Ухвала

від 21.04.2021 по справі 554/1434/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1434/20 Номер провадження 11-сс/814/220/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого - суддіОСОБА_2 ,суддів з секретарем з участю прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2021 року у кримінальному провадженні №62019170000001249,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №62019170000001249 та наклав арешт на певне майно та грошові кошти, вилучені 23 жовтня 2020 року під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_8 .

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що арешт накладається з метою збереження речових доказів та забезпечення цивільного позову.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти в сумі 3000 доларів США.

Вказує, що слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави в ухвалі від 22 жовтня 2020 року про надання дозволу на проведення обшуку водночас зазначив про відмову у задоволенні клопотання слідчого в частині вилучення готівкових коштів під час обшуку житла ОСОБА_8 .

Наголошує, що на час подачі клопотання слідчого про арешт майна в матеріалах клопотання були відсутні відомості щодо цивільного позову.

Зазначає, що розмір позовних вимог до ОСОБА_8 складає 463844,98 грн, а ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 06 листопада 2020 року з метою забезпечення цивільного позову вже накладено арешт на його квартиру АДРЕСА_2 , ринкова вартість якої складає 1300000 грн.

Звертає увагу, що 18 січня 2021 року прокурором було прийняте рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а тому слідчий суддя не повинен був задовольняти клопотання про арешт майна.

Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, міркування прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.

Рішення слідчого судді в частині накладення арешту на документи, вилучені під час обшуку помешкання ОСОБА_8 , в апеляційній скарзі не оспорюється.

Доводи захисника про відсутність визначених законом підстав для арешту грошових коштів в сумі 3000 доларів США є непереконливими.

Приписами ч.1ст. 170 КПК Українивизначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62019170000001249 за ч.2 ст.364 КК України за фактом зловживання в період з 09 жовтня 2018 року по 24 листопада 2019 року заступником начальника начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпровської митниці ДФС ОСОБА_8 своїм службовим становищем, внаслідок чого заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам на загальну суму 463844,98 грн.

Вирішуючи питання про накладення арешту на майно, у відповідності до вимогст.173 КПК України, слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна та можливість використання вилучених під час проведення обшуку документів та грошових коштів як доказів у даному кримінальному провадженні з огляду на те, що арешт накладається у випадку, передбаченому, зокрема, пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу.

Крім того, згідно з п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

За таких обставин, відповідно до ч.6ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Підставою для арешту майна з цієї метою є сукупність фактичних даних кримінального провадження, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, в наслідок чого заявлено цивільний позов про її відшкодування, а також докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

При цьому, необхідність арешту майна з метою забезпечення відшкодування шкоди зумовлюється обґрунтованою підозрою, що незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині цивільного позову.

Слідчий суддя, на думку колегії суддів, в повній мірі врахував зазначені вимоги закону при застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, а обираючи спосіб арешту врахував розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження, Дніпропетровською обласною прокуратурою заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 майнової шкоди, заподіяної в даному кримінальному провадженні, в розмірі 463844,98 грн.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.2ст.364 КК України, та значний розмір заподіяних збитків, а також наявність в матеріалах провадження цивільного позову, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про накладення арешту на грошові кошти.

Доводи захисника про відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти з огляду на арешт квартири, вартість якої перевищує розмір заявленого цивільного позову, є непереконливими

Адже, відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно з приписами ст.50 цього Закону звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегія суддів не вбачає.

Крім того, відповідно до положеньст.174 КПК Україниарешт майна може бути скасований на будь-якій стадії кримінального провадження, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Доводи захисника про скасування рішення слідчого судді, оскільки воно ухвалене після завершення кримінального провадження є непереконливим.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна під час досудового розслідування, а саме 24 жовтня 2020 року.

Рішення слідчого судді за наслідками розгляду клопотання було скасоване апеляційним судом з призначенням нового розгляду.

На час нового розгляду клопотання слідчого рішення про закриття кримінального провадження не ухвалювалося, і до суду сторона обвинувачення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності не зверталася.

Відповідно до ч.1 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

При цьому, згідно з ч.5 цієї статті Кодексу, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 405, 407, 412 та 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 18 лютого 2021 року у кримінальному провадженні №62019170000001249 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4