Постанова

від 07.04.2021 по справі 160/12494/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12494/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 р. (суддя Тулянцева І.В.) в адміністративній справі № 160/12494/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604, прийняту 03.12.2019 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, про накладення штрафу у розмірі 250380 грн. за порушення законодавства про працю, виявлені під час інспекційного відвідування позивача, як юридичної особи, яка використовує найману працю.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що за результатами інспекційного відвідування інспекторами праці 19 вересня 2019 р. складено Акт перевірки №ДН2582/1809/АВ та 26 вересня 2019 р. винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН2582/1809/АВ/П. Про результати виконання припису та порушень, зафіксованих в акті, позивач листом за вих. № 10/10-19юр від 10.10.2019 письмово повідомив Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області. На підставі направлення на проведення інспекційного відвідування №456-Н від 23.10.2019 інспекторами було проведено перевірку стану виконання припису №ДН2582/1809/АВ/П від 26.09.2019, за результатами якої складено акт №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809 від 31.10.2019, в якому відображені висновки про не усунення підприємством порушень, а також зазначено про виявлення нових порушень трудового законодавства. Позивач стверджував, що спірна постанова є протиправною, оскільки виявлені під час перевірки порушення ним усунуто.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. На думку скаржника, суд першої інстанції проігнорував його доводи щодо виконання припису та усунення тих порушень, які були виявлені під час інспекційного відвідування та зафіксовані в акті №ДН2582/1809/АВ/П. При цьому, посадові особи ТОВ "РБО Україна" жодним чином не перешкоджали проведенню інспекційного відвідування, надало усі документи інспекторам праці, тому виявлення інших порушень, ніж ті, що були встановлені під час первинного інспекційного відвідування, не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Також, скаржник вказує про залишення судом першої інстанції поза увагою доводів позивача про те, що підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві у липні місяці 2019 року проводилось за власною ініціативою роботодавця, а не у зв`язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати, тому застосування коефіцієнта коригування не може вважатись, у такому випадку, мінімальною гарантією. Крім того, відповідальність за не проведення коригування середньої заробітної плати встановлена абзацом 6 частини 2 статті 265 КЗпП України - штраф у розмірі мінімальної заробітної плати, про що Міністерством соціальної політики України надані відповідні роз`яснення № 114/13/84-16 від 16.08.2016. Однак, суд першої інстанції безпідставно відхилив наведений довід позивача.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. Відповідач вказує, що в ході повторного інспекційного відвідування ТОВ "РБО Україна" встановлено, що обчислення середньої заробітної плати з коригуванням на коефіцієнт підвищення для нарахування відпустки здійснено тільки щодо двох працівників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Щодо шести інших працівників ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ) такого обчислення позивачем не проведено. Спірною постановою до позивача застосовано штраф у десятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, як це передбачено абзацом 4 частини 2 статті 256 КЗпП України (10*4173,00 грн.*6=250380 грн.). Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги лист Міністерства соціальної політики України, на який посилався позивач, зважаючи на його рекомендаційний характер.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. Представник відповідача заперечив проти скасування оскарженого рішення.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини:

В період з 13 вересня 2019 р. по 19 вересня 2019 року інспекторами праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування ТОВ «РБО Україна» , юридична адреса 50050, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Хабаровська, буд. 6, офіс 62, з питань оформлення трудових відносин, повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати, за результатами якого 19 вересня 2019 р. складено Акт № ДН2582/1809/АВ.

На підставі цього Акту 26 вересня 2019 р. винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН2582/1809/АВ/П, яким запропоновано у строк до 16.10.2019 письмово проінформувати управління з питань праці про усунення порушення. Листом за вих. № 10/10-19юр від 10.10.2019 позивач повідомив ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про виконання припису №ДН2582/1809/АВ/П від 26.09.2019 та надав копії відомостей про перерахунок та виплату відпускних ОСОБА_1 (№ 518 від 20.09.2019 на суму 127,90 грн.) та ОСОБА_2 (№ 523 від 30.09.2019 на суму 545,79 грн.).

Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято наказ від 23 жовтня 2019 р. № 792-І та оформлено направлення від 23 жовтня 2019 р. № 456-Н про проведення інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з метою перевірки стану виконання раніше виданого припису від 26.09.2019 №ДН2582/1809/АВ/П у ТОВ «РБО Україна» . За результатами інспекційного відвідування був складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, від 31 жовтня 2019 року № ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809. 03 грудня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604, яким до ТОВ «РБО Україна» застосовано штраф у розмірі 250380,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови, оскільки позивачем вимоги, викладені у приписі №ДН2582/1809/АВ/П від 26 вересня 2019 р., виконані не були, що свідчить про порушення норм трудового законодавства, встановлених абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом позову є перевірка правомірності постанови №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604, прийнятої 03.12.2019 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, на підставі Акта інспекційного відвідування від 31жовтня 2019 р. № ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809 щодо порушень ТОВ РБО Україна (а.с.76). В цьому Акті зазначено, що при повторному інспекційному відвідуванні ТОВ РБО Україна встановлено, що порушення, які виявлені при первинному інспекційному відвідуванні, а саме: обчислення середньої заробітної плати проведено без використання коефіцієнта підвищення, що призвело до заниження середньої заробітної плати та суми нарахованої виплати за дні відпустки, не усунені в повному обсязі. Товариством здійснено обчислення середньоденної заробітної плати для обчислення відпустки з використанням коефіцієнта підвищення щодо двох працівників ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) і не здійснено таке обчислення для шести працівників (( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ). Вимоги раніше виданого Припису про усунення виявлених порушень № ДН2582/1809/АВ/П від 26.09.2019 не виконані (а.с.67 звор. бік).

Таким чином, для правильного вирішення спору по суті, необхідно встановити, чи відповідає дійсним обставинам справи висновок відповідача про неусунення позивачем порушень, виявлених під час інспекційного відвідування, і невиконання, у зв`язку з цим, зазначеного вище Припису.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21 серпня 2019 р. (Порядок № 823). Пунктом 19 цього Порядку визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення. Форма акту затверджена наказом Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18 серпня 2017 р. (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 2161 від 27.10.2020). У Розділі ІІІ Акту Опис виявлених порушень має бути наведено детальний опис виявленого порушення із зазначенням найменування нормативно-правового акта, вимоги якго порушено, із зазначенням статті (частини, пункту, підпункту, абзацу).

Як вбачається зі змісту Акту № ДН2582/1809/АВ, складеного 19 вересня 2019 р. (первинне відвідування), у пункті 5 Розділу ІІІ зафіксовано виявлене порушення пункту 10 розділу ІУ ПКМУ № 100. У графі Детальний опис виявленого порушення наведені приклади порушень щодо двох працівників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яким обчислення середньої заробітної плати проведено без використання коефіцієнта підвищення, що призвело до заниження середньоденної заробітної плати та суми нарахованої виплати за дні відпустки (а.с.60).

У пункті 5 Припису № ДН2582/1809/АВ/П зміст виявленого порушення відображено наступним чином: На Товаристві обчислення обчислення середньої заробітної плати проведено без використання коефіцієнта підвищення, що призвело до заниження середньоденної заробітної плати та суми нарахованої виплати за дні відпустки (а.с.62 звор.бік). ТОВ РБО Україна зобов`язано у строк до 16.10.2019 письмово проінформувати управління з питань праці про усунення порушення.

В Акті № ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809 від 31 жовтня 2019 р., (перевірка виконання Припису) у графі Детальний опис виявленого порушення зазначено, що Товариством здійснено обчислення середньоденної заробітної плати для обчислення відпустки з використанням коефіцієнта підвищення щодо двох працівників ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) і не здійснено таке обчислення для шести працівників ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ).

Колегія суддів звертає увагу, що:

1) форма Акту інспекційного відвідування зобов`язує інспекторів праці наводити детальний опис виявленого порушення. Форма Акту перевірки не дозволяє інспекторам праці обмежуватись наведенням прикладу порушення, не здійснюючи детальний опис інших порушень. Зазначення в Акті № ДН2582/1809/АВ від 19 вересня 2019 р. про допущенні ТОВ РБО Україна порушення щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_1 свідчить про те, що порушень щодо інших працівників ТОВ РБО Україна під час інспекційного відвідування не встановлено.

2) Інспекційне відвідування з 25.10.2019 по 31.10.2019 проводилось інспекторами праці виключно з метою перевірки стану виконання раніше виданого припису № ДН2582/1809/АВ/П, про що зазначено у Розділі ІІ Акту № ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809 (а.с.67). Відтак, виявлення інших порушень щодо інших працівників в межах цього інспекційного відвідування є перевищенням інспекторами праці своїх повноважень, визначених у направленні № 456-71 від 23.10.2019 (а.с.65).

3) пункт 5 Припису № ДН2582/1809/АВ/П не містить конкретних заходів, яких повинен вжити позивач з метою усунення виявлених порушень; не зазначено також і прізвища працівників, щодо яких позивач зобов`язаний усунути порушення.

Верховний Суд у постанові від 05 березня 2020 р. у справі № 640/467/19 сформулював наступний правовий висновок:

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що ані Актом про проведення первинного інспекційного відвідування, ані Приписом, складеним на його підставі, ТОВ РБО Україна не було зобов`язано самостійно здійснити перевірку, виявити працівників, яким невірно нараховувався середній заробіток, кваліфікувати такі дії, як порушення, та усунути їх у строк, визначений у Приписі.

Колегія суддів вважає, що висновок відповідача про неусунення позивачем порушень, виявлених під час інспекційного відвідування, і невиконання, у зв`язку з цим, зазначеного вище Припису, не відповідає дійсним обставинам справи. Оскільки в Акті первинного інспекційного відвідування наведено детальний опис виявлених порушень щодо двох працівників - ОСОБА_2 і ОСОБА_1 і в Акті повторного інспекційного відвідування зазначено про усунення порушень щодо цих осіб, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача про виконання ним вимог Припису.

Наступним підлягає з`ясуванню питання правомірності застосування до позивача спірною постановою штрафу у розмірі 250380 грн.

При прийнятті цієї постанови відповідач керувався, у тому числі, статтею 259 Кодексу законів про працю України, пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, та абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (а.с.77).

Стаття 259 Кодексу законів про працю України регулює загальні питання нагляду і контроль за додержанням законодавства про працю.

Пункт 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, виключено на підставі Постанови КМ № 823 від 21.08.2019, а тому не підлягав застосуванню при прийнятті спірної постанови.

Абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці застосовується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач навів розрахунок суми штрафу, визначеного спірною постановою, а саме: 10*4173,00 грн.*6=250380 грн.

Як вбачається із наведеного розрахунку, десятикратний розмір мінімальної заробітної плати застосований за шістьох працівників, тобто тих, порушення щодо яких не були виявлені під час первинного інспекційного відвідування і наведення порушення щодо яких в Акті № ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809 колегія суддів визнала безпідставним.

Також, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 27 Порядку № 823 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку № 823).

Об`єктом відвідування є юридичні особи (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичні особи, які використовують найману працю, що визначено пунктом першим Порядку № 823.

Зважаючи на те, що колегія суддів дійшла висновку про виконання позивачем вимог Припису № ДН2582/1809/АВ/П, підстави для застосування до нього, як об`єкту відвідування, заходів до притягнення до відповідальності - відсутні.

Суд першої інстанції не надав мотивованої оцінки аргументам позивача, натомість вдався до аналізу документів, наданих позивачем для перевірки, які свідчать, на думку суду, про порушення законодавства про працю щодо працівників ТОВ РБО Україна ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ).

Позивач наполягає на тому, що він не створював перешкод у проведенні інспекційного відвідування, надав усі документи та пояснення. Натомість, інспектори праці, з невідомих позивачу причин, в Акті інспекційного відвідування зафіксували порушення щодо двох працівників ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Про порушення законодавства про працю щодо інших працівників в Акті первинного інспекційного відвідування не зазначено.

Колегія суддів звертає увагу, що проведення перевірки, виявлення порушень, детальний їх опис в акті перевірки є повноваженнями інспекторів праці. Об`єкт відвідування (в особі посадових чи службових осіб) зобов`язаний виконувати законні вимоги контролюючого органу.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про правомірність спірної постанови про застосування до позивача штрафу, ґрунтується на неправильному тлумаченні норм матеріального права та не відповідає обставинам справи, що є підставами для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки наведені відповідачем доводи на підтвердження правомірності спірної постанови колегія суддів вважає неспроможними з наведеного вище мотивування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно матеріалів справи, позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції - 3755,70 грн. (а.с. 4) та судового збору за подачу апеляційної скарги - 5640 грн. (а.с.205), всього на суму 9395,70 грн., які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача .

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 р. в адміністративній справі 160/12494/19 - скасувати та ухвалити нове рішення. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" штрафу уповноваженими посадовими особами

Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03 грудня 2019 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" (код ЄДРПОУ 39544128, вул. Хабаровська, буд. 6, офіс 62, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50050) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766, вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107) судові витрати зі сплати судового збору на суму 9395 (дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 70 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 07 квітня 2021 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 21 квітня 2021 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук

суддя О.О. Круговий