Постанова

від 28.04.2021 по справі 5/263

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 5/263

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, І. Д. Кондратова

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу державного промислового підприємства Кривбаспромводопостачання

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021

у складі колегії суддів: С. Г. Антонік - головуючий, О. Г. Іванов, О. В. Березкіна

та на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020

суддя: І. А. Рудь

за скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровський області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

у справі №5/263

за позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго

до державного промислового підприємства Кривбаспромводопостачання

про стягнення 28 954 726, 12 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини, що передували прийняттю оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго (далі - ВАТ Дніпрообленерго , позивач) звернулося з позовом про стягнення з Державного промислового підприємства Кривбаспромводопостачання (далі - ДП Кривбаспромводопостачання , відповідач) суми 28 954 726,12 грн, яка нарахована за перевищення договірної величини споживання електроенергії, поставленої відповідно до договору № 104-Ц від 01.01.2002.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2005 у справі №5/263 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 частково скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2005. Стягнуто з ДП Кривбаспромводопостачання на користь ВАТ Енергопостачальна компанія Дніпробленерго 2 000 000,00 грн та судові витрати у розмірі 1 767,60 грн. В решті рішення залишено без змін.

На виконання зазначеної постанови господарським судом 29.05.2006 видано наказ.

20 березня 2009 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №11983425.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.06.2017 № 142 Про включення до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб`єктів господарювання до даного Реєстру включено державне промислове підприємство Кривбаспромводопостачання . Обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню складає 157 556 565,32 грн, обсяг нарахованих штрафних та фінансових санкцій, річних та інфляційних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду на заборгованість за спожиті енергоносії складає 52 083 490,29 грн.

ДП Кривбаспромводопостачання звернулося до відділу примусового виконання рішень з клопотанням про зупинення вчинення виконавчих дій, додавши до клопотання повідомлення про включення до Реєстру.

22 червня 2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 11983425, на підставі п.10 ч.1 ст. 34, ст. 35 Закону України Про виконавче провадження , до моменту виключення боржника з Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії .

06 жовтня 2020 року АТ ДТЕК Дніпровські електромережі звернулося до відділу примусового виконання рішень з листом, в якому просило перевірити підставу зупинення виконавчого провадження ВП №11983425 та відновити заходи примусового виконання наказу.

АТ ДТЕК Дніпровські електромережі зазначило, що заборгованість боржника в сумі 2 000 000,00 грн не увійшла до кредиторської заборгованості ДП Кривбаспромводопостачання , що підлягає реструктуризації згідно із Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло генеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії . Крім того, АТ ДТЕК Дніпровські електромережі вказало на те, що ця заборгованість є штрафною санкцією за перевищення ліміту споживання електричної енергії за період з травня по листопад 2004 року, і вартість спожитої, за цей період часу, електричної енергії була сплачена відповідачем станом на 31.12.2016.

07 жовтня 2020 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 11983425.

Державне промислове підприємство Кривбаспромводопостачання 23.10.2020 звернулося зі скаргою на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про поновлення вчинення виконавчих дій від 07.10.2020 ВП № 11983425.

Скарга обґрунтована тим, що виконавче провадження зупинене у зв`язку з включенням КП Кривбаспромводопостачання до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії . З моменту внесення до Реєстру Підприємство з нього не виключалося і перебуває там і по сьогоднішній день. Крім того, відповідач вважає, що заборгованість у сумі 2 000 000,00 грн є штрафною санкцією, а тому згідно зі ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії підлягає списанню після повного виконання договору про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію.

2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 у справі №5/263, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021, у задоволенні скарги відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що заборгованість у розмірі 2 000 000,00 грн не увійшла до складу кредиторської заборгованості Державного промислового підприємства Кривбаспромводопостачання , яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Суди попередніх інстанцій зазначають, що заборгованість у розмірі 2 000 000,00 грн за своєю природою є оперативно-господарською санкцією за порушення господарських зобов`язань, а саме за споживання електричної енергії понад граничні величини встановлені договором. Спірна оперативна-господарська санкція, нарахована позивачем за період з травня по листопад 2004 року, в той час як вартість фактично спожитої відповідачем електричної енергії, за цей період часу, сплачена ДП Кривбаспромводопостачання у повному обсязі та станом на 31.12.2016 заборгованість за спожиту електричну енергію не існувала.

Суди вказують на те, що спірна заборгованість у розмірі 2 000 000,00 грн не підпадає під врегулювання Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії та включення Державного промислового підприємства Кривбаспромводопостачання до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, відповідно до Закону, не є підставою для зупинення виконавчого провадження з примусового стягнення такої заборгованості, відповідно до приписів п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження .

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, державне промислове підприємство Кривбаспромводопостачання звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 та задовольнити скаргу на дії державного виконавця.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає те, що суди попередніх інстанцій порушили вимоги п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження , ст. 3, ч. 1 ст. 6, ст. 7 Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що єдиною обставиною, яка підлягає встановленню виконавцем при вирішенні питання про можливість поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження , є факт виключення боржника з відповідного реєстру.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу АТ ДТЕК Дніпровські електромережі просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

АТ ДТЕК Дніпровські електромережі вказує на те, що сума 2 000 000,00 грн не є заборгованістю за спожиту електроенергію, а є санкцією за порушення умов договору (п. 4.5 договору) за споживання електроенергії понад обсяг, встановлений договором, і вираховується в чотирикратній вартості різниці між спожитою і договірною величиною. Дана сума не є штрафною санкцією, яка підпадає під дію Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 ст. 5 зазначеного Закону регламентує, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (далі - Закон) визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. (ст. 2 Закону).

Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Відповідно до абз. 9, 11 ч. 1 ст. 1 Закону процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості. Спожиті енергоносії - це спожиті природний газ, електрична енергія.

Частиною 1 ст. 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з ч. 4 зазначеної статті порядок ведення та користування реєстром затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 93 від 21.02.2017 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування та ведення реєстру, а також користування його даними.

Пунктами 6 та 8 Порядку передбачено, що Мінрегіон (Орган) забезпечує своєчасне формування реєстру, відповідність внесених до нього даних про підприємство документам, на підставі яких здійснюється реєстрація, та збереження інформації, пов`язаної з його формуванням і веденням. Для включення підприємств до реєстру та внесення змін до нього підприємства подають до Мінрегіону заяву, до якої додають документи, передбачені в абзацах другому-сьомому частини другої статті 3 Закону.

Згідно з п. 14 Порядку у реєстрі зазначаються, зокрема, підстава включення підприємства до реєстру (дата видання та номер наказу Мінрегіону); обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

Таким чином, з моменту включення підприємства уповноваженою особою до реєстру у ньому відображається обсяг кредиторської заборгованості цього підприємства, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону.

Аналіз преамбули ст. ст. 1 і 2 Закону дає підстави для висновку, що він покликаний, зокрема, забезпечити стале функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій шляхом врегулювання відповідної кредиторської заборгованості перед постачальниками природного газу, електричної енергії.

Для досягнення цієї мети Закон передбачає комплекс організаційних та економічних заходів, зокрема: проведення взаєморозрахунків (ст. 4), реструктуризацію заборгованості за спожиті природний газ, електричну енергію (ст. ст. 5, 6) та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії (ст. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість підприємств централізованого водопостачання, водовідведення за спожиту електричну енергію станом на 1 липня 2016 року для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електричну енергію), не погашена станом на 31 грудня 2016 року, за умови відсутності поточної заборгованості за електричну енергію на дату укладення договору про реструктуризацію заборгованості.

За приписами ч. 2 ст. 7 Закону на заборгованість підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті для виробництва послуг централізованого водопостачання та водовідведення, послуг централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) електричну енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають врегулюванню, за умови розрахунків за поточне споживання електричної енергії протягом останніх трьох місяців поспіль в обсязі не менше 95 відсотків.

Зазначеним Законом (розділ ІІ Прикінцеві та перехідні положення ) ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження доповнено п. 10 та ст. 35 вказаного Закону доповнено ч. 6.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , її дочірня компанія Газ України , Публічне акціонерне товариство Укртрансгаз , постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Відповідно до ч. 6 ст. 35 Закону України Про виконавче провадження у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Метою внесення змін до Закону України Про виконавче провадження , зокрема шляхом його доповнення п. 10 ч. 1 ст. 34 є створення механізму втілення та забезпечення належного виконання положень Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , оскільки ця норма була первісно передбачена Прикінцевими та перехідними положеннями Закону та нерозривно пов`язана зі створенням правового механізму у виконавчому провадженні з виконання судових рішень на забезпечення проведення взаєморозрахунків, укладення та виконання угод про реструктуризацію, списання боргу, передбаченого цим Законом. Тому, вона не може застосовуватися та тлумачитися ширше, ніж головна частина цього закону, оскільки вона є допоміжним механізмом для реалізації самого Закону.

Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії визначає комплекс заходів, спрямованих на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Верховний Суд констатує, що внесення вищевказаних змін до Закону України Про виконавче провадження не може тлумачитися без врахування положень Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії .

Як зазначалося вище, заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону, є кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

З огляду на зазначене, судами попередніх інстанцій правомірно прийнято до уваги, правову природу суми 2 000 000,00 грн, що присуджена до стягнення з відповідача постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006, яка не є заборгованістю за спожиту електроенергію, а є санкцією за порушення умов договору (п. 4.5 договору), за споживання електроенергії понад обсяг, встановлений договором і вираховується в чотирикратній вартості різниці між спожитою і договірною величиною. Дана сума не є і штрафною санкцією, яка підпадає під дію Закону, оскільки вона не нарахована на основну суму заборгованості.

З огляду на вищевказане, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про правомірність дій державного виконавця щодо прийняття постанови про поновлення вчинення виконавчих дій і про відсутність підстав для задоволення скарги державного промислового підприємства Кривбаспромводопостачання на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровський області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Доводи Державного промислового підприємства Кривбаспромводопостачання щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом ч. 3 ст. 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з положеннями ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Верховний Суд, у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

7. Судові витрати

Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 3 09 , 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного промислового підприємства Кривбаспромводопостачання залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі №5/263 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя О. М. Баранець

Суддя І. Д. Кондратова