Ухвала

від 26.04.2021 по справі 806/594/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 806/594/18

адміністративне провадження № К/9901/12673/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу виконуючої обов`язки начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сергійчук Світлани Йосипівни на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 806/594/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Романова Сергія Вікторовича, т.в.о. начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Соломіної Наталії Миколаївни, заступника начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сербіна Сергія Леонідовича, головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича про визнання дій та бездіяльності незаконними, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною дію т.в.о. начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Соломіної Наталії Миколаївни щодо видачі направлення №03/18-к від 02.01.2018 для проведення планового (позапланового) заходу; визнати незаконним та скасувати вказаний документ;

- визнати дії головних інспекторів будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича та Романова Сергія Вікторовича щодо використання направлення №03/18-к від 02.01.2018 для проведення планового (позапланового) заходу незаконними;

- визнати дії та бездіяльність відповідачів, головних інспекторів будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаша Максима Валерійовича та Романова Сергія Вікторовича щодо складання та направлення на адресу ОСОБА_1 : акта № 1006/7/К15/005 від 16.01.2018; приписів №02/18-к, №03/18-к від 16.01.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; протоколів від 16.01.2018 про адміністративні порушення, - незаконними та ці документи скасувати;

-визнати дії заступника начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сербіна Сергія Леонідовича щодо видачі супровідного листа №1006-7-18/218/18 від 18.01.2018 незаконними;

- зобов`язати відповідачів надати ОСОБА_1 запитувані у її заявах від 16.01.2018 та 24.01.2018 належним чином завірені копії документів: наказу (розпорядження, рішення) на проведення позапланової перевірки; рішення суду (за наявності); акту про настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання (за наявності); про настання події, що має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави (за наявності); документу, що передбачає перевірки виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень, інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); належним чином завірену копію заяви (звернення) гр. ОСОБА_2 від 12.12.2017; копію окремої справи щодо об`єкта права власності і господарювання по АДРЕСА_1 , які позивачу та членам родини належать на праві приватної власності.

- стягнути з відповідачів майнову шкоду у розмірі 5000 грн та моральну шкоду у сумі 250000 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року адміністративний позов задовольно частково.

Визнано протиправними дії т.в.о. начальника Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Соломіної Наталії Миколаївни (майдан С.П.Корольова, 12, м.Житомир, 10014) щодо видачі направлення для проведення позапланового заходу №03/18-к від 02.01.2018.

Визнано протиправними та скасовано приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №02/18-к від 16.01.2018, №03/18-к від 16.01.2018, які складені головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардашем Максимом Валерійовичем та Романовим Сергієм Вікторовичем.

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням апеляційної інстанції, виконуюча обов`язки начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сергійчук Світлани Йосипівни направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 806/594/18 та ухвалити нове судове рішення, яким залишити позовні вимоги без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначено передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Втім, касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з порушенням вимог чинного законодавства України, тому вони є незаконними, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення у розумінні статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу виконуючої обов`язки начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Сергійчук Світлани Йосипівни на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 806/594/18 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Г. Стрелець