ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21.04.2021Справа № 910/8428/18 (911/1567/17)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тайсон інвестмент групп
(ідентифікаційний код 35519009)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд
(ідентифікаційний код 33106561)
до Публічного акціонерного товариства Банк національний Кредит
(ідентифікаційний код: 20057663)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача
ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів
ОСОБА_2
про визнання удаваними та недійсними договорів
у межах справи № 910/8428/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд
(ідентифікаційний код 33106561)
про банкрутство
Суддя Омельченко Л.В.
За участю секретаря судового засідання Марюхної Ю.А.
Представники:
від позивача - Довгун І.В., адвокат за ордером КС № 641174 від 28.12.2020 (свідоцтво адвоката № 5472/10 від 19.11.2015);
від відповідача 1 - арбітражний керуючий Реверук П.К.
від відповідача 2 - не з`явився
від третьої особи на стороні позивача - Мартиненко С.В., адвокат за ордером КС № 641161 від 28.07.2020 (свідоцтво адвоката № 1978 від 28.12.2010);
від третьої особи на стороні відповідача 1 - не з`явився;
від третьої особи стороні відповідача 2 - Шульга А.В., адвокат за ордером КС № 447200 від 27.11.2019 (свідоцтво адвоката 3780/10 від 23.10.2008)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Тайсон інвестмент групп звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд та до Публічного акціонерного товариства Банк національний Кредит , в якому просило суд визнати удаваними договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайсон Інвестмент Групп" та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд 29 квітня 2014 та зареєстрованими в реєстрі за № 912, № 914, № 916, № 918, № 920, № 922 як такі, що мали на меті приховати справжні правочини - договори про задоволення вимог іпотекодержателя, та визнати недійсним договори про задоволення вимог іпотекодержателя, насправді укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю Тайсон Інвестмент Групп та Публічним акціонерним товариством Банк Національний Кредит 29 квітня 2014 та зареєстровані в реєстрі за № 912, № 914, № 916, № 918, № 920, № 922.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю Тайсон Інвестмент Групп та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд 29 квітня 2014 та зареєстровані в реєстрі за № 912, № 914, № 916, № 918, № 920, № 922, є удаваними і приховують інші правочини, договори про задоволення вимог іпотеко- держателя та, крім того, продаж земельних ділянок відбувся не за ринковим цінами, що існували на той момент, відтак були вчинені на вкрай невигідних умовах, а тому є недійсними.
Відповідач у справі - ТОВ Укрщеббуд проти задоволення позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що договори купівлі-продажу від 29.04.2014 укладені з дотриманням положень законодавства, позивачем не доведено пов`язаності юридичних осіб відповідачів, вказує на відсутність домовленостей щодо продажу земельних ділянок.
Відповідач у справі - ПАТ Банк Національний Кредит проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки шість договорів купівлі-продажу від 29.04.2014, укладені між позивачем та ТОВ Укрщеббуд та у відповідності до п. 1.7 вказаних договорів за згодою відповідача 2 (іпотекодержателя). Крім того, відповідачем 2 подано заяву про застосування строків позовної давності до заявлених позивачем вимог.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2017 у справі призначено судову оціночно-земельну експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновку експерта.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017 скасовано.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 06.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 скасовано, а ухвалу Господарського суду Київської області від 03.08.2017 залишено в силі.
15.12.2011 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 р., відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з пп. 9 п. 1 Перехідних положень Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р., дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження та зі стадії підготовчого провадження.
17.12.2018 до Господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 16419/17-41/24105-24109/19-41 від 13.12.2018 з висновком експерта. У своєму висновку експерт зазначає ринкову вартість земельних ділянок, що розташовані за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка та які є предметом договорів купівлі-продажу від 29.04.2014, укладених між ТОВ Тайсон інвестмент групп та ТОВ Укрщеббуд , на день укладення вказаних договорів, тобто станом на 29.04.2018.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.01.2019 провадження у справі поновлено, підготовче судове засідання призначено на 28.01.2019 та відкладено розгляд клопотання про витребування доказів.
23.01.2019 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення щодо позовних вимог, у яких було зазначено, що в ПАТ Банк Національний Кредит (відповідач- 2) розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку, отже у спорах, пов`язаних з виконанням зобов`язань банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, діє норма спеціального закону. Разом з тим було зазначено, що спірні договори не приховують іншого правочину і спрямовані на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.
28.01.2019 позивачем подано відповідь на пояснення фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якими останній заперечував проти тверджень третьої особи, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не мав жодного відношення до спірних договорів, а задоволення позовних вимог, на думку позивача, відповідає інтересам ТОВ Банк Національний Кредит та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
28.01.2019 третьою особою подано заперечення щодо висновків експертизи, оскільки експертом виконувалася оцінка земельних ділянок згідно їх мінімальної ринкової вартості, що не відповідає їхній фактичній вартості. У зв`язку з зазначеним третя особа просила суд призначити повторну судову оціночно-земельну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
28.01.2019 позивачем подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2019 підготовче судове засідання відкладено та призначено на 28.02.2019, розгляд клопотання про витребування доказів відкладено.
26.02.2019 ПАТ Банк Національний Кредит було подано пояснення щодо висновку психологічного експертного дослідження № 186/11/2017 від 30.11.2017. У своєму поясненні відповідач- 2 заперечував правомірність виконання даного висновку як зі сторони експерта, так і експертної установи.
Також ПАТ Банк Національний Кредит було подано пояснення щодо висновку експерта, відповідно до якого банк погоджується з висновком експерта та заперечує проти проведення повторної судової експерти за клопотанням третьої особи, оскільки відсутні підстави для її проведення у зв`язку з тим, що висновок судового експерта є повним, обґрунтованим та проведеним відповідно до чинного законодавства.
26.02.2019 представником позивача подано заперечення щодо висновку експерта, оскільки експертом для розрахунку вартості земельної ділянки використовувалися показники лютого 2014, а укладення договору відбувалося у квітні 2014.
26.02.2019 представником позивача подано клопотання про доручення до матеріалів справи результатів проведення комісійної психологічної експертизи № 351/02/2019 від 01.02.2019.
28.02.2019 представником позивача, відповідача - 2 та третьої особи - 1 були подані клопотання про продовження строків розгляду справи у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 16.04.2019, підготовче судове засідання відкладено та призначено на 18.03.2019, здійснено виклик судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для надання пояснень щодо висновку за результатами проведеної експертизи № 16419/17-41/24105-24109/18-41 від 13.12.2018.
13.03.2019 ПАТ Банк Національний Кредит було подано клопотання про залучення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди Ірини Вікторівни в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2019 судом відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи про проведення повторної судової експертизи від 28.01.2019, відмовлено у задоволені заяви ПАТ Банк Національний Кредит про залучення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І.В. у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача чи його залучення в якості свідка, підготовче судове засідання відкладено та призначено на 15.04.2019.
29.03.2019 ПАТ Банк Національний Кредит було подано пояснення на заперечення ТОВ Тайсон інвестмент групп від 03.08.2017, в якому було зазначено про сплив строку на звернення до суду, оскільки позивач про порушення своїх прав дізнався 30.04.2014, а отже позовна заява, що була подана до суду 22.05.2017, подана після спливу строку на право звернення до суду. Крім того, твердження позивача про зупинення перебігу позовної давності у зв`язку з залишенням позову без розгляду, який був поданий 28.04.2017, є безпідставним.
15.04.2019 ТОВ Тайсон інвестмент групп було подано заперечення на пояснення ТОВ УКРЩЕББУД щодо висновку експертів № 351/02/2019 (вих. № 04-11/223 від 12.03.2019).
15.04.2019 позивачем повторно подано клопотання про витребування доказів та інформації у ПАТ Банк Національний Кредит .
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.04.2019 було витребувано у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про період роботи ОСОБА_3 в ПАТ Банк Національний Кредит з уточненням посад, які займала зазначена особа в ПАТ Банк Національний Кредит , та ухвалено закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті.
06.05.2019 позивачем подано клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, відповідно до яких відносно відповідача - ТОВ УКРЩЕББУД порушено справу про банкрутство Господарським судом міста Києва, а також, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 визнано недійсним спірний договір іпотеки. Також, даним клопотанням позивач просив суд винести окрему ухвалу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2019 розгляд справи по суті відкладено та призначено на 15.05.2019.
У судове засідання 15.05.2019 представник відповідача 1 та третьої особи 2 не з`явилися.
Постановою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі № 910/8428/18 відповідача у даній справі - ТОВ Укрщеббуд визнано банкрутом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ Банк Національний Кредит в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Національний Кредит Волкова О.Ю. на постанову Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі № 910/8428/18.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2019 провадження у справі № 911/1567/17 зупинено до розгляду Північним апеляційним господарським судом справи № 910/8428/18 та набрання законної сили рішення у зазначеній справі.
Постановою Верховного суду від 17.09.2019 у справі № 910/8428/18 постанову Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 910/8428/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном боржника.
Постановою Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 у справі № 910/8428/18, ТОВ Укрщеббуд визнано банкрутом.
24.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю Тайсон інвестмент групп надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 911/1567/17.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2020 провадження у справі № 911/1567/17 поновлено, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 03.09.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2020 розгляд справи по суті відкладено та призначено на 14.09.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2020 постановлено матеріали справи № 911/1567/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тайсон інвестмент групп до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд та Публічного акціонерного товариства Банк Національний Кредит , за участю ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, про визнання удаваними та недійсними договорів передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
28.09.2020 матеріали справи № 911/1567/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тайсон інвестмент групп до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд та Публічного акціонерного товариства Банк Національний Кредит , за участю ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, про визнання удаваними та недійсними договорів надійшли на адресу Господарського суду міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи № 911/1567/17 між суддями від 28.09.2020 справу передано на розгляд судді Омельченку Л.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020, серед іншого, було прийнято справу № 911/1567/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тайсон інвестмент групп до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд та Публічного акціонерного товариства Банк Національний Кредит , за участю ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, про визнання удаваними та недійсними договорів у межах справи № 910/8428/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд (ідентифікаційний код: 33106561) про банкрутство, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25.11.2020 об 11:00, встановлено відповідачам строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду, з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду (ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України), попереджено відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), встановлено позивачу строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде поданий) для подання суду, з дотриманням приписів статті 166 Господарського процесуального кодексу України: відповіді на відзив на позов та доказів направлення відповіді на відзив відповідачу, встановлено відповідачам строк - протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив для подання суду, з дотриманням приписів статті 167 Господарського процесуального кодексу України (якщо такі будуть): заперечень щодо відповіді на відзив та доказів направлення заперечень щодо відповіді на відзив позивачу, встановлено третім особам строк - 15 днів з дня отримання ухвали для подачі до суду пояснень щодо позовних вимог та відзивів (якщо такі будуть подані) у відповідності до положень ст. 168 Господарського процесуального кодексу України, попереджено позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез`явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду, попереджено учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, усі заяви, клопотання, заперечення встановлено подати до суду у строк до закінчення підготовчого провадження з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, звернути увагу учасників справи на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
29.10.2020 через відділ діловодства суду від ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) надійшла заява про участь у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, із доданими документами до неї.
23.11.2020 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву про визнання удаваними та недійсними договорів.
25.11.2020 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі відповідача-1. Крім того, відповідач-1 повідомив суд, що він не заперечує проти залучення до участі у справі ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів.
25.11.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Тайсон інвестмент групп надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: копії ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду від 14.08.2013 про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по справі № 752/14132/13-к; копії ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду від 09.09.2013 про накладення арешту на майно ОСОБА_4 №752/16101/13-к; копії постанови про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_4 від 29.08.2014; роздруківки електронної переписки представників ТОВ ТІГ , ОСОБА_5 , та ПАТ Банк Національний Кредит , ОСОБА_6 , а саме: листа від 18 квітня 2014 р. о 14:47:25 та вкладених до нього документів (2,3 та 4 сторінок звіту про експертну грошову оцінку 6-ти земельних ділянок, загальною площею 23,8068 га від 11 квітня 2014, здійсненого ТОВ БУДФІНАНС-Консалт ); листа від 22 квітня 2014 о 14:37:19 з прогнозним графіком погашення; листа від 28 квітня 2014 о 11:18:17; листа від 28 квітня 2014 о 15:07:10; листа від 29 квітня 2014 о 11:18:39; доказів направлення (надання) зазначених в даному клопотанні документів усім учасникам справи - розписки про отримання третьою особою ОСОБА_1 , описи вкладення та фіскальні чеки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 було залучено ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до участі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тайсон інвестмент групп (ідентифікаційний код: 35519009) до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд (ідентифікаційний код: 33106561) та до Публічного акціонерного товариства Банк національний Кредит (ідентифікаційний код: 20057663) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання удаваними та недійсними договорів у межах справи №910/8428/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд (ідентифікаційний код: 33106561) про банкрутство, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.12.2020 об 11:30год., встановлено учасникам справи строк до 25.12.2020 включно до подачі до суду доказів виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2020, а також додаткових документів на підтвердження власних правових позицій, попереджено учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст.135 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
24.12.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення по суті справи із доказами направлення їх іншим учасникам справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 було відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 03.02.2021 о 12:30, встановлено учасникам справи строк до 29.01.2021 включно до подачі до суду доказів виконання вимог Ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2020, додаткових документів на підтвердження власних правових позицій, а також письмових пояснень/заперечень на подані письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, ОСОБА_2 , попереджено учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст.135 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
28.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
28.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1 із додатковими документами до нього, а саме: копією рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/1947/20 від 11.11.2020, копією рішення Господарського суду міста Києва по справі №911/1039/16 від 01.06.2016, Витягом з реєстру Стан розгляду справ щодо ОСОБА_7 , копією вироку у справі № 1-227/12 провадження № 1/726/23/13, докази направлення (надання) відзиву іншим учасникам справи.
28.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про визнання поважними причини пропуску строків позовної давності.
01.02.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, ОСОБА_2 із доказами направлення та отримання іншими учасниками справи, а також копією ухвали Голосіївського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 14.08.2013 у справі № 752/14132/13-к та копією ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 09.09.2013 про арешт майна у справі № 752/16101/13-к.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тайсон інвестмент групп до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд , Публічного акціонерного товариства Банк національний Кредит за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання удаваними та недійсними договорів у межах справи №910/8428/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд про банкрутство до судового розгляду по суті, призначено розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 03.03.2021 о 12:45, здійснено виклик у судове засідання учасників справи, визнано їх явку обов`язковою, повідомлено учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається є доступною на офіційному веб-порталі судової влади України у мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.
02.03.2021 року через відділ діловодства суду від ліквідатора банкрута Реверука П.К. надійшли письмові пояснення по справі.
Судом повідомлялося учасників про те, що у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді Омельченка Л.В. у період з 26.02.2021 по 05.03.2021 (включно) у відпустці, розгляд справи, призначений на 03.03.2021, з поважних причин не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 було призначено розгляд справи на 24.03.2021 о 12:00.
У судовому засіданні 24.03.2021 судом було заслухано правові позиції представників позивача, відповідача та третіх осіб, надано можливість учасникам справи поставити запитання один одному стосовно предмету спору та отримати на них відповіді, надалі оголошено перерву у судовому засіданні до 31.03.2021 на підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
31.03.2021 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого у справі судді Омельченка Л.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 було призначено розгляд справи на 21.04.2021 об 11:40, здійснено виклик у судове засідання учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 було виправлено описку, допущену у п. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі № 910/8428/18(911/1567/17) про призначення справи до розгляду, внесено виправлення до п. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/8428/18 (911/1567/17) від 05.04.2021, де замість помилково зазначеної дати судового засідання - …31.03.2021 о 10:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва у залі судових засідань № 12 , вірним слід вважати: …21.04.2021 об 11:40. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва у залі судових засідань № 12 .
У судовому засіданні 21.04.2021 судом продовжено розгляд справи по суті, було досліджено наявні у матеріалах справи докази, надані позивачем, заслухано учасників справи, їх позиції та міркування, сторонами було поставлено питання один одному та отримано відповіді на них.
Так представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача 1 заперечив проти заявлених позовних вимог, просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Представники відповідача 2 та третьої особи на стороні відповідача 1 в судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи, відповідними ухвалами суду.
Надалі в судовому засіданні представник позивача заявила клопотання про визнання поважною причину пропуску позовної давності щодо звернення до суду з позовом, представник відповідача та представники третіх осіб висловили свої правові позиції з цього приводу, після чого відбулись судові дебати та було оголошено заключне слово присутніми у судовому засіданні представниками учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор банкрута з дня свого призначення приймає у своє відання майно банкрута, забезпечує його збереження.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно з положеннями ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Судом встановлено, що 06.12.2010 між ПАТ Банк Національний Кредит (іпотекодержатель) та ТОВ Тайсон інвестмент групп (іпотекодавець) в особі ОСОБА_8 був укладений Іпотечний договір № 04-589/1-1, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю шість земельних ділянок (кадастрові номери: 3222480400:05:004:0123; 3222480400:05:004:0124; 3222480400:05:004:0125; 3222480400:05:004:0126; 3222480400:05:004:0127; 3222480400:05:004:0131), які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка.
Іпотечний договір був укладений в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Договором кредиту № 24Ф/2010/05-588/2-1 від 06.12.2010, укладеним між ПАТ Банк Національний Кредит та ОСОБА_1 .
Відповідно до пунктів 4.1, 4.5.6 Іпотечного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов`язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки, зокрема, в інший спосіб, передбачений чинним законодавством України або визначений домовленістю Сторін.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за Договором кредиту 09.01.2013 ПАТ Банк Національний Кредит звернувся до ОСОБА_1 з вимогою повернути заборгованість за Договором кредиту.
29.04.2014 між ТОВ Тайсон інвестмент групп (Продавець) в особі генерального директора - ОСОБА_4 та ТОВ Укрщеббуд (Покупець) в присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І.В. було укладено шість Договорів купівлі-продажу земельних ділянок (далі - Договори), предметами яких є:
- земельна ділянка площею 2,4045 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 349836732224; кадастровий номер: 3222480400:05:004:0123; цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка;
- земельна ділянка площею 4,6549 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 349864332224; кадастровий номер: 3222480400:05:004:0124; цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка;
- земельна ділянка площею 5,772 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 349927132224; кадастровий номер: 3222480400:05:004:0127; цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка;
- земельна ділянка площею 4,9367 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 350115732224; кадастровий номер: 3222480400:05:004:0131; цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка;
- земельна ділянка площею 3,6307 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 349886232224; кадастровий номер: 3222480400:05:004:0125; цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка;
- земельна ділянка площею 2,408 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 349906832224; кадастровий номер: 3222480400:05:004:0126; цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), яка розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Білогородка.
За своїм змістом Договори купівлі-продажу земельних ділянок є однаковими, крім умов щодо характеристики (площа, кадастровий номер, реєстрація права власності) та ціни земельних ділянок.
Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець продає, а Покупець купує (приймає у власність) земельні ділянки і сплачує за них ціну, визначену Договором.
Згідно з п. 1.7. Договору Договори укладаються за згодою іпотекодержателя ПАТ Банк Національний Кредит , оформленою листом № 04-11/1727 від 29.04.2014.
У Договорах зазначено, що нерухоме майно або право користування ним як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передане; щодо нерухомого майна відсутні судові спори; внаслідок продажу нерухомого майна не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб; зазначене в договорі нерухоме майно не надане в користування наймачам (орендарям); обтяжень, а також будь-яких прав щодо відчужуваного нерухомого майна у третіх осіб немає; договір не укладається під впливом тяжкої для Продавця обставини або під загрозою; усі умови цього Договору відповідають інтересам та дійсним намірам Сторін та узгоджені ними.
Підписавши Договори Сторони підтвердили, що вони не визнані недієздатними та не обмежені у дієздатності; укладення цього Договору відповідає їх інтересам; волевиявлення є вільним і усвідомленим; умови цього Договору зрозумілі і відповідають дійсній домовленості Сторін; цей Договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому; в тексті цього Договору зафіксовані всі істотні умови стосовно купівлі-продажу нерухомого майна.
У пункті 2.1. Договорів сторони визначили ціну земельних ділянок, що купуються Покупцем. Покупець в день підписання Договору перераховує вартість земельних ділянок із свого рахунку на розрахунковий рахунок Продавця. Ціна, встановлена за згодою Сторін Договору, є остаточною та не підлягає будь-яким змінам.
Відповідно до п. 3.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та нотаріального посвідчення відповідно до вимог ст. 657 Цивільного кодексу України.
У позовній заяві позивач стверджує, що Договори купівлі-продажу земельних ділянок є удаваними і приховують інші правочини, а саме - договори про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
З текстів оспорюваних Договорів купівлі-продажу земельних ділянок вбачається, що всі істотні умови, які необхідні для договорів такого виду, були погоджені сторонами при укладені Договорів. Зокрема, в Договорах визначена характеристика предмету Договору, його ціна, порядок розрахунків, набуття чинності Договором, права та обов`язки Сторін, відповідальність Сторін, інші умови.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.5.6 Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов`язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки, зокрема, в інший спосіб, передбачений чинним законодавством України або визначений домовленістю Сторін.
З матеріалів справи вбачається, що до укладення оспорюваних Договорів купівлі-продажу у Сторін Іпотечного договору була попередня домовленість, яка полягала саме у продажі Предметів іпотеки - земельних ділянок шляхом укладення договорів купівлі-продажу.
Грошові кошти від продажу земельних ділянок, які надійшли на рахунок Продавця, в подальшому були перераховані Продавцем в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням №04 від 29.04.2014.
Дослідивши Договори купівлі-продажу земельних ділянок від 29.04.2014 та наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що між Сторонами оспорюваних Договорів купівлі-продажу земельних ділянок виникли права і обов`язки, які випливають саме із змісту цих Договорів купівлі-продажу і відповідають вимогам, які визначені положеннями законодавства України для договорів такого виду.
Отже, ТОВ Тайсон інвестмент групп (Продавець) та ТОВ Укрщеббуд (Покупець) мали на меті укласти саме Договори купівлі-продажу земельних ділянок, а не договори про задоволення вимог іпотекодержателя, як стверджує позивач.
Крім того, з положень статті 235 ЦК України вбачається, що сторонами удаваного правочину та приховуваної угоди можуть бути лише одній і ті ж самі особи.
Водночас, сторонами приховуваної угоди - договору про задоволення вимог іпотекодержателя, в цьому випадку були б - ПАТ Банк Національний Кредит (іпотекодержатель) та ТОВ Тайсон інвестмент групп (іпотекодавець), що не відповідає суб`єктному складу оспорюваних Договорів купівлі-продажу земельних ділянок.
Викладені вище обставини свідчать про помилковість тверджень позивача про те, що оспорювані Договори купівлі-продажу земельних ділянок від 29.04.2014 є удаваними і приховують інші правочини, а саме - договори про задоволення вимог іпотекодержателя.
Також у позовній заяві позивач зазначає, що Генеральний директор ТОВ Тайсон інвестмент групп ОСОБА_4 уклав спірні договори під впливом тяжкої для себе обставини та на вкрай невигідних умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
В обґрунтування наявності тяжких обставин у ТОВ Тайсон інвестмент групп під час укладання договорів купівлі-продажу позивач зазначає, що 30.07.2013 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі КК України) (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) в кримінальному провадженні № 12013110000000134.
Також ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2013 у справі № 752/14132/13-к, яка наявна в матеріалах справи, поряд з іншим, відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з можливістю внесення застави.
Відповідно до тексту ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 14.08.2013 у справі № 752/14132/13-к досудовим розслідуванням встановлено , що протягом 2009-2013 років ОСОБА_1 займав посаду Голови спостережної ради ПАТ Радикал Банк та був засновником цієї банківської установи. Зловживаючи повноваженнями Голови спостережної ради, ОСОБА_1 протягом 2011 - 1 півріччя 2012 років розробив план злочину та організував вчинення дій, направлених на заволодіння коштами ПАТ Радикал Банк в особливо великих розмірах.
У подальшому кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 було закрито постановою прокурора міста Києва від 29.08.2014 .
Однак, вказані вище обставини суд не приймає як докази наявності тяжких обставин у справі що розглядається у зв`язку з тим, що наявність вказаного кримінального провадження (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) не є тяжкими обставинами відповідно до статті 233 ЦК України в цій справі, оскільки стороною спірних правочинів є юридична особа - ТОВ Тайсон інвестмент групп (продавець), а не фізична особа - ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦК України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
Отже, наявність кримінального провадження, повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , який перебував на посаді Генерального директора позивача, не є доказами наявності тяжких обставин у юридичної особи - ТОВ Тайсон інвестмент групп під час укладання спірних договорів .
Необхідним критерієм для визнання правочину недійсним з підстав , передбачених статтею 233 ЦК України, є доведення в судовому процесі нерозривного причино - наслідкового зв`язку між тяжкими обставинами та вчиненням спірного правочину, який вчиняється виключно для усунення та/або зменшення тяжких обставин.
Водночас, нерозривний причинно-наслідковий зв`язок між тяжкими обставинами ОСОБА_4 та укладанням спірних договорів відсутній, оскільки наведені позивачем тяжкі обставини стосуються виключно фізичної особи ОСОБА_4 та членів його сім`ї, а укладення спірних договорів купівлі-продажу земельних ділянок фактично не усунуло і не могло усунути тяжких обставин ОСОБА_4 в кримінальному провадженні за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Отже, твердження про укладення спірних договорів під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах не доведені позивачем та не підтверджуються наявними матеріалами справи.
Також відповідач 1 - ТОВ Укрщеббуд у відзиві від 23.11.2020 на позовну заяву заявив про застосування позовної давності до всіх позовних вимог ТОВ Тайсон інвестмент групп у даній справі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, ОСОБА_2 в письмових поясненнях від 24.12.2020 просить застосувати позовну давність до позовних вимог ТОВ Тайсон інвестмент групп .
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Оспорювані Договори купівлі-продажу земельних ділянок укладені 29.04.2014 .
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Тайсон інвестмент групп звернулося до господарського суду з позовною заявою про удаваність правочинів - 22.05.2017, тоді як останнім днем звернення позивача до суду з позовною заявою було - 03.05.2017.
Отже, позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
28.12.2020 позивач подав до суду клопотання про визнання поважними причин пропущення строку позовної давності.
З тексту клопотання вбачається, що 28.04.2017 позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.05.2017 у справі № 910/7107/17 позовну заяву ТОВ Тайсон Інвестмент Групп до ТОВ Укрщеббуд , ПАТ Банк Національний Кредит про визнання правочинів удаваними та недійсними з доданими до неї документами направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2017 у справі № 910/7107/17 позовну заяву та додані до неї документи було повернуто ТОВ Тайсон Інвестмент Групп без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Дослідивши клопотання позивача та обставини, якими позивач обґрунтовує пропущення строку позовної давності, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропущення позивачем строку позовної давності.
Отже, оскільки строк позовної давності , про застосування якого заявлено відповідачем 1, сплив, а судом не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку позовної давності, то суд відмовляє у задоволенні позову про визнання правочинів удаваними на недійсними.
На підставі ст . 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Одночасно, судом зазначається, що відповідно до глави 5 ГПК України суд не зобов`язаний збирати докази самостійно, а кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень на виконання такого завдання господарського судочинства, як змагальність сторін.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Тайсон Інвестмент Групп до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд (ідентифікаційний код 33106561), Публічного акціонерного товариства Банк національний Кредит (ідентифікаційний код: 20057663) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів, ОСОБА_2 про визнання удаваними та недійсними договорів у межах справи № 910/8428/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Укрщеббуд (ідентифікаційний код 33106561) про банкрутство - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2021.
Суддя Л.В. Омельченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2021 |
Оприлюднено | 26.04.2021 |
Номер документу | 96500213 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Омельченко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні