Постанова

від 07.09.2007 по справі 4/135-07-3688

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/135-07-3688

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" вересня 2007 р. Справа № 4/135-07-3688

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого:       Петрова М.С.  

Суддів:                   Колоколова С.І.

                                Разюк Г.П.

При секретарі судового засідання:  Бухтіяровій О.Г.    

за участю представників сторін:

від позивача -  Стрецкул М.В., довіреність  № 15,  дата видачі : 03.01.07;

від відповідача -  Макаренко Н.А., довіреність  № 8/05-17,  дата видачі : 17.04.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”

на рішення  господарського суду Одеської області від 16.07.2007р.

по справі №4/135-07-3688

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі по тексту –ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”)

до Відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (далі по тексту –ВАТ „Одеська ТЕЦ”)

про стягнення 105369,74 грн.

(Згідно із ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 04.09.07 р. по 07.09.07 р.)

                                              В С Т А Н О В И Л А:

24.04.2007р. ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до ВАТ „Одеська ТЕЦ” про стягнення з останнього заборгованості в сумі  105369,74 грн., з якої 84974,01грн.- заборгованість за спожиту активну електроенергію у період з грудня 2005 р. по лютий 2007 р.; 2288,26 грн. - заборгованість згідно із актом про порушення Правил користування електричною енергією; 11233,38грн. - пені, 5253,74 грн. - збитки від інфляції та 1620,35грн. - 3% річних за прострочення оплати грошового зобов'язання.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.07.07р. (суддя Літвінов С.В.) позов ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”  задоволено частково, з ВАТ „Одеська ТЕЦ” на користь позивача стягнуто: 84974,01 грн. боргу за спожиту електроенергію, 2288,26 грн. –заборгованості по акту за порушення Правил КЕЕ, 969,40 грн. –держмита та 108,56 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

До вказаного вище висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт споживання електричної енергії та порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, які встановлені в акті від 6.09.05 р.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 11233,38 грн. –пені, 5253,74 грн. –індексу інфляції та 1620,35 грн. –3% річних місцевий господарський суд відмовив у їх задоволенні на підставі ст.12 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” оскільки  ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.01р. відносно ВАТ„Одеська ТЕЦ” було порушено провадження у справі № 17-2-5-6-21-2-32-39-18/01-5010 про банкрутство названого підприємства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення місцевого господарського суду від 16.07.07р. вважаючи його прийнятим з порушенням норм матеріального права  та задовольнити позов у повному обсязі.

      В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” посилається на те, що господарський суд 1 інстанції дійшов помилкового висновку про те, що збитки від інфляції та 3% річних є штрафними санкціями і у відповідності із ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не підлягають стягненню, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу й відсотки річних згідно із ст.1 вказаного Закону входять до складу грошового зобов'язання, а господарський суд Одеської області безпідставно ототожнив зазначені складові грошового зобов'язання із санкціями за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань у розумінні ст.12 цього Закону.

На думку скаржника господарський суд Одеської області дійшов також помилкового висновку щодо відмови у стягненні з відповідача пені за прострочення грошового зобов'язання, так як не врахував положення ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно з якою мораторій застосовується відносно грошових зобов'язань, що виникли до його введення. У спірних же правовідносинах грошове зобов'язання відповідача виникло після введення мораторію у зв'язку із чим нарахування пені, збитків від інфляції та 3% річних за позовом здійснено на це грошове зобов'язання, а тому застосування ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при вирішенні цих позовних вимог є неприпустимим.

        Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні  його представник просила суд залишити оскаржене рішення без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права,  судова колегія приходить до наступного.          25.04.02 р. між ВАТ "Одесаобленерго" в особі Центрального РЕМ та ВАТ “Одеська ТЕЦ” укладено договір про постачання електричної енергії за № 553 (далі - Договір).

ВАТ "Одесаобленерго” згідно п. 1.2. договору, зобов'язалося постачати електроенергію споживачу у відповідності до умов договору, а останній оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього Договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Як вбачається з матеріалів справи ВАТ “Одеська ТЕЦ” згідно з його актами про обсяги спожитої електроенергії за період лютий 2005 р., 2006 рік, січень, лютий 2007 р. спожито 459205 кВт/г. вартістю 91882,32 грн., з яких оплатив 6908,31 грн., отже сума боргу за спожиту електроенергію складає 84974,01 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, умов договору.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що суд 1 інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” 84974,01грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію з чим погодився і сам відповідач.

        06 вересня 2005 року при перевірці вповноваженими представниками ВАТ “Одесаобленерго” Центральній РЕМ у відповідача виявлено порушення Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), а саме: самовільна заміна трансформатору струму (розрахункового) з 50/5 на 100/5.

По виявленому факту на місці був складений акт № 013082 про порушення Правил КЕЕ. Представник споживача, в присутності якого він був складений, від підпису відмовився, про що зазначено у цьому акті.

На підставі акту про порушення ПКЕЕ № 013082 комісією позивача здійснено розрахунок недоврахованої електроенергії у сумі 2288,26 грн. про що 27.09.05 р. складений відповідний протокол, що відповідає вимогам п.6.40 Правил користування електричною енергією, в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005р.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 2288,26 грн. на підставі акту про порушення Правил користування електричною енергією.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача незважаючи на те, що в суді 1 інстанції погоджувався із заборгованістю по недоврахованій електроенергії, оспорив цю заборгованість посилаючись на те, що відомості, викладені в акті про порушення Правил КЕЕ, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки за договором про постачання електричної енергії від 28.02.05 р., укладеним з ВАТ „ЕК Одесаобленерго” в переліку об'єктів ВАТ „Одеської ТЕЦ” відсутній трансформатор струму.

Однак, ці доводи представника відповідача не заслуговують на увагу, так як постачання електроенергії відповідачу здійснюється за двома договорами – 2002 року і 2005 року на різні об'єкти відповідача.

Як вбачається з додатку №5.2 до договору про постачання електричної енергії №553 від 25.04.02 р. серед об'єктів ВАТ „Одеська ТЕЦ” значиться житловий будинок по  провулку Перемоги,22/2 з трансформатором струму 50/5, про самовільну заміну якого йдеться у акті про порушення Правил КЕЕ від 6.09.05 р.

Правомірно вирішено спір місцевим господарським судом і щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 11233,38 грн. за прострочення оплати основного боргу з наступних підстав.

Абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону про банкрутство передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 Закону про банкрутство. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Таким чином, вимоги ВАТ „ЕК Одесаобленерго” про стягнення з відповідача пені в період дії мораторію суперечать вимогам п.4 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В той же час вимоги ВАТ „ЕК Одесаобленерго” щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних є правомірними і відповідають чинному законодавству.

Так, згідно статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під терміном "грошове зобов'язання" розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, пеня та штраф.

Спір у даній справі виник з приводу неоплати відповідачем наданих йому послуг за договором № 553 від 25.04.02 р.

Отже, вказаний борг за одержані послуги на підставі договору є грошовим зобов'язанням ВАТ “Одеська ТЕЦ” перед ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” у розумінні статті 1 Закону про банкрутство.

Відповідно до цієї статті грошове зобов'язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.

Такі підстави передбачені, зокрема, статтею 625 ЦК України згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме з такою вимогою на підставі зазначеної норми названого Кодексу звернулося  ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” до ВАТ “Одеська ТЕЦ” у даній справі і вона підлягає задоволенню, але частково –збитки від інфляції у сумі 4671,02 грн., 3% річних у сумі 1404,04 грн., оскільки при розрахунку збитків від інфляції та 3% річних ВАТ „ЕК Одесаобленерго” нараховувало „інфляційні на інфляцію”, „збитки на збитки”.

Аналогічної правової позиції щодо застосування вимог п.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дотримується і Верховний Суд України (постанова від 17.01.06 р. по справі 11/690).

За вищенаведених обставин апеляційна скарга ВАТ „ЕК Одесаобленерго” підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду на підставі п.4 ч.1 ст.104 ГПК України слід змінити.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Як вбачається з апеляційної скарги ВАТ „ЕК Одесаобленерго” останнє оскаржує рішення суду 1 інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 18107,47 грн., однак сплатило державне мито за подачу апеляційної скарги 526,85 грн. замість 90,54 грн., а тому згідно із ст.8 Декрету КМ України від 21.01.1993р. №7-93 судова колегія вважає за необхідне повернути скаржнику зайве сплачене держмито у сумі 436,31 грн.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК  України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

          1.Апеляційну скаргу ВАТ „ЕК Одесаобленерго” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 16.07.07р. змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„ - Позов ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” задовольнити частково.

-          Стягнути з ВАТ „Одеська ТЕЦ” (м. Одеса, вул. Церковна, 29, р/р 26005301537191 у Ленінському відділенні ПІБ м. Одеси, МФО 328135, код ЄДРПОУ 05471158) на користь ВАТ „ЕК Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Краснова, 2-а, р/р 26007237491 в ОФ ВАТ „МТБ”, МФО 328168, одержувач ЦРЕМ ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, код ЄДПРОУ 26302276 (код ЦРЕМ-02) 84974 грн. 01 коп. за спожиту електроенергію, 2288 грн. 26 коп. вартості недоврахованої електроенергії, збитки від інфляції у сумі 4671 грн. 02 коп., 3% річних у сумі 1404 грн. 04 коп.,  витрати по сплаті держмита у сумі 933 грн. 37 коп., витрати на ІТЗ судового процесу - 104 грн. 52 коп.

-          Решту позовних вимог залишити без задоволення.”

2.Стягнути з ВАТ „Одеська ТЕЦ” (м. Одеса, вул. Церковна, 29, р/р 26005301537191 у Ленінському відділенні ПІБ м. Одеси, МФО 328135, код ЄДРПОУ 05471158) на користь ВАТ „ЕК Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Краснова, 2-а, р/р 26007237491 в ОФ ВАТ „МТБ”, МФО 328168, одержувач ЦРЕМ ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, код ЄДПРОУ 26302276 (код ЦРЕМ-02) витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги у сумі 30 грн. 38 коп.

3.Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

4.Повернути ВАТ ЕК „Одесаобленерго” з Державного бюджету України зайве сплачене держмито у сумі 436 грн. 31 коп., про що видати відповідну довідку.

  Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

         Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

      Головуючий суддя                                               М.С. Петров

       Суддя                                                                   С.І. Колоколов

                      Суддя                                                                     Г.П.  Разюк