440), ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з січня по червень 2008 року виплачено дохід у розмірі 7.406,64 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ, а саме: використання завідомо підробленого документа.

Як далі указано у вироку, згідно обвинувального акта, 18.07.2008 ОСОБА_9 у невстановлений час, перебуваючи в приміщенні головного офісу ВАТ Сведбанк, розташованого по вул. Комінтерну, б. 30, в м. Києві, написала заяву на отримання споживчого кредиту.

У подальшому, розуміючи, що для отримання позитивного висновку від банківської установи в отриманні кредиту, слід подати довідку про доходи для підтвердження свого фінансового стану і маючи в наявності такий документ, який є підробленим, у ОСОБА_9 виник умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, а саме довідки про доходи, видану ПП Катрін-ЛП (код ЄДРПОУ 35575037) за вих. № 37 від 11.07.2008.

Діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, направленим на надання завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредиту, ОСОБА_9 18.07.2008, у невстановлений час, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, б. 30, в приміщенні головного офісу ВАТ Сведбанк, переслідуючи мету отримання кредиту, надала працівникам банку завідомо підроблений документ - довідку про доходи, видану ПП Катрін- ЛП (код ЄДРПОУ 35575037) за вих. № 37 від 11.07.2008, відповідно до якої ОСОБА_9 дійсно працює у ПП Катрін-ЛП (код ЄДРПОУ 35575037) на посаді менеджера та їй з січня по червень 2008 року нарахована заробітна плата в сумі 59.467,62 грн., хоча вказаних доходів вона насправді не отримувала. Зазначена довідка є офіційним обов`язковим документом для оцінки фінансового стану позичальника, що підтверджується п. 4.6 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого Постановою Національного Банку України від 06.07.2000 за № 279.

Розглянувши наданий ОСОБА_9 завідомо підроблений документ, після аналізу доходів ОСОБА_9 та інших процедур, передбачених внутрішніми нормативними документами банку, було прийняте позитивне рішення про укладення кредитного договору між ОСОБА_9 та ВАТ Сведобанк за № 2706/0708/74- 457 від 18.07.2008 та наданні ОСОБА_9 кредиту в сумі 145.000 доларів США.

Відповідно до вилучених податкових звітів форми 1д-Ф та платіжних відомостей ПП Катрін-ЛП (код ЄДРПОУ 35575037), ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) з січня по червень 2008 року виплачено дохід у розмірі 7.406,64 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ, а саме: використання завідомо підробленого документа.

За результатами судового розгляду, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнані, кожний, невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ та виправдані на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено кожним з обвинувачених, з мотивуванням ухваленого рішення.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор у кримінальному провадженні № 120 141 001 000 089 від 23.08.2014 ОСОБА_7 , який брав участь у судовому провадженні, в апеляційній скарзі до Апеляційного суду міста Києва просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2017 скасувати у зв`язку невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., та зважаючи на положення ст. 49 КК України, звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 12, 49, ч. 5 ст. 74 КК України, а кримінальне провадження - закрити; визнати ОСОБА_9 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., та зважаючи на положення ст. 49 КК України, звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 12, 49, ч. 5 ст. 74 КК України, а кримінальне провадження - закрити.

На обґрунтування апеляційних вимог, прокурор вказує, що відповідно до даних, що містяться:

- у листі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.09.2014, доходи ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 за період з січня 2005 року по 30.06.2014, відомості про які, в свою чергу, отримані з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України, не відповідають доходам, які вказані у відповідних довідках, наданих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для отримання кредиту в ТОВ Сведбанк;

- у Відомостях з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів, які є додатком до листа ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.09.2014, ОСОБА_8 у 2008 році ПП Юнсон-ЮФ нарахована сума доходу - 15.471,07 грн., з якого нарахована сума податку -1.749,83 грн., ОСОБА_9 у 2008 році ПП Катрін-ЛП нарахована сума доходу - 13.316,95 грн., з якого нарахована сума податку - 1.420,33 грн.;

- у листі ГУ Пенсійного фонду України від 08.09.2014, згідно з даними Державного реєстру застрахованих осіб відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за період з 2005 року та Індивідуальних відомостях про застраховану особу за Формою ОК-5, відповідно до яких вбачається, що: сума заробітку для нарахування пенсії у ОСОБА_9 за 2008 рік становить з січня по червень 2008 року - 900 грн. щомісяця, з липня по вересень 2008 року - по 973,34 грн. щомісяця, жовтень - 975,60 грн., листопад - 985,63 грн., грудень - 998,34 грн., а всього за рік - 11.279 грн.; сума заробітку для нарахування пенсії у ОСОБА_8 за 2008 рік становить з січня по червень 2008 року - 900 грн. щомісяця, з липня по вересень 2008 року - 973,34 грн. щомісяця, жовтень - 975,60 грн., листопад - 985,63 грн., грудень - 998,34 грн., а всього за рік - 11.279,59 грн.

Крім того, як посилається прокурор на те, що відповідно до Висновку експерта № 1634 від 12.12.2014 підпис в графі Директор ПП Юнсон-ЮФ довідки № 191 від 10.07.2008 виконаний імовірно не ОСОБА_12 , а іншою особою, а, відповідно до Висновку експерта № 1631 від 15.12.2014 підпис в графі Директор ПП Катрін-ЛП довідки вих. № 32 від 11.07.2008 виконано не ОСОБА_13 , а іншою особою, тобто, довідки про доходи, отримані обвинуваченими начебто в установленому законом порядку та за установленою формою, які підписані керівниками товариств - насправді підписані не керівниками товариств, а іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, а дані, які в них містяться - явно суперечать офіційній звітності, поданій роботодавцями обвинувачених до ДФС України та ПФ України.

За викладеним, як підсумовує прокурор, на його переконання, стороною обвинувачення доведено вину обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у пред`явленому органом досудового розслідування обвинуваченні, оскільки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документа, вчинили кримінальне правопорушення. передбачене ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05 квітня 2001 року № 2341-ІІІ, а позиція обвинувачених щодо впевненості у дійсності наданих ТОВ Сведбанк майже ідентичних довідок спрямована виключно на уникнення від кримінальної відповідальності.

Від інших учасників кримінального провадження апеляційних скарг не надходило.

Ухвалою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 13.11.2017 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 120 141 001 000 089 32 від 23.08.2014 ОСОБА_7 , який брав участь у судовому провадженні на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2017 стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відкрите апеляційне провадження, а ухвалою від 16.11.2017 - закінчено підготовку та призначено розгляд провадження на 22.01.2018, з 19.02.2018 у складі колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1 , судді колегії - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з визначенням послідуючих дат судового засідання.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано Апеляційний суд міста Києва та Апеляційний суд Київської області і утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

Приписами ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів регламентовано, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно- територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно опублікованого в газеті Голос України № 185 (6940) повідомлення, Київський апеляційний суд розпочав свою роботу 03.10.2018.

На виконання вимог Закону України Про судоустрій і статус суддів кримінальні провадження, які оскаржені в апеляційному порядку, були перереєстровані в Київському апеляційному суді з проведенням їх автоматизованого розподілу між суддями цього суду.

На підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 03.10.2018, апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні № 120 141 001 000 089 32 від 23.08.2014 ОСОБА_7 , який брав участь у судовому провадженні, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14.09.2017 стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 передана на розгляд колегії суддів, у складі головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів колегії - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які Указом Президента України за № 297/2018 від 28.09.2018 переведені на посаду суддів Київського апеляційного суду та продовжили розгляд провадження у тому ж складі суду, у відповідності до приписів ч. 3 ст. 319 КПК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення захисника та обвинувачених, стосовно яких ухвалено виправдувальний вирок, які заперечували проти задоволення апеляційних вимог прокурора, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, дослідивши докази у провадженні на задоволення клопотання прокурора, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово кожного з обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції розглядає провадження з дотриманням вимог ст. 62 Конституції України та ст. 404 КПК України, в межах апеляційної скарги в обсязі, підтриманому стороною обвинувачення у суді апеляційної інстанції.

Приписами ст. 370 КПК України задекларована законність, вмотивованість та обґрунтованість судового рішення.

Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Дані вимоги закону судом першої інстанції під час судового провадження та ухваленні вироку належним чином дотримані, оскільки висновки суду першої інстанції щодо недоведеності, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05.04.2001 № 2341-ІІІ, вчинено обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожним, - відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються сукупністю досліджених в судах першої та апеляційної інстанцій доказів.

Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пред`явлено обвинувачення у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05.04.2001 № 2341-ІІІ, за обставин викладених у обвинувальному акті, наведених вище.

Проте, обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05.04.2001 року № 2341-ІІІ, не визнав та пояснив, що він у 2008 році працював менеджером у ПП Юнсон-Юф.

У цей же рік він одружився на ОСОБА_14 , яка після одруження взяла прізвище - ОСОБА_15 .

Перед одруженням вони вирішили взяти іпотечний кредит для придбання житла, для чого в липні 2008 року звернулися до відділення ВАТ Сведбанк, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Комінтерна, б. 30.

Кредит повинна була оформити на себе ОСОБА_14 , а він- ОСОБА_8 мав виступати поручителем.

У відділені банку йому та ОСОБА_14 пояснили, що для отримання кредиту, серед документів згідно переліку, повинні бути і довідки з місця роботи про отриману заробітну плату кожного з них.

Для отримання зазначеної довідки він- ОСОБА_8 звернувся за місцем своєї роботи до директора ПП Юнсон-Юф.

На наступний день після звернення, йому- ОСОБА_8 в бухгалтерії ПП Юнсон-Юф була видана довідка про його заробітну плату за період з січня по червень 2008 року, розмір якої складав - 53.398,62 грн. та яка мала підпис директора і печатку підприємства.

Отриману довідку він- ОСОБА_8 відніс до відділення ВАТ Сведбанк, де надав її працівникам банку, і банк уклав з ним договір поруки, а з ОСОБА_14 - 18.07.2008 було укладено кредитний договір, за яким наданий кредит у розмірі - 145.000 доларів США.

Категорично заперечує, що він знав, що довідка про доходи на його ім?я, яка видана ПП Юнсон-Юф за вих. № 191 від 10.07.2008, містить неправдиві відомості щодо його заробітної плати, що зазначені у довідці, що ці відомості начебто не відповідають дійсності та довідка про отримані ним доходи є підробленою, - оскільки розмір зазначеної в довідці отриманої ним заробітної плати фактично відповідав тим виплатам, що він отримував щомісячно з січня по червень 2008 року на посаді менеджера ПП Юнсон-Юф, яка складала близько 10.000 грн. щомісячною.

Розмір заробітної плати обумовлювався відразу під час співбесіди при його прийомі на роботу, яка залежала від об?єму виконаних робіт.

За отриману заробітну плату він розписувався у якійсь відомості, що надавав працівник підприємства, проти зазначеної суми.

Ніяких протиправних дій він- ОСОБА_8 не вчиняв, оскільки довідку про доходи, яку він надав банку, отримав у встановленому законом порядку у бухгалтера підприємства за місцем своєї роботи, вона підписана директором підприємства та скріплена печаткою підприємства.

Обвинувачена ОСОБА_9 в судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції також свою винуватість у пред?явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05.04.2001 року № 2341-ІІІ, не визнала та пояснила, що її дівоче прізвище - Підліпська.

20.07.2008 вона та ОСОБА_8 уклали шлюб, після шлюбу її- ОСОБА_14 прізвище - ОСОБА_15 .

У липні 2008 року, перед весіллям, вони з майбутнім чоловіком ОСОБА_8 вирішили взяти у банку кредит для придбання житла.

У 2008 році вона працювала менеджером ПП Катрін-ЛП.

Для отримання кредиту в липні 2008 року вона і ОСОБА_8 звернулися до відділення ВАТ Сведбанк, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, б. 30.

У відділені банку їм пояснили, що для отримання кредиту, серед іншого, потрібно надати довідку з місця роботи про отримані доходи за останні 6 місяців.

Для отримання зазначеної довідки вона особисто звернулася за місцем своєї роботи до директора ПП Катрін-ЛП.

Через деякий час після звернення, їй в бухгалтерії ПП Катрін-ЛП була видана довідка про її заробітну плату за період з січня по червень 2008 року, розмір якої складав - 59.467,62 грн., та яка мала підпис директора та печатку підприємства.

Отриману довідку вона, серед інших документів, подала до відділення ВАТ Сведбанк.

18.07.2008 між ТОВ Сведбанк та нею було укладено кредитний договір на суму - 145.000 доларів США, у якому ОСОБА_8 виступив поручителем.

Заперечує, що вона підробляла надану працівникам банку для укладення кредитного договору довідку про її доходи, видану ПП Катрін-ЛП за вих. № 37 від 11.07.2008, та те, що їй було відомо, що відомості, які зазначені у довідці про її заробітну плату, начебто не відповідають дійсності, а довідка є підробленою, - оскільки розмір зазначеної в довідці отриманої нею заробітної плати відповідав тим виплатам, які вона отримувала на посаді менеджера ПП Катрін-ЛП за період з січня по червень 2008 року, яка складала близько 10.000 грн. щомісячно.

Дану довідку вона отримала у встановленому законом порядку, за місцем своєї роботи,.

Довідка підписана директором підприємства та скріплена печаткою підприємства.

Також, усі надані нею документи для отримання кредиту, у тому числі і довідка про доходи, ретельно перевірялись працівниками банку та не викликали жодних сумнівів у їх достовірності.

Ніяких протиправних дій вона не вчиняла.

За даними, що містяться у свідоцтві про шлюб № НОМЕР_3 , серія НОМЕР_4 , виданого повторно 28.04.2010 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї, 20.07.2008 ОСОБА_8 та ОСОБА_14 зареєстрували шлюб, після реєстрації якого прізвище чоловіка та дружини - ОСОБА_15 (а.п. 71 т. 2).

Свідок ОСОБА_16 в суді першої інстанції пояснила, що у 2008 році вона працювала в ТОВ Сведбанк, у коло обов?язків якої входило розгляд поданих заявок по отриманню кредиту.

Вона-свідок підписувала від імені банку кредитні договори, у тому числі і Кредитний та Іпотечний договір, укладений банком з ОСОБА_9 18.07.2008.

Перед оформленням кредитних договорів службою безпеки банку перевіряються документи, надані стороною для отримання кредиту, в тому числі і довідки про доходи.

Перевірявся службою безпеки банку і кредитний договір укладений з ОСОБА_14 , у тому числі на достовірність відомостей зазначених у довідках її та поручителя, які сумнівів не викликали.

У зв`язку з тривалим часом, який минув після укладення кредитного договору, вона не пам`ятає ОСОБА_14 та умови, за яких укладались зазначені договори.

Водночас, згідно даних, що містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.02.2015, свідок ОСОБА_16 впізнала ОСОБА_9 , яка зображена на фото під № 2, як особу, яка подавала 18.07.2008 документи для отримання кредиту та підписувала кредитний договір у приміщенні ВАТ Сведбанк по вул. Комінтерна, б. 30, у м. Києві (а.п. 62-64 т. 2).

З показань свідка ОСОБА_17 в суді першої інстанції видно, що він працював в ТОВ ФК Вектор Плюс.

В 2012 році між АТ Сведбанк та ТОВ ФК Вектор Плюс було укладено договір факторингу, на підставі якого останнє придбало право вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором, укладеним 18.07.2008 між ТОВ Сведбанк та ОСОБА_9 .

Він особисто з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не знайомий та ніколи не зустрічався.

В 2014 році від імені товариства він звернувся до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві з заявою про вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 злочину.

За даною заявою були внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Аналіз показань вказаних свідків вказує тільки те, що за досліджуваних обставин ОСОБА_9 та ОСОБА_8 оформлювати з ВАТ Сведобанк договір іпотеки, що не спростовується стороною захисту, але і не вказує на наявність в діях кожного з обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05.04.2001 № 2341-ІІІ.

На обґрунтування винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кожному з них кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05.04.2001 № 2341-ІІІ, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які досліджені в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції, а саме, на дані, що містяться:

- у Кредитному договорі № 2706/0708/71-457 від 18.07.2008 про те, що ВАТ Сведбанк в особі Начальника відділу експертиз кредитних заявок Київського регіонального департаменту ОСОБА_16 надав ОСОБА_14 грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 145.000 доларів США, на строк з 18.07.2008 по 18.07.2038 включно, під проценти за користування кредитом 11,4 % річних, з метою придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_3 (а.п. 13 т. 2);

- у Іпотечному договорі № 2706/0708/71-457-Z-1 від 18.07.2008 року, укладеного між ВАТ Сведбанк, як Іпотекодержателем, в особі Начальника відділу експертиз кредитних заявок Київського регіонального департаменту ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , як Іпотекодавцем, відповідно до забезпечується належне виконання Іпотекодавцем вимог Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 2706/0708/71-457 від 18.07.2008, де Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому майно, а саме :квартиру АДРЕСА_3 (а.п. 16-17 т. 2);

- у договорі поруки № 2706/0708/71-457-Р-1 від 18.07.2008, укладеному між ВАТ Сведбанк (Банк) в особі ОСОБА_16 , ОСОБА_8 (Поручитель) та ОСОБА_14 (Позичальник), відповідно до якого Поручитель ОСОБА_8 зобов`язується перед Банком відповідати за виконання зобов`язань щодо повернення коштів, наданих Банком Позичальнику ОСОБА_14 у вигляді кредиту згідно з Кредитним договором № 2706/0708/71-457 від 18.07.2008, у сумі 145.000 доларів США, строком до 18.07.2038, з процентною ставкою 11,4 % річних за їх використання (а.п. 18 т. 2);

- у заяві-анкеті на отримання кредиту в ТОВ Сведбанк, згідно з якою, для отримання кредиту у розмірі 145.000 доларів США, ОСОБА_14 повідомляла банк, що вона працює в ПП Катрін-ЛП, має сімейний дохід 7.500 $ та її сімейні витрати становлять 3.000 $ (а.п. 34-35 т. 2).

Вказані документи, як кожний окремо, так і у сукупності свідчать тільки про пакет документів, що оформлювався під час процедури надання кредиту.

Згідно, даних довідки для одержання кредиту за № 191 від 10.07.2008, виданої Приватним підприємством Юнсон-Юф ОСОБА_8 , індивідуальний ідентифікаційний номер платника податку - НОМЕР_1 , він з 01.12.2007 працює в Приватному підприємстві Юнсон-Юф на посаді менеджера та його заробіток за період з січня по червень 2008 року становить - 53.398,62 грн., які нараховані для видачі.

Зазначена довідка складена від імені директора ПП Юнсон-Юф ОСОБА_12 , у якій міститься оригінальний підпис, посвідчений гербовою печаткою ПП Юнсон-Юф (а.п. 32 т. 2).

На підставі висновку експерта № 1633 від 11.12.2014, відбиток печатки ПП Юнсон-Юф, проставлений в довідці про доходи ОСОБА_8 за № 191 від 10.07.2008, виконаний кліше печатки, порівняльні зразки відтисків якого//експериментальні відбитки печатки ПП Юнсон-Юф надані для порівняного дослідження на 3-х аркушах (а.п. 47-49 т. 2).

Дані довідки № 37 від 11.07.2008 вказують на те, що вона видана Приватним підприємством Катрін-ЛП ОСОБА_14 , індивідуальний ідентифікаційний номер платника податку - НОМЕР_2 , в тому, що вона з 02.01.2008 працює в Приватному підприємстві Катрін-ЛП на посаді менеджера та її заробіток за період з січня по червень 2008 року становить - 59.467,62 грн., які нараховані для видачі.

Зазначена довідка складена від імені директора ПП Катрін-ЛП ОСОБА_13 , що містить оригінальний підпис, посвідчений гербовою печаткою ПП Катрін-ЛП (а.п. 33 т. 2).

За висновком експерта № 1632 від 15.12.2014, відтиск печатки ПП Катрін-ЛП у довідці про доходи ОСОБА_9 за вих. № 37 від 11.07.2008 відповідає відтискам печатки, які проставлені на 3-х аркушах (у статуті Акті ліквідаційної комісії від 22.07.2010 (1 арк.), Фінансовому звіті від 22.07.2010 (1 арк.), Реєстраційній картці від 26.07.2010 (1 арк.), що були надані в якості порівняльного матеріалу (а.п. 51-53 т. 2).

Отже, у довідках про доходи на ім?я ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стоять оригінальні відтиски печаток ПП Юнсон-Юф та ПП Катрін-ЛП, відповідно, що не спростовує//підтверджує показання кожного з обвинувачених про отримання ними довідок на вказаних підприємствах.

Не відкидають доводів позицію захисту і дані, що містяться у висновку експерта № 1634 від 12.12.2014, відповідно до якого підпис в графі Директор ПП Юнсон-Юф довідки за № 191 від 10.07.2008 виконаний ймовірно не ОСОБА_12 , а іншою особою (а.п. 55-57 т. 2), та дані, що містяться у висновку експерта № 1631 від 15.12.2014, відповідно до якого підпис в графі Директор ПП Катрін-ЛП довідки за вих. № 37 від 11.07.2008 виконано не ОСОБА_13 , а іншою особою (а.п. 59-61 т.2), - оскільки вказані обставини ніяким чином не вказують на обізнаність ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо процедури виготовлення вказаних довідок чи того, що вони містять неправдиву інформацію щодо отриманих кожного з них доходів, ще і за тим, що органом досудового розслідування кожному з обвинувачених не ставиться у вину те, що вони брали участь у оформленні вказаних довідок.

ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як свідки у даному провадженні не допитувалися і стороною обвинувачення участь їх у провадженні - не забезпечувалася.

Не вказує на вину кожного з обвинувачених дані, що містяться і у листі Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.12.2014 за № 9503/9/26-55-18-05, з якого вбачається, що директором ПП Катрін-ЛП у 2008 році була ОСОБА_13 і 27.07.2010 зазначене ПП припинило державну реєстрацію та 27.07.2010 знято з обліку платника податків, та що директором ПП Юнсон-Юф у 2008 році був ОСОБА_12 , 03.08.2010 зазначене ПП припинило державну реєстрацію та 04.08.2010 знято з обліку платника податків (а.п. 38-40 т. 2), - оскільки даний лист носить суто інформативний характер щодо директорів вказаних товариств та припинення товариствами своєї діяльності, за відсутності даних щодо участі у цьому ОСОБА_8 чи ОСОБА_9 чи у інший спосіб//неправомірний використання кожного з них цих обставин.

Дані, що містяться у листі Головного Управління Міндоходів у м. Києві від 10.09.2014 за № 680/9/26-15-18-06-23 ДСК Про надання інформації, яким органу досудового розслідування надані у Додатку відомості про доходи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за період з 01.01.2005 по 30.06.2014, що отримані з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Державної фіскальної служби України (а.п. 26-27 т. 2) та дані, що містяться в Відомостях з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів, які є Додатком до цього листа (а.п. 28-30 т. 2), відповідно до яких ОСОБА_8 у 2008 році Приватним підприємством Юнсон-Юф нарахована сума доходу у розмірі - 15.471,07 грн., нарахована сума податку - 1.749,83 коп., ОСОБА_9 у 2008 році Приватним підприємством Катрін-ЛП нарахована сума доходу - 13.316,95 грн., нарахована сума податку - 1.420,33 коп., - також не вказують на протиправні дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки вказані суми, при їх співставленні, навіть не відповідають даним, що містяться у листі Головного управління Пенсійного фонду України від 08.09.2014 за № 19740/09, яким надана наявна інформація з Державного реєстру застрахованих осіб відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за період з 2005 року та Індивідуальних відомостях про застраховану особу за Формою ОК-5, відповідно до яких вбачається, що сума заробітку для нарахування пенсії у ОСОБА_9 за 2008 рік становить: з січня по червень 2008 року - 900 грн. щомісяця, з липня по вересень 2008 року - 973,34 грн. щомісяця, жовтень - 975,60 грн., листопад - 985,63 грн., грудень - 998,34 грн., всього за рік - 11.279 грн.; сума заробітку для нарахування пенсії у ОСОБА_8 за 2008 рік становить: з січня по червень 2008 року-900 грн. щомісяця, з липня по вересень 2008 року - 973,34 грн. щомісяця, жовтень - 975,60 грн., листопад - 985,63 грн., грудень - 998,34 грн., всього за рік - 11.279,59 грн. (а.п. 20-24 т. 2).

Про те, що офіційні звітності, подані роботодавцями обвинувачених до ДФС України та ПФ України містять суперечності зазначені і в апеляційній скарзі прокурора, між тим, стороною обвинувачення як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, не доведено та докази стороною обвинувачення не надані щодо того, що до перекручення//суперечностей//недостовірності відомостей у офіціальній звітності щодо отриманих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 доходів у 2008 році мають відношення кожний з обвинувачених, як і те, що кожний з них за досліджений період за місцем роботи не отримав саме такий дохід, як указано у довідках, які слугували підставою для отримання кредиту, а не у податкових звітах форми 1д-Ф за період з січня по червень 2008 року у розмірах: ОСОБА_8 - 7.406,64 грн., ОСОБА_9 - 7.406,64 грн., які в матеріалах провадження взагалі відсутні, не послався на них як на доказ вини кожного з обвинувачених і прокурор в апеляційній скарзі.

Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції КК України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ, стороною обвинувачення у провадженні не надано.

Обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема щодо підроблення іншого документа-довідок про доходи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час досудового розслідування та судового провадження ні органом досудового розслідування, ні прокурором - не перевірялися, як і причетність до вчинення кримінального правопорушення інших осіб.

Згідно вказаного матеріального закону, об`єктивна сторона злочину за ознаками використання завідомо підробленого документа полягає у наданні такого завідомо підробленого документа уповноваженим особам підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Предметом злочину - є, зокрема посвідчення або інший документ, який надає права або звільняє від обов`язків і який видається чи посвідчується підприємством або установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи.

Під документом слід розуміти - належним чином оформлений матеріальний носій будь-якої інформації, призначений для посвідчення юридично значимих фактів і подій.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

За наведеним, в сукупності, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено, що інкриміноване обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , кожному, кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05.04.2001 № 2341-ІІІ, вчинено обвинуваченими з огляду на те, що жоден із наданих прокурором доказів не підтверджує факту використання особисто ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завідомо підробленого документу - довідок про доходи, на підставі яких був оформлений кредитний договір.

При цьому, судовий розгляд даного кримінального провадження, згідно положень ч. 1 ст. 337 КПК України, проведений в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, з дотриманням принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, з вирішенням лише тих питань, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, з збереженням об`єктивності та неупередженості, при створенні необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, за безпосереднім дослідженням наданих стороною обвинувачення доказів, з надання їм належної оцінки, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, за результатами якого і випливає висновок про необхідність виправдання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України в редакції від 05.04.2001 № 2341-ІІІ на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено кожним з обвинувачених.

За викладеним апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 120 141 001 000 089 32 від 23 серпня 2014 року ОСОБА_7 , який брав участь у судовому провадженні, залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2017 року стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3