Ухвала

від 22.04.2021 по справі 910/8022/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 910/8022/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Київської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020

та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020

у справі № 910/8022/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Марія"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рось-1"

про визнання укладеною додаткової угоди в редакції позивача,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 04.02.2021 надійшла касаційна скарга Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 (повний текст складено 28.12.2020) та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 910/8022/20, подана 18.01.2021 через Північний апеляційний господарський суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 04.02.2021 вказану касаційну скарги передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.02.2021 касаційну скаргу Київської міської ради залишено без руху з підстав недодержання заявником вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху та вказано на необхідність зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Зазначену ухвалу від 23.02.2021 Київська міська рада отримала 25.02.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, а отже усунути недоліки скаржник мав у строк до 09.03.2021 включно.

Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2021 касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 910/8022/20 не прийнято до розгляду і повернуто скаржнику, оскільки заявником не усунуто недоліки касаційної скарги.

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 06.04.2021 надійшла касаційна скарга Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 910/8022/20, подана 25.03.2021 через Північний апеляційний господарський суд.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.04.2021 вказану касаційну скарги передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287-290 ГПК України, Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що скаржник повторно подав касаційну скаргу з порушенням вимог, установлених ст. 288 ГПК України.

Так в обґрунтування клопотання про поновлення строку для усунення недоліків касаційної скарги скаржник посилається на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження" обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 19.12.2020 до 30.04.2021 на території України встановлено карантин. Крім того, відповідно до п.п. 4.1 п. 4 розпорядження Заступника міського голови секретаря Київської міської ради від 18.03.2021 № 49 працівники переведені на дистанційний режим роботи. В даний момент більшість працівників знаходиться на лікарняному, у зв`язку з захворюванням на коронавірус. Враховуючи викладене, Київська міська рада не змогла вчасно виконати вимоги ухвали від 23.02.2021 та просить поновити строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає таке.

По-перше, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

В свою чергу, відповідно до положень ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд може поновити пропущений строк, встановлений законом, і продовжити строк, встановлений судом.

З урахуванням положень ст.ст. 119, 174, 290, ГПК України строк на усунення недоліків касаційної скарги хоча і обмежується законодавчо 10 днями, однак саме суд встановлює такий строк (що і було зроблено Верховним Судом в ухвалі від 23.02.2021 про залишення первісно поданої касаційної скарги Київської міської ради без руху), а тому у Суду відсутні повноваження з поновлення такого строку.

По-друге, згідно з ч.ч. 3 та 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Так ухвалою Верховного Суду від 17.03.2021 первісно подану касаційну скаргу Київської міської ради повернуто скаржнику, оскільки заявником не усунуто недоліки касаційної скарги. Враховуючи викладене, продовжити строк (чого скаржник не просить Суд) на усунення недоліків касаційної скарги після повернення неможливо, оскільки така скарга вважається неподаною.

Пот-третє, з огляду на викладене, Київською міською радою при повторному зверненні до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 910/8022/20 з усунутими недоліками пропущено строк на її подання та, як вбачається з самої скарги, остання не містить клопотання на поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги.

При цьому у Суду відсутні повноваження вважати наведені у повторній касаційній скарзі причини пропуску строку на усунення недоліків причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки Суд не наділений повноваженнями за скаржника змінювати її текст.

Разом з тим, Суд звертає увагу, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

За змістом ч. 1 ст. 288 ГПК України початок перебігу строку на касаційне оскарження пов`язується з днем складення повного судового рішення.

Як встановлено Судом, заявник оскаржує постанову апеляційного господарського суду від 23.12.2020 (повний текст складено 28.12.2020), а тому останній день оскарження за приписами ч. 1 ст. 288 ГПК України закінчився - 18.01.2020, тоді як дану касаційну скаргу подано 25.03.2021 (отримано Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 06.04.2021), тобто зі значним пропуском строку на касаційне оскарження (оскільки первісно подана касаційна скарга повернута скаржнику, вона вважається неподаною відповідно до положень ч. 4 ст. 174 ГПК України).

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Щодо посилань скаржника на постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, відповідно до якої з 19.12.2020 до 30.04.2021 на території України встановлено карантин то вони Судом не приймаються до уваги, оскільки вказаною постановою роботи судів щодо здійснення правосуддя не було обмежено. Також не було припинено роботи поштових операторів в Україні, що давало змогу подати касаційну скаргу вчасно.

При цьому, скаржник взагалі не зазначає, які саме обмежувальні заходи стали перешкодою для вчасного звернення із касаційною.

Отже, саме лише посилання скаржника на запровадження карантинних заходів не дає підстав Суду для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.

Посилання Київської міської ради на п.п. 4.1 п. 4 розпорядження Заступника міського голови секретаря Київської міської ради від 18.03.2021 № 49, відповідно до якого працівники переведені на дистанційний режим роботи не відповідають дійсності, оскільки з доданої до касаційної скарги копії вказаного розпорядження вбачається, що Заступник міського голови доучив забезпечити переведення працівників на дистанційний режим роботи, а не перевів, як вказує скаржник.

При цьому навіть у випадку переведення на дистанційну роботу представника Київської міської ради, доказів чого взагалі до касаційної скарги не надано, скаржник взагалі не обґрунтував неможливість вчасного подання касаційної скарги. Оскільки наведені обставини не обґрунтовані належними доказами, вони не вважаються причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

Посилання скаржника на те, що в даний момент більшість працівників знаходиться на лікарняному у зв`язку з захворюванням на коронавірус взагалі не підтверджені жодними доказами, і не знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з тим, що представник Київської міської ради пропустив строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду.

В свою чергу, відповідно до положень ст.ст. 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Дану касаційну скаргу скаржник надіслав до суду касаційної інстанції лише 25.03.2021, тобто зі значним порушенням встановленого Законом строку на касаційне оскарження без клопотання про поновлення причин пропуску такого строку та без належного обґрунтування причини пропуску процесуального строку.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Таким чином, скаржником не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови та не наведено існування обставин, що унеможливили її оскарження.

Сам лише факт повернення первісно поданої касаційної скарги не може вважатися поважною причиною пропуску строків на касаційне оскарження, а дії Київської міської ради носять суб`єктивний характер і є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення недоліків, поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно надати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 910/8022/20 та навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження і надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 288, 290-292 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 910/8022/20 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.