Постанова

від 19.04.2021 по справі 910/11765/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2021 р. Справа№ 910/11765/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Пашкіної С.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Кульчицької І.А.,

представників сторін:

позивача: Шульга Ю.В.,

відповідача: Євтіхієва К.Л.,

розглянувши апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 (повний текст рішення складений 13.11.2020)

у справі № 910/11765/20 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 116.702,94 грн,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 116.702,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з надання послуг за Договором №1512001005 від 17.12.2015, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 114.006,82 грн, інфляційні втрати у розмірі 1.487,34 грн, 3% річних у розмірі 1.208,78 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 позов задоволено частково: стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" грошові кошти у розмірі 114.006,82 грн, інфляційні втрати у розмірі 794,37 грн, 3 % річних у розмірі 1.196,14 грн, 2.089,29 грн судового збору. У іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що сплачена позивачем сума у розмірі 114.006,82 грн на підставі рахунка №04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017 на оплату вартості замовленої (договірної) потужності, на момент її сплати виступала фінансовим забезпеченням та з огляду на ненадання відповідачем позивачу послуг у квітні, травні 2017 року на суму 114.006,82 грн та зверненням позивача з претензією № 14 від 12.03.2020 підлягала поверненню.

Не погодившись із прийнятим рішенням, АТ "Укртрансгаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Поляк О.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 910/11765/20 залишено без руху; надано АТ "Укртрансгаз" строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання довіреності або іншого документу, що посвідчує повноваження Болдіна В.В. як представника Акціонерного товариства "Укртрансгаз".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2021 поновлено АТ "Укртрансгаз" пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/11765/20; зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/11765/20; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

25.01.2021 від АТ "Укртрансгаз" надійшла заява, у якій скаржник просить здійснювати розгляд поданої ним апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 розгляд справи призначено на 24.02.2021.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Пашкіна С.А. (у зв`язку з перебуванням судді Поляк О.І. на лікарняному).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/11765/20 до провадження у визначеному складі суду.

Розгляд справи, призначений на 24.02.2021, було відкладено на 15.03.2021.

У судовому засіданні 15.03.2021 була оголошена перерва до 31.03.2021.

У судовому засіданні 31.03.2021 була оголошена перерва до 19.04.2021.

Вимоги та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд не надав належної оцінки тому, що позивач 05.05.2017 перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 114.006,82 грн на підставі рахунка №04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017 саме за послугу замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (а не за послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій чи послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї), яка відповідно до абз. 5 п. 8.3 Договору сплачується відповідачу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

У судовому засіданні 19.04.2021 представник відповідача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, 17.12.2015 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - оператор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" (далі - замовник, позивач) укладений Договір транспортування природного газу №1512001005 (далі - Договір), за умовами якого, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договір вартість таких послуг.

Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору сторонами узгоджено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим Договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Відповідно до п. 2.4 Договору обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу (п. 2.5 Договору).

Відповідно до п. 2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Згідно з п. 2.7 Договору оператор має виконувати вимоги, визначені в кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

Оператор зобов`язаний своєчасно надавати послуги належної якості (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору визначено, що оператор зокрема має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги.

Згідно з п. 4.1 Договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.

Відповідно до п. 4.2 Договору замовник має право отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки.

Згідно з п. 7.1 Договору вартість послуг розраховується:

1) розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором;

2) транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором;

3) балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

За умовами п. 8.3 Договору оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей.

Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п. 11.1 Договору).

Пунктами 11.2 та 11.3 Договору визначено, що оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.

Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

Згідно з п. 11.5 Договору оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Відповідно до п. 12.1 Договору протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з п. 12.2 Договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора.

Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 Договору)

На виконання умов Договору відповідач виставив позивачу рахунок №04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017 на суму 114.006,82 грн (вартість замовленої (договірної) потужності за квітень 2017 року),

Цей рахунок був направлений відповідачем позивачеві разом з листом від 20.04.2017 № 5190/12, в якому ПАТ Укртрансгаз вимагало терміново здійснити оплату потужності відповідно до умов Договору (в т. ч. за квітень), оскільки в разі невиконання цієї умови у відповідача, з урахуванням вимог Кодексу газотранспортної системи та Договору, будуть відсутні правові підстави прийняття в газотранспортну систему природного газу від ТОВ Укрнафтогазінвест .

Рахунок №04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017 на суму 114.006,82 грн оплачений позивачем за платіжним дорученням № 8817 від 05.05.2017.

31.03.2019 між сторонами підписаний та скріплений печатками акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 1512001005 складає 114.006,82 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 14 від 12.03.2020 з проханням погасити заборгованість у розмірі 114.006,82 грн. Претензію отримано відповідачем 16.03.2020, що підтверджується копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 7902609942397.

Оскільки кошти, сплачені позивачем за ненадані послуги, відповідач не повернув, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначає позивач, він не використав оплачену потужність на суму 114.006,82 грн, однак кошти за замовлену потужність на суму 114.006,82 грн відповідачем повернуті не були.

Місцевий суд дійшов висновку, що згідно з умовами Договору та положеннями Кодексу газотранспортної системи сплата позивачем коштів у розмірі 114.006,82 грн на підставі рахунка № 04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017 (на оплату вартості замовленої (договірної) потужності) є фінансовим забезпеченням за замовлені але ненадані на момент такої сплати послуги.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, послуги позивачу на суму 114.006,82 грн у квітні, травні 2017 року надані не були.

Відповідно до розділу VIII Кодексу газотранспортної системи повернення грошових коштів, наданих замовником послуг транспортування в якості фінансового забезпечення, здійснюється на умовах договору, на підставі якого воно було надане, а у випадку якщо такі умови не встановлені - на вимогу замовника послуг транспортування у строк не пізніше п`яти банківських днів з моменту отримання оператором газотранспортної системи вимоги від замовника послуг транспортування за умови, якщо розмір фінансового забезпечення, що залишиться після повернення грошових коштів, достатній згідно з вимогами цього Кодексу, в іншому випадку - з моменту закінчення строку дії фінансового забезпечення та за умови відсутності заборгованості за надані послуги.

На підставі наведеного місцевий суд дійшов висновку про те, що сплачена позивачем сума у розмірі 114.006,82 грн за рахунком №04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017 на оплату вартості замовленої (договірної) потужності на момент її сплати виступала фінансовим забезпеченням та з огляду на ненадання відповідачем позивачу послуг у квітні, травні 2017 року на суму 114.006,82 грн та зверненням позивача з претензією № 14 від 12.03.2020 підлягала поверненню.

Відтак місцевий суд вирішив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 114.006,82 грн, а також задовольнити похідні позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідно до перерахунку, здійсненого судом.

Колегія суддів з наведеним висновком місцевого суду не погоджується з огляду на таке.

Згідно з п. 1 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оператор ГTC на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу в тому числі і послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності).

Відповідно до умов п. 2.1 Договору за цим Договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг.

Як зазначалось вище, пунктом 2.3 Договору визначено, що послугами, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором, є:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності):

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і вибираються з неї (далі - балансування).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що замовник, між іншого, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг.

Пунктами розділу VIII Договору встановлено порядок визначення вартості, а також порядок розрахунків за договірну потужність.

Так, положеннями абз. 3 п. 8.3 Договору передбачено, що оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів у сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100- відсоткової попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватися доступ до потужностей.

Водночас у абз. 5 п. 8.3 Договору зазначено, що замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

Колегія суддів відзначає, що предметом позовних вимог ТОВ Укрнафтогазінвест є стягнення грошових коштів в розмірі 116.702,94 грн за замовлені, але не використані обсяги договірної потужності.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач визнає факт здійснення замовлення послуги потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи та не оскаржує обсяги замовленої потужності.

У позовній заяві позивач посилається на п. 2.4 Договору, відповідно до якого обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності), а також на п. 10 розділу VIII Кодексу Газотранспортної системи України, відповідно до якого замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.

До матеріалів справи позивач надав копію Договору як основної підстави отримання складової послуги транспортування природного газу - одержання доступу до потужності.

Відповідно до п. 9 розділу VIII Кодексу Газотранспортної системи України саме на підставі договору транспортування замовник послуг транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послугу, що є складовою послуги транспортування, а саме: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи.

Таким чином сторонами у справі №910/11765/20 визнається обставина замовлення послуги договірної потужності, яке можливе лише шляхом підписання додатка 1 до Договору, що не викликає сумніву у достовірності визнаної обставини.

Додатком 1 від 30.03.2017 до Договору АТ Укртрансгаз як оператором ГТС та ТОВ Укрнафтогазінвест як замовником послуг транспортування природного газу погоджено розподіл потужності в точці Старобогородчанського родовища (Богородчани-Ів.-Франківськ, км. 0-21,721), ІЕС-код точки 56ZIPIVF1007501М, в обсязі 9,355 тис. куб. м на добу з 01.05.2017 по 31.05.2017.

Додаток 1 до Договору, яким погоджено розподіл потужності ТОВ Укрнафтогазінвест за спірний період надання послуг транспортування природного газу, підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін Договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.

При цьому за умовами п. п. 11.2., 11.3 Договору оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

Вартість послуг розподілу потужності розраховується за тарифами, які встановлюються Регулятором - Національною комісією у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) (п. 7.1 Договору).

Таким чином сплата замовленої позивачем потужності за квітень 2017 року у розмірі 114.006,82 грн є зобов`язанням позивача як замовника послуг договірної потужності та яка відповідно до абз. 5 п. 8.3 Договору сплачується відповідачу незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладений договір про надання послуг з транспортування природного газу та при цьому сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст.ст. 638, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.ст.179, 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст.ст. 173, 174, 175 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України).

Зокрема, Договором визначено зобов`язання позивача як замовника послуг розподілу потужностей щодо оплати вартості договірної потужності на умовах 100 відсотків попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця на підставі рахунка-фактури, виставленого відповідачем (п. 8.2 Договору).

05.05.2017 грошові кошти у сумі 114.006,82 грн були перераховані позивачем відповідачу на підставі рахунка №04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017, виставленого на оплату вартості замовленої (договірної) потужності згідно з договором №1512001005 від 17.12.2015, що підтверджується платіжним дорученням №8817 від 05.05.2017.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України Договір є обов`язковим до виконання Сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами до абз. 5 п. 8.3 Договору позивач сплачує відповідачу вартість замовленої потужності, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

При цьому ані Договором, ані Кодексом ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин між Сторонами) не передбачені умови повернення фінансового забезпечення. Навпаки, у абз. 5 п. 8.3 Договору зазначено, що Замовник сплачує Оператору вартість замовленої потужності незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

Переглядаючи справу, апеляційний суд також бере до уваги таке.

Пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначено, що:

відчуження потужності - відчуження договірної потужності між двома замовниками послуг транспортування в межах газотранспортної системи;

гарантована потужність - потужність газотранспортної системи, яка надається замовнику з гарантією реалізації права її користування протягом періоду надання послуг транспортування природного газу;

договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);

договірні перевантаження - перевищення попиту на послуги із транспортування природного газу з гарантією реалізації права користування потужністю над обсягом технічної потужності;

замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування);

місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;

реномінація - зміна підтвердженої місячної номінації або номінації;

розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу;

розподілена (договірна) потужність - частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу V Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію газотранспортної системи, з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги із транспортування природного газу, враховуючи розвиток ринку природного газу.

Згідно з п. п. 1, 9, 10 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:

доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;

замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;

послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи та які відбираються з неї.

Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.

Як зазначено у пункті 2 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС, розмір фінансового забезпечення для замовника послуг транспортування у випадку надання доступу до потужності має бути не меншим за місячну вартість послуг транспортування природного газу, визначену на підставі розподілу потужностей та тарифів на послуги транспортування, встановлених Регулятором.

Фінансове забезпечення у випадку доступу до потужності може бути надане в таких формах:

1) безвідкличної, безумовної банківської гарантії, виданої відповідно до вимог чинного законодавства України, на користь оператора газотранспортної системи в сумі місячних фінансових зобов`язань, що підлягає виплаті на його першу вимогу;

2) попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов`язань.

Надання банківської гарантії, виданої банком, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемного або неплатоспроможного, не є належним фінансовим забезпеченням.

Строк дії фінансового забезпечення повинен закінчуватись не раніше ніж через 1 (один) місяць після завершення періоду, на який було розподілено потужність. У випадку замовлення довгострокових послуг більш ніж на 1 (один) газовий рік строк дії фінансового забезпечення має становити не менше одного року транспортування газу за умови, що таке забезпечення буде поновлене протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів до закінчення його строку дії.

Якщо фінансове забезпечення не буде надано у строк, визначений цим пунктом, оператор газотранспортної системи тимчасово (до внесення відповідного фінансового забезпечення) зупиняє надання послуг, стосовно яких замовник не надав фінансове забезпечення, а в разі ненадання фінансового забезпечення протягом наступних 14 днів після припинення надання послуг - пропонує потужність іншим замовникам шляхом розміщення офіційного оголошення на своєму веб-сайті.

Розподіл потужності здійснюватиметься у порядку, встановленому цим Кодексом. Здійснюючи такий розподіл потужності, оператор газотранспортної системи анулює розподіл потужності, оформлений для попереднього замовника. Період призупинення надання послуг оплачується замовником у вигляді фіксованих платежів, передбачених договором транспортування природного газу.

Відповідно до п. п. 1, 15 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає потужність у фізичних точках входу та фізичних точках виходу на підставі договору транспортування природного газу.

Замовник послуг транспортування одночасно може використовувати як гарантовану, так і переривчасту потужність у точках входу та виходу газотранспортної системи.

Згідно з п. п. 1, 2 глави 2 розділу IX Кодексу ГТС доступ до потужності надається лише замовникам послуг транспортування, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування.

У договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються відповідні фізичні точки входу та/або виходу, розподілена потужність, на яку замовник послуг транспортування має право, тип потужності (гарантована чи переривчаста), обсяг потужності та період її використання (строк, на який потужність була розподілена).

Як зазначено у пункті 1 глави 3 розділу IX Кодексу ГТС, замовник послуг транспортування, який має намір замовити (забронювати) розподіл потужності в певній фізичній точці входу до газотранспортної системи та/або фізичній точці виходу з газотранспортної системи, подає оператору газотранспортної системи заявку на розподіл потужності за формою оператора газотранспортної системи і опублікованою на його веб-сайті.

Відповідно до п. п. 1, 2 глави 1 розділу XIII Кодексу ГТС замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.

Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Згідно з п. п. 1, 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Як зазначено у п. п. 1, 2 глави 1 розділу XV Кодексу ГТС (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оператор газотранспортної системи вживає всіх необхідних заходів для забезпечення надання максимального обсягу потужності газотранспортної системи для потреб замовників послуг транспортування.

Оператор газотранспортної системи в рамках процедури управління перевантаженнями має право на одержання доступу до потужності в фізичних точках входу/виходу на міждержавних з`єднаннях, що була розподілена замовникам послуг транспортування, яка не використовується ними та cпричиняє договірне перевантаження газотранспортної системи. При цьому оператор газотранспортної системи має право запропонувати на добу наперед на переривистій основі іншим замовникам послуг транспортування потужність, що була розподілена замовникам послуг транспортування, але не використовується ними.

Водночас глава 2 розділу XV Кодексу ГТС (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлює Процедуру регулювання перевантажень у разі виникнення договірних перевантажень, яка передбачає, зокрема, що замовник послуг транспортування (в даному випадку - позивач), за винятком оператора газорозподільної системи, газовидобувного підприємства, прямого споживача та оператора газосховища, оператора установки LNG, може здійснювати відчуження потужності, що не використовується.

З наведених та інших норм Кодекса ГТС як спеціального правового акта, що регулює відносини сторін, випливає, що надання оператором ГТС гарантованої потужності - це комплекс технічних, організаційних та інших заходів, які гарантують замовнику реалізацію права користування такою потужністю в будь-який час протягом періоду надання послуг транспортування природного газу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач визначив, погодив і оплатив обсяг замовленої гарантованої потужності, але, посилаючись на її невикористання, не вчинив заходів, передбачених Кодексом ГТС, щодо її зменшення, відмови від неї чи відчуження іншому суб`єкту газового ринку.

Оскільки відповідач у травні 2017 року реалізував позивачу замовлену ним потужність, а умовами Договору передбачено, що Замовник оплачує Оператору ГТС вартість замовленої потужності незалежно від того була чи не була вона повністю використана, будь-які правові підстави для повернення позивачу вартості замовленої (договірної) потужності за квітень 2017 року у розмірі 114.006,82 грн відсутні.

Апеляційний суд враховує і те, що правовідносини між позивачем та відповідачем складалися відповідно до умов Договору та з урахуванням норм чинного законодавства відповідно до встановлених тарифів на послуги транспортування природного газу. При цьому кошти у розмірі у розмірі 114.006,82 грн, сплачені на підставі рахунка №04-17-1512001005/Р/1 від 20.04.2017 та відповідно до замовленої позивачем договірної потужності за квітень 2017 року, відповідач не повертав з огляду на відсутність підстав для їх повернення. Таким чином суд першої інстанції дійшов хибних висновків про застосування при розгляді даної справи принципу bona fides (добросовісності).

Беручи до уваги встановлені вище обставини, апеляційний суд вважає, що підстави для стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 114.006,82 грн відсутні. Відповідно, не підлягають задоволенню також і похідні позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

В ході апеляційного провадження позивач подав клопотання від 26.03.2021, у якому просив долучити до матеріалів справи такі докази: Додаток №2 до Договору транспортування природного газу №1512001005 від 17.12.2015 (про помісячні об`єми транспортування газу); лист АТ Укртрансгаз від 20.04.2017 №5190/12; рахунок АТ Укртрансгаз № 04-17-1512001005 /Р/1 від 20.04.2017 (на суму 114.006,82 грн); рахунок АТ Укртрансгаз № 05-17-1512001005 /Р/1 від 20.04.2017 (на суму 116.150,90 грн); платіжне доручення №8817 від 05.05.2017 на суму 114.006,82 грн; платіжне доручення №8816 від 05.05.2017 на суму 116.150,90 грн; лист ТОВ Укрнафтогазінвест вих. №45 від 06.04.2018 про повернення коштів.

У вказаному клопотанні позивач зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення коштів за квітень 2017 року в сумі 114.006,82 грн та долучає до матеріалів справи нові докази, які не були подані до суду першої інстанції та, відповідно, не досліджувались судом під час розгляду даної справи.

Водночас предметом спору у даній справі є вимога про стягнення коштів у загальному розмірі 116.702,94 грн за замовлену потужність за травень 2017 року, що безпосередньо вбачається з позовної заяви про стягнення заборгованості від 29.07.2020 року №34 та встановлено апеляційним судом.

Наведене свідчить про те, що позивач фактично на стадії апеляційного перегляду справи намагається змінити предмет позову, що суперечить нормам процесуального законодавства.

Відтак колегія суддів не приймає додатково подані позивачем нові докази у справі, оскільки такі докази не стосуються предмета спору, а позивач всупереч ч. 3 ст. 269 ГПК України не надав доказів неможливості подання зазначених доказів суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень на апеляційну скаргу позивач суду апеляційної інстанції не надав.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції не надав вичерпної відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки колегія суддів встановила відсутність підстав для задоволення позовних вимог, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/11765/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/11765/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазінвест" (77701, Івано-Франківська обл., Богородчанський р-н, селище міського типу Богородчани, вулиця Шевченка, будинок 10, ідентифікаційний код 32847657) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 3.153,00 судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11765/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 22.04.2021.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.А. Пашкіна