Ухвала

від 26.04.2021 по справі 910/17646/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/17646/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Смачненько"

на рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021

у справі № 910/17646/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Смачненько"

до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "КАП-ПРОД"

про стягнення 522 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2021 (згідно з відміткою на поштовому конверті) товариство з обмеженою відповідальністю "Смачненько" (далі ТОВ "Смачненько") звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 910/17646/19, ухвалити у цій справі нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "Смачненько" у справі № 910/17646/19, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення у сумі 522 000,00 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

У своїй касаційній скарзі в обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження ТОВ "Смачненько" зазначає, що скарга подається у зв`язку з неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. На думку скаржника, касаційна скарга стосується права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (п. п. "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України). Вказує, що в Україні існує чисельна практика, а саме рішення Верховного Суду щодо регулювання договірних відносин сторін, у тому числі питання забезпечення виконання договору. У зазначені справі, рішення про неповернення забезпечення виконання договору було ухвалено без урахування умов договору та обставин, які склалися на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що підстав для стягнення забезпечення виконання договору на момент звернення позивача із заявою до суду немає та вони об`єктивно не можуть вже виникнути. Скаржник зазначає, що оскаржуваними рішеннями порушено право позивача передбачене статтею 321 Цивільного кодексу України на непорушність права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Серед іншого, скаржник наголошує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, посилаючись на відсутність єдності позиції під час розгляду апеляційним судом справ у подібних правовідносинах, зокрема, у справах № 911/1486/18, № 910/6433/18, № 910/696/18.

Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

Розглянувши, наведені скаржником доводи щодо наявності правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "Смачненько", Суд дійшов висновку, що доводи про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, жодним чином не мотивовані та не обґрунтовані, не підтверджені належними та допустимими доказами. Скаржником не мотивовано яке саме питання права має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання на відсутність єдності позиції під час розгляду апеляційним судом справ також не може вважатись підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки скаржник належним чином не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і які саме висновки, викладені у цій постанові, не були враховані судом, а також у чому саме полягає відмінність його висновків від висновків Верховного Суду.

Разом з тим Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку ухвалення судового рішення не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом. Сама лише вказівка на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, без належного такого обґрунтування та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставами, що підпадають під дію підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Смачненько" на рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 910/17646/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підстав для розгляду клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження немає.

Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Смачненько" на рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 910/17646/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддяІ. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова