Ухвала

від 23.04.2021 по справі 591/7770/20

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/7770/20

Провадження № 1-кс/591/853/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2021 рокум. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТГРУП» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТГРУП» адвокат ОСОБА_3 звернулася до Зарічного районного суду м.Суми із зазначеним клопотанням, яке мотивувала тим, що СУ ГУНП в Сумській області здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020201170000219 за ч.1 ст.366, ч.2 ст.209 КК України (об`єднаного з кримінальним провадженням №22020200000000059). Під час досудового розслідування на підставі ухвал слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області було проведено обшук та вилучено майно ТОВ «Промінвестгруп» у офісі №4 за адресою: м.Київ, Стратегічне шоссе, 16, у тому числі 2 покришки, та за клопотанням слідчого на вилучене майно накладено арешт. Вважає, що арешт на майно накладено необґрунтовано та слідчим грубо порушено норми закону щодо обліку, зберігання та огляду арештованого майна. Крім того, як на момент накладення арешту, так і на даний час ТОВ «Промінвестгруп» у вказаному кримінальному провадженні має статус третьої особи, але з клопотанням про арешт майна до слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області всупереч вимогам ст.64-2 КПК України звертався слідчий, а не прокурор, що, на її думку, є самостійною підставою для скасування відповідної ухвали слідчого судді. Враховуючи викладене, на її переконання, на теперішній час відсутні підстави для збереження заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту на вилучене майно товариства та потреба у арешті відпала, тому накладений ухвалою слідчого судді від 09.02.2021 року арешт просила скасувати.

В судове засідання 23.04.2021 року представник ТОВ «ПРОМІНВЕСТГРУП» - адвокат ОСОБА_3 не з`явились, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду до вказаної дати не надіслала.

Слідчий у судове засідання надіслала заяву, у якій зазначила про те, що 2 покришки 29.03.2021 року були повернуті власнику, але ухвалою слідчого судді від 15.04.2021 року на них знову був накладений арешт з метою збереження такого майна, як речових доказів у кримінальному провадженні №42020201170000219, тому потреба у заході забезпечення кримінального провадження не відпала. За таких обставин, просила відмовити у задоволенні клопотання представника.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Арешт майна є згідно ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження.

Порядок застосування усіх заходів забезпечення кримінального провадження визначено ст.132 КПК України, а порядок та підстави накладення арешту майна встановлено ст.ст.170-173 КПК України.

Крім того, чинний КПК України надає право учасникам кримінального провадження під час досудового розслідування подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про арешт майна та/або звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна. Ці способи є альтернативними, хоча й мають певні відмінності.

Так, ст.174 КПК України передбачає, що власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково та таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

При цьому, ст.174 КПК України встановлено дві підстави для скасування арешту слідчим суддею: якщо арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09.02.2021 року за клопотанням слідчого та відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, у кримінальному провадженні №22020200000000059 було накладено арешт на вилучене в ході обшуку, який проводився 11.12.2020 року у офісі №4 ТОВ «ПРОІНВЕСТГРУП» за адресою:м.Київ, Стратегічне Шоссе, 16, майно, а саме: покришки у кількості 2 шт.

29.03.2021 року згідно прийому передачі вказані покришки були передані представнику ТОВ «Промінвестгруп» - адвокату ОСОБА_3 .

Водночас, ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 15.04.2021 року на вказані покришки було накладено арешт з метою їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні №42020201170000219.

Враховуючи такі обставини, вважаю, що представником не доведено того, що арешт на покришки накладено необґрунтовано або що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

Крім того, не можливо погодитись з твердженнями представника ТОВ «ПРОІНВЕСТГРУП» адвоката ОСОБА_3 , які зазначені нею у поданому клопотанні, що самостійною підставою в даному випадку для скасування арешту є те, що до слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області з клопотанням про накладення арешту звертався неналежний суб`єкт.

Так, вважаю, що слідчий відповідно до принципу диспозитивності визначеного ст.26 КПК України, як сторона кримінального провадження є вільним у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України.

Права слідчого передбачені ст.40 КПК України, зокрема, відповідно до п.5 ч.2 цієї статті слідчий уповноважений на звернення за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, ст.132 КПК України визначено порядок застосування усіх заходів забезпечення кримінального провадження, а ст.ст.170-173 КПК України встановлено порядок та підстави накладення арешту майна. І відповідно до положень, що закріплені у вказаних нормах Кодексу, зокрема, ч.6 ст.132, ч.1 ст.171 КПК України, з клопотаннями про застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження і арешту, зокрема, має право звернутись слідчий за погодженням з прокурором.

Стаття ж 64-2 КПК України встановлює права та обов`язки лише для третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, як учасника кримінального провадження.

Водночас положення цієї статті та закріплені у ній права третьої особи, як учасника провадження, не встановлюють права і не можуть встановлювати обмежень у правах для сторін та інших учасників, не передбачають заборон щодо застосування процесуальних прав сторонами кримінального провадження (зокрема, що стосується права слідчого, передбаченого п.5 ч.2 ст.40 КПК України, на звернення за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження).

За таких обставин, вважаю, що наведені у клопотанні представником ТОВ «ПРОМІНВЕСТГРУП» адвокатом ОСОБА_3 обставини необґрунтованості накладення арешту через звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту слідчого, а не прокурора, не заслуговують на увагу.

Крім того, викладаючи свою позицію у клопотанні стосовно застосування положень ст.64-2 КПК України та наводячи правові позиції викладені в ухвалах Київського апеляційного суду адвокат зазначає, що накладення арешту на майно третьої особи за клопотанням слідчого є свідченням порушення процесу та може бути самостійною підставою для скасування відповідної ухвали слідчого судді.

З цього приводу слід звернути увагу на те, що, як зазначалось вище, чинний КПК України надає право учасникам кримінального провадження під час досудового розслідування альтернативні способи скасування арешту майна: подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про арешт майна та/або звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Ухвали Київського апеляційного суду, які наведені на обґрунтування позиції адвокатом у клопотанні, постановлені саме за результатами розгляду апеляційних скарг власників чи володільців майна на ухвали слідчих суддів про накладення арешту.

Слідчий же суддя під час розгляду клопотання про скасування арешту в порядку ст.174 КПК України не має права розглядати питання необґрунтованості арешту крізь призму допущення чи недопущення процесуальних порушень іншим слідчим суддею, який здійснював розгляд клопотання про арешт майна, як і не наділений повноваженнями на скасування ухвали слідчого судді, а лише скасовує повністю чи частково арешт майна. До того ж, наведені у клопотанні судові рішення суду апеляційної інстанції не є остаточними та обов`язковими до застосування іншими судами чи суддями.

Таким чином, клопотання представника ТОВ «ПРОМІНВЕСТГРУП» адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника ТОВ «ПРОМІНВЕСТГРУП» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, а саме: з покришок розмірами 595х185 в кількості 2 шт. з камерами у середині, із надписами «WERSJA 1» та «Nr.126».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1