ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
26.04.2021Справа № 910/9839/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройтранс"
до 1) Головного управління Національної поліції в Київській області, 2) Державної казначейської служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Міське господарство"
про стягнення 21020 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстройтранс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Київській області та Державної казначейської служби України про стягнення 21020 грн. майнової шкоди, завданої безпідставним стягненням з позивача грошових коштів за зберігання вилученого транспортного засобу на штрафному майданчику.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
16.07.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 16.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 відмовлено в задоволенні клопотань Головного управління Національної поліції в Київській області про витребування доказів та про зупинення провадження у справі. Одночасно задоволено частково клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та продовжено відповідний строк на 15 днів з дати отримання ухвали суду.
14.09.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.
Ухвалою суду від 22.09.2020 у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Київській області про заміну неналежного відповідача у справі №910/9839/20 відмовлено.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що КП "Міське господарство" не є бюджетною установою та плата за зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів незалежно від форми власності майданчика стягується з водіїв, власників транспортних засобів. При цьому відповідач зауважив, що фінансування витрат, пов`язаних зі зберіганням, пересиланням речових доказів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
У поясненнях третьої особи остання повідомила, що оскільки автостоянка третьої особи не має статусу штрафного майданчика та договір щодо відшкодування витрат за зберігання автомобілів, які вилучаються поліцією, також відсутній, позивачу виставлено відповідний рахунок на оплату за зберігання його транспортних засобів у розмірі 21020 грн.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясування всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
02.12.2019 слідчим суддею Обухівського районного суду Київської області винесено ухвалу у справі № 372/4341/19 про задоволення клопотання старшого слідчого СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київської області Горбаченка О.В. про арешт майна та вирішено накласти арешт, тимчасово вилученого майна, а саме: вантажного самоскиду марки FAW СА3252Р2К2Т1А1 жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , який завантажений ймовірно землею; вантажного самоскиду марки FAW СА3252Р2К2Т1А1 жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з НОМЕР_4 , який завантажений ймовірно землею, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 на автомобіль FAW , д.н.з НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 на автомобіль FAW д.н.з НОМЕР_2 . Визначити місце зберігання вилучених автомобілів - штраф майданчик Обухівського ВП ГУНП в Київській області.
Як зазначено в даній ухвалі, 02.12.2019 старший слідчий СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській Горбаченко О.В. звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110230001287 від 01.12.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 239-1 КК України, яке обґрунтовує тим, що 30.11.2019 року, близько 10 години 05 хвилин, працівниками поліції Обухівського ВП ГУНП в Київській області, під час патрулювання автодороги Київ-Знамянка , на 33 км вище вказаної автодороги, неподалік зупинки Дачна , що в с. Нові Безрадичі, Обухівського району, Київської області, було зупинено два вантажні автомобілі марки FAW д.н.з НОМЕР_2 та FAW НОМЕР_4 , які перевозили вантаж, ймовірно землю, без відповідних документів.
30.11.2019 у період часу з 10 год. 44 хв. по 11 год. 30 хв., на узбіччі автодороги Київ-Знам`янка , на 33 км неподалік зупинки Дачна , що в с. Нові Безрадичі, Обухівського району, Київської області, виявлено вантажний самоскид марки FAW СА3252Р2К2Т1А1 жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який завантажений ймовірно землею; вантажний самоскид марки FAW СА3252Р2К2Т1А1 жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з НОМЕР_4 , кузов вказаного самоскиду також завантажений ймовірно землею. У ході огляду вищевказані вантажні самоскиди разом з вантажем вилучені на штрафмайданчик Обухівського ВП ГУНП в Київській області. Зазначені вище вантажні самоскиди на праві власності належать ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів. Зазначені вище автомобілі надані в оренду ТОВ Укрстройтранс (код ЄДРПОУ 38608269), що підтверджується Договором найму (оренди) транспортних засобів від 22.02.2018 року.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02.12.2019 у справі № 372/4341/19, ТОВ "Укрстройтранс" та ОСОБА_1 оскаржили дану ухвалу в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06.02.2020 ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 02.12.2019 у справі № 372/4341/19 скасовано.
Апеляційним судом зазначено, що з доданих до клопотання слідчого матеріалів взагалі не вбачається, що було вчинено будь-яке правопорушення. Крім того, визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною підставою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього. Також апеляційний суд зауважив, що прокурором у судовому засіданні суду апеляційної інстанції надано постанову першого заступника керівника Києва-Святошинської місцевої прокуратури Чередніченко С.Ю. від 06.02.2020 про закриття даного кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України.
19.02.2020 ТОВ Укрстройтранс отримано лист від начальника Обухівського ВП ГУ НП у Київській області Горбач Ростислава на ім`я директора КП Міське Господарство Лінивого В.О. про передачу на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 транспортних засобів, які перебувають на території майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, а саме: вантажного самоскиду марки FAW СА3252Р2К2Т1А1 д.н.з НОМЕР_2 , FAW СА3252Р2К2Т1А1 , д.н.з НОМЕР_4 .
Натомість, 19.02.2020 КП Міське Господарство надало ТОВ Укрстройтранс ОСОБА_5 відповідь про повернення вказаних вище транспортних засобів після оплати за зберігання. До вказаного листа КП Міське Господарство долучено рахунок-фактуру на оплату послуг за зберігання на суму 21020 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував на рахунок КП Міське Господарство грошові кошти в розмірі 21020 грн. згідно з платіжним дорученням від 12.06.2020 № 815 із призначенням платежу оплата за послуги згідно рах. № СФ-0000133 від 12.06.2020 без ПДВ .
Відповідно до положень частини 2 статті 801 ЦК України витрати, пов`язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.08.2018 у справі № 916/2507/16, від 20.06.2019 у справі № 910/17999/17.
Разом з тим, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Так, згідно зі ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади чи посадової особи до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії органу державної влади чи посадової особи, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки особи, яка завдала шкоди.
Як встановлено судом, передані позивачу на підставі договору оренди вантажні самоскиди марки FAW СА3252Р2К2Т1А1 , д.н.з. НОМЕР_2 , та FAW СА3252Р2К2Т1А1 , д.н.з НОМЕР_4 , разом з вантажем вилучені працівниками поліції Обухівського ВП ГУНП в Київській області на штрафмайданчик Обухівського ВП ГУНП в Київській області.
Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 02.12.2019 у справі № 372/4341/19 задоволено клопотання старшого слідчого СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київської області Горбаченка О.В. про арешт майна та вирішено накласти арешт тимчасово вилученого майна, а саме на спірні вантажні самоскиди марки FAW СА3252Р2К2Т1А1 , д.н.з. НОМЕР_2 , та FAW СА3252Р2К2Т1А1 , д.н.з НОМЕР_4 , із визначенням місця зберігання вилучених автомобілів - штраф майданчик Обухівського ВП ГУНП в Київській області.
Проте, ухвалою Київського апеляційного суду від 06.02.2020 ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 02.12.2019 у справі № 372/4341/19 скасовано та зазначено, що з клопотання слідчого не вбачається вчинення будь-якого правопорушення, визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні не може бути єдиною підставою для арешту майна, крім того, прокурором у судовому засіданні суду апеляційної інстанції надано постанову першого заступника керівника Києва-Святошинської місцевої прокуратури Чередніченко С.Ю. від 06.02.2020 про закриття даного кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України.
Отже, оскільки кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110230001287 від 01.12.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 239-1 КК України, закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, та ухвала слідчого судді про арешт майна тимчасово вилученого майна, а саме вантажних самоскидів марки FAW СА3252Р2К2Т1А1 , д.н.з. НОМЕР_2 , та FAW СА3252Р2К2Т1А1 , д.н.з НОМЕР_4 , скасована, то наведене свідчить про неправомірність прийнятих рішень щодо вилучення на штрафмайданчик Обухівського ВП ГУНП у Київській області спірних вантажних самоскидів.
При цьому суд зауважує, що вилучення транспортних засобів мало бути здійснене саме на штрафмайданчик Обухівського ВП ГУНП у Київській області, у той час як фактично зазначені транспортні засоби були направлені на автостоянку КП Міське Господарство .
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
За приписами статті 168 КПК України після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.
Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України" затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
Згідно з пунктом 20 зазначеного Порядку (в редакції, чинній на час вилучення майна) Зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів..
Пунктом 27 цього Порядку встановлено, що схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.
Фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання (пункт 32 Порядку).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Унаслідок вилучення працівниками поліції Обухівського ВП ГУНП в Київській області вантажних самоскидів марки FAW СА3252Р2К2Т1А1 , д.н.з. НОМЕР_2 , та FAW СА3252Р2К2Т1А1 , д.н.з НОМЕР_4 , та направлення їх на автостоянку КП Міське Господарство (у той час як в ухвалі слідчого судді від 02.12.2019 у справі № 372/4341/19 місцем зберігання вилучених автомобілів вказано штрафмайданчик Обухівського ВП ГУНП в Київській області) позивач перерахував на рахунок КП Міське Господарство грошові кошти в розмірі 21020 грн. за зберігання вказаних транспортних засобів. При цьому, у подальшому апеляційним судом у справі № 372/4341/19 встановлено відсутність вчинення правопорушення та зазначено про закриття першим заступником керівника Києва-Святошинської місцевої прокуратури даного кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239-1 КК України.
Відтак, понесені позивачем витрати в розмірі 21020 грн. за зберігання на автостоянці КП Міське Господарство орендованих ним транспортних засобів, які безпідставно були вилучені працівниками поліції Обухівського ВП ГУНП в Київській області та направлені всупереч ухвали слідчого судді від 02.12.2019 у справі № 372/4341/19 не на штрафмайданчик Обухівського ВП ГУНП в Київській області, є понесеними позивачем збитками, та підлягають відшкодуванню відповідачем.
Отже, судом вважається доведеними позивачем наявність неправомірних дій органу державної влади, шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, що свідчить про обґрунтованість пред`явлених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За наведених обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача. При цьому, судом прийнято до уваги відсутність відповідного клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройтранс" задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; ідентифікаційний код 40108616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройтранс" (01014, м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 11-Б; ідентифікаційний код 38608269) 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн. збитків, 3000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2021 |
Оприлюднено | 28.04.2021 |
Номер документу | 96541502 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні