Ухвала

від 14.04.2021 по справі 363/4502/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 363/4502/17

провадження № 61-20343св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - садівниче товариство Десна-3 ,

третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Київській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу садівничого товариства Десна-3 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 червня 2019 року у складі судді Котлярової І. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до садівничого товариства Десна-1 (далі - СТ Десна-1 , садівниче товариство) про скасування рішення загальних зборів.

Позовна заява мотивована тим, що вона є членом СТ Десна-3 . Так, 28 січня 2017 року в СТ Десна-3 відбулися загальні збори його членів, на яких були присутні 12 осіб. За результатами загальних зборів був складений протокол та прийняті наступні рішення: затверджена нова редакція статуту

СТ Десна-3 ; обраний новий склад правління в кількості 5-ти осіб загальним списком; новий склад правління провів засідання та обрано зі свого складу голову правління, заступника голови, секретаря та бухгалтера; обрано новий склад ревізійної комісії; обрано уповноважену особу на представництво для здійснення реєстраційних дій; різне.

Зазначала, що такі дії відбулися з численними порушеннями вимог законодавства і статуту садівничого товариства. Більшість членів товариства не були присутніми на цих зборах і не погоджуються з рішеннями, які були прийняті на цих зборах. Загальна кількість членів товариства згідно з пунктом 2 статутів в редакції 1987 року та в редакції 2017 року пунктом 2.11 складає 61 особу, а рішення є правомочним, якщо на них присутні більше половини членів товариства, тобто 31 особа.

Крім того, інформацію про проведення загальних зборів необхідно повідомляти за 30 днів до дати запланованого проведення. Згідно з пунктом 6.5 статуту загальні збори є чинними, якщо на них присутні члени, які мають більше ніж 50 відсотків голосів, рішення приймаються більшістю в 2/3 голосів від загальної кількості. Таким чином, вважає незаконними рішення, прийняті за результатами загальних зборів від 28 січня 2017 року, оскільки були прийняті за відсутності кворуму СТ Десна-3 , що містить 61 член товариства, а в протоколі зазначено, що були присутні 12 осіб, а це складає 19% голосів уповноважених членів товариства, що не відповідає вимогам статуту товариства.

Вказувала, що існує таке ж садове товариство під однією назвою, на одній і тій же території, під одним кодом ЄДРПОУ, використовує дві печатки, одну з яких було викрадено, про що є відповідне оголошення в засобах масової інформації і саме ця печатка знаходиться у відповідача. Вважає, що відповідачем було проведено реєстраційну дію - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме зміна керівника та особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності. Такі дії державним реєстратором були проведені з порушенням вимог закону.

Крім того, зазначила, що на час проведення зборів 28 січня 2017 року ОСОБА_2 не була членом СТ Десна-3 , що є порушенням пункту

30 статуту товариства від 1987 року, де наголошується на тому, що члени правління обираються з членів садового товариства.

Враховуючи викладене, позивач просила визнати недійсними загальні збори членів СТ Десна-3 від 28 січня 2017 року; визнати недійсними рішення, прийняті за результатами зборів: обрання нового складу правління, обрання нового голови правління, звільнення з посади голови правління

ОСОБА_3 ; скасувати запис від 28 січня 2017 року, вчинений державним реєстратором Вишгородського районного управління юстиції у Київській області, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу - зміну керівника.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 26 вересня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними загальні збори членів СТ Десна-3 від 28 січня

2017 року.

Визнано недійсними рішення, прийняті за результатами зборів: обрання нового складу правління, обрання нового голови правління, звільнення з посади голови правління ОСОБА_3 .

Скасовано запис від 28 січня 2017 року, вчинений державним реєстратором Вишгородського районного управління юстиції у Київській області, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу - зміну керівника.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем було порушено порядок проведення загальних зборів СТ Десна-3 28 січня 2017 року, оскільки члени товариства про проведення у визначеному статутом порядку повідомлені не були, а також на них був відсутній кворум, який давав би підстави для висновку про визнання таких зборів правомочними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі СТ Десна-3 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті до розгляду заяву третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору про вступ у справу на стороні відповідача, подану 21 травня 2018 року. Така відмова суперечить

статті 53 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції безпідставно, у порушення статті 363 ЦПК України, відмовив у задоволенні заяви членів товариства про приєднання до апеляційної скарги. Вказує, що суди попередніх інстанцій не з`ясували чи є позивач членом СТ Десна-3 та чи порушуються її права прийнятими на зборах членів садівничого товариства рішеннями. Вказувала, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки загальні збори проводилися законно відповідно до вимог статуту СТ Десна-3 від 2017 року, яке визначає товариство як юридичну особу.

Відзив на касаційну скаргу

У січні 2020 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 10 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

СТ Десна-3 було організовано адміністрацією і профспілкою Головплодвінпрому УРСР із 61 особи, які виявили бажання бути членами товариства, організаційні збори членів садівничого товариства відбулись

08 вересня 1980 року.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що СТ Десна-3 є зареєстрованою в реєстрі юридичною особою, дата первинної реєстрації - 20 липня 1981 року, код юридичної особи 39500007, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с. Осещина, дані про основний вид економічної діяльності - діяльність інших громадських організацій.

03 травня 1987 року на загальних зборах було прийнято статут СТ Десна-3 та 28 квітня 1987 року зареєстровано у виконкомі Вишгородської районної ради народних депутатів.

Відповідно до пункту 1 статуту СТ Десна-3 в редакції від 1987 року

товариство складається із 61 члена товариства, яким виділено земельні ділянки по 400 кв. м. У пункті 5 зазначено, що СТ Десна-3 має права юридичної особи з 20 липня 1981 року.

За пунктом 26 вказаного статуту справами товариства управляють загальні збори членів товариства, а у період між зборами - правління товариства. Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні не менше 2/3 усіх членів.

Згідно з пунктом 30 статуту СТ Десна-3 в редакції від 1987 року правління обирається з числа членів товариства строком на 2 роки в кількості не менше 5 осіб. Із свого складу правління обирає голову правління, заступника, секретаря та скарбника. За необхідності правління утворює громадські комісії, працюючих під їх керівництвом.

29 травня 2005 року загальними зборами було прийнято новий статут

СТ Десна-3 , пунктом 1.1 якого визначено, що товариство створено на підставі Закону України Про об`єднання громадян для управління, утримання і використання майна товариства, яке перебуває у загальному користуванні. Вказаний Статут зареєстровано виконавчим органом Хотянівської сільської ради Вишгородського району від 26 липня 2005 року.

Відповідно до пункту 3 статуту СТ Десна-3 від 29 травня 2005 року членами товариства може бути кожний громадянин (власник садової ділянки), що досяг 16 річного віку. Наймачі та орендарі не можуть бути членами товариства. Членство набувається безпосередньої з дня отримання права власності на садову ділянку. Членство припиняється з часу втрати членом об`єднання права власності на садову ділянку. Прийом громадян в члени товариства Десна-3 , переоформлення садової ділянки на нову особу зміна власника ділянки або власника будинку проводяться за письмовою заявою вступаючого в місячний термін Правління товариства з наступним затвердженням загальними зборами (зборами уповноважених). Вступаючий стає членом товариства після сплати ним вступного і цільових внесків, а також погашення боргів попереднього власника садової ділянки. Правління видає кожному членові книжку встановленого зразка. У разі набуття прав на садову ділянку новий власник садової ділянки повинен бути ознайомлений під розписку зі статутом, а також з іншими правилами і рішеннями товариства, які є чинними на дату виникнення зазначених прав.

За змістом пункту 6.4. вказаного статуту СТ Десна-3 від 29 травня 2005 року повідомлення про проведення загальних зборів надсилається в письмовій формі і вручається кожному члену товариства під розпис або шляхом поштового відправлення на вказану адресу. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення.

Згідно з пунктом 6.5. вказаного статуту загальні збори членів товариства є чинними, якщо на них присутні члени, які мають більше ніж 50 відсотків голосів. Рішення загальних зборів приймаються більшістю в 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів товариства, які присутні на загальних зборах. У разі відсутність кворуму для проведення загальних зборів правління визначає нову дату і час їх проведення, про що членам товариства надається додаткова інформація. Нові збори призначаються не раніше

14 днів і не пізніше 30 днів з моменту рішення попередніх зборів, які не відбулися, і є членами, якщо присутні на них мають не менше 30 відсотків голосів. На таких зборах рішення приймаються більшістю 3/4 голосів присутніх членів товариства.

Відповідно до пункту 6.6. даного статуту питання, з яких рішення приймаються загальними зборами переважною більшістю голосів

(3/4 присутніх членів товариства: створення товариства та затвердження статуту; затвердження кошторису надходжень витрат; проведення ремонту; внесення змін і доповнення до статуту, реорганізація товариства.

До позовної заяви було долучено список членів СТ Десна-3 , з якого вбачається, що товариство має 61 учасника.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15 лютого 2016 року, яке набрало законної сили 19 липня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до СТ Десна-3 , ОСОБА_3 , Вишгородського РУЮ у Київській області про визнання недійсними загальних зборів членів СТ Десна-3 від 18 жовтня 2014 року, визнання недійсними рішень, прийнятих за результатами зборів та скасування реєстрації. Судовим рішенням встановлено чинність статуту

СТ Десна-3 від 29 травня 2005 року та прийнятих на підставі цього статуту рішень загальних зборів садівничого товариства від 18 жовтня 2014 року.

Згідно з копією протоколу № 1 загальних зборів членів СТ Десна-3

від 28 січня 2017 року, були проведені загальні збори членів СТ Десна-3 , на зборах були присутні 12 осіб, на яких розглядалися питання про необхідність приведення статуту товариства у відповідність до вимог Податкового кодексу України і чинного законодавства України та викладення статуту в новій редакції, затвердження нової редакції статуту товариства, про необхідність призначення уповноважених на підписання нової редакції статуту та протоколу зборів товариства; обрання голови правління товариства, правління товариства, ревізійної комісії (ревізора) товариства; уповноваження особи на представництво товариства для здійснення реєстраційних дій; різне.

По зазначених питання прийнято рішення - для приведення статуту

СТ Десна-3 у відповідності до вимог Податкового кодексу і чинного законодавства України статут викладений у новій редакції , затверджено статут СТ Десна-3 у новій редакції; уповноважили голову зборів ОСОБА_2 підписати статут, викладений у новій редакції, уповноважили голову зборів ОСОБА_2 та секретаря зборів

ОСОБА_6 підписати протокол зборів; обрано головою правління ОСОБА_2 з покладенням на неї виконання обов`язків бухгалтера товариства. Постановили ОСОБА_7 до 30 січня 2017 року передати печатку товариства ОСОБА_2 . Оригінали і копії документів, у тому числі архівних, які передані ОСОБА_7 згідно акта від 28 липня 2013 року залишити на зберігання у ОСОБА_7 , при потребі голова правління буде отримувати та повертати необхідні для здійснення статутної діяльності документи під розпис у книзі реєстрації. Обрано склад правління в кількості чотирьох членів - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; новому правлінню провести засідання правління та розподіл обов`язків заступника голови правління, секретаря та касира; обрано ревізором товариства ОСОБА_10 ; здійснити реєстраційну дію щодо внесення змін до установчих документів, а також надати копію статуту до контролюючого органу Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області; уповноважили голову зборів, обрану головою правління ОСОБА_2 здійснити реєстраційну дію, пов`язану із внесенням змін до статуту, викладеного в новій редакції, здійснити реєстраційну дію пов`язану із внесенням змін про керівника та органи управління товариства, надати копію статуту до контролюючого органу, надати членам СТ примірники статуту під підпис; голові правління виконувати свої обов`язки на громадських засадах, а в разі потреби отримувати компенсацію витрат в зв`язку із виконанням своїх статутних обов`язків; зменшити розмір членських внесків з 90 грн за квартал до 60 грн за квартал; голові правління надати до Вишгородської ОДПІ встановлену звітність та зробити розрахунок та оплату за землю загального користування товариства у встановлений строк.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є членом

СТ Десна-3 з 2013 року.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна із сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, частиною першою статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з частинами першою та третьою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Власник корпоративних прав бере участь у капіталі господарської організації, а реалізація правомочностей, які надаються власнику корпоративних прав, надає йому можливість впливати на діяльність господарської організації.

За змістом частин першої та другої статті 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності, є учасниками відносин у сфері господарювання, а відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю належать до господарських відносин (стаття 2, частина шоста статті 3 ГК України).

Питання господарської діяльності кооперативів урегульовано статтею 94 ГК України, яка визначає кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань, які можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Кооперативи здійснюють свою господарську діяльність відповідно до вимог ГК України, інших законодавчих актів.

Законодавець врегулював приписами статей 95-100 ГК України порядок створення та діяльності виробничих кооперативів як таких, що є, поміж інших, підприємствами колективної власності, передбачивши водночас існування відповідного закону, що регулює діяльність різних видів кооперативів (частина перша статті 94 ГК України).

Зазначені вище норми ГК України кореспондуються із приписами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України Про кооперацію .

За змістом положень статей 2, 6, 9 вказаного вище Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах (частина перша статті 7 Закону України Про кооперацію ).

Згідно з положеннями статті 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів (стаття 2 Закону України Про кооперацію ).

Таким чином, споживчий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Особи, які є членами створеного ним споживчого кооперативу, є правомочними брати участь в управлінні споживчим кооперативом, отримувати певну частку активів споживчого кооперативу в разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, що випливають з їх участі у кооперативі.

За змістом наведених вище норм корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени споживчого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Наведений правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19).

Подібні за змістом висновки у відповідних правовідносинах викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19), від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 (провадження № 12-92гс19), від 16 грудня 2020 року у справі № 748/485/18 (провадження № 61-3240св19).

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що СТ Десна-3 є зареєстрованою в реєстрі юридичною особою, дата первинної реєстрації - 20 липня 1981 року, код юридичної особи 39500007, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с. Осещина, дані про основний вид економічної діяльності - діяльність інших громадських організацій.

Таким чином, як за приписами законодавства, так і за положеннями статуту відповідач є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту, має відповідні фонди. Члени споживчого кооперативу є носіями корпоративних прав, зокрема у їх відносинах з кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Позивач як член кооперативу, відповідно до статуту та чинного законодавства, має у ньому корпоративні права, порушенням яких, а саме брати участь в управлінні кооперативом, обґрунтовано позовні вимоги.

Визначення законом особливостей правового, організаційного, економічного та соціального функціонування кооперативів прямо передбачено приписами ГК України і наявність таких особливостей, зокрема щодо розподілу голосів членів кооперативу під час прийняття рішення, способу реалізації членами кооперативу своїх прав на участь в управлінні кооперативом не суперечить змісту та природі корпоративних відносин.

Враховуючи те, що СТ Десна-3 відповідно до статуту та чинного законодавства є господарською організацією, а спір у цій справі виник у межах господарських правовідносин з управління діяльністю відповідача у зв`язку з порушенням прав члена кооперативу щодо можливості брати участь в управлінні, тому розгляд цього спору повинен відбуватися за правилами господарського судочинства.

Отже, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, помилково розглянули спір в порядку цивільного судочинства, тому рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.

Згідно з частиною першою та другою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Однією з підстав для закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій порушили правила юрисдикції, а тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення скасувати, провадження у справі - закрити.

Щодо наслідків закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Колегія суддів бере до уваги, що зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Законом № 460-IX внесено зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду.

Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі .

Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 08 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

З огляду на те, що колегія суддів вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону

№ 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Керуючись статтями 400, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу садівничого товариства Десна-3 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 14 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня

2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства Десна-3 , третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Київській області, про скасування рішення загальних зборів закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович