ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 923/129/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Уркевич В. Ю.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного підприємства "Чаплинське Агро" на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 (колегія суддів: Колоколов С. І., Богацька Н. С., Будішевська Л. О.) і рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.2019 (суддя Пригуза П. Д.) у справі
за позовом Заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області; Асканія-Нова селищної ради Херсонської області до відповідача-1 : Комунального підприємства "Колос"; відповідача-2 : Приватного підприємства "Чаплинське Агро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Чаплинська районна рада Херсонської області про визнання договору недійсним та вилучення земельних ділянок
за участю представників:
Офісу генерального прокурора - Шекшеєва В. С.,
позивача-1 - Васіна В. В.,
позивача-2 - не з`явилися,
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - не з`явилися,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства "Колос" (далі - КП "Колос"), Приватного підприємства "Чаплинське Агро" (далі - ПП "Чаплинське Агро") про (з урахуванням уточнень позовних вимог): визнання недійсним на майбутнє договору про спільну діяльність, укладеного 19.05.2015 між КП "Колос" та ПП "Чаплинське Агро"; вилучення із користування ПП "Чаплинське Агро" на користь КП "Колос" земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві постійного користування КП "Колос", загальною площею 2377,0 га, розташованих в адміністративних межах Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між відповідачами договір про спільну діяльність від 19.05.2015 по суті є прихованим договором оренди. Також, звертаючись із даним позовом, прокурор зазначив, що вказана позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена, насамперед, на захист економічних інтересів Держави, яким спричинено шкоду внаслідок користування земельною ділянкою, яка згідно норм Конституції України є національним багатством. Крім того, зазначені порушення законодавства в сфері оренди землі підривають основні принципи його існування, що може призвести до незаконного відчуження майна Держави, чим спричиняється суттєва шкода державним інтересам та підриваються основи фінансово - економічної діяльності Держави.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. На підставі розпорядження голови Чаплинської районної державної адміністрації (далі - Чаплинська РДА) від 10.03.2010 № 73 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками та передано у постійне користування КП "Колос" земельну ділянку загальною площею - 1 525,15 га, в тому числі 1 511,06 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Асканія-Нова селищної ради.
4. Розпорядженням голови Чаплинської РДА від 19.10.2010 № 414 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельними ділянками та передано у постійне користування КП "Колос" земельну ділянку загальною площею - 878,6881 га, в тому числі 865,96 га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Асканія-Нова селищної ради.
5. На виконання цих розпоряджень було видано 30 державних актів на право постійного користування земельними ділянками. Цільове призначення земельних ділянок згідно державних актів - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
6. 19.05.2015 між КП "Колос" Чаплинської районної ради Херсонської області (сторона-1) та ПП "Чаплинське Агро" (сторона-2), було укладено договір про спільну діяльність, який погоджено рішенням XLVIII сесії Чаплинської РДА VI скликання від 15.05.2015 № 751 та посвідчено 24.07.2015 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводіним М.М.
7. За умовами розділу 1 договору, сторони зобов`язались шляхом об`єднання майна, коштів, що належать сторонам на відповідних правових підставах, та зусиль спільно діяти в сфері сільського господарства без створення юридичної особи для вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, збереження і відтворення їхньої родючості, відновлення зрошувальної мережі, зменшення сукупних витрат матеріально-технічних та інших ресурсів, впровадження технології точного землеробства для отримання максимального прибутку.
8. Внеском КП "Колос" є право користування земельними ділянками (рілля), загальною площею 2377 га, що розташовані в межах адміністративної території Асканія-Нова селищної ради Херсонської області та знаходяться в постійному користуванні КП "Колос" згідно державних актів на право постійного користування у кількості 30 штук за кадастровими номерами згідно переліку.
9. Відповідно до пункту 4.1 договір починає діяти з моменту його підписання та діє до 30 серпня 2025 року.
10. Згідно з пунктом 10.1 договору, незалежно від результатів спільної діяльності ПП "Чаплинське Агро" щорічно у грошовій формі здійснює грошові внески, які є частиною внеску ПП "Чаплинське Агро", обумовленого у пункті 2.2 договору, а саме - грошові кошти в сумі 150 грн за один гектар ріллі в перший рік, в подальшому за погодженням сторін, відповідно до додаткової угоди, яка повинна бути укладена кожного року не пізніш, як до 20 травня, але не менше 1,5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Херсонській області, що становить 434 грн.
11. До договору було укладено ряд додаткових угод.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
12. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.04.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2017, у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
13. Постановою Вищого господарського суду від 08.11.2017 касаційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задоволено частково, рішення Господарського суду Херсонської області від 28.04.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
14. Направляючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України зазначив, що суди мали з`ясувати правову природу договору, укладеного між відповідачами та відповідність фактичних правовідносин укладеному договору.
15. За результатами нового розгляду, судом першої інстанції позовні вимоги задоволені частково. В задоволенні вимоги про вилучення земельних ділянок у відповідача-2 та передачі їх на користь відповідача-1 - КП "Колос" відмовлено.
16. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 рішення Господарського суду Херсонської області від 02.03.2018 частково скасовано, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
17. Постановою Верховного Суду від 05.12.2018 рішення Господарського суду Херсонської області від 02.03.2018 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області .
18. Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції зазначив, що, приймаючи рішення у справі, місцевий та апеляційний суди не дослідили наявності підстав для здійснення судового захисту інтересів ГУ Держгеокадастру саме Генічеською місцевою прокуратурою Херсонської області та не дослідили питання наявності обставин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачем особисто.
19. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.05.2019 позов задоволено повністю, визнано недійсним договір про спільну діяльність, укладений 19.05.2015 між КП "Колос" та ПП "Чаплинське Агро" та передано КП "Колос" земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що належать йому на праві постійного користування, загальною площею 2377,0 га, розташовані в адміністративних межах Асканія-Нова селищної ради Чаплинського району Херсонської області у складі - (кадастрові номери та площі ділянок згідно з переліком).
20. Суд першої інстанції зазначив, що правочин, який вчинено сторонами при укладенні договору від 19.05.2015, спрямовано на приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки, який сторони насправді вчинили, а тому спірний договір є удаваним правочином згідно з частиною першою статті 235 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
21. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що передача КП "Колос" в користування ПП "Чаплинське Агро" земельних ділянок державної форми власності і укладення оспорюваного договору суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки вчинені за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до частини першої статті 203 ЦК України.
22. Крім того, суд зазначив, що вимога прокурора про вилучення із користування відповідача земельної ділянки також підлягає задоволенню, з огляду на приписи статті 216 ЦК України.
23. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.19 скасовано, позов залишено без розгляду.
24. Постанова суду мотивована тим, що позивач не є органом, уповноваженим Державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а відтак, не має повноважень на звернення до суду саме з даним позовом і прокурором помилково визначено в якості позивача ГУ Держгеокадастру.
25. Постановою Верховного Суду від 09.09.2020 зазначену постанову Південно-західного апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
26. Касаційний суд зазначив, що здійснюючи апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, суд не дослідив зібрані у справі докази щодо наявності обставин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачем особисто, у зв`язку з чим не перевірив законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції з урахуванням вказівок Верховного Суду щодо дослідження питання наявності чи відсутності підстав для представництва прокурором інтересів Держави в особі позивача у справі.
27. Водночас, касаційний суд зазначив, що апеляційний господарський суд, не надав оцінки встановленим судом першої інстанції обставинам справи, на які послався позивач та які були прийняті місцевим господарським судом як аргумент, який перешкоджав здійсненню захисту прав та інтересів Держави позивачем особисто.
28. Суд також наголосив, що суд апеляційної інстанції, не зважаючи на вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 05.12.2018, які, в силу статті 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи, дійшов висновку, що позивач не є органом, уповноваженим Державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Дійшовши такого висновку, апеляційний господарський суд не встановив, в такому випадку, який орган, уповноважений здійснювати Державою відповідні функції у спірних правовідносинах.
29. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
30. Суд зазначив, що зі змісту наведених положень чинного законодавства вбачається, що саме до компетенції Держгеокадастру належать повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, зокрема сільськогосподарського призначення державної форми власності.
31. Судом також зазначено, що на виконання положень статті 53 ГПК і статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави ГУ Держгеокадастру, яке не вжило заходів до оспорювання договору у судовому порядку та зазначив, що подав позов, проявивши, в такому випадку, субсидіарну роль у забезпеченні доступу до суду.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
32. 29.01.2021 Приватне підприємство "Чаплинське Агро" звернулося із касаційною скаргою на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 і рішення Господарського суду Херсонської області від 16.09.2020, у якій просило рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, позовну заяву залишити без розгляду.
33. Касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 ГПК України у зв`язку з чим ухвалою від 05.02.2021 була залишена без руху та надано строк до 05.03.2021 для усунення недоліків, а саме, скаржник мав вказати яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, і який саме з чотирьох наведених випадків, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, наявний щодо цієї норми права в даному випадку.
34. 23.02.2021 скаржником на виконання ухвали суду подано заяву про усунення недоліків, у якій з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України зазначено про неправильне застосування та порушення судами норм чинного законодавства, а саме статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також прийняттям судових рішень без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у справі № 912/2385/18.
35. 21.04.2021 до Верховного Суду надійшли письмові пояснення скаржника, які за своїм змістом є доповненням до касаційної скарги.
Відповідно до приписів частини 1 статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
Згідно частини 4 статті 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно положень частини 1 статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Отже скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку, а суд касаційної інстанції не уповноважений під час розгляду касаційної скарги змінювати такий строк.
За вказаних обставин такі доповнення до касаційної скарги залишаються без розгляду.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
36. ГУ Держгеокадастру у відзиві просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Позиція Верховного Суду
37. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
38. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.
39. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
40. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131 1 , пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
41. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
42. Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
43. Питання щодо представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1- 3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).
44. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів Держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
45. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
46. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів Держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси Держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів Держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
47. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах Держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
48. Як вбачається з матеріалів справи, Верховний Суд у своїй постанові від 05.12.2018, скасовуючи судові рішення у цій справі та направляючи справу на новий розгляд, наголосив на необхідності дослідження наявності підстав для здійснення судового захисту інтересів ГУ Держгеокадастру саме Генічеською місцевою прокуратурою Херсонської області та дослідження питання наявності обставин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачем особисто.
49. При новому розгляді справи суд першої інстанції, приймаючи рішення від 03.05.2019 та досліджуючи підстави представництва прокурора, зазначив, що прокурор в судовому засіданні підкреслив свою субсидіарну роль у цій справі, зазначивши, що підставою для звернення прокурора до суду була виключна обставина, а саме тривале нездійснення позивачем-1 заходів щодо захисту інтересів держави, які полягали у відновленні законності у земельних правовідносинах, що виражалися за оцінками прокурора у незаконному наданні в користування земель державної власності землекористувачем відповідачем-1 на користь відповідача-2 та оформлення цих відносин у формі договору про спільну діяльність.
50. При цьому, у судовому засіданні 03.05.2019 ГУ Держгеокадастру щодо обґрунтування підстав представництва прокурора зазначило, що такі підстави були наявними з дня укладання відповідачами оспореного договору від 15.05.2015, ГУ Держгеокадастру, як уповноважений державою орган протягом тривалого часу, а саме а саме з 15.05.2015 не здійснював, захист інтересів держави та не звертався з позовом, хоча про таку необхідність ГУ Держгеокадастру стало відомо листопаді-грудні 2016 року, а позовна заява подана прокурором в інтересах держави лише в лютому 2017 року. Окрім того, представник зазначив, що однією з причин невиконання ГУ Держгеокадастру свого обов`язку щодо звернення до суду з позовною заявою щодо виявлених спірних відносин відповідачів була відсутність коштів для сплати судового збору. Отже, з підстав нездійснення ГУ Держгеокадастру захисту інтересів держави прокурор подав позов, проявивши в такому випадку субсидіарну роль у забезпеченні доступу до суду, а в подальшому позивач-1 відстоює інтереси держави особисто.
51. Відповідаючи на питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави суд першої інстанції зазначив, що договір про спільну діяльність, який прокурор просить визнати недійсним укладено 19.05.2015 року, прокурором встановлено ознаки удаваності договору в листопаді-грудні 2016 року, а позовну заяву подано до суду 17.02.2017. Ці обставини вказують на те, що уповноважений орган ГУ Держгеокадастру тривалий час не здійснював захисту інтересів держави та, опосередковано, інтереси місцевого самоврядування, які залишалися незахищеними. Отже, виходячи з оцінки цих фактів суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі діє відповідно до Конституції України, а випадок, що встановлено прокурором є виключний, що зумовлює правомірність звернення прокурора з цим позовом.
52. Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що ГУ Держгеокадастру з листопада-грудня 2016 було відомо про необхідність захисту інтересів держави стосовно спірного договору від 15.05.2015, проте не вчинено жодних дій щодо такого захисту.
53. Колегія суддів враховує, що з часу коли ГУ Держгеокадастру дізнався про порушення, упродовж розумного строку останнім самостійно не вживалися заходи, спрямовані на судовий захист інтересів держави, що можна розуміти як бездіяльність компетентного органу.
54. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про належне обґрунтування прокурором підстав звернення з цим позовом.
55. Крім того в матеріалах справи наявні: лист відділу Держгеокадастру у Чаплинському районі Херсонської області від 21.12.2016 № 2120-99ю3-1031/2-16 на ім`я заступника керівника Генічеської місцевої прокуратури, у якому зазначено, що у відповідь на лист прокуратури від 16.12.2016 № 72/5577 вих. 16 відділ надає копії документів щодо наданих на підставі розпорядження від 19.10.2010 № 414 земель; лист Генічеської місцевої прокуратури від 03.02.2017 № 101/487 вих. 17, адресований начальнику ГУ Держгеокадастру, у якому повідомляється про те, що прокуратурою в рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження отримано та опрацьовано інформацію щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення Чаплинського району Херсонської області та встановлено порушення вимог чинного законодавства. У листі зазначено про наявність підстав для вжиття прокуратурою заходів реагування по визнанню недійсним договору оренди земельної ділянки шляхом пред`явлення позову до Господарського суду Херсонської області.
56. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо обґрунтування прокурором підстав представництва є правильними та такими, що не протирічать правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. Водночас застосований скаржником підхід є занадто формалізованим, що не охоплює усіх особливостей цього спору.
57. Отже, доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення та постанова попередніх судових інстанцій прийняті без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду, не підтвердилися під час касаційного перегляду справи. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи, що виходить за межі касаційного провадження.
58. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 300, частини 7 статті 301 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи. Згідно з частиною 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
60. Враховуючи, що скаржником не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для скасування судових рішень попередніх судових інстанцій, рішення господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду мають бути залишені без змін.
Судові витрати
61. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Чаплинське Агро" залишити без задоволення.
2. Постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 і рішення Господарського суду Херсонської області від 03.05.2019 у справі № 923/129/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя С. К. Могил
Суддя В. Ю. Уркевич
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2021 |
Оприлюднено | 26.04.2021 |
Номер документу | 96483406 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні