Рішення

від 16.04.2021 по справі 391/737/19

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/737/19

Провадження № 2/391/5/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2021р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області:

головуюча - суддя Мумига І.М.

за участю секретаря - Качинської О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що залишилось після смерті її чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на частку в розмірі 100 % в Статутному фонді (капіталі) фермерського господарства Добробут та право засновника на цілісний майновий комплекс селянського фермерського господарства Добробут .

В позовній заяві ОСОБА_3 пояснила, що 12.10.1966 року уклала шлюб з ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Від шлюбу у них з чоловіком народилось двоє дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті чоловіка, вона звернулася до приватного нотаріуса Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодової Л.А. для вступу у спадщину. Однак у видачі їй свідоцтва на частину спадщини, а саме на часту у статутному фонді (капіталі) фермерського господарства Добробут , власником і єдиним засновником якого був її покійний чоловік, нотаріусом було відмовлено, оскільки з поданих документів, не вбачається, що корпоративні права спадкодавця мають грошовий вираз, у зв`язку з чим не можуть бути віднесені до об`єктів спадкового майна.

Зважаючи на те, що вона являлася дружиною спадкодавця та постійно проживала разом з ним, в тому числі і на час відкриття спадщини, то фактично прийняла спадщину, а також бажала продовжити діяльність фермерського господарства Добробут , зокрема стати його засновником, тому вважає, що саме вона має право успадкувати єдину частку в розмірі 100 % в статутному фонді (капіталі) фермерського господарства Добробут та право засновника на цілісний майновий комплекс.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.11.2019 року позивач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла.

01.03.2021 року до Компаніївського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання спадкоємця ОСОБА_1 про залучення його в якості позивача, як правонаступника померлої ОСОБА_3 .

Заяву мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його мати-позивачка по справі ОСОБА_3 . Після її смерті з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулися він та його сестра ОСОБА_2 25.09.2020 року між ними було укладено договір про поділ спадкового майна, за яким йому перейде з урахуванням домовленостей за цим договором, право власності на право на частку в статутному капіталі фермерського господарства Добробут , що належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем якого була ОСОБА_3 .

Крім цього, ОСОБА_1 подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в яких відповідачем зазначено ОСОБА_2 та прохав визнати за ним право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом, а саме на частку в розмірі 100 % в статутному фонді (капіталі) фермерського господарства Добробут та право засновника на цілісний майновий комплекс фермерського господарства Добробут єдиним засновником якого був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем після якого була його дружина - ОСОБА_3 , яка у спадщину вступила, але не встигла оформити своїх спадкових прав.

На виконання вимог п.п.2,3 ч.3 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України ) суд зазначає заяви та клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року позовну заяву залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору та не надано доказів щодо наявності інших спадкоємців.

Ухвалою суду від 18.10.2019 року відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом осіб.

Ухвалою суду від 14.11.2019 року зупинено провадження по справі № 391/737/19, провадження 2/391/237/19, за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, в зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_3 до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалами суду від 16.04.2021 року відновлено провадження у справі та замінено позивача ОСОБА_3 в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом її правонаступником - ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник надав до суду заяву від 16.04.2021 року в якій прохав розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з`явилась, але надала до суду заяву від 16.04.2021 про визнання обставин викладених в позові і в заяві про уточнення позовних вимог та визнання позовних вимог в повному обсязі, просила їх задовольнити, та заяву про розгляд справи без її участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та про те що вона не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В зв`язку з визнанням позову відповідачем, суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Вивчивши письмові матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

12 жовтня 1966 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Петрівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області. (а.с. 12, 44-45).

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Першотравенською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області. (а.с. 14).

Відповідно до довідки Компаніївської селищної ради №2 Компаніївського району Кіровоградської області від 14.08.2019 року за № 270, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті разом з ним проживала дружина ОСОБА_3 . (а.с. 13).

Під час шлюбу у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 народилось двоє дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 85-86)

У 2000 році ОСОБА_4 було створене Фермерське господарство Добробут (31077010) (надалі - ФГ Добробут ), яке було зареєстровано Компаніївською райдержадміністрацією Кіровоградської області 04 вересня 2000 року, за реєстраційним номером в Реєстрі суб`єктів підприємницької діяльності 04055073700010060, яке є діючим на даний час. (а.с. 16-21).

09 серпня 2007 року фермерське господарство Добробут було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом ЄДРПОУ 31077010 (а.с. 22).

Відповідно до відомостей про ФГ Добробут , внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, форма власності юридичної особи - приватна, єдиним засновником юридичної особи є ОСОБА_4 , (що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005751359 від 17.09.2019 року станом на 10.08.2007 року, тобто на момент включення відомостей до ЄДР). (а.с. 23-27).

Статут ФГ Добробут , зареєстровано Компаніївською райдержадміністрацією Кіровоградської області, реєстраційний № 04055073700010060 в реєстрі суб`єктів підприємницької діяльності 04.09.2000 року; державну реєстрацію змін до статуту проведено 27.01.2011 року, 21.05.2013 року та 27.12.2013 року. (а.с. 16-22).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005751303 від 17.09.2019 року, станом на 27.06.2013 року, тобто на час смерті ОСОБА_4 він був єдиним засновником (власником) ФГ Добробут , код ЄДРПОУ 31077010. (а.с. 28-32).

Після смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_3 , яка на момент смерті чоловіка проживала разом з ним, тобто в силу приписів ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину, звернулась до приватного нотаріуса Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодової Людмили Анатоліївни за отриманням свідоцтва про право на спадщину. (а.с. 13).

Відповідно до постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину № 559/02-31 від 25.09.2019 року, у видачі свідоцтва на частину спадщини, а саме на частку у статутному фонді (капіталі) фермерського господарства Добробут , власником і засновником якого був ОСОБА_4 , нотаріусом було відмовлено, оскільки з поданих документів, не вбачається, що корпоративні права спадкодавця мають грошовий вираз, у зв`язку з чим не можуть бути віднесені до об`єктів спадкового майна. (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 померла, що доводиться свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 . (а.с. 67).

Після її смерті за оформленням спадщини до нотаріуса звернулись спільні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 : ОСОБА_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_5 (а.с. 85) та ОСОБА_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_6 (а.с. 86), зміна прізвища якої з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 відбулась внаслідок шлюбу.

25.09.2020 року між спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про поділ спадкового майна, відповідно до п. 3 якого, на підставі ст. 1267 Цивільного кодексу України, сторони досягли домовленості поділити спадщину наступним чином:

ОСОБА_2 перейде з урахуванням домовленостей за цим договором, право власності на: квартиру, що розташована по АДРЕСА_2 ; житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 з присадибними земельними ділянками, що належав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем якого була ОСОБА_3 ; земельну ділянку площею 4,4754 га, що розташована на території Першотравенської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області, кадастровий номер: 3522884300:02:000:0631, що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем якого була ОСОБА_3 ; грошові кошти, що знаходяться на рахунках АТ Ощадбанк .

ОСОБА_1 , перейде право власності на право на частку в статутному капіталі Фермерського господарства Добробут , що належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем якого була ОСОБА_3 . (а.с. 90).

На виконання умов вказаного договору, ОСОБА_2 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на належне їй спадкове майно. (а.с. 89).

ОСОБА_1 , постановою приватного нотаріуса Солодовою Л.А. за № 124/02-31 від 15.10.2020 року, у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , на право на частку в статутному капіталі Фермерського господарства Добробут , засновником та головою якого був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем після смерті якого була його дружина - ОСОБА_3 , яка у спадщину вступила, але не встигла оформити своїх спадкових прав, нотаріусом було відмовлено, оскільки з поданих документів, не вбачається, що корпоративні права спадкодавця мають грошовий вираз. (а.с.92)

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доданих до позовної заяви (а.с. 23-33) вказано, що дата закінчення формування статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) - 09.08.2009 рік. Тобто статутний капітал ФГ Добробут був сформований.

Отже, Статутний капітал ФГ Добробут становить єдину частку в розмірі 100,0% єдиним власником якої був ОСОБА_4 , спадкоємцями якого є ОСОБА_3 та після її смерті ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство , який був чинним на час створення ФГ Добробут , селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Статтею 19 Закону України Про селянське (фермерське) господарство було передбачено, що успадкування землі і майна селянського (фермерського) господарства здійснюється відповідно до земельного та цивільного законодавства України.

Закон України Про селянське (фермерське) господарство втратив чинність 29.07.2003 року на підставі Закону України Про фермерське господарство .

Отже, станом на час внесення ФГ Добробут до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на час смерті спадкодавця - засновника ФГ Добробут , був чинним Закон України Про фермерське господарство .

Згідно зі ст. 1 ЗУ Про фермерське господарство (в редакції чинній станом на 2013 рік) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону. Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп. Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України. Статтею 19 ЗУ Про фермерське господарство передбачено, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Частиною 1 ст. 22 Закону України Про фермерське господарство визначено, що фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

Статтею 35 Закону України Про фермерське господарство визначено перелік підстав для припинення діяльності фермерського господарства. Так, діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Частиною 1 ст. 23 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Отже, вказана стаття 23 Закону України "Про фермерське господарство" у питаннях спадкування майна фермерського господарства (цілісного майнового комплексу) має відсилочну норму.

Відповідних норм, на які у згаданих питаннях посилається Закон України "Про фермерське господарство", чинне законодавство України не містить, отже для вирішення питання спадкування майнових прав необхідно керуватися нормою ст. 8 Цивільного кодексу України (аналогія закону та аналогія права).

Станом на час смерті спадкодавця, питання спадкування частки майнових прав у статутному капіталі юридичної особи були врегульовані: статтею 147 Цивільного кодексу України, де йшлось про перехід частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, та статтею 55 Закону України "Про господарські товариства", яка встановлювала переважне право спадкоємців на вступ до товариства з обмеженою відповідальністю.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

З набранням чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вищезазначені норми права втратили свою законну силу.

Станом на час подання даного позову, питання спадкування визначені статтею 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" де зазначено, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

При цьому, згідно з правовою позицією Пленуму Верховного Суду України, викладеною у пункті 9 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Крім того, фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс, включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. За наявності спадкоємця, який бажає продовжити господарську діяльність фермерського господарства, таке господарство не припиняється, оскільки діяльність самого фермерського господарства не припиняється смертю засновника, водночас предметом спадкування є право засновника такого господарства.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, а ч.1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 190 ЦК України, - майном як особливім об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Водночас статтею 26 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

Як вже зазначалось, успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Припинення фермерського господарства, зокрема у разі смерті його засновника, згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.35 Закону України "Про фермерське господарство", допускається тільки у разі, якщо не залишиться жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

В роз`ясненнях, що містяться в п.9 Постанови №20 від 22.12.1995 року Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зазначено, що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

В зв`язку з тим, що позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідача, тому суд відносить витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. за його рахунок.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 2, 19 Закону України Про селянське (фермерське) господарство (в редакції, чинній станом на 2000 рік), ст.ст. 1, 19, 22, 23, 35 Закону України Про фермерське господарство , ст. 55 Закону України Про господарські товариства , ст. 23 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , ст.ст. 8, 15, 16, 26, 190, 316, 328, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 392, 190 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті його матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом, а саме на частку в розмірі 100 % в Статутному фонді (капіталі) фермерського господарства Добробут (код ЄДРПОУ 31077010, 28431, Кіровоградська область Компаніївський район село Першотравенка, та право засновника на цілісний майновий комплекс фермерського господарства Добробут , код ЄДРПОУ 31077010, 28431, Кіровоградська область Компаніївський район село Першотравенка, єдиним засновником якого був ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем після смерті якого була його дружина - ОСОБА_3 , яка у спадщину вступила, але не встигла оформити своїх спадкових справ.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. віднести за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, зареєстрована та проживає по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодова Людмила Анатоліївна, місцезнаходження вул. Шевченка, 66, смт. Компаніївка Кіровоградської області.

Повний текст рішення складено 23.04.2021 року.

Суддя І.М. Мумига