Постанова

від 17.09.2007 по справі 8/152/07

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/152/07

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" вересня 2007 р. Справа № 8/152/07

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 17 вересня 2007 року:

від позивача: Летуча С.В., за довіреністю;

від відповідача: Гриценко І.І., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю впроваджувально - оздоровча фірма „Чарівниця”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.06.2007 року

по справі № 8/152/07

за позовом: Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю впроваджувально - оздоровча фірма „Чарівниця”

про стягнення коштів у сумі 37 498,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

          У березня 2007 року Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю впроваджувально –оздоровча фірма „Чарівниця” про стягнення з відповідача 37 498,57 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлових приміщень від 10.08.1998 р.

          В процесі розгляду справи позивач уточнив та зменшив позовні вимоги в зв'язку з застосуванням позовної давності, просив суд стягнути з ТОВ впроваджувально –оздоровча фірма „Чарівниця” на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради  37 427,99 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень від 10.08.1998 р. щодо щомісячної сплати орендної плати, наявністю заборгованості за період з квітня 2004 року по 04.09.2006 р. в сумі 37 427,99 грн.  та приписами ст. ст. 526, 530, 631, 762 Цивільного кодексу України та ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

          Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.06.2007 р. по справі № 8/152/07 (суддя Гриньова Т.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ впроваджувально –оздоровча фірма „Чарівниця” на користь позивача 24 672, 00 грн. боргу за договором оренди. В іншій частині позову відмовлено. Судові витрати: 246,72 грн. державного мита та 118 грн. на ІТЗ судового процесу покладено на відповідача.

          Мотивуючи рішення, господарський суд вказав про обов'язок відповідача сплатити орендну плату за період з 01.04.2004 р. по 01.09.2006 р. в розмірі 37 427,99 грн., яка була сплачена лише в сумі 12 755,99 грн., тому борг відповідача складає 24672 грн. Суд також зазначив, що відповідач помилково вважає датою набуття ним права власності на об'єкт оренди 22.11.2005 р., оскільки право власності на нерухоме майно перейшло до відповідача тільки 04.09.2006 р. - з дати державної реєстрації договору купівлі-продажу комунального майна.

          Не погодившись з рішенням суду від 21.06.2007 р., до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ впроваджувально –оздоровча фірма „Чарівниця”, в якій скаржник вказує, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом не повно досліджено матеріали справи та докази, які мають значення для справи, тому рішення суду від 21.06.2007 р. слід скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради відмовити.

Серед доводів, з яких скаржник не погоджується з рішенням суду, вказано наступні:

?          право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна 184А виникло у відповідача 22.11.2005 року - в момент повного розрахунку за придбаний об'єкт комунальної власності;

?          на протязі трьох років позивач не звертався до відповідача з вимогою погашення заборгованості або будь-яких звірянь по орендній платі;  

?          розрахунки боргу, що містяться у справі, є необґрунтованими та не можуть бути доказами по справі;

?          позивач не звертався до нотаріуса щодо здійснення виконавчого напису для стягнення орендної плати, як того вимагає діюче законодавство;

?          висновки господарського суду першої інстанції є хибними та суперечать ст. 345 Цивільного кодексу України та Законам України “Про приватизацію державного майна” та “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Правовою підставою своїх зауважень скаржник вважає ст. 41 Конституції України, ст. ст. 345, 598 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 24 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст. 22 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та умови договору оренди від 10.08.1998р.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і оцінки фактичних обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

          Як вбачається з матеріалів справи, встановлено господарським судом першої інстанції і підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, 10.08.1998 р. Управління майном комунальної власності Миколаївської міської ради, правонаступником якого є управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, та ТОВ ВОФ «Чарівниця»уклали договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого останньому було надано в орендне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна 184А, площею 331,2 кв.м. Орендна плата становить 449,10 грн. без ПДВ за перший місяць оренди, яку відповідач зобов'язався перераховувати позивачу не пізніше 10 числа поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції (п. 3.1 договору).

Пунктом 10.1 зазначеного договору встановлено строк дії з 10.08.1998 р. по 10.08.1999р. Пунктом 10.6 договору передбачено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін.

          Пунктом 10.8 договору встановлено, що він припиняється, зокрема, у разі приватизації об'єкта оренди за участю Орендаря.

          Рішенням  господарського суду Миколаївської області від 30.03.2005 р. по справі № 3/168, яке набрало законної сили, прийнятим за результатами розгляду позову ТОВ ВОФ “Чарівниця” до Фонду комунальної власності Миколаївської міської ради про зобов'язання виконання рішення та укладення договору купівлі-продажу, позов задоволено. Зобов'язано Фонд комунальної власності Миколаївської міської ради виконати рішення Миколаївської міської ради від 06.04.99р. № 9/8, укласти між Фондом комунальної власності та ТОВ ВОФ “Чарівниця” договір купівлі-продажу комунального нежитлового приміщення в місті Миколаєві по пр. Леніна, 184А (площа 331,2 кв.м.) в редакції, узгодженій сторонами.

          Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.03.2006 р. по справі № 3/168 роз'яснено рішення цього суду від 30.03.2005 р. по зазначеній справі та встановлено, що 22.11.2005 р. ТОВ ВОФ “Чарівниця” сплатило повну вартість придбаного об'єкту приватизації, що розташований за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна, 184А, площею 331,2 кв.м. Сторонам роз'яснено, що рішення господарського суду Миколаївської області  від 30.03.2005 р. у  справі № 3/168 про затвердження  договору купівлі-продажу комунального нежитлового приміщення у м. Миколаєві по пр. Леніна 184А площею 331,2 кв.м. вартістю 20288,50 грн. між Фондом комунальної власності та ТОВ ВОФ “Чарівниця”, є правовстановлюючим документом, не потребує наявності підпису з боку посадових осіб Фонду комунального майна Миколаївської міської ради та ТОВ ВОФ "Чарівниця" і не потребує подальшого нотаріального посвідчення.

          Вказане рішення суду не оскаржено і набрало законної сили, тому згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені цим рішенням господарського суду, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

          Відповідно до ст. 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

          Згідно з ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Частина 4 ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” від 19.02.1997р. (в редакції, чинній станом на 22.11.2005р.) встановлювала, що право власності на приватизований об'єкт переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

          Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” від 06.03.1992 р. (зі змінами) право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.  

          Місцевий господарський суд, погодившись з позицією позивача щодо періоду заборгованості відповідача по сплаті орендної плати —до 01.09.2006 р., не врахував вищевикладені норми Цивільного кодексу України та Законів України “Про приватизацію державного майна” та “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, тим самим дійшовши невірного висновку щодо строку дії договору оренди від 10.08.1998 р. та, відповідно, моменту набуття відповідачем права власності на орендований об'єкт.

          Також, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо доведеності позивачем взагалі існування боргу відповідача по сплаті орендної плати з наступних підстав.

          Як вже зазначалось раніше, позивачем вказано спірний період з 01.04.2004 р. по 01.09.2006 р. та обраховано борг в сумі 37 427,99 грн. За висновком суду, борг відповідача за вказаний період складає 24 672,00 грн., який стягнутий з відповідача на користь позивача.

          З підстав, зазначених вище, судова колегія дійшла висновку, що з 22.11.05 р. відповідач набув у законному порядку право власності на об'єкт приватизації, що розташований за адресою м. Миколаїв , пр. Леніна 184А, площею  331,2 кв.м., тому дата 22.11.2005 р. є кінцевою датою існування обов'язку відповідача щодо сплати орендних платежів за договором оренди нежитлових приміщень від 10.08.1998 р.

          З наданих на вимогу суду апеляційної інстанції акту звірки орендних платежів за 2003-й рік та розрахунку заборгованості за 2004-2006-й роки вбачається, що розрахунок заборгованості зроблений позивачем на свій розсуд без  врахування існуючої станом на 01.01.2004 р. переплати за 2003-й рік  в сумі 12730,91 грн. (25 000 грн. - 12 269,09 грн. за актом звірки) та переплат з орендної плати за червень 2004 року та лютий 2005 року.

          За таких обставин, рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову частково та  стягнення на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради  боргу по сплаті орендної плати в сумі 24 672, 00 грн. підлягає скасуванню як прийняте за неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, з прийняттям нового рішення про відмову Управлінню з використання та розвитку комунальної власності міської ради в позові повністю з підстав недоведеності позивачем заявлених позовних вимог.

          Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати скаржника по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в сумі 124,00 грн. покладаються на  Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради.

          Керуючись ст. ст. 49, 99, 101- 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю впроваджувально –оздоровча фірма „Чарівниця” - задовольнити.

          2.Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.06.2007 року по справі № 8/152/07 - скасувати.

          3.У позові Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради –відмовити.

          4. Стягнути з Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради на користь ТОВ впроваджувально –оздоровча фірма „Чарівниця” 124,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

          Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати наказ з зазначенням відповідних реквізитів сторін.          

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                                                 О. Т. Лавренюк

          Суддя:                                                                                          Я.Ф. Савицький