Ухвала

від 22.04.2021 по справі 910/5000/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 910/5000/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.

перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021

та рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2020

у справі № 910/5000/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина Поділля"

до:

1) Міністерства юстиції України;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір`я Агро-М",

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державний реєстратор Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області Яловчук Валерій Васильович

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Полісся"

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Міністерством юстиції України 15.04.2021 за допомогою засобів електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надіслано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 910/5000/20.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складі суду Касаційного господарського суду від 16.04.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К.- головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287-290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) (п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз. 1 ч. 2 ст. 290 ГПК України).

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 2 ч. 2 ст. 290 ГПК України).

В разі оскарження судового рішення суду на підставі п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Водночас підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), у касаційній скарзі Міністерства юстиції України не зазначено, що порушує правило, встановлене п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, у зв`язку з чим Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Крім цього, згідно з п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на заявлені позовні вимоги, розмір судового збору за подання касаційної скарги у даному випадку становить 4 204 грн. (2 102 грн. х 200%).

Проте до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору за її подання, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без руху також на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України.

Суд звертає увагу скаржника на те, що сплату судового збору необхідно здійснити за наведеними нижче реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

- Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів)

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи , у якій сплачується судовий збір".

Крім цього, відповідно до ст. 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте до касаційної скарги Міністерства юстиції України не додано доказів надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Міністерства юстиції України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно: 1) викласти касаційну скаргу у новій редакції та чітко зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав); 2) надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 4 204 грн.; 3) надати докази надіслання копії касаційної скарги та доданих до неї документів іншим учасникам справи відповідно до вимог ст. 291 ГПК України.

Способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто у випадку усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі № 910/5000/20 залишити без руху.

2. Надати Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Могил С.К.