Постанова

від 22.04.2021 по справі 522/18134/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6621/21

Номер справи місцевого суду: 522/18134/20

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л.М.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Комлевої О.С.,

За участю секретаря судового засідання: Воронової Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2020 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом виконуючого обов`язки заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними договорів дарування, скасування сертифікату, припинення права власності та звільнення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року, виконуючий обов`язки заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду із позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними договорів дарування, скасування сертифікату, припинення права власності та звільнення земельної ділянки.

В поданій позовній заяві позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію змін до розділу на об`єкт нерухомого майна за № 171872051101 за індексним номером 37730136 від 24.10.2017; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 37799082 від 27.10.2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру, загальною площею53.3кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390625351101); припинити право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53.3кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390625351101); визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 37799418 від 27.10.2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 20,4 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390642351101); припинити право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 20,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390642351101); визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 37800074 від 27.10.2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 77 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390683851101); припинити право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 77 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390683851101); визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення, загальною площею 20,4 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т.В. та зареєстрований за № 1654 від 30.11.2017; припинити право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 20,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390683851101); визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення, загальною площею 77 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т.В. та зареєстрований за № 1657 від 30.11.2017; скасувати сертифікат, зареєстрований Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 11.09.2019 за № ОД 162192540266 Реконструкція нежитлового приміщення під житлову квартиру без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: АДРЕСА_4 ; припинити право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 173,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого "майна 1390683851101); зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 20,4 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , приміщення 5/1; зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 173,3 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову на рахунок Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 03528552; рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року задоволено заяву виконуючого обов`язки заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради про забезпечення позову. Заборонено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та будь - яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь - які реєстраційні дії та дії щодо відчуження нерухомого майна, яке розташоване за наступними адресами:

АДРЕСА_1 , загальною площею 53,3 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390625351101)

АДРЕСА_2 , загальною площею 20,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390642351101).

АДРЕСА_3 , загальною площею 77 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390683851101).

АДРЕСА_2 , загальною площею 20,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390683851101).

У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 173, 3 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390683851101) та заборонити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстратором, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії та дії щодо відчуження нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 173, 3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390683851101).

Мотивує вимоги тим, що 04.10.2013 ОСОБА_1 набув у приватну власність квартиру, загальною площею 52,3 кв.м, житловою площею 32,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Тетяною Валентинівною та зареєстрованого за № 1020 від 04.10.2013. Після виконання робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 , державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області Махортовим Ігорем Олександровичем прийнято рішення за індексним номером 37730136 від 24.10.2017 про державну реєстрацію змін до розділу на об`єкт нерухомого майна № 171872051101 та змінено площу об`єкту з 52,3 кв.м, житлова - 32,9 кв.м на 150,7 кв.м, житлова - 33,2 кв.м. В подальшому, за результатом поділу вищевказаного об`єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 150,7 кв.м за реєстраційним номером № 171872051101, державним реєстратором проведено реєстрацію права власності трьох нових об`єктів нерухомого майна, а саме:

1)рішенням державного реєстратора КП Реєстраційна служба Одеської області Махортова І.О., індексний номер 37799082 від 27.10.2017, зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на квартиру, загальною площею 53,3 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390625351101).

2)рішенням державного реєстратора КП Реєстраційна служба Одеської області Махортова І.О., індексний номер 37799418 від 27.10.2017, зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 20,4 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390642351101).

3)рішенням державного реєстратора КП Реєстраційна служба Одеської області Махортова І.О., індексний номер 37800074 від 27.10.2017, зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 77 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390683851101).

В подальшому, ОСОБА_1 здійснив відчуження спірного об`єкта - нежитлового приміщення, загальною площею 20,4 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390642351101) на користь ОСОБА_2 шляхом укладання договору дарування на вказане нежитлове приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т.В. та зареєстрованого за № 1654 від 30.11.2017.

Зазначено, що реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_1 проведена шляхом збільшення площі вказаного об`єкту за рахунок земельних ділянок комунальної власності Одеської міської ради, яка у власність або користування для будівництва та/або експлуатації нежитлових приміщень не передавалась. Відтак, наявність незаконно зареєстрованих об`єктів нерухомості на землях комунальної власності створює реальну небезпеку порушенням прав та законних інтересів територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, оскільки створює можливість отримання власником спірного об`єкту нерухомості речових прав на земельну ділянку з метою його подальшої експлуатації, що і стало підставою для звернення виконуючого обов`язки заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради з зазначеною заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2020 року заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 173, 3 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390683851101).

Заборонено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстратором, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії та дії щодо відчуження нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 173, 3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1390683851101).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2020 року про забезпечення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у клопотанні виконуючого обов`язки заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради про застосування заходів забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, Одеська обласна прокуратура, посилаючись на її необґрунтованість, просить суд ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2020 року про забезпечення позову - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання, призначене на 22.04.2021 року, з`явився прокурор Одеської обласної прокуратури Немашкало Р.М. та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , інші сторони по справі до суду не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Так, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення при задоволенні позову. Крім того, суд першої інстанції виходив із того, що вид забезпечення позову, обраний позивачем, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В порядку ст. 150 ЦПК України, способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту ; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, тощо.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст.150 ЦПК України ).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову, підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника); метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом спору є визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсним договорів дарування, скасування сертифікату, припинення права власності та звільнення земельної ділянки.

Заявник зазначає, що реконструкція квартири АДРЕСА_5 проведена шляхом збільшення площі вказаного об`єкту за рахунок земельних ділянок комунальної власності Одеської міської ради, яка у власність або користування для будівництва або експлуатації нежитлових приміщень не передавалась, а наявність незаконно зареєстрованих об`єктів нерухомості на землях комунальної власності створює реальну небезпеку порушення прав та законних інтересів територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, оскільки створює можливість отримання власником спірного об`єкту нерухомості речових прав на земельну ділянку з метою її подальшої експлуатації.

Крім того, заявник зазначає, що державним реєстратором проведено державну реєстрацію про поділ об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 без наявності усіх необхідних документів, що дало змогу ОСОБА_1 з порушенням вимог чинного законодавста зареєструвати речові права на вказані об`єкти нерухомості, а відтак незаконно використовувати земельні ділянки, чим прямо порушує інтереси держави та територіальної громади в особі уповноважених органів.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову у вказаній справі, оскільки в разі відчуження відповідачами об`єкту нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , на користь третіх осіб, в подальшому у разі задоволення позову, виконання рішення суду, постановленого за позовом Одеської обласної прокуратури, яка діє на захист інтересів держави, буде неможливим.

Забезпечення позову в даному випадку, виступає запорукою виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь держави, а тому апеляційний суд вважає, що вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції вжито заходів забезпечення позову без будь-яких належних доказів, які повинні бути надані позивачем на підтвердження своїх вимог, апеляційний суд відхиляє, як необґрунтовані, оскільки в поданій заяві виконуючий обов`язки заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради довів, що між сторонами дійсно існує спір та невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Крім того, в поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.8 ст. 153 ЦПК України не вирішив питання про зустрічне забезпечення.

На вказані посилання апелянта, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку, що наразі відсутні підстави вважати застосування даного виду забезпечення позову таким, що спричинить відповідачам збитки, а також необхідності застосувати зустрічне забезпечення.

Зустрічне забезпечення позову покликане забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (частини 4,5 цієї статті).

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення (частина 6 цієї статті).

Отже, апеляційний суд враховуючи викладене вважає, що оскільки застосування зустрічного забезпечення можливе після застосування забезпечення позову, таким чином права та законні інтереси апелянта не є порушеними, оскільки не позбавляють права ОСОБА_1 звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення позову, обґрунтувавши його належними доказами та довівши, що воно є співмірним із заходами забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а оскаржувана ухвала відповідає нормам права, тому підстави для її скасування відсутні.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2020 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом виконуючого обов`язки заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними договорів дарування, скасування сертифікату, припинення права власності та звільнення земельної ділянки - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.04.2021 року.

Головуючий Т.В.Цюра

Судді: О.С. Комлева

Л.А.Гірняк