Рішення

від 26.04.2021 по справі 640/14897/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м. Київ № 640/14897/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило суд визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення: №0340581212 від 23 квітня 2019 року, №0340601212 від 23 квітня 2019 року та №0644831212 від 02 серпня 2019 року, видані Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені відповідачем у відношенні позивача, є неправомірними, оскільки останні сформовано за результатами проведеної камеральної перевірки з порушенням законодавчо встановленого строку та власне на підставі висновків про виявлені порушення, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (надалі - суд) від 19 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи у порядку загального провадження.

09 жовтня 2019 року представником позивача подано клопотання про зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №826/4423/17, оскільки рішення в зазначеній справі має суттєве значення для правильного вирішення спору у справі №640/14897/19.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2019 року задоволено клопотання позивача та зупинено провадження по справі №640/14897/19.

Враховуючи клопотання представника позивача щодо поновлення провадження у даній справі у зв`язку з набранням постановою Верховного Суду по справі №826/4423/17 законної сили 14 липня 2020 року, судом ухвалою від 12 серпня 2020 року поновлено провадження у справі №640/14897/19.

Ухвалою суду від 08 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

28 жовтня 2020 року протокольною ухвалою суд, враховуючи думку представника позивача, вирішив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Так із матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76 та пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України уповноваженою особою ГУ ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна (код ЄДРПОУ: 30777122).

За результатами вказаної перевірки складено акт від 02 квітня 2019 року №2892/26-15-12-12-3077712, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ Ріглі Україна термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємства, за що передбачена відповідальність згідно статті 126 Податкового кодексу України

Надалі, за висновками акту від 02 квітня 2019 року №2892/26-15-12-12-3077712 про порушення ТОВ Ріглі Україна строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 29, 19 та 543, 492, 481, 463, 454, 451, 433, 401, 371, 369, 362, 359, 341, 310, 285, 280, 254, 249, 224, 193, 162, 132, 101, 99, 71 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 12821176,60 грн. та в сумі 47906074,60 грн. ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2019 року №№ 0340581212, 0340601212, якими ТОВ Ріглі Україна зобов`язано сплатити штраф у розмірі 1282117,66 грн. і 9581214,92 грн. відповідно.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу ТОВ Ріглі Україна подавалась скарга до Державної фіскальної служби України (вх. ДФС №18510/6 від 20 травня 2019 року).

Рішенням ДФС України від 16 липня 2019 року №33090/6/99-99-11-06-01-25 податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 23 квітня 2019 року №№ 0340581212, 0340601212 скасовано в частині застосування штрафу поза межами строків, визначених пунктом 114.1 статті 114, статті 102 Податкового кодексу України, в розмірі 6016341,92 грн. В іншій частині зазначені ППР залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення, що у свою чергу слугувало підставами для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Як зазначено позивачем, після подання відповідного позову до суду, 23 серпня 2019 року ТОВ Ріглі Україна отримало податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 02 серпня 2019 року №0644831212, яким Товариство відповідно до пункту 57.1 статті 57 та статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 543, 481, 454, 451, 369, 362, 359 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 3564873,00 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 3564873,00 грн.

У позовній заяві щодо неправомірності проведеної відповідачем камеральної перевірки ТОВ Ріглі Україна позивачем наголошувалось зокрема на тому, що у відповідності до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право провести камеральну перевірку не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

В той же час, згідно акту від 02 квітня 2019 року №2892/26-15-12-12-3077712 посадовою особою відповідача здійснено перевірку податкових декларацій з податку на прибуток підприємств з порушенням вищезазначеного строку, а саме наступних податкових декларацій за 2014-2015 роки: - від 28 лютого 2014 року №9090980061; - від 24 лютого 2015 року №9080945479; - від 25 лютого 2016 року №9276100312.

Оскільки граничним строком подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013, 2014 та 2015 рік, відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у редакції на момент подання позивачем податкових декларацій, були 01 березня 2014 року, 01 березня 2015 року і 01 березня 2016 року, то таким чином строк давності протягом якого відповідач мав право провести камеральну перевірку, зокрема по податковій декларації за 2015 рік (від 25 лютого 2016 року №9276100312) закінчився 02 березня 2019 року.

Таким чином, вважаючи незаконною проведеною відповідачем перевірку сплати податкових зобов`язань Товариства за деклараціями від 28 лютого 2014 року №9090980061, від 24 лютого 2015 року №9080945479 та від 25 лютого 2016 року №9276100312, на думку позивача порушення посадовою особою відповідача порядку та способу перевірки свідчить про те, що прийняття будь-яких рішень за результатами такої перевірки на підставі акту від 02 квітня 2019 року №2892/26-15-12-12-3077712 є також незаконним, адже висновки останнього не повинні спричиняти будь-яких юридичних наслідків.

Щодо суті виявлених камеральною перевіркою ТОВ Ріглі Україна порушень вимог податкового законодавства, позивачем зазначено наступне.

Так, 15 жовтня 2015 року контролюючим органом у відношенні ТОВ Ріглі Україна видана податкова вимога за №131-11, згідно якої за позивачем станом на 15 жовтня 2015 року значиться податковий борг у сумі 5638114,74 грн., в т.ч.: - 5638104,15 грн. з податку на прибуток підприємств; - 10,59 грн. - пеня.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року №826/24331/15 зазначену податкову вимогу визнано протиправною та скасовано.

Також, при розгляді вказаної адміністративної справи судом було встановлено, що станом на 01 січня 2015 року ТОВ Ріглі Україна мало переплату з податку на прибуток у сумі 27966808,00 грн.

В свою чергу, рішенням Окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року №826/4423/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, контролюючий орган було зобов`язано: - здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ТОВ Ріглі Україна , відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток на 2013 рік у розмірі 26933915, 00 грн., яка зазначена таким товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27966808, 00 грн., яка зазначена таким товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (рядок 14 декларації); - відобразити в інтегрованій картці платника податків ТОВ Ріглі Україна погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013 рік та 2014 рік.

Водночас, суд при розгляді справи №826/4423/17 встановив, що податковою декларацією за 2014 рік позивач узгодив розмір щомісячного авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 1165029,00 грн., який ТОВ Ріглі Україна повинно було сплачувати у 2015 році починаючи з березня місяця.

Позивачем зазначалось, що лише за рахунок переплат у 2015 році Товариство погасило податкових зобов`язань в загальній сумі 15471031,00 грн., а відтак сума існуючої переплати не була використана у повному обсязі.

Задекларовані Товариством за 2015 рік податкові зобов`язання з податку на прибуток у сумі 13022826,00 грн. були погашені грошовими коштами згідно платіжного доручення від 10 березня 2016 року №200000344.

Крім того, платіжним дорученням від 29 березня 2016 року №200000458 Товариством надміру сплачено податок на прибуток підприємств в сумі 10350000,00 грн.

Тобто, загальна сума переплат ТОВ Ріглі Україна станом на 29 березня 2016 року збільшилась на 10350000,00 грн.

За результатами першого кварталу 2016 року Товариство задекларувало податкові зобов`язання з податку на прибуток в сумі 5058293,00 грн.

Дані податкові зобов`язання погашені Товариством грошовими коштами згідно з платіжним дорученням від 17 травня 2016 року №200000764 і сума переплати не використовувалась.

За результатами другого кварталу 2016 року Товариство задекларувало податкові зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3711383,00 грн.

Дані податкові зобов`язання погашені Товариством грошовими коштами згідно з платіжним дорученням від 16 серпня 2016 року №200001013 і сума переплати не використовувалась.

За результатами третього кварталу 2016 року Товариство задекларувало переплату на прибуток в сумі 808966,00 грн., а відтак сума переплати збільшилась на 808966,00 грн.

За результатами 2016 року Товариство задекларувало податкові зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1567528,00 грн., які погашені Товариством за рахунок переплат відповідно до листа від 13 лютого 2017 року №3.

За результатами першого кварталу 2017 року Товариство задекларувало податкові зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3538119,00 грн., які погашено за рахунок переплат відповідно до листа від 15 травня 2017 року №5.

За результатами другого кварталу 2017 року Товариство задекларувало податкові зобов`язання з податку на прибуток в сумі 4957703,00 грн., які погашено за рахунок переплат відповідно до листа від 11 серпня 2017 року №7.

За результатами третього кварталу 2017 року Товариство задекларувало податкові зобов`язання з податку на прибуток в сумі 5316790,00 грн., які погашено за рахунок переплат відповідно до листа від 17 листопада 2017 року №8.

За результатами 2017 року Товариство задекларувало податкові зобов`язання з податку на прибуток в сумі 6783399,00 грн., які погашено за рахунок переплат відповідно до листа від 06 березня 2018 року.

Відповідно, за доводами позивача, всі задекларовані ТОВ Ріглі Україна податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств, перелік яких містився в акті від 02 квітня 2019 року №2892/26-15-12-12-3077712, були погашені Товариством за рахунок грошових коштів та за рахунок надміру сплачених сум, що узгоджується із положеннями статті 87 Податкового кодексу України.

Окремо позивач вказав, що зазначені вище обставини встановлені та підтверджені судовими рішеннями по справі №826/24331/15 (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року) та по справі №826/4423/17 (рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 року, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року), а тому, з урахуванням викладеного, вважав винесені ГУ ДФС у м. Києві податкові-повідомлення рішення на підставі акту від 02 квітня 2019 року №2892/26-15-12-12-3077712 - протиправними та такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку.

Натомість, у відзиві на позов свою правову позицію ГУ ДФС у м. Києві мотивувало тим, що проведеною у відношенні ТОВ Ріглі Україна камеральною перевіркою було встановлено факт порушення строків сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств.

Встановлено, що кошти, які сплачувались Товариством, зараховувались в рахунок погашення боргу з податку на прибуток підприємств згідно з черговістю його виникнення, а отже розрахунок штрафних санкцій було складено у відповідності до статті 126 Податкового кодексу України.

У той же час, враховуючи скасування рішенням ДФС України від 16 липня 2019 року №33090/6/99-99-11-06-01-25 податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві від 23 квітня 2019 року №№ 0340581212, 0340601212 в частині застосування штрафу до ТОВ Ріглі Україна поза межами строків визначених пунктом 114.1 статті 114, статтею 102 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у м. Києві 02 серпня 2019 року винесено нове податкове повідомлення-рішення за №0644831212, згідно якого до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 3564873,00 грн.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Згідно визначень, наведених у пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин): податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За визначенням пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 48.18 статті 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, згідно його пункту 126.1 статті 126 такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, скасовуючи податкову вимогу від 15 жовтня 2015 року №131-11 відносно ТОВ Ріглі Україна Окружний адміністративний суд міста Києва відповідно до постанови від 30 вересня 2016 року по справі №826/24331/15 (дата набрання законної сили - 28 грудня 2016 року) встановив, що позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, згідно якої Товариство нарахувало податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню в сумі 13980344,00 грн.

При цьому, відповідно до рядка 13 декларації сума податку на прибуток зменшена на загальну суму 41347152,00 грн., що складається зі сплаченого позивачем авансового внеску з податку на прибуток протягом 2013 року в розмірі 30163452,00 грн. та суми сплаченого позивачем авансового внеску з податку на прибуток у зв`язку з виплатою дивідендів в розмірі 11783700,00 грн.

Таким чином, за результатами 2014 року позивач задекларував переплату з податку на прибуток в розмірі 27966808,00 грн.

Крім того, відповідно до рядка 23 податкової декларації позивач узгодив розмір щомісячного авансового внеску з податку на прибуток у розмір 1165029,00 грн. та здійснив починаючи з березня 2015 року погашення узгодженого податкового зобов`язання з щомісячних авансових внесків.

Також, на підтвердження відсутності податкового боргу позивачем до матеріалів справи було надано: - акт звірки від 16 травня 2014 року №3874-20, згідно якого станом на 31 березня 2014 року позивач мав позитивне сальдо розрахунків з бюджетом в сумі 26366913,00 грн.; - податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, де в рядку 14 позивачем задекларовано переплату з податку на прибуток в сумі 26366913,00 грн., яка 28 лютого 2014 року отримана податковим органом; - платіжні доручення про сплату у 2013 - 2014 роках щомісячних авансових платежів з податку на прибуток.

Відповідно, суд у постанові від 30 вересня 2016 року по справі №826/24331/15 зазначив, що оскаржуваною податковою вимогою сума боргу позивача у загальному розмірі 5638114,74 грн. не підтверджується документально та спростовується наданими позивачем платіжними документами про сплату узгоджених сум грошових зобов`язань.

Із рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 року по справі №826/4423/17 (дата набрання законної сили - 04 грудня 2018 року) вбачається, що при зверненні до суду ТОВ Ріглі Україна просило зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби: - здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ТОВ Ріглі Україна , відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток на 2013 рік у розмірі 26933915, 00 грн., яка зазначена позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27966808,00 грн., яка зазначена позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (рядок 14 декларації); - відобразити в інтегрованій картці платника податків ТОВ Ріглі Україна погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013 рік та 2014 рік.

Під час розгляду справи №826/4423/17 суд встановив, що 28 квітня 2014 року ТОВ Ріглі Україна звернулось до відповідача із листом №383, в якому просило зарахувати частину надмірну сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у сумі 24928850,00 грн. у сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 за травень-грудень 2014, січень, лютий 2015 років.

Листом від 16 травня 2014 року надано відповідь про те, що згідно поданої декларації з податку на прибуток за 2013 рік №9090980061 від 28 лютого 2014 року значення рядка 14 автоматично відображено в картці особового рахунку по авансових внесках з податку на прибуток підприємств та зараховано в рахунок збільшення переплати.

Згідно акту звірки №3874-20 від 16 травня 2014 року, позивач станом на 31 березня 2014 року мав позитивне сальдо розрахунків з бюджетом у розмірі 26336915,00 грн. за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 - авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Вказана сума кореспондується з податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (далі також - декларація), відповідно до якої ТОВ Ріглі Україна задекларовано переплату у розмірі 26366913, 00 грн. (рядок 14 декларації), поданої 28 лютого 2014 року.

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень за 2013 рік та додатків ЗП до податкової декларації за 2013 рік позивачем сплачено податок на прибуток підприємства на загальну суму 56281534, 00 грн.

Враховуючи те, що платником податків за результатами 2013 року задекларовано податок на прибуток підприємства, який підлягав сплаті у розмірі 29914621, 00 грн. (рядок 11 декларації), переплата склала 26366913, 00 грн. (56281534,00 грн. - 29914621,00 грн., що відображено платником податків у податковій декларації за 2013 рік (рядок 14 декларації). Сума авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно склала 2492885, 00 грн. (рядок 23 декларації).

ТОВ Ріглі України на адресу відповідача було направлено лист від 28 квітня 2014 року №383, в якому позивач просив контролюючий орган зарахувати частину надміру сплачених грошових зобов`язань Товариства з податку на прибуток підприємства у розмірі 24928850,00 грн.

Відтак, з травня 2014 року по лютий 2015 року погашення зобов`язань по сплаті авансового внеску відбувалось за рахунок наявної переплати (26366913,00 грн. - 24928850,00 грн. (10 місяців*2492885,00 грн.). Залишок переплати станом на березень 2015 року становив 1438063,00 грн.

Більш того, за результатами 2014 року позивач задекларував переплату з податку на прибуток підприємства у розмірі 27966808,00 грн., відповідно до поданої 24 лютого 2015 року податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (рядок 14 декларації за 2014 рік), оскільки загальна сума щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємства 13980344, 00 грн., у зв`язку з виплатою дивідендів у 2014 році у розмірі 41947152,00 грн. (рядок 13 ЗП декларації) перевищила задекларований податок, який підлягав сплаті (рядок 11 декларації).

Сума щомісячного авансового внеску з податку на прибуток підприємства за 2014 рік згідно податкової декларації складала 1165029,00 грн. (рядок 23 декларації за 2014 рік).

ТОВ Ріглі Україна листом від 23 березня 2015 року №17 звернулось до відповідача, в якому просило зарахувати частину (залишок) надміру сплачених грошових зобов`язань товариства у розмірі 1438063, 00 грн. в рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 за квітень 2015 року у розмірі 1165029, 00 грн. та за травень 2015 року у розмірі 273034,00 грн.

Крім того, беручи до уваги надмірно сплачені кошти за 2014 рік у розмірі 27966808,00 грн., позивач вказаним вище листом просив контролюючий орган зарахувати частину надміру сплачених грошових зобов`язань ТОВ Ріглі Україна з податку на прибуток підприємства у розмірі 14872343, 00 грн. у сплату щомісячних авансових внесків за травень 2015 року у розмірі 891995,00 грн. та за червень 2015 року по травень 2016 року у розмірі 13980348, 00 грн. (12 місяців*1165029,00 грн.), що у загальному розмірі складає 14872343,00 грн.

29 березня 2016 року платіжним дорученням № 200000458 позивач помилково надміру сплатив податок на прибуток у розмірі 10350000,00 грн.

Виходячи з наведеного, суд зазначив, що станом на 01 січня 2016 року переплата по авансовим внескам з податку на прибуток ТОВ Ріглі Україна склала 18919610,00 грн. (залишок переплати за березень 2015 року у розмірі 1438063,00 грн. + надмірно сплачені кошти за 2014 рік у розмірі 27966808,00 грн. - сума авансових внесків за травень-грудень 2015 року у розмірі 10485216, 00 грн.).

Станом на 20 жовтня 2016 року за позивачем повинна значитись переплата у розмірі 29269610, 00 грн., враховуючи переплату у розмір 18919610,00 грн. та помилково сплачені кошти у розмірі 10350000,00 грн. за платіжним дорученням від 29 березня 2016 року, проте дана сума не відображена в інтегрованій картці товариства.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 17 січня 2017 року №2, в якому, зокрема, просив привести дані інтегрованої картки платника податків ТОВ Ріглі Україна у відповідність до даних податкових декларацій за 2013-2015 роки та відобразити погашення податкових зобов`язань по авансових внесках з податку на прибуток за 2014-2015 роки, враховуючи наявну у такого товариства переплату.

ОВПП ДФС листом від 15 лютого 2017 року №8838/10/28-10-42-01-11 повідомив позивача, що з метою з`ясування причин відхилень здійснено аналіз податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ Ріглі Україна за 2013 рік (від 25 лютого 2014 року, реєстраційний №9090658769) та 2014 рік (від 24 лютого 2015 реєстраційний №9080945515) за результатами якого виявлено невірний алгоритм заповнення підприємством додатку ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, а саме: суми 24879360,0 грн. за 2013 рік та 11783700,0 грн. за 2014 рік у рядку 13.5 додатку ЗП в повному обсязі перенесено до рядку 13.5.1 додатку ЗП, тобто без розділення даної суми нарахованого авансового внеску у зв`язку із виплатою дивідендів на суми, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному та наступних податкових періодах (рядок 13.5.1 та 13.5.2 додатку ЗП декларації).

Згідно листа ДФС України від 14 травня 2015 року №10269/6/99-99-19-02-01-15 Щодо зарахування авансових внесків при виплаті дивідендів у рахунок сплати авансових платежів з податку на прибуток у податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року №4213 (далі - Податкова декларація №1213), значення р. 13.5.1 Сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному (звітному) податковому періоді Додатка ЗП не може перевищувати значення (р. 11 + р. 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (р. 13.1 + р. 13.2 + р. 13.6 + р. 13.7 Додатка ЗП до р. 13).

Алгоритм формування значення р. 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872 (далі - Податкова декларація №872), є аналогічним алгоритму заповнення р. 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації №1213.

Сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобов`язань у поточному звітному (податковому) періоді та не відображена у р. 13.5.1 додатка ЗП до цих Декларацій, відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах та відображається у р. 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації №1213 або №872.

Згідно листа ДФС України від 28 січня 2016 року №2279/7/99-99-19-02-01-17 у зв`язку з прийняттям Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році не зараховані у зменшення податкового зобов`язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01 січня 2015 року повинні враховуватися у зменшення податкового зобов`язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.

Як підсумок, виходячи з наявних матеріалів по справі, у відповідності до встановлених під час її розгляду обставин, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд задовольняючи заявлені позовні вимоги по справі №826/4423/17 виходив зокрема з того, що статтею 57 Податкового кодексу України визначено безумовне право платника податків зараховувати суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов`язання у повному обсязі, без будь яких застережень щодо розміру такого зарахування.

Суд також зазначив, що оскільки вказані вище листи ДФС України не мають сили нормативно правового акту, а тому не є обов`язковими до виконання відповідними суб`єктами правовідносин, та при цьому враховуючи, що викладені у них роз`яснення, на переконання суду, звужують права платника податку в частині їх реалізації у спірних правовідносинах - відповідачем протиправно відмовлено позивачу у приведенні даних інтегрованої картки платника податків ТОВ Ріглі Україна у відповідність до поданих таким товариством податкових декларацій.

Окрім того, залишаючи в силі рішення судів попередніх інстанцій по справі №826/4423/17, Верховний Суд у постанові від 14 липня 2020 року відзначив, що платник податків зберігає право на відображення зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах сум попередньо сплачених авансових внесків, оскільки законодавець прямо не передбачив окремих перехідних та спеціальних норм права для таких правовідносин, отже, й права платника податків, що виникли на підставі пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, мають ним реалізовуватись та не можуть бути обмежені або виключені.

Зокрема, на посилання Офісу великих платників податків ДФС в обґрунтування касаційної скарги на те, що авансові внески не є надміру сплаченими сумами податку, суд зазначив, що такі є безпідставними, оскільки в силу положень підпункту 153.3.8 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 31 грудня 2014 року) та підпункту 57.115 пункту 57.11 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції з 01 січня 2015 року) авансовий внесок із податку, сплачений у зв`язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід`ємною частиною податку на прибуток.

Таким чином, виходячи з аналізу положень законодавства, що регулюють спірні правовідносини, на переконання суду касаційної інстанції суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність у платника податків правового інтересу, щоб дані його інтегрованої картки відповідали показникам його податкової звітності та відображали реальний стан розрахунків з бюджетом.

Так, в межах розгляду справи №640/14897/19, згідно акту від 02 квітня 2019 року №2892/26-15-12-12-3077712 судом встановлено, що в ході проведення уповноваженою особою відповідача камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) з податку на прибуток ТОВ Ріглі Україна , було виявлено порушення термінів сплати за самостійно визначеними Товариством грошовими зобов`язаннями з податку на прибуток (код 11020300 - податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) за наступними податковими деклараціями: від 28 лютого 2014 року (дата операції - 06 жовтня 2015 року) №9090980061, від 30 червня 2015 року (дата операції - 06 жовтня 2015 року) №9080945479, від 24 лютого 2015 року (дата операції - 10 березня 2016 року) №9080945479, від 25 лютого 2016 року (дата операції - 29 березня 2016 року) №9276100312, від 27 жовтня 2017 року (дата операції - 15 березня 2019 року) №9224251233, від 19 лютого 2018 року (дата операції - 15 березня 2019 року) №9298891840, від 07 лютого 2017 року (дата операції - 16 серпня 2018 року) №9269400305, від 05 травня 2017 року (дата операції - 16 серпня 2018 року) №9081558789, від 25 липня 2017 року (дата операції - 16 серпня 2018 року) №9143877093, від 25 липня 2017 року (дата операції - 13 листопада 2018 року) №9143877093, від 27 жовтня 2017 року (дата операції - 13 листопада 2018 року) №9224251233.

Як вже зазначалось вище, штрафні санкції у формі податкових повідомлень-рішень, винесених відповідачем у відношенні позивача на підставі висновків акту від 02 квітня 2019 року №2892/26-15-12-12-3077712, були частково скасовані згідно рішення ДФС України від 16 липня 2019 року №33090/6/99-99-11-06-01-25, оскільки мало місце застосування таких санкцій частково поза межами строків, визначених пунктом 114.1 статті 114, статті 102 Податкового кодексу України.

Однак, суд звертає увагу, що у відповідності до викладених вище обставин, зокрема встановлених Окружним адміністративним судом міста Києва по справах №826/24331/15 та №826/4423/17, а також згідно наявних матеріалів по справі №640/14897/19, вбачається наявність неодноразових звернень позивача до контролюючого органу з приводу зарахування надміру сплачених грошових зобов`язань ТОВ Ріглі Україна з податку на прибуток підприємств у сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 (авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів) - заяви від 28 квітня 2014 року за вих. №383, від 23 березня 2015 року за вих. №17.

Вказаний код бюджетної класифікації у подальшому було виключено згідно змін, внесених до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету на підставі наказу Державної казначейської служби України від 24 липня 2015 року №213.

Також, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача, що надалі ТОВ Ріглі Україна продовжувало звертатись до контролюючого органу із відповідними заявами, з проханням зменшити суму переплат Товариства з податку на прибуток підприємств у рахунок погашення податкових зобов`язань Товариства з податку на прибуток підприємств - заяви від 13 лютого 2017 року №3, від 15 травня 2017 року №5, від 11 серпня 2017 року №7, від 06 березня 2018 року №б/н, від 17 листопада 2017 року №8.

Згідно приписів пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

За раніше зазначеними приписами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Враховуючи вимоги частини першої статті 9 та зокрема частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що судовим рішенням по справі №826/24331/15 фактично встановлено відсутність у позивача податкового боргу та наявність переплат з податку на прибуток, яка також підтверджена судовими рішеннями по справі №826/4423/17. При цьому, за останньою податковий орган було зобов`язано привести інтегровану картку платника податків ТОВ Ріглі Україна у відповідність до актуального стану розрахунку позивача перед бюджетом, шляхом відображення у ній існуючих переплат з податку на прибуток та погашення відповідних грошових зобов`язань за рахунок таких переплат, з приводу яких мали місце звернення позивача до контролюючого органу на підставі пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачем не спростовано заперечень позивача щодо безпідставності нарахування спірних штрафних санкцій за несвоєчасну сплату визначених грошових зобов`язань, які за доводами позивача та згідно матеріалів справи погашались ним за рахунок таких переплат та зокрема власних грошових коштів.

Відтак, на переконання суду викладене у сукупності є підставами для висновку, що відповідач не виконав покладений на нього Законом обов`язок та не довів правомірність прийнятих ним та оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, а отже наведене вказує на необхідність визнання заявлених позовних вимог такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення: №0340581212 від 23 квітня 2019 року, №0340601212 від 23 квітня 2019 року та №0644831212 від 02 серпня 2019 року, видані Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ріглі Україна (код: 30777122, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, літ. А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код: 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судові витрати у сумі 19210,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко