Рішення

від 29.03.2021 по справі 120/4304/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 березня 2021 р. Справа № 120/4304/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кобильняк А.О.,

представника позивача: Волько А.І.,

представників відповідача: Бойченко О.М., Мавроді Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлайф"

до: Подільської митниці Державної митної служби України

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Карлайф» (далі - ТОВ «Карлайф» , позивач) з адміністративним позовом до Подільської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Подільська митниця) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідком проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ "Карлайф відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення №00000191219 від 10.08.2020 року, №00000181219 від 10.08.2020 року, №00000201219 від 10.08.2020 року, якими позивачу збільшено суми грошових зобов`язань за платежами: ввізне мито, компенсаційне мито та податок на додану вартість. Зазначені рішення прийняті митним органом на підставі висновків акту перевірки №0031/20/7.12-19/40761590 від 24.07.2020 року, згідно з якими встановлено, що країна походження товарів, зазначених в сертифікатах, наданих позивачем під час митного оформлення товарів, уповноваженим органом Республіки Польща не підтверджено, тому до вказаних товарів повинні бути застосовані остаточні компенсаційні заходи шляхом справляння остаточного компенсаційного мита у розмірі 17,66% та застосовані повні ставки ввізного мита.равомірно. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача, вказує, що подані ТОВ "Карлайф" під час розмитнення товарів документи у повній мірі підтверджують походження товарів, в зв`язку з чим прийняті митним органом податкові повідомлення-рішення №00000191219 від 10.08.2020 року, №00000181219 від 10.08.2020 року, №00000201219 від 10.08.2020 року, якими ТОВ "Карлайф" збільшено суми грошових зобов`язань, позивач вважає необгрунтованими та протиправними, такими, що порушують його права, в зв`язку з чим звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 25.08.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Також даною ухвалою встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

06.10.2020 на адресу суду від Подільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що під час перевірки встановлено, що митне оформлення позивачем товару за митними деклараціями (далі МД) від 19.02.2018 №UA500630/2018/000486, від 24.01.2018 №UA500630/2018/000177, від 30.08.2017 №UA500110/2017/006516, від 12.09.2017 №UA500110/2017/007042 та від 20.09.2017 №UA500110/2017/007329 здійснювалось із застосуванням преференції ввізного мита, на підтвердження заявленого преференційного режиму позивачем було надано сертифікат з перевезення (походження) товару. На запит контролюючого органу отримано відповідь уповноваженого органу Республіки Польщі, що достовірність преференційного документа підтвердити неможливо, а відтак до вказаних товарів повинно бути застосовано остаточні компенсаційні заходи шляхом справляння остаточного компенсаційного мита у розмірі 17,66%, згідно з вимогами рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 №АС-344/2015/4411-06, та застосовані повні ставки ввізного мита.

06.10.2020 представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 12.10.2020 відкладено підготовче засідання в справі.

Ухвалою суду від 19.10.2020 допущено участь представника позивача в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 05.11.2020 року відкладено підготовче засідання в справі, в зв`язку з неявкою представника позивача в судове засідання в режимі відеоконференції, оскільки її не було допущено в приміщення Окружного адміністративного суду м. Києва в зв`язку з поширенням епідемії COVID - 19.

26.11.2020 року розгляд справи не відбувся в зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

21.12.2020 року розгляд справи не відбувся в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

26.01.2021 року представником ТОВ "Карлайф" подано клопотання про залишення відзиву та додатків до нього без розгляду. Також подано додаткові письмові пояснення.

Ухвалою суду, занесеною в протокол судового засідання від 26.01.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про залишення відзиву та додатків до нього без розгляду.

Ухвалою суду від 26.01.2021 витребувано у Державної податкової служби України та Державної митної служби України додаткові докази. Також даною ухвалою вирішено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.02.2021 року.

В судовому засіданні 11.02.2021 року оголошено перерву в зв`язку з не надходженням на адресу суду витребуваних згідно ухвали від 26.01.2021 року доказів.

15.03.2021 від Державної митної служби України надійшли докази, які витребуванні ухвалою суду від 26.01.2021.

У судовому засіданні 17.03.2021 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві та наданих додаткових письмових поясненнях.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, просили в позові відмовити.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ "Карлайф" на підставі зовнішньоекономічних договорів, укладених з « Actanax SP.z.o.o» (Польща) та « OKSh Trading LLP» (Великобританія), придбано товари - нові легкові автомобілі марки Lexus та Renault.

Придбаний товар імпортовано у відповідності до МД від 19.02.2018 №UA500630/2018/000486, від 24.01.2018 №UA500630/2018/000177, від 30.08.2017 №UA500110/2017/006516, від 12.09.2017 №UA500110/2017/007042 та від 20.09.2017 №UA500110/2017/007329, згідно з якими під час митного оформлення товарів за митними деклараціями:

від 19.02.2018 №UA500630/2018/000486 задекларовано товар: новий легковий автомобіль, марки - Lexus, модель - LХ570 Armoured, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2017. Країна виробництва: JP. Виробник: Toyota Motor Corporation;

від 24.01.2018 №UA500630/2018/000177 задекларовано товар: новий легковий автомобіль, марки - Lexus, модель - LХ570 Armoured ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення - 2017. Країна виробництва: JP. Виробник: Toyota Motor Corporation.

від 30.08.2017 № НОМЕР_3 /20177006516 задекларовано товар: Товар №2 новий легковий автомобіль, марки - Renault, модель - Logan, календарний рік виготовлення-2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 . Код країни походження RO.

від 12.09.2017 № UA500110/2017/007042 задекларовано товар: Товар №1 новий легковий автомобіль, марки - Renault, модель - Sandero, календарний рік виготовлення-2016, модельний рік виготовлення-2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 . Код країни походження RO. Країна виробництва: RO. Виробник: Renault S.A.S. Товар №2 новий легковий автомобіль, марки - Renault, модель - Sandero, календарний рік виготовлення-2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 . Код країни походження RO. Країна виробництва: RO. Виробник: Renault S.A.S. модельний рік виготовлення-2016. Код країни походження RO. Країна виробництва: RO. Виробник: Renault S.A.S.

від 20.09.2017 № UA500110/2017/007329 задекларовано товари: Товар №1 автомобіль легковий, новий марки - Renault, модель - Logan, календарний рік випуску 2016, модельний рік випуску 2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 . Код країни походження НОМЕР_8 ; Товар№2 автомобіль легковий, пасажирський, новий, марки - Renault, модель - Logan, календарний рік випуску 2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , модельний рік випуску 2016. Код країни походження НОМЕР_8 .

Позивачем під час митного оформлення товарів надано сертифікати про походження товару від 08.02.2018 №PL/MF/AL 0721421, від 27.12.2017 №PL/MF/AL 0721417, від 25.08.2017 №PL/MF/AL 0713782, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713784, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713785, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713786, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713787, згідно з якими зазначено країни походження товарів Японія та Румунія відповідно, в зв`язку з чим компенсаційні заходи не застосовувались, компенсаційне мито позивачем не сплачувалось. За результатами чого митним органом завершено митні процедури та випущено у вільний обіг товар, що імпортувався.

В подальшому на підставі п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, уповноваженими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Карлайф" з підстав дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг та звільнення від оподаткування під час митного оформлення товарів.

Відповідно до висновків акту документальної невиїзної перевірки від 24.07.2020 року № 0013/20/7.12-19,40761590 встановлено порушення позивачем положеньч. 1 ст. 257, п. 3 ч. 1 ст. 275, 281 МК України та рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації» від 13 листопада 2015 року № АС-344/2015/4411-06, п. 190.1 ст. 190 ПК України, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 335134,27 грн. та компенсаційного мита на суму 1332589, 34 грн, а також занижено податкове зобов`язання по сплаті ПДВ на суму 333544,72 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення, якими до позивача застосовано штрафні санкції та збільшено суму грошових зобов`язань за платежами: мито на транспортні засоби на суму 418917,83 грн., в тому числі за основним платежем - 335134,27 грн. та штрафними санкціями - 83783,57 грн. (ППР №00000181219 від 10.08.2020); ПДВ з ввезених на митну територію України товарів на суму 416930,90 грн., в тому числі за основним платежем - 333544,72 грн. та штрафними санкціями - 83386,18 грн. (ППР №00000191219 від 10.08.2020); компенсаційне мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, на суму 1665736,67 грн.. в тому числі за основним платежем - 1332589,34 грн. та штрафними санкціями - 333147,33 грн. (ППР №00000201219 від 10.08.2020).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх необгрунтованими та протиправними ТОВ "Карлайф" звернулося до суду із відповідним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зауважує таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Сторонами в даній справі не заперечують фактичні дані щодо виду товару і його кількості, що переміщувався позивачем через митний кордон та підлягав митному контролю. Спір між сторонами в даній справі виник щодо встановлення країни походження (виробника) товару, який ввозився позивачем на митну територію України, та, як наслідок, наявності чи відсутності права позивача на пільгове розмитнення вказаного товару, зокрема без застосування остаточних компенсаційних заходів шляхом справляння остаточного компенсаційного мита у розмірі 17,66%.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною першою статті 300 МК України встановлено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 36 МК України передбачено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно з частини 2 статті 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 36 МК України положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до частини 7 статті 36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частиною 3 статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до статті 43 МК України, засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями (частина 5), а декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (частина 6).

Вищевказаними нормами права встановлено перелік документів, які можуть підтвердити країну походження товару, серед яких зазначений сертифікат про походження товару. Отже, сертифікат про походження товару є лише одним із документів, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до частини 8 статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частиною 9 статті 43 МК України передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Частинами 1, 2 статті 44 МК України передбачено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 44 МК України, у разі ввезення товару на митну територію України, сертифікат про походження товару подається обов`язково на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 13.11.2015 р. №АС-344/2015/4411-06 «Про застосування остаточних компенсаційних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з Російської Федерації» вирішено застосувати остаточні компенсаційні заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

- автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (категорія М1 - транспортні засоби, що мають не менше ніж 4 колеса, які використовуються для перевезення пасажирів та мають не більше восьми сидячих місць, крім сидіння водія), нові, з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом чи з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або оснащені електричними двигунами, за виключенням: транспортних засобів, спеціально призначених для пересування снігом; спеціальних автомобілів для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічних транспортних засобів; моторних транспортних засобів, обладнаних для тимчасового проживання людей. Товар класифікується за товарною позицією 8703 згідно з УКТЗЕД.

Остаточні компенсаційні заходи застосовуються строком на п`ять років.

Остаточні компенсаційні заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного компенсаційного мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого наводиться вище:

- виробництва ТОВ "Соллерс - Далекий Схід" - у розмірі 17,66 %;

- виробництва ВАТ "АвтоВАЗ" - 14,57 %;

- інших виробників у Російській Федерації - 10,41 %.

Остаточне компенсаційне мито справляється у відсотках до митної вартості товару, опис якого наводиться вище.

Остаточне компенсаційне мито стягується органами доходів і зборів (митницями) України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів).

Імпорт на митну територію України товару, опис якого наводиться вище, без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного компенсаційного мита за ставкою 17,66 %.

Остаточні компенсаційні заходи застосовуються з моменту набрання чинності Рішенням Комісії.

Відтак, з метою захисту ринку України від субсидованого імпорту застосування остаточного компенсаційного мита згідно з вищевказаним Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі здійснюється щодо товарів походженням з Російської Федерації або у разі неможливості визначення походження таких товарів.

Частиною 3 ст. 48 Митного кодексу України визначено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів (відсутній оригінал сертифіката про походження товару) щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне) такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

Отже, необхідною умовою для незастосування особливих видів мита є подання контролюючому органу сертифіката про походження (переміщення) товару, в якості документа, що підтверджує походження імпортованого товару.

Як встановлено судом, ТОВ "Карлайф" (Україна) на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.11.2017 №1/11 придбало у фірми « Actanax SP.z.o.o» (Польща) автомобілі: марки LEXUS, модель - LХ570 ARMOURED, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , марки LEXUS, модель - LХ570 ARMOURED, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Також, ТОВ "Карлайф" (Україна) на підставі зовнішньоекономічного договору від 17.01.2017 №17/01 придбало у фірми « OKSh Trading LLP» (Великобританія) автомобілі: марки - RENAULT, модель - LOGAN, календарний рік виготовлення-2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ; марки - RENAULT, модель - SANDERO, календарний рік виготовлення-2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ; марки - RENAULT, модель - SANDERO, календарний рік виготовлення-2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ; марки - RENAULT, модель - LOGAN, календарний рік випуску 2016, модельний рік випуску 2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ; марки - RENAULT, модель - LOGAN, календарний рік випуску 2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 .

Даний факт підтверджується долученими до матеріалів справи митними деклараціями від 19.02.2018 №UA500630/2018/000486, від 24.01.2018 №UA500630/2018/000177, від 30.08.2017 №UA500110/2017/006516, від 12.09.2017 №UA500110/2017/007042 та від 20.09.2017 №UA500110/2017/007329; сертифікатами про походження товару від 08.02.2018 №PL/MF/AL 0721421, від 27.12.2017 №PL/MF/AL 0721417, від 25.08.2017 №PL/MF/AL 0713782, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713784, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713785, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713786, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713787.

Відповідно до відомостей, зазначених у вищевказаних сертифікатах про походження товару, країнами походження товарів є Японія та Румунія відповідно, в зв`язку з чим компенсаційні заходи не застосовувались, компенсаційне мито позивачем не сплачувалось, митним органом було завершено митні процедури та випущено у вільний обіг товар, що імпортувався.

Проте, в подальшому відповідачем поставлено під сумнів надані позивачем при митному оформлені товару сертифікати про походження товару, в зв`язку з чим, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, уповноваженими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Карлайф" з підстав дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг та звільнення від оподаткування під час митного оформлення товарів.

Відповідно до висновків проведеної перевірки відповідач вважає, що оскільки країна походження товарів, зазначених у сертифікатах від 08.02.2018 №PL/MF/AL 0721421, від 27.12.2017 №PL/MF/AL 0721417, від 25.08.2017 №PL/MF/AL 0713782, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713784, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713785, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713786, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713787, наданих ТОВ Карлайф , уповноваженим органом Республіки Польща не підтверджено, то до товарів повинно бути застосовано остаточні компенсаційні заходи.

Такі висновки відповідача грунтуються на інформації наведеній в листі Одеської митниці ДФС від 30.09.2019 року №1112/12/15-70-19-04-09, яким ГУ ДФС у Вінницькій області повідомлено, що листом Одеської митниці ДФС від 16.03.2018 року до Департаменту адміністрування митних платежів ДФС були направлені для подальшої перевірки сертифікати про походження товару загальної форми, видані уповноваженим органом Польщі, в тому числі і сертифікати, надані ТОВ Карлайф .

Департамент адміністрування митних платежів ДФС листом від 23.09.2019 року №29086/7/99-99-19-04-02-17 надіслав до Одеської митниці ДФС відповідь уповноваженого органу Польщі від 29.08.2019 №1401-ІОС.4331.86.2018.1 з результатами перевірки зазначених сертифікатів. Відповідно до листа уповноваженого органу Польщі сертифікати про походження товару видавалися польськими митними органами, проте експортер не надав відповідних документів, що підтверджують статус походження товару.

Надаючи оцінку висновкам відповідача за результатами проведеної перевірки суд вважає їх необгрунтованими та зауважує таке.

Відповідно до ст. 345 МК України встановлено, що документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Пунктом 3 ст. 345 МК України визначено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Згідно вимог ч. 1 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

При цьому, п. 2 ч. ст. 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Як встановлено з акту перевірки, фактичною підставою для здійснення перевірки позивача стала інформація наведена в листі Одеської митниці ДФС від 30.09.2019 року №1112/12/15-70-19-04-09, яким ГУ ДФС у Вінницькій області повідомлено про отримання Одеською митницею ДФС відповіді уповноваженого органу Польщі від 29.08.2019 №1401-ІОС.4331.86.2018.1 з результатами перевірки сертифікатів про походження товарів наданих ТОВ Карлайф .

Судом в ході розгляду даної справи досліджено лист уповноважених органів Республіки Польща від 29.08.2019 № 1401-ІОС.4331.86.2018.1 про результати перевірки 29 сертифікатів походження, в тому числі від 08.02.2018 №PL/MF/AL 0721421, від 27.12.2017 №PL/MF/AL 0721417, від 25.08.2017 №PL/MF/AL 0713782, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713784, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713785, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713786, від №PL/MF/AL 0713787.

Як слідує зі змісту зазначеного листа, польські митні органи підтверджують справжність доказів походження сертифікатів. Однак вони не можуть підтвердити походження товарів за сертифікатами, оскільки експортер не подав відповідні документів, що підтверджують статус походження ( а. с. 132 ).

Таким чином, як вбачається з наведеної відповіді, митний орган Республіки Польща підтвердив достовірність ( справжність ) вказаних сертифікатів.

З копій митних декларацій країни відправлення від 19.02.2018 №UA500630/2018/000486 та від 24.01.2018 №UA500630/2018/000177, вбачається, що відправником/експортером товарів є фірма « Actanax SP.z.o.o» (Польща) в графі 34 декларацій «Код країни походження» зазначено JP, що згідно міжнародної двохлітерної системи Міжнародної організації по Стандартизації (ISO) відповідає Японії.

З копій митних декларацій країни відправлення від 30.08.2017 №UA500110/2017/006516, від 12.09.2017 №UA500110/2017/007042 та від 20.09.2017 №UA500110/2017/007329, вбачається, що відправником/експортером товару є фірма « OKSh Trading LLP» (Великобританія). В графі 34 декларацій «Код країни походження» зазначено RO, що згідно міжнародної двохлітерної системи Міжнародної організації по Стандартизації ( ISO) відповідає Румунії.

На підтвердження країни походження товарів позивачем надано, сертифікати про походження товарів від 08.02.2018 №PL/MF/AL 0721421, від 27.12.2017 №PL/MF/AL 0721417, від 25.08.2017 №PL/MF/AL 0713782, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713784, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713785, від 08.09.2017 №PL/MF/AL 0713786, від №PL/MF/AL 0713787, в яких, як вже зазначалось судом, країною походження товару зазначено Японію та Румунію відповідно.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

Із зазначеного слідує, що у разі виникнення сумнівів у митного органу щодо достовірності вказаної країни походження товару, він може звернутися до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки.

Однак, як зазначає сам відповідач, та підтверджується матеріалами справи, він звертався із запитом до компетентних органів Польщі ( країни, уповноваженими органами якої видано спірні сертифікати), хоча в митних деклараціях та сертифікатах зазначені фактичні виробники товару ( країни походження товару ), такі як Румунія та Японія.

Відповідачем не надано доказів звернення до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

В той же час, відповідачем до матеріалів справи не долучено спростовуючі докази, що наданні позивачем під час митного оформлення товарів, сертифікати походження товарів скасовані чи визнанні недійсними, тим паче, що під час митного оформлення імпорту вказаних товарів у відповідача жодних зауважень щодо дійсності, повноти чи належності наданих позивачем документів не було. Крім того, суд наголошує, що митний орган Республіки Польща підтвердив достовірність ( справжність ) вказаних сертифікатів.

Відтак наявні сертифікати є діючими та відповідно підтверджують наявні у позивача пільги зі сплати митних платежів,

Беручи до уваги вищенаведене, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази на підтвердження їх доводів, суд приходить до висновку, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 10.08.2020 року №00000181219, №00000191219 та №00000201219 є необгрунтованими та протиправними, в зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Згідно з положеннями ч. 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем в обгрунтування заявлених вимог, суд доходить висновку про задоволення даного адміністративного позову відповідно до вищенаведених мотивів та підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлайф" за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби понесені судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00000191219 від 10.08.2020 року, №00000181219 від 10.08.2020 року, №00000201219 від 10.08.2020 року, прийняті Подільською митницею Держмитслужби щодо ТОВ "Карлайф".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлайф" судовий збір у в сумі 21020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлайф" (вул. Дзержинського, буд. 23, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 40761590).

Відповідач: Подільська митниця Державної митної служби України (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43350542).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна