Рішення

від 12.04.2021 по справі 916/183/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/183/21

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Свічкар В.В.,

розглядаючи справу №916/183/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (вулиця Мала Арнаутська, будинок 88, місто Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410)

до відповідача: Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (вулиця Шабська, 81, місто Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, код ЄДРПОУ 01125689)

про стягнення 542383,09 грн.

Представники сторін:

Від позивача - Притула А.С.;

Від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІІЯ" (далі - позивач, постачальник) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (далі - відповідач, споживач) про стягнення 542383,09 грн., з яких 531712,71 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1682,13 грн. відсотків річних, 5623,97 грн. інфляційних втрат, 3364,28 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання зобов`язань за Договором №2-ВД/20 від 13.01.2020р. з оплати заборгованості за спожиту у вересні-грудні 2020 активну електричну енергію.

Ухвалою від 01.02.2021р. прийнято позовну заяву (вх.№194/21 від 26.01.2021) до розгляду та відкрито провадження у справі №916/183/21; справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.03.2021р.

22.02.2021р. до суду надійшов відзив (вх №4959/21).

01.03.2021р. судом отримано відповідь на відзив (вх. №5640/21).

03.03.2021р. підготовче засідання відкладено на 15.03.2021р.

15.03.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.03.2021р.

18.03.2021р. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №7472/21).

26.03.2021р. судом отримано пояснення позивача (вх. №8426/21).

31.03.2021р. судом оголошено перерву на стадії розгляду справи по суті до 12.04.2021р.

12.04.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив наступне.

13.02.2019р. відповідачем було підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу із комерційною пропозицією №4-ПВЦ Плановий платіж-Комплекс 2 . За даною заявою відповідачу було відкрито особовий рахунок № 05-10/2 (Білгород-Дністровський підрозділ Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія").

Крім того, між сторонами було укладено письмовий договір про постачання електричної енергії споживачу №2-ВД/20 від 13.01.2020 року, умовами якого передбачено, що позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленим Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 8.6.1 Кодексу комерційного обліку , що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційної о обліку (ППКО). або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, на підставі п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - АТ ДТЕК Одеські Електромережі .

За розрахунковий період вересня-грудня 2020р. позивачем від АТ ДТЕК Одеські

Електромережі , як оператора системи розподілу, отримано дані щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем.

З отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком № 05-10/2 у вересні-грудні 2020р. відповідачем спожито 238 199 кВт.год. електричної енергії.

На підставі отриманих даних, ТОВ ООЕК було виписано Відповідачу та отримано представником останнього, рахунки за спожиту електричну енергію у вересні-грудні 2020 р.: № 05-10/2 від 02.10.2020р., №05-10/2 від 03.11.2020р., №05-10/2 від 04.12.2020р., №05-10/2 від 04.01.2021р. на загальну вартість 544 799,00 грн. з ПДВ.

Обсяг споживання електричної енергії відповідачем у період вересні-грудні 2020 року підтверджується також підписаними між сторонами актами прийняття-передавання товарної продукції.

Відповідно до п. 5.10 публічного Договору, оплата рахунка Постачальника має бути здійснена Споживачем, у строки визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції.

Станом на 19.01.2020 р. було частково було оплачені рахунки за спожиту в вищезазначений період електроенергію по вказаному об`єкту постачання, і були перераховані грошові кошти у загальному розмірі 13 087,12 грн., тому враховуючи здійснені оплати, залишок основного боргу за спожиту електроенергію станом на дату подачі позову складає 531 712,71 грн.

У зв`язку з несвоєчасною та не повною оплатою заборгованості за спожиту активну електроенергію, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" нарахувало Споживачу на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати в наступних розмірах: станом на 19.01.2021р. за прострочення оплати активної електроенергії нараховано: 3% річних - у розмірі 1 682,13 грн.; інфляційні втрати - 5 623,97 грн., пеню у розмірі 3364,28 грн.

У відзиві відповідач не погодився з розміром штрафних санкцій, наведених у позовній заяві, та зазначив наступне.

Державне підприємство Білгород-Дністровський морський торговельний порт з незалежних від підприємства причин перебуває в тяжкому фінансовому становищі, що вплинуло на виконання зобов`язання у визначені договором терміни.

Державне підприємство Білгород-Дністровський морський торговельний порт є державною стивідорною компанією, яка займається здійсненням навантажувально-розвантажувальних робіт лісоматеріалів, як основним видом діяльності.

Відповідно до ст. 2-1 Закону України Про внесення змін до Закону України Про особливості державного регулювання суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів тимчасово строком на 10 років заборонено вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту необроблених лісоматеріалів.

Додатково відповідач вказав, що на господарську діяльність порту істотно впливає й значне зменшення глибин у гавані порту, що стає перешкодою для більшості вантажовласників здійснювати перевалку вантажу на території порту та має суттєвий вплив на зменшення щомісячного прибутку підприємства.

Посилаючись на карантинні обмеження, відповідач вказав, що неналежне виконання зобов`язань виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, так як зв`язку з карантинними обмеженнями значно зменшився товарообіг між країнами, що потягнуло за собою відсутність товарообігу в порту.

Звернув увагу суду на значну кредиторську заборгованість, у тому числі по заробітній платі, а також на те, що на рахунки та майно відповідача накладені арешти в рамках виконавчих проваджень.

Зазначив, що нараховані штрафні санкції значно погіршать фінансове становище відповідача. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а також зменшити розмір пені на 95%.

Вказав, що додаткові суми боргу зменшать інвестиційну привабливість відповідача, який перебуває в процесі приватизації.

У відповіді на відзив позивач звернув увагу суду на доводи відповідача щодо перебування в тяжкому фінансовому становищі як на такі, що були відомі відповідачу в момент укладення договору.

Позивач не визнав карантинні обмеження обставинами непереборної сили, які можуть звільняти відповідача від виконання договірних зобов`язань. Вказав, що сам факт карантину як форс-мажорної обставини не може бути самостійною підставою для невиконання зобов`язань у встановлений договором строк.

Просив суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру нарахованої пені на 95%.

В запереченнях на відповідь на відзив відповідач пояснив, що через скрутний фінансовий стан не може звернутись до Торгово-промислової палати для отримання сертифікату, що засвідчував би настання обставин непереборної сили, а саме введення карантину на території України.

Одночасно, з огляду на те, що позивач не надав доказів понесених збитків через невиконання договірних зобов`язань відповідачем, останній просив суд зменшити розмір пені. Крім того, в черговий раз просив суд відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

У поясненнях, які надійшли до суду 26.03.2021р., позивач ще раз звернув увагу суду, що відповідачем не надано доказів настання обставин непереборної сили.

Додатково вказав, що несе збитки у розмірі неотриманої плати за спожиту електричну енергію зі сторони відповідача та, як наслідок, не має можливості здійснювати своєчасні платежі з іншими учасниками ринку електричної енергії.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Пункт 3.1.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. (далі - ПРРЕЕ. або Правила) визначає, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо:

- об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку;

- електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи;

- споживач с стороною діючих договорів :

- про падання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок;

- про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником останньої надії ;

- про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач;

- за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.

Пункт 1.2.5 та п. 3.1.4 ПРРЕЕ, передбачають, що для можливості постачати електричну енергію своїм споживачам, постачальник повинен укласти з оператором системи розподілу публічний Договір постачальника про розподіл електричної енергії.

На виконання Закону України Про ринок електричної енергії під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ ДТЕК Одеські Електромережі від постачання електричної енергії, було створено ТОВ ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ з метою здійснення діяльності з постачання електричної енергії споживачам.

Постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018р. позивачу надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

З 01.01.2019 р. на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ ДТЕК Одеські Електромережі на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії відповідно до Постанови НКРЕКП №1345 від 06.11.2018 Про видачу AT ОДЕСАОБЛЕНЕРГО (попереднє найменування АТ ДТЕК Одеські Електромережі ) ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом .

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" та АТ ДТЕК Одеські електромережі укладено Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу, відповідно до умов якого Акціонерне товариство ДТЕК Одеські електромережі як Оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу Постачальника. Наявність зазначеного договору доводиться Реєстром Електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж Оператора системи розподілу електричної енергії Акціонерного товариства ДТЕК Одеські електромережі .

Пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Публічний Договір про постачання електричної енергії споживачу та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, опубліковані позивачем на офіційному веб-сайті https://ooek.od.ua/uk/.

Пункт 3.1.7 ПРРЕЕ визначає, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих. які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника. договір укладається в паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформляються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Пунктом 3.1.8. ПРРЕЕ передбачено, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником і споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

13.01.2020р. між позивачем та відповідачем (разом - сторони) було укладено письмовий договір про постачання електричної енергії №2-ВД/20 від 13.01.2020 року (далі - Договір), умовами якого передбачено, що позивач поставляє електричну енергію (за кодом ДК 021:2015 09310000-5) відповідачу для забезпечення потреб об`єктів останнього, а відповідач оплачує вартість поставленої (спожитої) електричної енергії.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Отже, між сторонами у справі виникли правовідносини щодо поставки електричної енергії.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що його ціна становить 1 778 419,10 (один мільйон сімсот сімдесят вісім тисяч чотириста дев`ятнадцять гривень 10 коп.) грн. без ПДВ, крім того ПДВ 355683,82 (триста п`ятдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні 82 коп.) грн., разом ціна цього Договору становить 2 134 102,92 (два мільйони сто тридцять чотири тисячі сто дві гривні 92 коп.) грн. з ПДВ.

Згідно з п. 5.2. Договору ціна за одиницю електричної енергії визначається у Специфікації.

У Специфікації (додаток 2 до Договору) встановлено ціну за одиницю електричної енергії, яка складає 1,9499203 грн.

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що розмір оплати за фактично передані обсяги електричної енергії в розрахунковому місяці визначатиметься на підставі тарифів затверджених Постановою НКРЕКП від 12.07.2019 за № 1411 Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП ПЕК УКРЕНЕРГО або на підставі тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно іншої постанови НКРЕКП. Чинної на момент застосування тарифу, а зміна ціни договору відбувається шляхом укладання додаткової угоди, згідно п. 7 частини 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII.

Згідно з п.п.5.5., 5.6., 5.7 Договору сторони домовились, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Приймання - передача електричної енергії, поставленої Постачальником та прийнятої Споживачем у розрахунковому періоді оформлюється шляхом підписання Сторонами щомісячних Актів приймання-передачі. які є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем

виключно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в Розділі 17 цього Договору, у такі терміни:

- до 15 числа розрахункового місяця - платіж у розмірі 30% вартості очікуваних заявлених договірних величин постачання електричної енергії в розрахунковому періоді;

- до 25 числа розрахункового місяця - платіж у розмірі 40% вартості очікуваних заявлених договірних величин постачання електричної енергії в розрахунковому періоді;

- до 10 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем - остаточний розрахунок за

електричну енергію, спожиту в розрахунковому місяці.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №4 від 27.10.2020р. до Договору про постачання електричної енергії №2-ВД/20 від 13.01.2020р. сторони домовились про те, що ціна за 1 кВт*год становить 2,25286836 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 0,37547806 грн.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди №5 від 30.11.2020р. до Договору про постачання електричної енергії №2-ВД/20 від 13.01.2020р. сторони домовились про збільшення ціни за електричну енергію за 1 кВт*год з урахуванням збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії. Ціна за 1 кВт*год становить 2,33990436 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 0,38998406 грн.

Пунктом 13.1. Договору сторони погодили, що він діє до 31.12.2020р., а в частині зобов`язань, які виникли в період дії договору і відповідальності за їх виконання - до повного їх виконання, проведеного в належному порядку.

Додатковою угодою №6 від 23.12.2020р. до Договору про постачання електричної енергії №2-ВД/20 від 13.01.2020р. сторони дійшли згоди внести зміни до п. 13.1. Договору та узгодили, що він діє до 28.02.2021р.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За п.п. 8.6.1 Кодексу комерційного обліку , що затверджений постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, на підставі п.10 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своєї ліцензованої діяльності, а саме - Акціонерне товариство ДТЕК Одеські Електромережі .

На підставі даних, отриманих від оператора системи розподілу позивачем було виписано відповідачу та отримано представником останнього рахунки за спожиту електричну енергію у вересні-грудні 2020р. на загальну вартість 544 799,00 грн. з ПДВ, а саме:

- № 05-10/1 від 02.10.2020р. (отримано відповідачем 02.10.2020р.) (а.с. 27);

- №05-10/1 від 03.11.2020р. (отримано відповідачем 03.11.2020р.) (а.с. 28);

- №05-10/1 від 04.12.2020р. (отримано відповідачем 04.12.2020р. (а.с. 29);

- №05-10/1 від 04.01.2021р. (отримано відповідачем 04.01.2021р.) (а.с. 30).

02.10.2020р. сторони підписали Акт прийняття-передачі електроенергії на суму 76676,35 грн. (а.с. 44).

03.11.2020р. сторони підписали Акт прийняття-передачі електроенергії на суму 63231,25 грн. (а.с. 44).

04.12.2020р. сторони підписали Акт прийняття-передачі електроенергії на суму 185275,86 грн. (а.с. 44 - зворотна сторона).

04.01.2021р. сторони підписали Акт прийняття-передачі електроенергії на суму 219616,37 грн. (а.с. 44 - зворотна сторона).

Згідно розрахунку, наданого позивачем (а.с. 10), 18.12.2020р. відповідачем частково сплачено суму заборгованості у розмірі 13087,12 грн.

Відтак, станом на дату подання позовної заяви сума основного боргу становила 531 712,71 грн.

Відповідач проти зазначених даних не заперечує.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем суми заборгованості, а відповідачем її наявність не спростовано.

За приписами статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії , затвердженого постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.18 р. (скорочено ПРРЕЕ), передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.1.2 ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Згідно з п. 4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватися згідно із строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом.

Відповідно до п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на своєчасне та в повному отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 531 712,71 грн.

Крім основної суми заборгованості, позивачем також заявлено до стягнення 1682,13 грн. відсотків річних, 5623,97 грн. інфляційних втрат, 3364,28 грн. пені.

Підпунктами 1, 7 пункту 6.2. Договору сторони домовились, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору та відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим Договором.

Згідно з п. п. 9.1, 9.2. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством. Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, зокрема, у разі порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому Договорі.

За порушення споживачем строків оплати електричної енергії, зазначених у Договорі, постачальник має право стягнути зі споживача пеню у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 9.7. Договору).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи встановлення судом факту несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань, суд, перевіривши розрахунок пені у сумі 3364,28 грн., встановив його правильність, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних у сумі 1682,13 грн. та інфляційних втрат у сумі 5623,97 грн., суд вважає його вірним, а вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Щодо клопотання відповідача про відмову позивачу у стягненні 3% річних та інфляційних втрат, а також зменшення розміру пені на 95% суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Суд здійснив ґрунтовний аналіз доводів відповідача щодо зменшення розміру пені на 95%, а також відмови позивачу у стягненні 3% річних та інфляційних втрат, а саме, стосовно зменшення глибин у гавані порту, запровадження державою карантинних обмежень, значної кредиторської заборгованості відповідача, у тому числі по заробітній платі, накладення арештів на рахунки та майно відповідача, зменшення інвестиційної привабливості відповідача, який перебуває в процесі приватизації.

Проте, дослідивши докази на підтвердження зазначених обставин, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів власного скрутного фінансового становища.

Враховуючи недоведеність винятковості обставин для зменшення розміру пені, - суд не вважає за можливе задовольнити вказане клопотання.

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами, які несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) розміру заявленої пені, яка нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондує обов`язок сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів.

Відповідачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Отже, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання у зв`язку з недоведеністю обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення пені.

Вказане відповідає висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.08.2019 по справі №910/10848/18.

Крім того, суд не приймає вищезазначені доводи відповідача і стосовно його прохання про відмову позивачу у стягненні 3% річних та інфляційних втрат.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021р. по справі №520/17342/18 наведено висновки про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора при цьому згідно із частиною другою статті 625 ЦК України виникає кореспондуюче право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення сплати основного боргу.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно щ ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст . 11, 15, 16, 22, 202, 525, 526, 530, 610, 712 ЦК України, 193 ГК України, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (вулиця Мала Арнаутська, будинок 88, місто Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410) до Державного підприємства "Білгород-Дністровськпий морський торговельний порт" (вулиця Шабська, 81, місто Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, код ЄДРПОУ 01125689) про стягнення 542 383,09 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Білгород-Дністровськпий морський торговельний порт" (вулиця Шабська, 81, місто Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, код ЄДРПОУ 01125689) на користь Товариства з обмеженю відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (вулиця Мала Арнаутська, будинок 88, місто Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410) 531 712,71 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 1682,13 грн. відсотків річних, 5623,97 грн. інфляційних втрат, 3364,28 грн. пені, 8135,75 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 12 квітня 2021р. Повний текст рішення складений та підписаний 22 квітня 2021 р.

Суддя Р.В. Волков