Постанова

від 21.04.2021 по справі 815/4600/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 815/4600/16

адміністративне провадження № К/9901/37575/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦБУДТЕХНІКА-В до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, прийняту у складі колегії суддів: Коваля М.П. (головуючий), Домусчі С.Д., Кравець О.О.

І. Суть спору

1. У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) СПЕЦБУДТЕХНІКА-В звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси), в якому просило суд:

1.1 . - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2016 №0001031403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 4668556 грн, у т.ч., основний платіж - 3734845 грн, штрафні санкції - 933711 грн;

1.2. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 07.04.2016 №0001041403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4952703,00 грн, в т.ч., за основним платежем - 3301382 грн, штрафні санкції 1650691 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА-В зазначило, що висновки контролюючого органу є безпідставними та такими, що не відповідають як змісту самих актів виконаних робіт, договорів підприємства з контрагентами, іншим первинним документам, змісту господарських операцій, так і положенням закону.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 01.12.2011 проведено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ Спецбудтехніка-В та з 01.05.2012, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №200039723 є платником податку на додану вартість (а.с. 68-71 т. 1).

4. У період з 18.11.2015 по 14.03.2016 посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м.Одеси проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Спецбудтехніка-В з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої зроблено висновок про порушення пп.14.1.56, п.14.1, п.п. 135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 та п. 137.4 статті 137, п.135.1 статті 135, п.п. 135.5.4 статті 135, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.4 статті 138, п.п.139.1.9 п.139.1, п.44.1 статті 44, п. 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п.139, пп.138.10.4 п.138.10 статті 138, п.141.1 статті 141 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 3734845,0 грн, у тому числі за 2014 рік у сумі 3734845,0 грн; п.198.5 статті 198, п. 198.6 статті 198, п.201.1 п. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартістьу періоді, що перевірявся, на загальну суму 3301382,0 грн., про що складено акт № 000009/15-52-14-03/37549407 від 21.03.2016 (а. с. 20-35 т.1).

5. Не погодившись з висновками акту, ТОВ Спецбудтехніка-В подало до контролюючого органу заперечення на акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 000009/15-32-14-03/37549407 від 21.03.2016 (а.с. 36-41 т.1).

6. За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області залишило їх без задоволення, а висновки без змін.

7. На підставі акту перевірки № 000009/15-32-14-03/37549407 від 21.03.2016 ДПІ у Малиновському районі м.Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення №0001041403 від 07.04.2016, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 4952703,00 грн, у т.ч. за основним платежем 3301382 грн, штрафні санкції 1650691,00 грн, №0001031403 від 07.04.2016, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 4668556,00 грн, в т.ч. основний платіж 3734845,00 грн, штрафні санкції 933711,00 грн (а.с. 18-19 т.1).

8. Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 07.04.2016 №0001031403, №0001041403, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 07.12.2016 позовні вимоги задовольнив.

10. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що первинними документами спростовуються виявлені під час перевірки позивача порушення, а тому прийняті на підставі таких висновків перевірки рішення із визначенням відповідних зобов`язань та штрафних санкцій є неправомірними та підлягають скасуванню.

11. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.06.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

12. У касаційні скарзі ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

13. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

15. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

16. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

17. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України.

18. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

19. Підпункти 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

20. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

21. Пункт 135.1 статті 135 ПК України.

22. Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

23. Підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України.

24. Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

25. Підпункт 138.10.4. пункту 138.10 статті 138 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)

26. Інші операційні витрати, що включають, зокрема: а) витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу; б) амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів; амортизацію необоротних та нематеріальних активів у складі об`єктів, отриманих у концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності"; в) інші витрати операційної діяльності, пов`язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно: суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов`язковому порядку, а також інших обов`язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу. Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті; витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності платника податку, в тому числі з питань законодавства, на придбання літератури, оплату Інтернет-послуг і передплату спеціалізованих періодичних видань; суми коштів, спрямовані уповноваженими банками до додаткового спеціального резерву страхування пенсійних вкладів та додаткових спеціальних резервів страхування коштів фондів банківського управління відповідно до закону, що регулює питання створення та функціонування фондів банківського управління.

27. Підпункт 138.10.5. пункту 138.10 статті 138 ПК України:

28. Фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов`язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

29. Пункт 141.1 статті 141 ПК України:

30. До складу витрат включаються будь-які витрати, пов`язані з нарахуванням процентів за борговими зобов`язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв`язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

31. Пункт 198.1. статті 198 ПК України:

32. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

33. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України:

34. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

35. Пункт 198.3 статті 198 ПК України:

36. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

37. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

38. Пункт 198.6 статті 198 ПК України:

39. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

40. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

41. Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

42. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

43. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

44. Частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

45. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

46. Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

47. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VI. Оцінка Верховного Суду

48. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

49. Порядок визначення доходів та їх склад, який є основою класифікації доходів платника податку, відображається у розрахунках до декларації з податку на прибуток підприємства і є уніфікованим переліком, яким керуються як платники податку, так і податкові органи, встановлений статтею 135 Податкового кодексу України.

50. Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

51. Положеннями підпунктів 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

52. За обставинами справи контролюючим органом у період з 18.11.2015 по 14.03.2016 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Спецбудтехніка-В з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

53. За наслідками перевірки позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 378241 грн та 34905 грн, та відповідно штрафні (фінансові) санкції з даного виду податку у сумі 94560 грн та 8726 грн.

54. Підставою донарахування стали висновки відповідача про заниження позивачем інших доходів на суму безнадійної кредиторської заборгованості при взаємовідносинах з ТОВ Авесбуд у сумі 193918 грн і ТОВ Левиском у сумі 2101337 грн.

55. Разом з тим, як установлено судами, 17.02.2014 між ТОВ Авесбуд (первісний кредитор) та ТОВ Спецбілд (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги.

56. Відповідно до п.1.1 указаного договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредиторові за наступними договорами: договір про надання послуг № 01.07/13-АВ від 01.07.2013, № 15/10/13-СП від 15.10.2013, № 07-11/13-ТО від 07.11.2012, № 20-11/13-СП від 20.11.2013, № 51452/13-СП від 05.12.2013, укладеними між первісним кредитором і ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В , в обсягах і на умовах, установлених договором між первісним кредитором і боржником.

57. Пунктом 1.2 визначено, що за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього договору.

58. Згідно з п.2.1 право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 2101337,17 грн.

59. 17.02.2014 між ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В (боржник) та ТОВ Авесбуд (первісний кредитор) складені акти звіряння розрахунків, відповідно до яких заборгованість ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В перед ТОВ Авесбуд складає 2101337,17 грн.

60. Крім того, 17.02.2014 ТОВ Авесбуд скерувало на адресу ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В повідомлення про відступлення права вимоги, яким останнього повідомлено про те, що 17.02.2014 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого сума боргу підлягає сплаті підприємством новому кредитору - ТОВ Спецбілд .

61. Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ Спецбілд , заборгованість ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В , з урахуванням договору відступлення права вимоги та укладених договорів підряду безпосередньо між ТОВ Спецбілд та ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В , заборгованість останнього перед кредитором станом на 17.02.2014 року складає 3119 424,87 грн.

62. 03.03.2014 між ТОВ Спецбілд та ТОВ Престиж-Інком укладено договір відступлення права вимоги № 03/03-14/1, відповідно до якого останньому відступлено право вимоги на кредиторську заборгованість у сумі 1597359,92 грн, що виникло на підставі договорів: № 05-12/13-СР від 05.12.2013, № 17/12-13-ЗР від 17.12.2013, № 25/2014-СБ від 01.01.2014, № 10045/14-СБ від 01.01.2014, № 0101/14-СБ від 01.01.2014, № 0301/14-СБ від 01.01.2014, № 1001/14-СБ від 01.01.2014, № 01.01/2014-СБ від 01.01.2014, № 03.01/2014-СБ від 03.01.2014, № 09.01/2014 - СБ від 09.01.2014, № 14.01/2014 - СБ від 14.01.2014, № 29/800 - 14 від 01.02.2014, № 5356/14-ОУ від 01.02.2014, № 0102/2014-СБ від 01.02.2014, укладених між ТОВ Спецбілд та ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В , а також 2101337,17 грн за договором відступлення прав вимоги від 17.02.2014.

63. Загальна сума боргу за всіма договорами складає 3698697, 09 грн підлягає сплаті новому кредитору - ТОВ Престиж-Інком .

64. 03.03.2014 ТОВ Спецбілд скерувало на адресу ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В повідомлення про відступлення права вимоги, яким останнього повідомлено про те, що 03.03.2014 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого сума боргу підлягає сплаті підприємством новому кредитору - ТОВ Престиж - Інком .

65. Відповідно до актів звіряння складених між ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В та ТОВ Спецбілд , станом на 02.03.2014 заборгованість перед останнім складала 3698697,09 грн, а станом на 03.03.2014 заборгованість ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В перед кредитором ТОВ Спецбілд відсутня (договір відступлення права вимоги).

66. Також, як установлено судами, 17.02.2014 між ТОВ Левиском (первісний кредитор) та ТОВ Бізнес-Карго (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги.

67. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредиторові за договором про надання послуг № 170/13-04 від 17.04.2013, укладеним між Первісним кредитором і ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В , в обсягах і на умовах, установлених Договором між первісним кредитором і боржником.

68. Пунктом 1.2. визначено, що за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі визначеному в п. 2.1 цього Договору.

69. Згідно з п. 2.1 право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 193918,35 грн.

70. 17.02.2014 між ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В (боржник) та ТОВ Левиском (первісний кредитор) складені акти звіряння розрахунків, відповідно до яких заборгованість ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В перед ТОВ Левиском складає 193918,35 грн.

71. 17.02.2014 ТОВ Левиском скерувало на адресу ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В повідомлення про відступлення права вимоги, яким останнього повідомлено про те, що 17.02.2014 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого сума боргу підлягає сплаті підприємством новому кредитору - ТОВ Бізнес-Карго .

72. Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ Бізнес-Карго , заборгованість ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В з урахуванням договору відступлення права вимоги та укладених договорів безпосередньо між ТОВ Бізнес - Карго та ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В , заборгованість останнього перед кредитором станом на 17.02.2014 складає 411684,35 грн.

73. Відповідно до актів звіряння складених між ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В та ТОВ Бізнес - Карго , станом на 02.03.2014 заборгованість перед останнім складала 596879,35 грн, в т.ч., по договору відступлення права вимоги від 17.02.2014 - 193918,35 грн.

74. 03.03.2014 між ТОВ Бізнес-Карго та ТОВ Престиж-Інком укладено договір відступлення права вимоги № 03/03-14, відповідно до якого останньому відступлено право вимоги на кредиторську заборгованість у сумі 402961,00 грн, що виникло на підставі договорів: № 09.01/2014 - БК від 09.01.2014, № 13.01/2014 - БК від 13.01.2014 укладених між ТОВ Бізнес-Карго та ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В , а також 193918,35 грн за договором відступлення прав вимоги від 17.02.2014.

75. 03.03.2014 ТОВ Бізнес-Карго скерувало на адресу ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В повідомлення про відступлення права вимоги, яким останнього повідомлено про те, що 03.03.2014 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого сума боргу підлягає сплаті підприємством новому кредитору - ТОВ Престиж - Інком .

76. На підставі наведеного Верховний Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій щодо безпідставності доводів відповідача про те, що вказана заборгованість є безнадійною, оскільки на час скасування державної реєстрації ТОВ Авесбуд (28.06.2014) та ТОВ Левиском (03.08.2015) у ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В відсутні були взаємовідносини з цими підприємствами, як і відсутня перед ними заборгованість, а отже, суди дійшли вірного висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення № 0001031403 від 07.04.2016 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 378241 грн та 34905 грн, та відповідно за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 94560 грн та 8726 грн.

77. Щодо посилання відповідача на інформацію, викладену в акті ДПІ в Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 01.04.2014 року № 1818/15-53-22-3/38945620, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Спецбілд щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень - лютий 2014 року варто звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 по справі №826/16272/13-а дійшов висновку, що посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента по ланцюгу постачання, а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

78. Крім того, судами установлено, що підставою для донарахування позивачу податку на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № 0001031403 від 07.04.2016 у сумі 197513 грн та відповідно штрафних (фінансових) санкцій з даного виду податку у сумі 49378 грн стали висновки відповідача про безпідставне віднесення до складу витрат суми відсотків за договорами фінансового лізингу з ТОВ Український лізинг в розмірі 1097295 грн.

79. Так, 12.12.2013 між ТОВ Український лізинг та ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В укладено генеральний договір фінансового лізингу № 179, відповідно до якого визначено терміни та визначення, затверджені типові форми додатків (форма договору лізингу, заявки, специфікації, ін.), визначений порядок здійснення платежів, обов`язки сторін, порядок та умови виконання договору.

80. 12.12.2013 між цими ж сторонами укладений договір фінансового лізингу № ФЛ-179-1.

81. Згідно з Специфікацією (додаток № 1/ФЛ-179-1 від 12.12.2013) предметом лізингу є вантажний автокран >20Т Liebherr LTM 1092-5.1, що був у використанні, 2007 р.в.

82. Відповідно до графіку лізингових платежів гранична дата сплати - 24.01.2017.

83. 03.06.2014 між ТОВ Український лізинг та ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В укладено додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу № ФЛ-179-1 від 12.12.2013, збільшивши вартість договору лізингу з 8449645,01 грн до 8451295,01 грн. Термін сплати залишився незмінним.

84. Згідно з картками рахунків та оборотно-сальдовими відомостям по рахункам 531 та 952 ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В своєчасно в повному обсязі, згідно графіку лізингових платежів здійснювало оплату на користь ТОВ Український лізинг .

85. На підтвердження використання вантажного автокрану >20Т Liebherr LTM 1092-5.1 у власній господарській діяльності, позивач надав до суду копії договорів підряду, відповідно до умов якого позивач зобов`язується за замовлення ТОВ Хай-рейз констракшнз холдин надавати послуги вказаним вантажним краном.

86. На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надані первинні документи бухгалтерського обліку (акти виконаних робіт довідки про виконані роботи (путьові листи), змінні рапорти, відомості про витрати палива, рахунки-фактури).

87. Також 05.06.2013 між ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В та ТОВ УніКредит Лізинг укладений договір фінансового лізингу № 4578L13/00.

88. Відповідно до специфікації до цього договору предметом лізингу є екскаватор гусеничний HITACHY ZX330LC-3 з гідро молотом Furukawa F35, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

89. Згідно з графіком лізингових платежів до спеціальних умов № 4578L13/00 до договору фінансового лізингу № 4578L13/00 від 05.06.2013, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 12.06.2013, останній платіж припадає на 10.06.2014.

90. Відповідно до акту звірки, оборотно-сальдових відомостей, карток рахунків 611, 6841, 952 станом на 17.06.2014 у ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В відсутня заборгованість по договору фінансового лізингу № 4578L13/00 від 05.06.2013.

91. Зазначений екскаватор гусеничний HITACHY ZX330LC-3 також використовується у власній господарській діяльності позивача.

92. Судами установлено, що підприємством своєчасно та в повному обсязі виконувались фінансові зобов`язання перед лізингодавцем та платежі вносились відповідно до графіку. Відсотки за цими договорами фінансового лізингу віднесені позивачем до складу витрат.

93. Згідно з приписами Податкового кодексу України проценти нараховані за договором фінансового лізингу відносяться суб`єктом господарювання до складу витрат, у разі якщо предмет лізингу використовується у господарській діяльності лізингоодержувача.

94 . При цьому, Закон не ставить у залежність можливість віднесення процентів до складу витрат суб`єктом господарювання від здійснення ним одночасно будь-якої іншої господарської діяльності. За таких обставин факт укладання договорів позик та фінансвої допомоги в цьому випадку не впливає на віднесення процентів за догвором фінансового лізінгу до складу витрат.

95. З урахуванням викладеного, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо необґрунтованості висновку податкового органу про порушення позивачем пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п.141.1 ст. 141 ПК України, що призвело до завищення суми витрат на 1097295 грн, а отже, щодо протиправності податкового повідомлення - рішення № 0001031403 від 07.04.2016 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 197513 грн та відповідно за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 49378 грн.

96. Крім того, підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість та податку на прибуток та відповідно штрафних (фінансових) санкцій з даних видів податків, стали висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по господарським операціям з ТОВ Лоренцо , ТОВ БК Олімп , ТОВ Інтер-Імпекс , ТОВ Спецбілд .

97. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

98. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

99. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

100. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

101. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

102. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

103. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

104. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

105. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

106 . У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

107. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

108. Так, судами установлено, що між позивачем та ТОВ Лоренцо укладений договір надання послуг № 3654 від 01.10.2014.

109. Згідно з п.п. 1.1 договору виконавець ТОВ Лоренцо зобов`язується надавати замовнику ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В послуги вантажним автотранспортом, спеціальною технікою, обладнанням, іншими вантажними механізмами з особами, які мають право на керування такою технікою, в технічно справному стані для використання її у виробничій діяльності замовника, інші супутні послуги, пов`язані з наданням послуг такої техніки та надавати таку техніку в оренду.

110. Відповідно до п. 3.1, 3.2 указаного договору замовник сплачує виконавцеві плату за надання послуг за узгодженими договірними цінами, які встановлюються між сторонами в національній валюті України. Договірна вартість наданих послуг виконавцем визначається за згодою сторін в кожному випадку окремо, та зазначається в рахунках-угодах виконавця, які останній надає замовнику на оплату.

111. Згідно з п. 3.3 зазначеного договору підтверджуючим документом факту наданих послуг являється двосторонній акт наданих послуг.

112. До даного договору були складені акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг), податкові накладні (а.с.110-113 т.2, 127-128, 138-139 т.2).

113. Зазначені послуги були використані під час виконання ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В своїх зобов`язань перед ТОВ Стальконструкція-109 по договору № 2907/14-ОУ (а.с.114-126 т.2), ТОВ Прогрес-2 по договору № 01/02/14-ОУ (а.с.129-137 т. 2), ТОВ Трансбуд СУ-10 по договору № 1010/14-ОУ (а.с.140-147 т.2).

114. Також, між позивачем та ТОВ БК Олімп укладені договори від 29.05.2014 № 1815, від 16.04.2014 № 6325/14-3P, від 04.03.2014 № 14003, від 22.08.2014 № 2208, № 563/14-то від 01.04.2014, № 222/14-тх від 01.04.2014, № 390/14-св від 06.05.2014, № 1515/14-ст від 15.05.2014, № 611 від 01.06.2014, № 2225/16 від 02.09.2014, № 2225/12 від 02.09.2014, № 03/09 від 03.09.2014, № 19/02 від 19.09.2014, № 19/01 від 19.09.2014, № 30/09 від 30.09.2014, з яких вбачається, що ТОВ БК Олімп надавались позивачу послуги вантажного автокрану, генератору дизельного, довгоміру та будівельні роботи, а ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В , у свою чергу, здійснювало оплату за ці послуги, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт, актами-виконаних робіт та податковими накладними (а.с.179-248 т.2, 1-128 т.3).

115. Позивачем до суду надані належним чином завірені копії виписки з ЄДРЮО та ФОП ТОВ БК Олімп , ліцензії ДАБІ України АЕ № 289796 (строк дії з 03.03.2014 по 07.06.2016), свідоцтва платника ПДВ НБ№ 517894, виданого 13.06.2013, відповідно до яких, ТОВ БК Олімп зареєстровано 10.04.2012, основний вид діяльності - інші спеціалізовані будівельні роботи, а також перелік робіт яке має право виконувати підприємство зазначено в додатку до ліцензії (а.с.62-67 т.1).

116. Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 по справі № 815/4233/15, позов ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області задоволений, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0002312203 від 14.07.2015 та № 0002322203 від 14.07.2015.

117. Під час розгляду справи №815/4233/15, судом досліджувались ті самі договори, укладені між позивачем та ТОВ БК Олімп , що і в цій справі.

118. Також судами встановлено, що між ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В та ТОВ Інтер-Імпекс укладено договір підряду № 03/03-14/2 від 03.03.2014, за умовами якого ТОВ Інтер-Імпекс здійснює роботи по будівництву комбікормового заводу потужністю 20 т/год із відділенням складу зберігання зерна на 30 тис.тон в Козецькому районі Чернігівської області.

119. 03.03.2014 між ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В та ТОВ Інтер-Імпрекс укладено договір підряду № 03/03-14/2, на підтвердження виконання якого позивачем надані акт виконаних робіт та податкова накладна (а.с.148-158 т. 2).

120. Представником позивача надані належним чином завірені копії виписки з ЄДРЮО та ФОП ТОВ Інтер-Імпрекс , ліцензії ДАБІ України АЕ №280302 (строк дії з 22.11.2013 по 22.11.2016), свідоцтва платника ПДВ НБ№ 552546, виданого 01.11.2013, відповідно до яких, ТОВ Інтер-Імпрекс зареєстровано 08.10.2013, основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля, а також перелік робіт яке має право виконувати підприємство зазначено в додатку до ліцензії (а.с.49-55 т.1).

121. Зазначений договір був укладений позивачем з метою забезпечення своєчасного виконання умов договору субпідряду №17/12/13-1 від 17.12.2013, укладеного між КФ ВЕСТТ та ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В (а.с.159 - 178 т. 2).

122. Разом з тим, договір з ТОВ Інтер-Імпекс , як вказано в акті перевірки, позивачем не укладався, а згідно відомостей що містяться в ЄДРЮО та ФОП за кодом 38927884 значиться Благодійна організація благодійний фонд Серце за серце (БО БФ Серце за серце ).

123. Між ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В та ТОВ Спецбілд укладено договори підряду № 05-12/13-СР від 05.12.2013 та № 17/12-13-ЗР від 17.12.2013 на загальну суму 518394,70 грн, на підтвердження виконання яких надані: довідки про вартість робіт, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні (а.с.129-216 т.3).

124. Також відповідно до договору відступлення права вимоги від 17.02.2014, укладеного між ТОВ Авесбуд (первісний кредитор) та ТОВ Спецбілд (новий кредитор), останній набув права вимоги у розмірі 2101337 грн та набув статусу кредитора перед ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В .

125. Представник позивача надав до суду виписки з ЄДРЮО та ФОП ТОВ Спецбілд ліцензії ДАБІ України АЕ № 280232 (строк дії з 08.11.2014 по 08.11.2016), свідоцтва платника ПДВ НБ№573833, виданого 01.12.2013, відповідно до яких, ТОВ Спецбілд зареєстровано 22.10.2013, основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель, а також перелік робіт яке має право виконувати підприємство зазначено в додатку до ліцензії (а.с.56-61 т.1).

126. Згідно із установленими судами обставинами справи відповідач не заперечує, що первинні документи, в тому числі, податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит та валові витрати за перевіряємий період по ТОВ Лоренцо , ТОВ БК Олімп , ТОВ Інтер-Імпрекс , ТОВ Спецбілд належним чином оформлені, суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а також відповідають даним податкових декларацій. Під час проведення спірної перевірки до наявної у позивача первинної документації по операціям з вказаними контрагентами у податкового органу не виникло жодних претензій, як і до правильності її оформлення, так і до відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

127. Натомість висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується лише на наявності узагальненої податкової інформації, зокрема, у АІС Податковий блок , стосовно звітів щодо основних засобів, трудових ресурсів, неможливо встановити наявність власних чи орендованих офісних та складських приміщень, наявність трудових ресурсів, актів про неможливість проведення зустрічної звірки, що, на думку відповідача свідчить про неможливість надання контрагентами послуг ТОВ СПЕЦБУДТЕХНІКА - В .

128. Оцінюючи доводи податкового органу щодо податкової інформації відносно всіх контрагентів позивача, у тому числі, щодо відсутності трудових ресурсів та основних фондів, що, на думку відповідача, свідчить про нереальність укладених правочинів, колегія суддів зазначає що, інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Зазначене відповідає принципу індивідуальної відповідальності платника податків.

129. Подібна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

130. Також посилання податкового органу на відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру. Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

131. Наведе відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 12.06.2018 у справі № 802/1155/17-а.

132. Крім того, колегія суддів уважає необґрунтованими посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення таких актів будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались.

133. Разом з тим, судами установлено, що позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.

134. Отже, за таких обставин та правового регулювання Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень в частині визначення податкових зобов`язань та штрафних санкцій з податку на прибуток та додану вартість по операціям з ТОВ Лоренцо , ТОВ БК Олімп , ТОВ Інтер-Імпекс , ТОВ Спецбілд .

135. У частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках цього касаційного провадження.

136. Отже, Верховний Суд констатує, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм та матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, вказані суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

137. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).

138. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

139. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

140. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

141. Поряд із цим, відповідач просив здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на її правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області.

142. З огляду на реорганізацію відповідача у справі, касаційний суд вважає за необхідне допустити відповідну заміну.

VII. Судові витрати

143. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Допустити заміну відповідача (Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області) на її правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області.

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі № 815/4600/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко