Постанова

від 20.04.2021 по справі 537/522/15-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/522/15-ц Номер провадження 22-ц/814/787/21Головуючий у 1-й інстанції Зоріна Д.О. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого (судді-доповідача) Карпушина Г.Л.; суддів: Кузнєцової О.Ю., Хіль Л.М. , при секретарі судового засідання: Ряднині І.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 січня 2021 року (прийняту суддею Зоріною Д.О., повний текст ухвали складено суддею 18 січня 2021 року) у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимира Леонідовича, за участю заінтересованої особи Акціонерного товариства Піреус Банк МКБ ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л., згідно якої прохав суд ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. в частині визначення вартості арештованого майна на підставі звіту про незалежну оцінку майна №365 від 21 травня 2019 року в сумі 1 355 000 грн. 00 коп.

Вимоги скарги мотивовані тим, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. перебувало виконавче провадження №58293078, відкрите 06 лютого 2019 року на підставі виконавчого листа №537/522/15-ц від 24 вересня 2015 року, виданого Крюківським районним судом міста Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Піреус Банк МКБ заборгованості за кредитним договором №КЛ/08-2 від 02 квітня 2008 року в сумі 258519, 66 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення рішення еквівалентно 6191051 грн. 05 коп.

17 травня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, за якою ПП Центр незалежної оцінки та експертизи надано доручення на визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна: незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається із незавершеного будівництва громадського будинку літ А-4 загальною площею 1415,2 кв.м, огорожі №1, 2, 3, воріт №4, хвіртки №5, сход №6, 7, замощення №8 та земельну ділянку площею 1000 кв.м, кадастровий номер 5310436100:06:003:0454, за вказаною адресою, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, присадибна ділянка. 21 травня 2019 року приватним виконавцем отримано звіт №365 про незалежну оцінку майна, з результатами якої ОСОБА_1 ознайомився лише 30 вересня 2019 року, згідно якого вартість майна становить 1 355 000 грн. 00 коп., у тому числі незавершене будівництво вартістю 1 223 000 грн. 00 коп. та земельна ділянка вартістю 132000 грн. 00 коп.

Скаржник вважає, що оцінка майна проведена у виконавчому провадженні є необ`єктивною, а відтак не може використовуватись для продажу майна на електронних торгах, оскільки оцінювач недостатньо дослідив об`єкт оцінки, у звіті не проведено аналіз ринку нерухомості подібних об`єктів, об`єкти порівняння не є аналогічними до об`єкту оцінки, некоректно застосовані коригуючі коефіцієнти. Скаржник вказує, що оцінювач, в порушення норм Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 , який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, не в повній мірі ознайомився з об`єктом оцінки, зібрав та обробив вихідні дані та іншу інформацію, необхідну для проведення оцінки, не ідентифікував об`єкт оцінки, не охарактеризував район місця розташування об`єкта оцінки, не встановив жодних технічних характеристик об`єкту оцінки, дійшов безпідставних висновків, що об`єкт оцінки належить ОСОБА_1 та має статус незавершеного будівництва, оцінювач помилково не взяв до уваги наявність відміток на технічному паспорті про самочинність зведеного будівництва. Також, оцінювач застосував тільки один підхід порівняльний, а не декілька тоді як при застосуванні порівняльного підходу припустився, на думку скаржника, помилок, що вплинуло на результат визначення вартості майна.

За викладених вище обставин, ОСОБА_1 вважає дії приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. в частині визначення вартості арештованого майна на підставі звіту про незалежну оцінку майна №365 від 21 травня 2019 року в сумі 1 355 000 грн. 00 коп. неправомірними, у зв`язку із чим і вимушений звернутись до суду.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 січня 2021 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимира Леонідовича, за участю заінтересованої особи Акціонерного товариства Піреус Банк МКБ - відмовлено.

З вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_1 та подав на неї апеляційну скаргу, в якій прохав ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 січня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, та такою що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що висновки суду суперечать вимогам законодавства, зроблені при неповному з`ясуванні судом обставинам справи та суперечать зібраним у справі доказам.

Зокрема вказує, що суд першої інстанції неправильно визначився з предметом оскарження, який був поставлений на розгляд суду та помилково вважав, що ОСОБА_1 оскаржує дії приватного виконавця, пов`язані з призначенням суб`єкта оціночної діяльності та повідомленням учасників виконавчого провадження про результати проведеної оцінки майна.

Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що скаржник ОСОБА_1 в порядку оскарження рішень та дій виконавців оскаржував саме результат визначення вартості арештованого майна та не прийняв до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, що призвело до неправильного вирішення справи, порушення вимог ст.57 ЗУ Про виконавче провадження та ст.ст. 447-451 ЦПК України. Посилається на те, що місцевий суд помилково не дослідив зміст Звіту №365 про незалежну оцінку майна складений 20.05.2019 ПП Центр незалежної оцінки та експертизи . Вказує, що вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки. Тому, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції помилково не дослідив зміст вказаного звіту, та залишив без уваги допущені оцінювачем грубі порушення ЗУ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , Національного стандарту №1 та №2 що призвело до неправильного вирішення справи. Також зазначив, що суд першої інстанції не дослідив зміст рецензії проведеної ОСОБА_2 на Звіт №365 про незалежну оцінку майна та не надав оцінки як встановленим експертом Федоровим Д.В. обставинам у ході дослідження, так і формулюванню висновків рецензента. Крім того, суд не надав жодної оцінки наявній у справі Рецензії на Звіт №365 про незалежну оцінку майна, проведеної ТОВ Експерт ІН від 15 січня 2020 року, в особі рецензента ОСОБА_3 , який зробив категоричний висновок про те, що вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним або непрофесійним і не може бути використаний.

Від приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній спростовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та підтримуючи рішення суду першої інстанції прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 січня 2021 року залишити без змін.

Від заінтересованої особи Піреус Банк МКБ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній спростовуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та підтримуючи рішення суду першої інстанції прохав апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 січня 2021 року залишити без змін.

Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження за участі сторін та інших осіб по справі. На моменту розгляду справи були присутні представник заявника та приватний виконавець, інші особи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з`явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що в провадженні приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. перебуває виконавче провадження ВП №58293078, провадження по якому було відкрито на підставі виконавчого листа №537/522/15-ц, виданого Крюківським районним судом міста Кременчука Полтавської області 14 грудня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Піреус Банк МКБ заборгованості за кредитним договором №КЛ/08-2 від 04 лютого 2008 року в сумі 258519, 66 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на день винесення рішення еквівалентно 6191051 грн. 05 коп.

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. від 05 березня 2019 року описано та арештовано наступне майно боржника ОСОБА_1 : незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з незавершеного будівництва громадського будинку літ А-4 загальною площею 1415,2 кв.м, огорожі №1, 2, 3, воріт №4, хвіртки №5, сход №6, 7, замощення №8 та земельну ділянку площею 1000 кв.м, кадастровий номер 5310436100:06:003:0454, за вказаною адресою, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. від 17 травня 2019 року ВП №58293078 було призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання ПП Центр незалежної оцінки та експертизи , для визначення ринкової вартості вказаного вище майна та надати звіт.

На виконання вказаної вище постанови приватного виконавця, останнім 21 травня 2019 року отримано Звіт №365 про незалежну оцінку майна, виконану ПП Центр незалежної оцінки та експертизи (місто Полтава, вулиця Соборності, будинок 46В), за висновками якої ринкова вартість майна у вигляді незавершеного будівництва площею 1415,2 кв.м та земельної ділянки площею 1000 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1355000 грн 00 коп, в тому числі величина отриманої вартості незавершеного будівництва 1223000 грн 00 коп, величина отриманої земельної ділянки - 132000 грн 00 коп.

Згідно змісту списку №121 р/п від 23 травня 2019 року, вказаний вище Звіт було направлено на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , а також на адресу: АДРЕСА_2 .

Згідно Висновку експерта №120 від 15 листопада 2019 року, складеного за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження на замовлення ПП Центр незалежної оцінки та експертизи судовим експертом Федоровим Д.Ф., звіт про незалежну оцінку №365 від 20 травня 2019 року в цілому відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам порівняльного підходу, містить недоліки, що не вплинули на достовірність вартості.

Відповідно до змісту наданої скаржником Рецензії на Звіт №365 про незалежну оцінку майна за вих.№VR200115-001-R від 15 січня 2020 року, виконаного на підставі умов договору, укладеного між адвокатом Костянецьким А.Г. від імені ОСОБА_1 , та ТОВ Експерт ІН в особі ОСОБА_3 , Звіт №365 про незалежну оцінку майна містить численні порушення вимог законодавства, що регулюють принципи та процедури оцінки майна, що призвели до викривлення результатів оцінки, звіт не відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

11.07.2019 року предмет іпотеки, оцінка якого оскаржується, був реалізований, про що приватним виконавцем складено відповідний акт. Вказаний акт окремо оскаржується заявником в позовному провадженні.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні скарги, суд першої інстанції, аналізуючи положення Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року та Закону України № 2658-III Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , приймаючи до уваги встановлений в судовому засіданні факт, що дії приватного виконавця в ході проведення виконавчого провадження відповідали вимогам чинного законодавства, дійшов висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. слід відмовити в повному обсязі.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону , а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Приватний виконавець здійснює примусове виконання, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ч. 5 Закону України Про виконавче провадження ).

Відповідно до ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактичною перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Статтею 2 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.

Відповідно до ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України , порушено їх права та свободи.

Відповідно ст. 57 Закону України Про виконавче провадження визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Аналіз статті 57 вказаного Закону свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, якими є, у тому числі і боржник, мають право на оскарження процесуальних дій виконавця з визначення вартості і оцінки майна, а не звіту про вартість майна, оскільки відповідно до цієї статті виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України № 2658-ІІІ .

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

За змістом ч.1 ст.12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Тобто, законом не передбачено право державного чи приватного виконавця на власний розсуд оцінювати такі висновки.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до змісту поданої скарги, ОСОБА_1 не оскаржує дій приватного виконавця Скрипника В.Л., які вчинялися останнім під час вчинення дій щодо визначення вартості і оцінки майна боржника, а оскаржує звіт оцінки майна з підстав його незгоди з результатами визначення вартості та оцінки його нерухомого майна, що не віднесено до компетенції виконавця.

За змістом статті 3 Закону Про оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діяльність в Україні оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 (провадження 18-18гс18) зроблено висновок, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) зроблено висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) .

Суд першої інстанції вірно зазначив, що боржник фактично не оскаржував рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця та відповідно не надав необхідних підтверджень цьому, а не погоджувався саме із висновком суб`єкта оціночної діяльності щодо оцінки вартості майна боржника.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що звіт щодо вартості майна боржника, який складено суб`єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження, не є рішенням, дією або бездіяльністю виконавця, а тому не підпадає під предмет судового контролю, визначеного статтею 447 ЦПК України .

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року у справі №2-18/11, які у відповідності до вимог п.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, а тому скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Крім того, колегією суддів, взято до уваги той факт, що оскільки на момент подання скарги предмет іпотеки був реалізований, ефективним способом захисту прав боржника, є оскарження порядку і результатів реалізації майна, а не її оцінки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України , апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 січня 2021 року - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови суду виготовлено 20 квітня 2021 року.

Головуючий:

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

О.Ю. Кузнєцова

---

Л.М. Хіль