Рішення

від 07.04.2021 по справі 904/6143/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2021м. ДніпроСправа № 904/6143/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Євтушенк Д.Є. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Селянського (Фермерського) господарства "Меркурій" (53100, смт. Софіївка Дніпропетровської області, вул. Першотравнева, 16; ідентифікаційний код юридичної особи 20282785)

до Девладівської сільської ради (53132, сел. Девладове Софіївського району Дніпропетровської області, вул. Привокзальна, 10; ідентифікаційний код юридичної особи 04525219)

про визнання протиправним та скасування рішення сесії Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області від 15.11.2019 №2748-54 "Про припинення права користування земельною ділянкою" в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 20,0 га, кадастровий номер 1225255100:03:004:0248, надану ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства (Державний акт на право постійного користування землею від 17.03.1994 року серії ДП № 000015)

Представники:

від позивача: представник не з`явився;

від відповідача: Єремєєв А.В. - представник.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Селянське (Фермерське) господарство "Меркурій" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№5430/20 від 11.11.2020), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення сесії Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області від 15.11.2019 № 2748-54/VII "Про припинення права користування земельною ділянкою" в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 20,0 га, кадастровий номер 1225255100:03:004:0248, надану ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства (Державний акт на право постійного користування землею від 17.03.1994 року серії ДП № 000015) у зв`язку зі смертю землекористувача.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2020р. позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем подано заяву (вх.№57787/20 від 04.12.2020р.) про усунення недоліків на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2020, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 13.01.2021 о 12:00 год.

Відповідач у відзиві (вх. №1475/21 від 13.01.2021, який надійшов засобами електронного зв`язку) на позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення просить: - в задоволенні позовних вимог селянського (фермерського) господарства "Меркурій" відмовити в повному обсязі; - витребувати у позивача документи, які підтверджують перехід права постійного користування земельною ділянкою від ОСОБА_1 до СФГ "Меркурій", а саме акти приймання-передачі земельної ділянки, рішення про внесення права постійного користування земельною ділянкою до статутного капіталу СФГ "Меркурій", матеріали бухгалтерської звітності СФГ "Меркурій" щодо права постійного користування земельною ділянкою, відомості щодо використання спірної земельної ділянки після смерті землекористувача - ОСОБА_1 , а також просить витребувати у Софіївської районної державної адміністрації копію реєстраційної справи юридичної особи - селянського (фермерського) господарства "Меркурій".

В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що: - судами загальної юрисдикції було напрацьовано чітку правову позицію, відповідно до якої право постійного користування не спадкується і припиняється зі смертю особи, якій це право належало; - право постійного користування на підставі державного акта на право постійного користування землею від 24 жовтня 1998 року серії ДП сф №000060 припинилось зі смертю ОСОБА_1 ; - позивачем не надано ні актів приймання - передачі земельної ділянки від фізичної особи користувача, ні доказів внесення права постійного користування до статутного капіталу СФГ, ні будь - яких інших доказів.

Також відповідач у клопотанні (вх.1409/21 від 13.01.2021) просить провести судове засідання без участі представника Девладівської сільської ради з урахуванням наданого відзиву на позов. Заявлені у відзиві клопотання про витребування доказів підтримує у повному обсязі і прохає їх задовольнити.

Судове засідання, призначене на 13.01.2021 о 10:30 год., відбулось без участі представників сторін та фіксації судового процесу, оскільки відповідно до Акту 2/21 у зв`язку з тим, що трапився збій роботи спеціалізованих програм: Firebird та "Служби підтримки діловодства" була пошкоджена єдина база комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду". В результаті чого робота з комп`ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" стала не можлива.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2021 було відмовлено у задоволенні викладеного у відзиві на позов клопотання Девладівської сільської ради про витребування доказів, продовжено підготовче провадження до 10.03.2021, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 17.02.2021 об 11:00 год.

В подальшому від відповідача надійшов оригінал відзиву (вх.№2278/21 від 18.01.2021) на позовну заяву про визнання протиправним та скасування рішення.

Позивач у відповіді (вх.№7316/21 від 11.02.2021) на відзив просить вважати аргументи відповідача наведені у відзиві необґрунтованими, непереконливими та такими, що підлягають відхиленню, через те, що; - право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки; - з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства, як юридичної особи, право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства; - у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство.

Відповідач у клопотанні (вх.№8293/21 від 17.02.2021) просить витребувати у позивача документи, які підтверджують перехід права постійного користування земельною ділянкою від ОСОБА_1 до СФГ "Меркурій", а саме: - акти приймання - передачі земельної ділянки; - рішення про внесення права постійного користування земельною ділянкою до статутного капіталу СФГ "Меркурій"; - матеріали бухгалтерської звітності СФГ "Меркурій" щодо права постійного користування земельною ділянкою; - відомості щодо використання спірної земельної ділянки після смерті землекористувача - ОСОБА_1 , а також просить витребувати у Софіївської районної державної адміністрації копію реєстраційної справи юридичної особи - селянського (фермерського) господарства "Меркурій".

У судове засідання 17.02.2021 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Девладівської сільської ради про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 10.03.2021 о 11:30 год.

Відповідач у запереченні (вх.№11033/21 від 03.03.2021) на відповідь у відзив щодо позовної заяви просить вважати надану СФГ "Меркурій" відповідь на відзив необґрунтованою та такою, що не відповідає обставинам справи, враховуючи те, що саме позивач має довести обставини, на яких ґрунтується позов, а перекладання цього обов`язку на відповідача фактично нівелює застосування принципу змагальності, також просить в задоволенні позовних вимог селянського (фермерського) господарства "Меркурій" до Девладівської сільської ради відмовити в повному обсязі.

Позивач у клопотанні (вх.№11749/21 від 09.03.2021) про перенесення розгляду справи просить відкласти розгляд справи на іншу календарну дату у зв`язку із участю представника у розгляді іншої справи.

У судове засідання 10.03.2021 з`явився представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2021 задоволено клопотання Селянського (Фермерського) господарства "Меркурій" про перенесення розгляду справи, відкладено розгляд справи по суті (загальне позовне провадження) на 07.04.2021 о 12:20 год.

У судове засідання 07.04.2021 з`явився представник відповідача, представник позивача у судове засідання не з`явився.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 07.04.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справу розглянуто відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, рішенням другої сесії ХХІІІ скликання Софіївської районної ради народних депутатів від 30.06.1998 №13-2/ХХІІІ "Про видачу державних актів на право постійного користування землею підприємствам, організаціям і селянським (фермерським) господарствам ОСОБА_1 , жителю селища Софіївка на території Девладівської сільської ради було затверджено проект відведення земельної ділянки в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства 25,9 га орної землі.

24.10.1998 видано Державний акт на право постійного користування землею серії ДП сф №000060. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 60.

На момент виникнення права користування земельними ділянками діяли норми Земельного кодексу України від 18.12,1990 року № 561-XII. Правовий статус землі в постійному користуванні полягав у тому, що земельна ділянка надавалася для створення фермерського господарства без обмеження строку.

24.03.1994 року ОСОБА_1 було зареєстровано Селянське (фермерське) господарство Меркурій , ідентифікаційний код 20282785 (далі - позивач)

На даний час позивач залишається діючим суб`єктом господарювання.

В подальшому, у відповідь на адвокатський запит від 15.05.2020, відповідачем було надано копію рішення сесії Девладівськоії сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області від 21.01.2020 № 1016-30/УІІ Про припинення права постійного користування земельною ділянкою, ОСОБА_1 , з якого позивач дізнався, що припинено право користування земельною ділянкою, площею 25,9 га., кадастровий номер 1225282500:01:003:0218, яка надана ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства. Підставою визначено свідоцтво про смерть ОСОБА_1 .

Позивач, посилаючись на вказані обставини, просить визнати протиправним та скасувати інше рішення , а саме рішення сесії Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області від 15.11.2019 № 2748-54/VII "Про припинення права користування земельною ділянкою" в частині припинення права постійного користування іншою земельною ділянкою площею 20,0 га, кадастровий номер 1225255100:03:004:0248, надану ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства (Державний акт на право постійного користування землею від 17.03.1994 року серії ДП № 000015).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Законодавець у частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 Цивільного кодексу України.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до Господарського суду позивач зазначив в якості відповідача - Девладівську сільську раду Софіївського району Дніпропетровської області.

Однак предметом спору є скасування рішення сесії Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області від 15.11.2019 № 2748-54/VII "Про припинення права користування земельною ділянкою" в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 20,0 га, кадастровий номер 1225255100:03:004:0248, надану ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства (Державний акт на право постійного користування землею від 17.03.1994 року серії ДП № 000015) у зв`язку зі смертю землекористувача.

Заяву про зміну предмету спору позивач не надавав.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Селянського (Фермерського) господарства "Меркурій" (53100, смт. Софіївка Дніпропетровської області, вул. Першотравнева, 16; ідентифікаційний код юридичної особи 20282785) до Девладівської сільської ради (53132, сел. Девладове Софіївського району Дніпропетровської області, вул. Привокзальна, 10; ідентифікаційний код юридичної особи 04525219) про визнання протиправним та скасування рішення сесії Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області від 15.11.2019 №2748-54 "Про припинення права користування земельною ділянкою" в частин іприпинення права постійного користування земельною ділянкою площею 20,0 га, кадастровий номер 1225255100:03:004:0248, надану ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства (Державний акт на право постійного користування землею від 17.03.1994 року серії ДП № 000015).

Судові витрати віднести за рахунок Селянського (Фермерського) господарства "Меркурій" (53100, смт. Софіївка Дніпропетровської області, вул. Першотравнева, 16; ідентифікаційний код юридичної особи 20282785).

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

"19" квітня 2021 року