Постанова

від 21.04.2021 по справі 420/1796/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 420/1796/20

адміністративне провадження № К/9901/14582/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/1796/20

за позовом ОСОБА_1 до голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака В.М., Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи: Лиманська районна рада Одеської області, Трояндівська сільська рада Лиманського району Одеської області, Трояндівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Лиманської районної ради Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року, постановлену суддею Марин П.П.

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, ухвалено у складі колегії суддів: головуючого судді Запорожана Д.В., суддів: Джабурія О.В., Кравченка К.В.,

УСТАНОВИВ:

Суть спору

1. У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака В.М. (далі - відповідач 1), Лиманської районної державної адміністрації Одеської області (далі - відповідач 2), у якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльності голови Лиманської районної Державної адміністрації Приймака В.М. щодо відсутності контролю та встановлення законності дій директора Трояндівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лиманської районної ради Одеської області - ОСОБА_2 та стягнення моральної шкоди.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали. Підставою для залишення позовної заяви без руху, стало те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом та не надано суду заяви про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку. Крім того, в позовній заяві позивачем у якості другого відповідача у справі зазначено Лиманську районну державну адміністрацію Одеської області. При цьому, в порушення пункту 4 частини п`ятої статті160 КАС України, позовна заява не містила позовних вимог до вказаного відповідача.

3. 12 березня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду та уточнена позовна заява, у якій позивач просив:

3.1. визнати протиправною бездіяльність голови Лиманської районної державної адміністрації Приймака В.М. щодо відсутності контролю та встановлення законності дій директора Трояндівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лиманської районної ради Одеської області - ОСОБА_2 в наданні депутатам Трояндівської сільської ради приміщення (спортзалу) Трояндівській ЗОШ для проведення 13.02.2019 о 14 годині 00 хвилин позачергової двадцять дев`ятої сесії Трояндівської сільської ради VІІ-скликання з приводу вирішення питання щодо достроково припинення повноважень сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області - ОСОБА_3 в зв`язку з порушенням Конституції України, законів України. Присяги посадових осіб місцевого самоврядування, прав і свобод громадян та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень;

3.2. зобов`язати Лиманську районну державну адміністрацію Одеської області здійснювати контроль за прийняттям рішень господарського відання Трояндівською загальноосвітньою школою І ІІІ ступенів Лиманської районної ради Одеської області;

3.3. стягнути з Лиманської районної державної адміністрації Одеської області моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 5000,00 грн.

4. Поряд із зазначеним позовом позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду, де позивач указує, що дізнався про той факт, що контроль за діяльністю загальноосвітнього закладу покладається на державну районну адміністрацію лише з рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі від 20 січня 2020 року № 420/5324/19, тому вважає, що пропустив строк звернення до суду із цим позовом з поважних причин.

5. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України повернуто позивачу позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності голови Лиманської районної Державної адміністрації Приймака В.М. щодо відсутності контролю та встановлення законності дій директора Трояндівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лиманської районної ради Одеської області - ОСОБА_2 в наданні депутатам Трояндівської сільської ради приміщення (спортзалу) Трояндівській ЗОШ для проведення 13.02.2019 о 14 годині 00 хвилин позачергової двадцять дев`ятої сесії Трояндівської сільської ради VІІ-скликання з приводу вирішення питання щодо достроково припинення повноважень сільського голови Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області - ОСОБА_3 у зв`язку з порушенням Конституції України, законів України, Присяги посадових осіб місцевого самоврядування, прав і свобод громадян та незабезпечення здійснення наданих йому повноважень та стягненні моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

6. Повертаючи позовну заяву в означеній частині позовних вимог, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не наведено поважних причин пропуску строку зверенення до суду із цим позовом. Суд указав, що інформація про особу, яка здійснює управління навчальним закладом, засновником якого є Лиманська районна рада Одеської області міститься в Статуті Трояндівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступненів Лиманської районної ради Одеської області. Разом з тим, вказаний Статут є документом, який міститься в загальному доступі, з яким можливо ознайомитись, зокрема, за посиланням http://troyandovezosh.odessaedu.net/uk/site/statut.html, та на сайті Лиманської районної ради Одеської області за посиланням http://lymanska-rada.Odessa.gov.ua/pro-vnesennva-zmin-m- dopovnen-do-typovogo-statutu-zagalnoosvitnogo-navchalnogo-zakladu- komintemivskovi-raiormovi-radv-odeskovi-oblasti-zatverdzhenogo-risheiinyain-. rajonnoyi-rady-vid-19-07-2013-460-ui/ . Тому, на думку судів попередніх інстанцій, твердження позивача, що йому стало відомо про зазначені обставини з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №420/5324/19, в даному випадку не є достатньою та обґрунтованою підставою для поновлення позивачу строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом. Інших доводів щодо поважності пропущення строку звернення до суду позивачем не наведено та відповідних доказів не надано.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

7. 12 червня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

8. У касаційній скарзі скаржник указує, що дійшовши висновку про відсутність поважних причин пропуску звернення до суду із позовними вимогами у тій частині, у якій вони були повернуті оскаржуваними судовими рішеннями, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання.

8.1. Скаржник наголошує, що інформація про особу, яка здійснює управління навчальним закладом, засновником якого є Лиманська районна рада Одеської області, позивачу стала відома з рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі від 20 січня 2020 року у справі № 420/5324/19. Після чого позивач 12 березня 2020 року з аналогічним позовом до суду, тільки не до Лиманської районної ради Одеської області, а до Лиманської районної державної адміністрації Одеської області.

8.2. Отже, враховуючи порушення життєвих зв`язків ОСОБА_1 як пересічного громадянина та виборця, враховуючи його інвалідність ІІ групи та проживання в сільській місцевості, де не завжди є мобільний зв`язок та, не без вини голови Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Приймака В.М. , засоби електронного зв`язку відсутні, то скаржник вважає, що звернення до суду із цими позовними вимогами відбулося в межах положень, передбачених статтею 122 КАС України.

8.3. Однак, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки наданим поясненням позивача та, не зважаючи на досить коротку тривалість повторного звернення позивача до суду після розгляду справи №420/5324/19 та обґрунтування причин вчинення таких процесуальних дій, дійшли передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

9. 12 червня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20 квітня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи.

12. 04 серпня 2020 року від Лиманської районної ради Одеської області надійшов відзив на касаційну скаргу, де третя особа 1 посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Вказує на те, що аналогічна справа № 420/5324/19 за участі всіх сторін та позовних вимог перебувала в провадженні Одеського окружного адміністративного суду, головуючий суддя Марин П.П., розгляд справи тривав в період з жовтня 2019 року по січень 2020 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/5324/19 від 20 січня 2020 року. Також, аналогічна справа № 420/6384/19 за участі всіх сторін та позовних вимог перебувала в провадженні Одеського окружного адміністративного суду, головуючий суддя Юхтенко Л.Р., розгляд справи тривав в період з листопада 2019 року по лютий 2020 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/6384/19 від 24 лютого 2020 року, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року. Дана справа є повним аналогом справи № 420/6384/19, текстова частина адміністративного позову справи № 420/6384/19 повністю співпадають з адміністративною справою № 420/1796/20.

13. Верховний Суд не розглядає та не приймає до уваги поданий відзив на касаційну скаргу Трояндівською сільською радою Лиманського району Одеської області за підписом адвоката Фоміна А.І., оскільки останнім не додано до цього відзиву документів на підтвердження повноважень представляти інтереси цієї ради у Верховному Суді (наприклад, ордер чи довіреність), що підтверджується актом працівників апарату Верховного Суду від 23 липня 2020 року №420/1796/20/43399/20. В матеріалах справи міститься ордер від 06 квітня 2020 року серії ВН №1006096 на ім`я Фоміна А.І. на представництво Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області в Одеському окружному адміністративному суді, що не може свідчити про наявність у нього повноважень представляти інтереси у суді касаційної інстанці.

14. Від відповідачів та третьої особи 3 відзивів на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

16. Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, частини другої статті 123 КАС України, пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.

17. За правилами статей 123 та 169 КАС України суд зобов`язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені статтею 122 КАС України.

18. Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з позовом і розраховувати на одержання судового захисту.

19. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

19.1. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

20. За загальним правилом обчислення строків звернення до суду здійснюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

21. Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

22. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

23. При цьому для цілей застосування правил статті 122 КАС України повинна була дізнатися слід розуміти у випадках, коли особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, що б дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

24. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22 грудня 2005 року № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що порушення своїх прав ОСОБА_1 пов`язує із прийняттям Трояндівською сільською радою рішення про надання депутатам приміщення (спортзалу) Трояндівській ЗОШ для проведення 13 лютого 2019 року позачергової двадцять дев`ятої сесії Трояндівської сільської ради VІІ-скликання, у зв`язку з чим неодноразово звертався до судів з позовними вимогами, пов`язаними з цим предметом спору (справи № 420/6384/19 та № 420/5324/19).

25. Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

26. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

27. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

28. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

29. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

30. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

31. Верховний Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

32. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

33. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

34. Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

35. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом, за витіком яких правовідносини вважаються усталеними.

36. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

37. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

38. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

39. Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що інформація про особу, яка здійснює управління навчальним закладом, засновником якого є Лиманська районна рада Одеської області міститься в Статуті Трояндівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лиманської районної ради Одеської області. Разом з тим, вказаний Статут є документом, який міститься в загальному доступі. Тому, на думку судів попередніх інстанцій, твердження позивача, що йому стало відомо про зазначені обставини з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №420/5324/19, в даному випадку не є достатньою та обґрунтованою підставою для поновлення позивачу строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

40. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали. Підставою для залишення позовної заяви без руху, стало те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом та не надано суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності такого поновлення, а також позовна заява не містить позовних вимог до другого відповідача у справі зазначено Лиманську районну Державну адміністрацію Одеської області.

41. Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

42. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

43. На виконання вимог даної ухвали, позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій останній посилається на те, що саме з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №420/5324/19 він дізнався, що на відповідача покладений контроль за діяльністю загальноосвітнього закладу відповідно до пункту 10.1 Статуту Трояндівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Лиманської районної ради Одеської області.

44. Однак, як слідує з наведеного інформація про особу, яка здійснює управління навчальним закладом, засновником якого є Лиманська районна рада Одеської області міститься в Статуті Трояндівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступненів Лиманської районної ради Одеської області. Разом з тим, вказаний Статут є документом, який міститься в загальному доступі.

45. Необхідно зауважити, що Верховний Суд висловлював у своїй постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 823/2363/18 загальні підходи щодо поважності пропуску строку звернення до суду. Так, Верховний Суд зауважив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

46. При цьому, колегія суддів у цій справі наголосила, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

47. У цій справі позивачем доказів об`єктивної неможливості дізнатися про обставини, які покладає у підстави цього позову, не надано, а судом не встановлено.

48. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що посилання позивача на те, що йому стало відомо про зазначені обставини з рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №420/5324/19, в даному випадку не є достатньою та обґрунтованою підставою для поновлення позивачу строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

49. В обсязі встановлених обставин пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду із цим позовом суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність ОСОБА_1 поважності причин пропуску строків звернення до суду, оскільки обставини на які посилається позивач не можуть бути визнані поважними, оскільки не свідчать про дійсно істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій.

50. Позивачем в порушення вимог частини 1 статті 77 КАС України не надано доказів на підтвердження наявності об`єктивних, істотних та непереборних причин, що заважали позивачу реалізувати його право на звернення до суду із даним позовом.

51. У сенсі наведеного треба визначити, суди попередніх інстанцій правильно оцінили позивачем обставини пропуску строку звернення до суду як неповажні для його поновлення.

52. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що такі обставини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом не можуть бути визнані поважними.

53. Тому, у справі, що розглядається, позивач як під час звернення до суду, так і в апеляційній та касаційній скаргах не наводить будь-яких інших обставин і не надає відповідних доказів, які би свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом.

54. Таким чином, позов подано з пропуском шестимісячного строку на звернення до суду у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності і причини цього пропуску не є поважними.

55. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

56. За такого правового регулювання, предмета і підстави позову в даному адміністративному спорі, Верховний Суд встановив, що суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованих та законних висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

57. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд першої та апеляційної інстанцій, ухвалили судові рішення з додержанням норм процесуального права.

58. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка та під час розгляду справи суди не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій відсутні.

60. Оскільки висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні, то касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення.

Висновки щодо розподілу судових витрат

61. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі № 420/1796/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов