Постанова

від 16.08.2021 по справі 160/424/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/424/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року в адміністративній справі №160/424/21 (суддя I інстанції - Кучма К.С.) за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 30.12.2020 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №07/СК від 23.01.2020 року Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації ;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо відновлення запису про реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ДП061190790191 від 20.03.2019 року у Реєстрі дозвільних документів на сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України www.dabi.gov.ua з внесенням відомостей про відновлення реєстраційного запису;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо відновлення запису про реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ДП141191080447 від 18.04.2019 року у Реєстрі дозвільних документів на сайті ДАБІ України www.dabi.gov.ua з внесенням відомостей про відновлення реєстраційного запису.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в березні 2019 року позивач вирішила здійснити реконструкцію належного їй майна та подала повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Після виконання будівельних робіт нею подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та зареєстроване право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 01.07.2020 з копій ухвал про відкриття провадження у справі №932/5478/20 та позовної заяви Дніпровської міської ради про скасування права власності вона дізналась, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради прийнято наказ №07/СК Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 23.01.2020 року. Як зазначено в наказі, його видано за результатами виїзду по об`єкту будівництва: Реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 , та встановлено, що замовником будівництва у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації зазначено недостовірні дані. Позивач вважає прийнятий відповідачем наказ протиправний, оскільки він винесений з порушенням вимог чинного законодавства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у позові. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи, не надано оцінку доводам позивача та доказам, які містяться в матеріалах справи. На думку апелянта, відповідачем допущено порушення процедури проведення перевірки, а також відсутні належні документи для призначення та проведення перевірки.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржуваний наказ є законним та обґрунтованим, відповідачем дотримано вимоги законодавства щодо підстав та процедури проведення перевірки, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, а тому в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 23 січня 2020 року видано наказ № 07/СК, яким скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ДП 061190790191 від 20.03.2019 року та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ДП 141191080447 від 18.04.2019 року по об`єкту Реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 , на підставі проведеної позапланової перевірки, якою встановлено, що замовником будівництва (позивачем) у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації зазначено недостовірні дані (а.с.67).

Підставою для проведення перевірки стало звернення Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 27.12.2019 року, разом з актом обстеження земельної ділянки №7/8-1219, в якому зазначено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1210100000:02:268:0099) розташовані одноповерхові капітальні будівлі, за візуальними ознаками - нежитлового призначення, що підтверджується фотоматеріалами, в той час, як згідно даних реєстру речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою знаходиться жилий будинок, власник - ОСОБА_1 (а.с.50-57).

Позивач, не погодившись із наказом ДАБК Дніпровської міської ради, оскаржила його до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем допущено порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності під час подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки останньою у повідомленні та декларації зазначені недостовірні дані (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), а саме - на земельній ділянці з цільовим призначенням: Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовані будівлі нежитлового призначення.

Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, колегія суддів зазначає про таке.

Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 5 квітня 2007 року визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) (далі по тексту - Закон №877).

Відповідно до ст.3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду .

Згідно із Положенням про управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 23/05/2018 року №33/32, до основних завдань та функцій управління належить виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності, а також проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються під час будівництва об`єктів, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Абзацем 2 ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі по тексту - Порядок №553).

Відповідно до п.5 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (п.7 Порядку №553).

Пункт 7 Порядку визначає, що підставою для проведення позапланової перевірки може бути:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на абз.4 п.7 Порядку №553, яким передбачено необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів, вважає, що відповідачем порушено строки проведення такої перевірки, оскільки пройшов тримісячний строк після подання нею вказаних документів.

Апеляційний суд не приймає до уваги вказані посилання апелянта, оскільки в даному випадку мало місце звернення юридичної особи - Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 27.12.2019 року, яке і стало підставою для призначення та проведення позапланової перевірки.

Згідно із Положенням про управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 23.05.2018 року №33/32 до повноважень Управління належить здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Дніпра.

Таким чином, відповідач є повноважним органом на проведення перевірки.

Як вбачається з наказу Управління ДАБК Дніпровської міської ради №18п від 10.01.2020 року позапланова перевірки на об`єкті Реконструкція житлового будинку по вул.Абхазькій, 11а у м.Дніпро, 49000, призначена згідно із п.6 ч.1 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та абз.8 п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553. Підстава: звернення Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 27.12.2019 року вих.№4/11-3997 (а.с.58).

На підставі вказаного наказу видано направлення для проведення позапланової перевірки № 016 від 14.01.2020 року. Строк проведення перевірки встановлено в період з 14 по 27 січня 2020 року, включно (а.с.59).

Щодо посилань апелянта на порушення процедури проведення перевірки та порушення її права на присутність під час проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектури будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодно доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктом 4 статті 5 Закону №877 передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Натомість при проведенні позапланового заходу направлення повідомлення вказаним законом не вимагається (стаття 6 Закону №877).

Таких вимог не визначено і Порядком №533.

З аналізу вказаних норм вбачається, що і Законом №877 і Порядком №533 надано право суб`єкту містобудування бути присутнім під час проведення позапланової перевірки, а не обов`язок контролюючого органу повідомляти суб`єкта господарювання про проведення позапланового заходу контролю.

Стосовно самого порушення, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.36 Закону України Про регулювання містобудівельних робіт діяльності форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (далі по тексту - Порядок №466) передбачено, що підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, можуть виконуватися замовником після набуття права на земельну ділянку відповідного цільового призначення та подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (п.4 Порядку)

Абзацом 6 пункту 15 Порядку №466 встеновлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім цього, Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (далі по тексту - Порядок №461) передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація) (п.3 Порядку 461).

Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації (п.17 Порядку 461).

У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта.

З матеріалів справи вбачається і це не заперечується позивачем, що під час проведення позапланової перевірки контролюючим органом з виїздом на об`єкт будівництва Реконструкція житлового будинку по вул.Абхазькій, 11а у м.Дніпро, 49000 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оглядом встановлено, що на вищезазначеному об`єкті будівництва знаходиться земельна ділянка, на якій наявні збудовані чотири капітальні одноповерхові будівлі нежитлового призначення.

Проте, відповідно до інформації, зазначеної позивачем у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, об`єктом є одноповерховий житловий будинок з чотирьох кімнат, загальною площею 102,2 к.м.

Таким чином, вказана в повідомленні та декларації інформація про об`єкт будівництва не відповідає фактичним параметрам зведеного об`єкта будівництва на місці розташування.

Крім того, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , має цільове призначення - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) .

Позивачем в адміністративному позові та апеляційній скарзі вказані обставини не заперечуються та не спростовуються.

Крім посилань в позові та скарзі на порушення відповідачем процедури проведення перевірки та протиправність оскаржуваного наказу, позивачем жодним чином не спростовано доводів відповідача та висновків суду першої інстанції, що на дату реєстрації як повідомлення про початок виконання будівельних робіт, так і декларації про готовність об`єкта до експлуатації, інформація щодо об`єкту будівництва не відповідала дійсності.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Оскільки за приписами ч.1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно із ч.4 ст.257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно із п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись статтями 4, 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року в адміністративній справі №160/424/21 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року в адміністративній справі №160/424/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак