Рішення

від 31.03.2021 по справі 160/424/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року Справа № 160/424/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

30.12.2020 року позивач звернулася по пошті з вищевказаною позовною заявою, що надійшла до адміністративного суду 12.01.2021 року, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ №07/СК Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації , виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 23.01.2020 року;

- зобов`язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради вчинити дії щодо відновлення запису про реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ДП061190790191 від 20.03.2019 року у Реєстрі дозвільних документів на сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України www.dabi.gov.ua з внесенням відомостей про відновлення реєстраційного запису;

- зобов`язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради вчинити дії щодо відновлення запису про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ДП141191080447 від 18.04.2019 року у Реєстрі дозвільних документів на сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України www.dabi.gov.ua з внесенням відомостей про відновлення реєстраційного запису.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що у березні 2019 року вона вирішила здійснити реконструкцію належного їй майна та подала повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Після виконання будівельних робіт було подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та зареєстроване право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 01.07.2020 р. їй було надано копії ухвали про відкриття провадження у справі №932/5478/20 та позовної заяви. Із позовної заяви Дніпровської міської ради про скасування права власності та ознайомлення з матеріалами справи вона дізналася, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради прийнято наказ №07/СК Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 23.01.2020 року. Із листа відповідача Про надання інформації №4/1-60 від 12.02.2020 року вбачається, що управлінням було здійснено позапланову перевірку. За наслідками якої були скасовані: повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ДП 061190790191 від 20.03.2019 року та декларація про готовність об`єкта до експлуатації №ДП 141191080447 від 18.04.2019 року. Як зазначається в наказі, його було видано за результатами виїзду по об`єкту будівниц тва: Реконструкція житлового будинку по вул.Абхазькій, 11а у м.Дніпро, 49000 , встановлено, що замовником будівництва у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації зазначено недостовірні дані. Між тим, прийнятий наказ є протиправний, оскільки винесений з порушенням ви мог законодавства, а тому позивач була змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та поновлено строк звернення до адміністративного суду по даній справі. Відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду 18.03.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем було порушено законодавство в сфері містобудівної діяльності під час подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та декларації про готовність об`єкта до експлуатації. На підставі зазначеного та відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності 23.01.2020 року видано наказ №07/СК, яким скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ДП 061190790191 від 20.03.2019 р. та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 141191080447 від 18.04.2019 р. по об`єкту Реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 . Оскаржуваний наказ № 07/СК від 23.01.2020 р. було направлено листом від 28.01.2020 р. № 9/3-31, що підтверджується чеком ДД АТ Укрпошта від 29.01.2020 р. до списку № 3493 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих. Таким чином, всі вимоги діючого законодавства щодо винесення наказу про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт виконані в повному обсязі, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

23.03.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначила, що Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, як орган місцевого самоврядування, не може бути суб`єктом звернення у розумінні п.7 По рядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ №533 від 23.05.2011 р. Тим паче звертатись до іншого органу місцевого са моврядування, який підпорядкований одній і тій же місцевій владі. Зазначене виключає можливість такого органу направити звернення про порушення су б`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а акт обсте ження земельної ділянки не має юридичної сили в такому випадку. При цьому зазначений лист про надання інформації, який відповідач вважає звернен ням, не відповідає критеріям звернення у розумінні законодавства та не містить прохання (ви могу) про проведення перевірки.

Посилаючись на норми права відповідач зазначає, що присутність під час позаплано вої перевірки є правом позивача, а не його обов`язком. Між тим проведення перевірки за відсутності належного представника суб`єкта містобудування є порушенням порядку проведення перевірки, оскільки позивач була по збавлена можливості надати відповідачу відповідну документацію та тим самим спростувати твердження про наявність порушень. Із відзиву та доданих документів не вбачається, що було складено акт перевірки, де відображені виявлені порушення. У зв`язку з чим перевірку не можливо вважати завершеною та проведеною із дотриманням вимог законодавства. Таким чином, відсутні правові підстави для прийняття наказу Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації . Також лист Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради не може бути обґрунтуванням правомірності прийнятого наказу про скасування декларацій, оскільки цей лист отриманий вже після прийняття цього наказу, а точніше через один день після прийняття останнього. Враховуючи викладене, позивач просила суд позов задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Ухвалою суду від 31.03.2021 року у задоволенні клопотання відповідача про залишення даної позовної заяви без розгляду - відмовлено.

Відповідач своїм правом на подачу заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до теперішнього часу не скористався.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 23 січня 2020 року було видано наказ № 07/СК, яким скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) № ДП 061190790191 від 20.03.2019 р. та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 141191080447 від 18.04.2019 р. по об`єкту Реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 пов`язує порушення своїх прав з прийнятим відповідачем наказом №07/СК Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації .

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду .

Так, управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення міської ради від 16.03.2016 р. №7/3 Про затвердження структури Дніпропетровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів (зі змінами та доповненнями), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 р. №671 Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю .

Згідно з Положенням про управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 23/05/2018 року № 33/32, до основних завдань та функцій управління належить виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності, а також проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва об`єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням.

В силу ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Абз.2 ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок).

Відповідно до п.5 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (п.7 Порядку).

Пункт 7 Порядку закріплює, що підставою для проведення позапланової перевірки може бути:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як видно з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки було звернення Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 27.12.2019 року (від 09.01.2020 р. вх.№9/7), яким на адресу управління також було направлено акт обстеження земельної ділянки № 7/8-1219, де зазначено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1210100000:02:268:0099) розташовані одноповерхові капітальні будівлі, за візуальними ознаками - нежитлового призначення. Разом з тим, наявна інформаційна довідка №195305769 від 28.12.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1766860012101, номер запису про право власності: 30321246) - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , власник - ОСОБА_1 .

Таким чином, позапланова перевірка проводилася на підставі звернення юридичної особи, тобто на підставі п.6 ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз.8 п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553, а не абз.4 п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 (необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів), як посилається позивач.

Про проведення позапланової перевірки було видано наказ управління від 10.01.2020 року № 18п та виписано направлення від 14.01.2020 року № 016. Строк проведення перевірки було встановлено в період з 14 по 27 січня 2020 року, включно

Форми направлення на проведення планової/позапланової перевірки затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 р. № 240.

У посадових осіб управління при проведенні позапланової перевірки було належним чином оформлене направлення на проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п.11 Порядку, посадові особи органів державного архітектури будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодно доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.13 Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Таким чином присутність під час позапланової перевірки є правом позивача, а не його обов`язком.

Як зазначив відповідач у своєму відзиві на позов, під час виїзду 15.01.2020 року на об`єкт будівництва Реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , з метою проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за візуальним зовнішнім оглядом було встановлено, що на вищезазначеному об`єкті будівництва знаходиться земельна ділянка, огороджена парканом, який виконаний зі стінових штучних блоків. На заасфальтованому майданчику знаходиться декілька легкових та вантажних автомобілів, наявні чотири капітальні одноповерхові будівлі нежитлового призначення. Однак, замовником будівництва - позивачем ОСОБА_1 подана інформація у декларації про готовність об`єкта, у якій зазначено, що об`єктом є одноповерховий житловий будинок з чотирьох кімнат, загальної площею 102,2 кв.м. відповідно, який не відповідає фактичним параметрам на місці розташування. Земельна ділянка (кадастровий номер 1210100000:02:268:0099) має цільове призначення - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), однак не відповідає фактичному розташуванню типів будівель.

Так, позивачем додано до матеріалів позову копію технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 від 04.04.2019 року, складеного техніком з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 .

На офіційному сайті Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в Реєстрі експертів наявна інформація щодо експерта ОСОБА_2 , а також його кваліфікаційного сертифіката АЕ 001842 від 26.03.2013 року, а саме: ОСОБА_3 порушено ч.14 ст.17 Закону України Про архітектурну діяльність щодо підвищення кваліфікації: Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п`ять років, не обмежується. Відомості про дотримання цих вимог вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва .

Таким чином, кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 001842, який додано до технічного паспорту на підтвердження повноважень, є нечинним, а технічний паспорт виготовлено з порушенням вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності.

Крім того, згідно з листом Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, відповідно до даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста офіційної адреси: АДРЕСА_4 а жодному об`єкту нерухомості на території міста Дніпро не присвоювались, відповідні розпорядчі документи, на підставі яких були присвоєні ці адреси, відсутні.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:

надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів:

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;

здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Згідно з Положенням про управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 23.05.2018 року № 33/32, до повноважень Управління належить здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Дніпра.

Відповідно до ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Згідно з ст.36 Закону України Про регулювання містобудівельних робіт діяльності форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 (далі - Порядок) передбачено, що підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл) (п.4 Порядку)

Відповідно до п.13 Порядку 466 виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (далі -Порядок 1), повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Абзацом 6 пункту 15 Порядку 466 визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою КМУ від 13.04.2011 р. №461 (далі - Порядок 461) передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація) (п.3 Порядку 461).

Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації (п.17 Порядку 461).

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації декларації вносить до реєстру відповідний запис. (п.22 Порядку 461).

Як зазначалося вище, під час виїзду для здійснення проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція житлового будинку по вул.Абхазький, 11а у м.Дніпро, 49000, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , встановлені порушення в сфері містобудівної діяльності, а саме:

- на земельній ділянці з цільовим призначенням: Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовані будівлі нежитлового призначення;

- право власності та користування земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:268:0099 зареєстровано за територіальною громадою м. Дніпра;

- технічний паспорт виготовлений техніком, кваліфікаційний сертифікат якого є недійсним;

- відповідно до даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста офіційної адреси: вул.Абхазька, 11 і вул.Абхазька, 11а жодному об`єкту нерухомості на території міста Дніпро не присвоювались, відповідні розпорядчі документи, на підставі яких були присвоєні ці адреси, відсутні.

Таким чином, позивачем було порушено законодавство в сфері містобудівної діяльності під час подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст.90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством, а тому у задоволенні позову позивачу слід відмовити повністю, з викладених вище підстав.

З огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 8, 9, 72, 77, 139, 242 - 246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (вул.Січеславська набережна, 29-А, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40498190) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма