Постанова

від 12.04.2021 по справі 910/1417/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р. Справа№ 910/1417/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

Секретар судового засідання: Тарнавський В.Б.

За участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 12.04.2021 р.

Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі № 910/1417/20 (суддя Удалова О.Г., м. Київ, повний текст рішення складено 06.08.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К",

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР-БЕЗПЕКА", м. Київ

про розірвання договору та стягнення грошових коштів,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К" (далі -позивач/ТОВ "СП "АТАД К") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОР-БЕЗПЕКА" (далі - відповідач/ТОВ "ТОР-БЕЗПЕКА",) про розірвання договору та стягнення грошових коштів.

В обґрунтування заявлених ним вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним сторонами договором поставки та монтажу обладнання № 19-С від 27.03.2019 щодо поставки обладнання та виконання робіт з його установки.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив:

- розірвати укладений сторонами Договір поставки та монтажу обладнання № 19-С від 27.03.2019;

- стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 607 066,76 грн, з яких: 568 276,00 грн - попередня оплата за вказаним вище договором, 16 371,76 грн - пеня, 13 456,00 грн - 3% річних, 8 963,00 грн - інфляційна складова боргу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі № 910/1417/20 позов задоволено частково.

Розірвано договір поставки та монтажу обладнання № 19-С від 27.03.2019, укладений між ТОВ "СП "АТАД К" та ТОВ "ТОР-БЕЗПЕКА".

Стягнуто з ТОВ "ТОР-БЕЗПЕКА" на користь ТОВ "СП "АТАД К" попередню оплату в розмірі 7 776,00 грн, пеню в розмірі 108,09 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 220,26 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення господарського суду про відмову задоволенні позовних вимог в частині стягнення 580 000,00 грн мотивовано тим, що:

- позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в розмірі 531 000,00 грн (що становить 90% від суми специфікації № 1 від 27.03.2019) за платіжним дорученням № 377 від 27.03.2019 з призначенням платежу "Аванс в розмірі 90% за поставку та монтаж обладнання пропускної системи згідно договору № 19-С від 27.03.2019", а також сплатив грошові кошти в розмірі 29 500,00 грн (що становить 5% від суми специфікації № 1 від 27.03.2019) за платіжним дорученням № 180 від 04.09.2019 з призначенням платежу "Оплата за обладнання згідно договору № 19-С від 27.03.2019";

- позивачем виконаний на користь відповідача перший передбачений договором платіж (передплата), а також другий платіж, строк сплати якого залежить від моменту поставки обладнання.;

- обов`язок позивача сплатити на користь відповідача другий платіж у розмірі 5% від суми специфікації виникає лише після поставки обладнання, а також зважаючи на те, що позивачем виконаний такий обов`язок, місцевий господарський суд прийшов до про те, що відповідач фактично виконав свій обов`язок поставити обладнання вартістю 580 000,00 грн за специфікацією № 1 від 27.03.2019.

Суд першої інстанції встановив, що позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в розмірі 7 776,00 грн (що становить 80% від суми додаткової угоди № 1 від 02.09.2019) за платіжним дорученням № 178 від 03.09.2019 з призначенням платежу "Оплата за поставку додаткових матеріалів та проведення додаткових робіт згідно додаткової угоди № 1 від 02.09.2019 до договору № 19-С від 27.03.2019", а тому прийшов до висновку, що вказана сума підлягає до стягнення.

Місцевим господарським судом здійснено перерахунок пені наданий позивачем за період з 04.09.2019 по 29.01.2020 на суму попередньої оплати в розмірі 7 776,00 грн. Так, за розрахунком суду першої інстанції розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача зп період з 13.09.2019 по 29.01.2020 становить 108,09 грн, оскільки порушення відповідачем строку виконання зобов`язання почалось з 13.09.2019.У задоволенні вимог ТОВ "СП "АТАД К" пені у розмірі 7 667,91 грн судом відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні вимог ТОВ "СП "АТАД К" 3% річних в розмірі 13 456,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 963,00 грн місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем не було надано доказів звернення (надіслання/ пред`явлення) листа/ претензії до відповідача про повернення сплаченої попередньої оплати, у строк визначений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, тому суд позбавлений можливості встановити строк виконання відповідачем зазначеного зобов`язання.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку про те, що позивач був позбавлений можливості досягнути мети, з якою він уклав спірний договір, тому наявні передбачені чинним законодавством підстави для розірвання Договору поставки та монтажу обладнання № 19-С від 27.03.2019 в судовому порядку.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами ст.ст. 530, 549, 570, 610, 611, 625, 628, 651, 662, 693, 837 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 174, 193, 231, 265 Господарського кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "СП "АТАД К" (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 скасувати частково та постановити нове в частині стягнення коштів, а саме - стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 607 066,76 грн, з яких: 568 276,00 грн - попередня оплата Договором поставки та монтажу обладнання № 19-С від 27.03.2019, 16 371,76 грн - пеня, 13 456,00 грн - 3% річних, 8 963,00 грн - інфляційна складова боргу.

Апеляційна скарга ТОВ СП АТАД К мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема - ст. 218, 882 Цивільного кодексу України, ст. 14 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України , а також порушенням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 13, 74, 76, 165 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом вірно було вірно встановлено, що сторонами не складалися та не підписувалися первинні документи на підтвердження поставки відповідачем обладнання позиву, однак суд не оцінив критично твердження позивача про те, що відсутність таких документів свідчить про невиконання відповідачем його обов`язку поставити обумовлене Договором № 19-С від 27.03.2019обладання та невиконання робіт з монтажу.

Поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що умовами п. 3.2. Договором № 19-С від 27.03.2019 обладнання та невиконання робіт з монтажу визначено, що передача обладнання по кількості та якості здійснюється на об`єкті покупця шляхом підписання сторонами накладних та передачу обладнання, однак жодних накладних між сторонами не підписувалося, та обладнання не передавалося.

На думку заявника апеляційної скарги, позиція місцевого господарського суду про те, що оплати здійсненні на позивачем на користь відповідача підтверджуються виконанням відповідачем своїх зобов`язань є помилковою, оскільки добровільне виконання своїх зобов`язань іншою стороною не є свідченням виконання правочину іншою стороною.

Скаржник зазначає, що під час судового засідання представник позивача повідомив місцевий господарський суд про те, що другий платіж було здійснено не через постачання обладнання відповідачем, а добровільно через укладення сторонами Додаткової угоди № 1 до Договору № 19-С від 27.03.2019, яка передбачала авансовий платіж. Так, 04.09.2019 позивач здійснив на користь відповідача два платежі, один за Договором, а другий за Додатковою угодою № 1, в такі оплати, на думку скаржника, не можуть вважатися підтвердженням постачання обладнання відповідачем.

Крім того, скаржник зазначає, що між сторонами не підписувалися акти приймання - передачі виконаних робіт.

Заявник апеляційної скарги, що поза увагою місцевого господарського суду залишився той факт, що відповідачем було порушено строк на подачу відзиву на позовну заяву, а також доводи позивача про те, що відзив на позовну заяву, який підписаний адвокатом відповідача Ходаком В.В., підписаний не уповноваженою особою, оскільки повноваження представника відповідача (адвоката Ходака В.В.) не підтвердженні належним чином, а саме: до доданих до відзиву на позовну заяву не додано договору або угоди відповідно до яких Ходак В.В. залучений Адвокатським бюро Серія Пагера для надання правової допомоги відповідачу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

13.11.2020 від відповідача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва (в оскаржуваній позивачем частині) від 12.10.2020 у справі № 910/1417/20- без змін.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "СП "АТАД К" вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування - відсутні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020 апеляційну скаргу ТОВ "СП "АТАД К" у справі № 910/1417/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (судді доповідача), суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "СП "АТАД К", розгляд справи призначено на 20.10.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою ТОВ "СП "АТАД К" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі № 910/1417/20 на 19.11.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/621/20 від 08.12.2020 у зв`язку з перебуванням судді Кравчук Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/1417/20.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.12.2020 для розгляду справи № 910/1417/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ "СП "АТАД К" призначено на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі №910/1417/20 прийнято колегією суддів у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А. та призначено розгляд на 19.01.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 апеляційну скаргу ТОВ "СП "АТАД К" призначено на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі №910/1417/20 відкладено до 09.02.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 розгляд апеляційної скарги ТОВ "СП "АТАД К" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі №910/1417/20 відкладено на 11.03.2021.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/976/21 від 10.03.2021 у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/1417/20.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.03.2021 для розгляду справи №910/1417/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 апеляційну скаргу ТОВ "СП "АТАД К" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі №910/1417/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.; розгляд апеляційної скарги ТОВ "СП "АТАД К" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі № 910/1417/20 призначено на 12.04.2021.

Явка представників сторін

У судове засідання 12.04.2021 з`явився уповноважений представник відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від позивача клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача.

Позиція представників сторін у справі

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з підстав викладених у відзиві на неї та просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення-без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається із матеріалів справи, 27.03.2019 між ТОВ "СП "АТАД К", як покупцем та ТОВ "ТОР-БЕЗПЕКА", як постачальником був укладений Договір поставки та монтажу обладнання № 19-С (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця обладнання (далі - обладнання), та виконувати роботи по монтажу (зборка та/або пуско-наладка та/або запуск в експлуатацію) поставленого обладнання (далі - роботи), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати обладнання, а також приймати та оплачувати виконані роботи.

Найменування, кількість, вартість та строки поставки обладнання, найменування, вартість та строки виконання робіт, а також адреси об`єктів, на які здійснюється поставка обладнання та на яких виконуються роботи (надалі - об`єкти покупця), зазначаються у відповідних специфікаціях (додатках), які є невід`ємними частинами даного Договору (п. 1.2. Договору).

У п. 1.3 Договору сторони передбачили, що відповідності до ст. 628 Цивільного кодексу України, даний Договір є змішаним Договором, який містить в собі елементи різних договорів, а саме: Договору поставки та Договору на виконання робіт.

Загальна сума договору складає вартість всього поставленого обладнання та вартість всіх виконаних робіт згідно всіх специфікацій підписаних сторонами в рамках дії даного Договору (п. 2.1. Договору).

Згідно із п. 2.2. Договору вартість обладнання вказується у відповідних специфікаціях та в накладних, які з моменту їх підписання стають невід`ємною частиною Договору.

Вартість робіт вказується у відповідних специфікаціях та в актах приймання-передачі виконаних робіт, які з моменту їх підписання стають невід`ємною частиною Договору ( п. 2.3. Договору).

У п. 3.2. Договору передбачено, що передача обладнання по кількості та якості здійснюється на об`єкті покупця шляхом підписання сторонами накладних на передачу обладнання.

Належне виконання Постачальником Робіт (монтаж та/або пуско-наладка та/або запуск в експлуатацію) оформляється (підтверджується) шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.2. Договору).

Згідно із п. 4.3. Договору покупець зобов`язаний підписати акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання зазначеного акту від постачальника. В разі, якщо покупець відмовився підписати акт приймання-передачі виконаних робіт у вищезазначений термін, покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів надати постачальнику обґрунтовану письмову відмову від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт з обов`язковим зазначенням причин відмови. Якщо покупець не надасть постачальнику мотивовану відмову від підписання акту - послуги вважатимуться наданими належним чином (повністю і своєчасно) ї подальші претензії не приймаються.

Сторони погодили специфікацію № 1 від 27.03.2019 (далі - специфікація), в якій зазначили перелік обладнання, яке необхідно поставити, загальною вартістю 580 000,00 грн, а також вказали про необхідність виконання робіт з установки вказаного обладнання та пусконаладки систем загальною вартістю 10 000,00 грн.

Загальна вартість даної специфікації складає 590 000,00 грн, вартість обладнання по даній специфікації складає 580 000,00 грн, в т.ч. ПДВ, вартість робіт по даній специфікації складає 10 000,00 грн, в т.ч. ПДВ (п. 3.1. специфікації).

У п. 3.2. специфікації сторони визначили, що оплата за обладнання здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

- попередню оплату в розмірі 90% від вартості обладнання та робіт, зазначеної в п.3.1. даної специфікації, покупець перераховує протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання даної специфікації;

- оплата 5% здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту поставки обладнання;

- оплата 5% здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

У відповідності до п. 4.1. специфікації постачальник зобов`язується поставити обладнання на об`єкт покупця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання постачальником оплати, згідно п. 3.2.1 даної специфікації, за наявності даного обладнання у виробника.

За умовами п 5.1. специфікації постачальник зобов`язується виконати роботи протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки обладнання на об`єкт покупця.

02.09.2019 сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору № 19-С від 27.03.2019 (далі - Додаткова угода).

Відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди її предметом є поставка додаткових матеріалів та проведення додаткових робіт, які не передбачені договором ( Додаток № 1).

Склад та вартість додаткових робіт і обладнання згідно з цією додатковою угодою визначаються сторонами у локальних кошторисах та договірній ціні, що є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди ( п. 1.2. Додаткової угоди).

Пунктом 2.1. Додаткової угоди передбачено, що ціна додаткових робіт та обладнання згідно з цією Додатковою угодою становить 9 720,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 1 620,00 грн.

До початку виконання додаткових робіт та закупки обладнання покупець зобов`язаний перерахувати на рахунок Постачальника аванс на розгортання робіт в розмірі 80% ціни, зазначеної в п. 2.1 цієї додаткової угоди (п. 2.2. Додаткової угоди).

Оплата залишку здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника у строк до 5 числа місяця, наступного за звітним, на підставі актів форми КБ-2в та довідки КБ-3 та за вирахуванням сплачених авансів ( п. 2.3. Додаткової угоди).

Згідно із п. 3.1. Додаткової угоди початок виконання додаткових робіт (в т.ч. поставка обладнання на об`єкт на дату початку робіт) згідно з цією Додатковою угодою протягом 3-х банківських днів за умови виконання покупцем умов щодо сплати авансу.

Закінчення виконання додаткових робіт згідно з цією додатковою угодою 7 (сім) робочих днів, з моменту сплати покупцем авансу ( п. 3.2. Додаткової угоди).

У п. 7.1 Договору сторони погодили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих не себе зобов`язань.

На виконання досягнутих сторонами домовленостей позивач сплатив на користь відповідача попередню оплату за обладнання та роботи з його монтажу в загальному розмірі 568 276,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 377 від 27.03.2019 на суму 531 000,00 грн, платіжним дорученням № 178 від 03.09.2019 на суму 7 776,00 грн та платіжним дорученням № 180 від 04.09.2019 на суму 29 500,00 грн.

Позивачем було направлено відповідачу претензію вих. № 66 від 20.01.2020 щодо неналежного виконання Договору поставки та монтажу обладнання № 19-С від 27.03.2019, в якій просив відповідача протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання зазначеної претензії виконати зобов`язання обумовлені умовами Договору поставки та монтажу обладнання № 19-С від 27.03.2019.

Відповідач відповіді на претензію позивача не надав.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "СП "АТАД К" вказувало, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за Договором, не поставив обладнання та не здійснило його монтаж і пусконалагоджувальні роботи, а тому просив суд розірвати укладений сторонами договір та стягнути з відповідача суму попередньої оплати, а також пеню, 3% річних та інфляційну складову боргу за порушення зобов`язань за договором.

Заперечуючи проти позову, відповідач наполягав на тому, що виконав поставку обладнання та його монтаж, однак позивач ухилився від підписання первинних бухгалтерських документів, які свідчать про вчинення відповідної господарської операції. Відповідач вказував, що про виконання ним поставки товару свідчить той факт, що позивач здійснив чергову часткову оплату в розмірі 5% від вартості обладнання, яка за умовами договору здійснюється лише після поставки такого обладнання. Крім того, відповідач вважав, що про виконання ним зобов`язань з поставки та монтажу обладнання свідчить претензія позивача № 34 від 15.07.2019, в якій позивач стверджував про те, що під час проведення монтажних робіт обладнання (турнікетів) було пошкоджено плитку на підлозі, у зв`язку з чим позивач просив відповідача відшкодувати завдані цим збитки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача ( в оскаржуваній ним частині) не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач просить скасувати рішення місцевого господарського суду частково, а саме в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у загальному розмірі 607 066,76 грн, з яких: 568 276,00 грн - попередня оплата Договором поставки та монтажу обладнання № 19-С від 27.03.2019, 16 371,76 грн - пеня, 13 456,00 грн - 3% річних, 8 963,00 грн - інфляційна складова боргу.

Відтак, рішення місцевого господарського суду переглядається судом апеляційної інстанції в оскаржуваних позивачем частинах.

В іншій частині Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі № 910/1417/20 сторонами не оскаржувалося.

Згідно із ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 265 ГК України).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом ( ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 7 ст. 193 ГК України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом ( ч. 2 ст. 570 ЦК України).

Водночас, згідно з положеннями чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/45382/17.

Матеріали справи свідчать, що сторонами не складались та не підписувались первинні бухгалтерські документи на підтвердження поставки відповідачем обладнання позивачу.

Відсутність таких документів, на думку позивача, беззаперечно свідчить про невиконання відповідачем його обов`язку поставити обумовлене Договором № 19-С від 27.03.2019 обладнання та виконати роботи з його монтажу.

Однак такі твердження позивача місцевим господарським судом були правомірно відхилені з огляду на таке.

Так, сторонами погоджена поетапна оплата обладнання та робіт по його монтажу, а саме: 90% від вартості обладнання та робіт повинні були бути сплачені як попередня оплата, 5% - протягом 2 (двох) банківських днів з моменту поставки обладнання, 5% - протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Матеріали справи свідчать, що позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в розмірі 531 000,00 грн (що становить 90% від суми специфікації № 1 від 27.03.2019) за платіжним дорученням № 377 від 27.03.2019 з призначенням платежу "Аванс в розмірі 90% за поставку та монтаж обладнання пропускної системи згідно Договору № 19-С від 27.03.2019", а також сплатив грошові кошти в розмірі 29 500,00 грн (що становить 5% від суми специфікації № 1 від 27.03.2019) за платіжним дорученням № 180 від 04.09.2019 з призначенням платежу "Оплата за обладнання згідно договору № 19-С від 27.03.2019".

Отже, позивачем виконаний на користь відповідача перший передбачений Договором платіж (передплата), а також другий платіж, строк сплати якого залежить від моменту поставки обладнання.

Крім того, у претензії № 34 від 15.07.2019, яка підписана директором ТОВ "СП "АТАД К" Ксенофонтовим О.Г., позивач сам зазначає, що пошкодження покриття на підлозі (плитки) було допущено відповідачем саме під час проведення монтажних робіт з встановлення обладнання (турнікетів).

Разом, з тим як свідчать матеріали справи, що після виставлення позивачем вищевказаної претензії № 34 від 15.07.2019, сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 02.09.2019 до Договору, якою погодили поставку додаткових матеріалів та виконання додаткових робіт загальною вартістю 9 720,00 грн.

Вказаною Додатковою угодою сторони також погодили поетапну оплату матеріалів та робіт, а саме 80% вартості таких матеріалів та робіт повинні були бути сплачені як попередня оплата, остаточний розрахунок - у строк до 5 числа місяця, наступного за звітним, на підставі актів форми КБ-2в та довідки КБ-3.

Як убачається із матеріалів справи, позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в розмірі 7 776,00 грн (що становить 80% від суми додаткової угоди № 1 від 02.09.2019) за платіжним дорученням № 178 від 03.09.2019 з призначенням платежу "Оплата за поставку додаткових матеріалів та проведення Додаткових робіт згідно Додаткової угоди № 1 від 02.09.2019 до Договору № 19-С від 27.03.2019".

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів у підтвердження поставки відповідачем додаткових матеріалів та виконання ним додаткових робіт, обумовлених Додатковою угодою № 1 від 02.09.2019 до Договору № 19-С від 27.03.2019.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимога позивача щодо повернення сплаченого на користь відповідача авансу обґрунтованою лише в частині стягнення грошових коштів в розмірі 7 776,00 грн, сплачених на виконання додаткової угоди № 1 від 02.09.2019 до Договору № 19-С від 27.03.2019.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 16 371,76 грн, нараховану позивачем за порушення відповідачем строків виконання зобов`язань.

З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у п. 3.2. Додаткової угоди № 1 до Договору № 19-С від 27.03.2019 від 02.09.2019 передбачено, що закінчення виконання додаткових робіт згідно з цією Додатковою угодою 7 (сім) робочих днів, з моменту сплати покупцем авансу.

Аванс у розмірі 7 776,00 грн був сплачений позивачем 03.09.2019 згідно з платіжним дорученням № 178.

Отже, останнім днем строку виконання відповідачем додаткових робіт було 12.09.2019, а порушення строку виконання вказаного зобов`язання почалось з 13.09.2019, отже, нарахування пені буде правомірним саме з 13.09.2019.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України)

Згідно із ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема як штрафні санкції.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що за порушення постачальником строків поставки обладнання та/або строків виконання робіт, встановлених у відповідних специфікаціях, постачальник на письмову вимогу покупця, зобов`язаний сплатити останньому за кожний день прострочення поставки обладнання та/або виконання робіт пеню в розмірі 0,01% від вартості непоставленого обладнання та/або вартості робіт.

З наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що позивач здійснює нарахування вказаної штрафної санкції за період з 04.09.2019 по 29.01.2020, що є неправомірним, оскільки, як встановлено вірно було встановлено місцевим господарським судом, що порушення відповідачем строку виконання зобов`язання почалось з 13.09.2019.

Позивачем пеня була нарахована за період з 04.09.2019 по 29.01.2020.

Перевіривши нарахування суми пені місцевий господарський суд правильно дійшов висновку про необхідність її перерахування, оскільки позивачем неправильно було визначено початок періоду, за який у позивача виникло право на нарахування пені. Виходячи того, що останнім днем строку виконання відповідачем додаткових робіт було 12.09.2019, а порушення строку виконання вказаного зобов`язання почалось з 13.09.2019, отже, нарахування пені буде правомірним саме з 13.09.2019. Відтак правильним є період нарахування з 13.09.2019 по 29.01.2020.

Колегія суддів погоджується з розрахунком пені місцевого господарського суду , який здійснений за період з 13.09.2019 по 29.01.2020 та склав 108,09 грн. В решті заявлених вимог про стягнення 7 667,91 грн пені обґрунтовано відмовлено судом.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 13 456,00 грн та інфляційну складову боргу в розмірі 8 963,00 грн, нараховані ним на суму неповернутого авансу.

Щодо нарахування позивачем штрафних санкцій суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас укладений сторонами договір не містить положень, якими встановлений строк повернення авансових платежів.

За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .

При цьому, днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Однак позивачем не долучено до матеріалів справи листа або претензії, в яких позивач звертається до відповідача з претензією про повернення сплаченої попередньої оплати. Відтак, суд позбавлений можливості встановити строк виконання відповідачем зобов`язання повернути позивачу попередню оплату, а отже, й можливості встановити дату, з якої почалось порушення строку виконання відповідачем такого зобов`язання.

За відсутності можливості встановити дату, з якої нарахування 3% річних та інфляційної складової боргу буде правомірним, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні зазначених позовних вимог.

Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених позивачем в апеляційній скарзі

Аргументи скаржника про те, що відповідачем було порушено строк на подачу відзиву на позовну заяву судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно зі ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 прийнято позовну заяву ТОВ "СП "АТАД К" до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Вказана ухвала 19.02.2020 надіслана учасникам справи, що підтверджується відповідною відміткою відділу документального забезпечення суду, а відповідачем отримана 20.02.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с. 80).

Відтак останнім днем подання відповідачем відзиву на позовну заяву є 06.03.2021.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем 05.03.2020 було здано відзив на позовну заяву на пошту, що підтверджується штемпелем проставленим відділом поштового зв`язку на конверті. Відтак, відповідачем не було пропущено строк подання відзиву, який було визнано в ухвалі Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 у даній справі.

Твердження скаржника щодо відсутності повноважень адвоката Ходак В.В. на підписання та подачу відзиву на позовну заяву є непереконливими, оскільки в матеріалах справи містяться докази, які підтверджують повноваження адвоката Ходак В.В. для представництва відповідача, зокрема - Договір про надання правничої дороги № 2-21-20 від 21.02.2020, ордер серія КВ № 834232 від 05.03.2020, посвідчення адвоката № 000416 від 28.03.2019.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх частковою доведеністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі № 910/1417/20 (в оскаржуваній частині) та, відповідно, апеляційна скарга ТОВ "СП "АТАД К" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "АТАД К" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі № 910/1417/20 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу № 910/1417/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано -27.04.2021.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова