Ухвала

від 20.05.2021 по справі 160/12494/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2021 року

м. Київ

справа № 160/12494/19

адміністративне провадження № К/9901/16887/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 160/12494/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень 11 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю РБО УКРАЇНА звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03.12.2019 року, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року в адміністративній справі 160/12494/19 скасовано та ухвалено нове рішення. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2582/1809/АВ-ДН-3357П1809/МГ-ФС/604 від 03 грудня 2019 р. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РБО Україна" (код ЄДРПОУ 39544128, вул. Хабаровська, буд. 6, офіс 62, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50050) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766, вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107) судові витрати зі сплати судового збору на суму 9395 (дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 70 коп.

Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, 07 травня 2021 направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року та залишити без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року у справі № 160/12494/19.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Проте, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами ухвалено судові рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, тому вони є незаконними, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні статті 328 КАС України.

Також скаржником зазначено, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги постанову Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 804/2806/17, однак не наведено обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у даних справах.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Доводи касаційної скарги зводяться до необхідності здійснення переоцінки доказів у справі, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції згідно приписів статті 341 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № 160/12494/19 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Г. Стрелець