Постанова

від 19.04.2021 по справі 923/60/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/60/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.;

За участю представників сторін:

Від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення № 058842, від 21.12.20;

Від Херсонської міської ради Херсонської області - Дудченко В.М., №1008792, від 09.02.21;

Від ТОВ "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС" - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 26.11.2020

по справі №923/60/19

за позовом Прокурора-заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури, м.Херсон

до відповідача-1: Херсонської міської ради Херсонської області

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС"

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації,

(суддя першої інстанції: Нікітенко С.В., дата та місце ухвалення рішення: 26.11.2020, Господарський суд Херсоснької області, м. Херсон, вул.Театральна, 18)

28 січня 2019 року Заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави з позовною заявою з вимогами до Херсонської міської ради Херсонської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС", в якій просив:

- визнати недійсним пункт 2 рішення Херсонської міської ради №1486 від 05.06.2018, яким передано ТОВ "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС" в оренду, строком на 5 (п`ять) років, земельну ділянку, площею 0,9236 га., із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, охорони та іншого призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 6510100000:01:001:1205.

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,9236 га, із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-3, наданої для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер земельної ділянки: 6510100000:01:001:1205, укладений між Херсонською міською радою та ТОВ "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС", зареєстрований 23.07.2018 за №01180054;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС" повернути земельну ділянку, площею 0,9236 га., по вул. Перекопській, 178-З, кадастровий номер 6510100000:01:001:1205 вартістю 2557413,82 грн. до земель комунальної власності.

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначав, що рішенням Херсонської міської ради №1486 від 05.06.2018, яким передано ТОВ "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС" в оренду, строком на 5 (п`ять) років, земельну ділянку, площею 0,9236 га, із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту прийнято з порушенням вимог ст.ст. 116, 120, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, з посиланням на ст. 377 Цивільного кодексу України.

04.12.2019 року до Господарського суду Херсонської області від прокурора-заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури надійшла заява про зміну предмета позову, в якій прокурор просить суд розглядати позовні вимоги в наступній редакції:

"1. Визнати недійсним пункт 2 рішення Херсонської міської ради №1486 від 05.06.2018, яким передано ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» в оренду, строком на 5 (п`ять) років, земельну ділянку, площею 0,9236 га, із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, охорони та іншого призначення. Кадастровий номер земельної ділянки: 6510100000:01:001:1205.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,9236 га, із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, наданої для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер земельної ділянки: 6510100000:01:001:1205, укладений між Херсонською міською радою та ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» , зареєстрований 23.07.2018 за №01180054.

3. Скасувати державну реєстрацію речового права товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» (код 34988330) на земельну ділянку площею 0,9236 га, по вул. Перекопській, 178-З, кадастровий номер 6510100000:01:001:1205 вартістю 2557413,82 грн., номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27241365 від 23.07.2018.

4. Стягнути з відповідача на користь прокуратури Херсонської області судовий збір у сумі 5763,00 грн. за подачу позовної заяви та 960,50 грн. за подачу заяви про забезпечення позову на (р/р 35210003002291, СДРПОУ 04851120, МФО 820172, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Херсон, вул. Михайлівська 33)".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.12.2019 року суд, зокрема, прийняв до розгляду заяву прокурора про зміну предмета позову та визначив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням поданої прокурором заяви про зміну предмета позову.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 позов задоволено повністю, визнано недійсним пункт 2 рішення Херсонської міської ради Херсонської області №1486 від 05.06.2018, яким передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» в оренду, строком на 5 (п`ять) років, земельну ділянку, площею 0,9236 га., із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, охорони та іншого призначення. Кадастровий номер земельної ділянки: 6510100000:01:001:1205, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,9236 га., із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, наданої для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер земельної ділянки: 6510100000:01:001:1205, укладений 23.07.2018 між Херсонською міською радою Херсонської області і Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» зареєстрований 23.07.2018 за №01180054, скасовано державну реєстрацію речового права Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» на земельну ділянку площею 0,9236 га., по вул. Перекопській, 178-З, кадастровий номер 6510100000:01:001:1205 вартістю 2557413,82 грн., номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27241365 від 23.07.2018, стягнуто з Херсонської міської ради Херсонської області на користь Херсонської обласної прокуратури суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2881,50 грн., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС" на користь Херсонської обласної прокуратури суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2881,50 грн

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що підставою для укладання оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 23.07.2018 є пункт 2 рішення Херсонської міської ради №1486 від 05.06.2018, яке було прийнято всупереч чинному законодавству, тому відповідно визнається судом недійсним, а отже оспорюваний договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, як такий, що суперечить чинному законодавству.

Суд першої інстанції щодо вимог прокурора про скасування державної реєстрації речового права ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» на земельну ділянку площею 0,9236 га, по вул. Перекопській, 178-З, кадастровий номер 6510100000:01:001:1205, зазначив, що дана вимога також підлягає задоволенню, оскільки державна реєстрація речового права відбулась на підставі недійсного договору оренди земельної ділянки. Тобто вимога про скасування державної реєстрації речового права є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, яку суд задовольнив.

Місцевий господарський суд в рішенні вказав, що позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростовано, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ ВЛАДИ-МИР ПЛЮС звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 по даній справі скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора.

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає, що судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а також порушено норми процесуального права.

Заявник апеляційної скарги вказує, що провадження у справі, у зв`язку з безпідставним визначенням прокурором уповноваженого органу та неотримання об`єктивних даних про бездіяльність уповноваженого органу, суд мав залишити заяву прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, апелянт звертає увагу, що чинне процесуальне законодавство не передбачає представництво інтересів прокурора місцевої прокуратури прокурором регіонального рівня.

Також заявник апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції, скасувавши державну реєстрацію права оренди, вирішив питання про права і обов`язки незалученою до участі в розгляді справи особи - Херсонської філії ДП Сетам .

Апелянт зазначає, що відомості про не проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки не відповідають дійсності, у зв`язку з чим рішення суду в цій частині є безпідставним.

Крім того, заявником апеляційної скарги заявлено письмове клопотання про призначення земельно-технічної експертизи по даній справі.

Разом з тим, в подальшому в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, представник апелянта вказане клопотання не підтримав, у зв`язку з чим зазначене клопотання судом не роглядалося.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №923/60/19, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.03.2021 року о 10-30 год.

05.02.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС" на рішення Господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 по справі №923/60/19, в якому прокурор заперечував проти доводів апелянта, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Принцевської Н.М. а також судді-члена колегії Ярош А.І. з 01.03.2021 по 05.03.2021 на підготовці суддів апеляційних господарських судів відповідно до Наказу голови суду Н.С. Богацької від 02.02.2021 № 31, а також перебування судді-член колегії Діброви Г.І. у відпустці з 01.03.2021 по 05.03.2021 відповідно до Наказу в.о. Голови суду Разюк Г.П. від 10.02.2021 № 25-в, розгляд справи №923/60/19 призначено на: 29.03.2021 року на 11-00 год.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у судовому засіданні 29.03.2021 оголошено перерву, розгляд справи призначено на 12.04.2021 на 14-30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 з огляду на перебування судді-учасника колегії суддів Ярош А.І. у відпустці з 12.04.2021 року по 16.04.2021 року, колегія суддів призначила розгляд справи №923/60/19 на 19.04.2021.

В судове засідання, яке відкладалось, з`явились представники сторін, які підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Херсонської міської ради №1486 від 05.06.2018, прийнятому на ХХІ серії міської ради VII передано ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» в оренду, строком на 5 (п`ять) років, земельну ділянку, площею 0,9236 га., із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, охорони та іншого призначення. Кадастровий номер земельної ділянки: 6510100000:01:001:1205.

23.07.2018 Херсонською міською радою укладено з ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» договір оренди вказаної земельної ділянки. Право оренди земельної ділянки ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.07.2018.

При зверненні до суду з позовом прокурором зазначено, що під час вивчення законності рішень Херсонської міської ради, Херсонською місцевою прокуратурою встановлено, що пункт 2 рішення Херсонської міської ради №1486 від 05.06.2018, яким передано ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» в оренду, строком на 5 (п`ять) років, земельну ділянку, площею 0,9236 га, із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту прийнято з порушенням вимог земельного та іншого законодавства.

Також за твердженнями прокурора, рішенням Херсонської міської ради №1486 від 05.06.2018 передано ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» в оренду ділянку площею 0,9236 га., яка значно перевищує площу належного товариству нерухомого майна. Земельна ділянка, на якій відсутнє належне товариству нерухоме майно, відповідно до ч.1 ст. 116, ч.1 ст. 134 ЗК України підлягає передачі в оренду виключно за результатами аукціону. Тобто право оренди земельної ділянки площею 0,9236 га. по вул. Перекопська, 178-З у м. Херсоні підлягає продажу на конкурентних засадах, а надання її у користування без конкурсу суперечить вимогам ст. ст. 120. 134. 135 ЗК України. Також при укладені оскарженого договору оренди земельної ділянки його сторонами порушено порядок визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

Отже, за твердженням прокурора, пунктом 2 рішення Херсонської міської ради №1486 від 05.06.2018, яким передано ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» в оренду, строком на 5 (п`ять) років, земельну ділянку, площею 0,9236 га., із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, охорони та іншого призначення, прийнято у порушення вимог ст.ст. 120, 124, 134 Земельного кодексу та ст. 377 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з відповідним позовом до суду, прокурор зазначає про факт порушення вимог чинного законодавства під час прийняття відповідачем-1 рішення №1486 від 05.06.2018 про надання ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» в оренду, земельної ділянки, площею 0,9236 га., із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, поза конкурсом та порядку визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

За твердженням прокурора прийняте Херсонською міською радою рішення №1486 від 05.06.2018 про надання у користування земельної ділянки ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» суперечить інтересам територіальної громади м. Херсона та дозволяє суб`єкту господарювання фактично безоплатно та безпідставно отримати у користування земельну ділянку без проведення земельних торгів, що призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до Господарського суду Херсонської області.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді також врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", якою передбачено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Системне тлумачення ст. 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1-2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

- оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах;

- якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довод прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У спірних правовідносинах прокурор звернувся з позовом самостійно, посилаючись на те, що, в даному випадку відсутній орган державної влади, до повноважень якого віднесено оскарження рішень органу місцевого самоврядування, які прийняті з порущенням закону.

Прокурор зазначає, що підставою для представництва інтересів держави є факт порушення Херсонською міською радою Херсонської області вимог чинного законодавства під час прийняття відповідачем рішення №1486 від 05.06.201 про надання ТОВ ВЛАДИ-МИР ПЛЮС в оренду земельної ділянки площею 0,9236 га, із земель комунальної власності, по вул.Перекопській, 178-з поза конкурсом та порядку визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

Порушення державних інтересів, на переконання прокурора, полягає у тому, що прийняте відповідачем рішення не відповідає інтересам територіальної громади, призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету за надання у встановленому порядку у користування земельною ділянкою.

Судова колегія дослідивши доводи позовної заяви і апеляційної скарги, а також матеріали справи, не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що у даному випадку відсутні підстави для самостійного представництва Прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах у порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру , з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.ч. 1-3 статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до положень ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 12 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2, 3 ст.134 цього Кодексу.

В даному випадку позовними вимогами прокурора є:

-визнання недійсним пункту 2 рішення Херсонської міської ради №1486 від 05.06.2018, яким передано ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» в оренду, строком на 5 (п`ять) років, земельну ділянку, площею 0,9236 га, із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, охорони та іншого призначення. Кадастровий номер земельної ділянки: 6510100000:01:001:1205.

-визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,9236 га, із земель комунальної власності, по вул. Перекопській, 178-З, наданої для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту, кадастровий номер земельної ділянки: 6510100000:01:001:1205, укладений між Херсонською міською радою та ТОВ «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» , зареєстрований 23.07.2018 за №01180054.

-скасування державної реєстрації речового права товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДИ-МИР ПЛЮС» (код 34988330) на земельну ділянку площею 0,9236 га, по вул. Перекопській, 178-З, кадастровий номер 6510100000:01:001:1205 вартістю 2557413,82 грн., номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27241365 від 23.07.2018.

Як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного рішення міської ради, відноситься до комунальної форми власності та є власністю територіальної громади в особі Херсонської міської ради. Вказана обставина учасниками справи не заперечується.

Отже, органом, якому надано право на розпорядження нею, є Херсонська міська рада.

При цьому, у разі порушення права на земельну ділянку його захист, здійснюється власником земельної ділянки або її землекористувачем, а відповідно право на звернення із таким позовом належить власнику, землекористувачу цієї ділянки або особі, яка відповідно до законодавства уповноважена та має право в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача звертатись за захистом його порушеного права із одночасним обґрунтуванням в позовній заяві підстав для звернення уповноваженої особи із позовом в інтересах власника земельної ділянки або землекористувача.

Відтак, у даному спорі є орган, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів територіальної громади у спірних правовідносинах.

Також судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності (пункт 42 постанови).

Згідно з пунктом 51 цієї постанови, у випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У пункті 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 Господарського процесуального кодексу України передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Херсонська міська рада хоча і є суб`єктом, який прийняв рішення, на підставі якого надалі було укладено договір оренди землі і є стороною цього договору оренди, проте вказане не унеможливлює звернення до суду прокурора в інтересах Херсонської міської ради як позивача.

Так, Херсонська міська рада є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, тому має право звернутися до суду з метою здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави, а отже у правовідносинах, що склалися, прокурор прокурор міг звернутися з позовом лише в інтересах держави в особі Херсонської міської ради.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 27.01.2021 по справі №917/341/19, постанові від 07.04.2021 у справі №917/273/20.

Поряд з цим, прокурор в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", мав до подання позову звернутись до Херсонської міської ради для надання можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. І не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу, або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу з обґрунтуванням підстав для представництва.

В даному випадку, прокурор листом від 14.11.2018 звернувся до Херсонської міської ради, в якому зазначив, що Херсонською місцевою прокуратурою вивчається законність рішення Херсонської міської ради №148 від 05.06.2018.

В подальшому, листом від 28.01.2019 прокурор повідомив Херсонського міського голову про те, що у зв`язку з неналежним здійсненням захисту інтересів держави, Херсонською місцевою прокуратурою буде пред`явлено позов в інтересах держави до Херсонської міської ради та ТОВ ВЛАДИ-МИР ПЛЮС .

Разом з тим, як вбчається з матеріалів справи, відповідний позов Заступником керівника Херсонської місцевої прокуратури отримано Господарським Херсонським судом 28.01.2019, а вих. дата - 14.12.2018.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що прокурор дійшов необгрунтованого і безпідставного висновку про наявність підстав для самостійного представництва ним інтересів держави у даній справі через відсутність у даному випадку органу, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади в судовому порядку, у зв`язку з чим судом першої інстанції помилково розглянуто позовні вимоги по суті, з огляду на що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України позовна заява залишається без розгляду, зокрема, якщо її не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати і в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

За таких обставин, судова колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги, а також рішення суду першої інстанції по суті не переглядається, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС" на рішення Господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 по справі №923/60/19 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню із залишенням позову без розгляду на підставі п.2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст. 129, 228, 269, 275, 277, 278, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС" на рішення Господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 по справі №923/60/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 26.11.2020 по справі №923/60/19 скасувати.

Позов Заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави до Херсонської міської ради Херсонської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДИ-МИР ПЛЮС про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації залишити без розгляду.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченими ст. ст. 287-288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.04.2021 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош