Постанова

від 28.04.2021 по справі 520/2206/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Мар`єнко Л.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 р. Справа № 520/2206/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Текіла Голд" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.11.20 по справі № 520/2206/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Текіла Голд"

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області третя особа Харківська міська рада

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Харківська міська рада, в якій просив суд:

- визнати дії відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо відмови ТОВ "Текіла Голд" у внесенні змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0,1735 га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд.1/1 в м. Харкові, а саме встановленні для цієї земельної ділянки коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04, незаконними;

- зобов`язати відділ у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0,1735 га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, а саме встановити для цієї земельної ділянки код Класифікації видів цільового призначення земель 12.04.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на ст.ст. 20, 21, 71 ЗК України, зазначив, що відповідач безпідставно відмовив йому у внесенні змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0,1735 га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд.1/1 в м. Харкові, а саме встановлення для цієї земельної ділянки коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04, оскільки землекористувачу потрібно надавати лише заяву за формою згідно з додатком 12 до порядку №1051 щодо внесення відомостей про зміну виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року вказаний адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у формі листа від 25.11.2019 № 600/146-19, яким відмовлено у внесенні змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0.1735 Га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, а саме встановлення коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути повторно заяву ТОВ "Текіла-Голд" про внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0,1735 га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул.Космічна, 21, 8-9 пов., м.Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (просп. Незалежності, 106, офіс 503-В, м.Чернівці, 58000, код ЄДРПОУ 40504261) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, в частині відмови у задоволенні позову подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року у справі №520/2206/2020 в частині відмови у задоволенні позову та прийняти постанову, якою задовольнити позов. В іншій частині просить залишити рішення без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволення позову в частині зобов`язання відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0,1735 га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, а саме встановити для цієї земельної ділянки код Класифікації видів цільового призначення земель 12.04. помилково дійшов висновку, що внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку відноситься до дискреційних повноважень відповідача. Також зазначає, що повторний розгляд його заяви від 13.11.2019 відповідачем не є ефективним способом захист порушених прав позивача та не виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до протокольної ухвали від 13.04.2020 у зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання колегія суддів ухвалила апеляційний розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 27.03.2017 р. ТОВ Текіла Голд (далі за текстом - позивач) набуло право власності на нежитлову будівлю літ А-1 загальною площею 81.5 кв.м. яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Тракторобудівників, буд. 1/1 (далі за текстом - нерухоме майно), про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №83844020 від 30.03.2017 р.

Вказане нерухоме майно розміщене на сформованій земельній ділянці загальною площею 0.1735 Га з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008.

Дане нерухоме майно являє собою автомобільну заправну станцію (далі за текстом - АЗС), а вказана земельна ділянки використовується позивачем для її експлуатації та обслуговування.

Отже, до ТОВ Текіла Голд перейшло право користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до закону.

14.11.2019 між ТОВ Текіла Голд та Харківською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Тракторобудівників, буд. 11.

13.11.2019 ТОВ Текіла Голд звернулося через Центр надання адміністративних послуг м. Харкова до відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з заявою щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0,1735 га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, а саме встановлення коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04.

Відділ у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області своїм рішенням у формі листа від 25.11.2019 № 600/146-19 відмовив позивачу у внесенні змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0.1735 га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м.Харкові, а саме встановлення коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04.

Відповідачем відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а саме: зміни значення коду УКЦВЗ на значення коду КВЦПЗ, оскільки внесення вказаних змін не передбачено Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", також відповідач зазначив, що позивачем не надано документів, що визначені в пункті 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051.

Позивач, вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, а також такими, що порушують його права та інтереси, звернувся до суду із зазначеним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0,1735 га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, а саме встановити для цієї земельної ділянки код Класифікації видів цільового призначення земель 12.04, суд першої інстанції виходив з віднесення таких повноваження до дискреційних повноважень відповідача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюється Законом України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 № 3613-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Про Державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Частиною 5ст. 5 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 9 Закону України Про Державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Згідно з частиною першою статті 15, ч. 4 ст. 26 Закону України Про Державний земельний кадастр до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2017 р. ТОВ Текіла Голд набуло право власності на нежитлову будівлю літ А-1 загальною площею 81.5 кв.м. яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Тракторобудівників, буд. 1/1, про що свідчить витяг з Державного реєстр) речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №83844020 від 30.03.2017 р.

Дане нерухоме майно являє собою автомобільну заправну станцію, а вказана земельна ділянки використовується позивачем для її експлуатації та обслуговування.

Вказане нерухоме майно розміщене на сформованій земельній ділянці загальною площею 0.1735 Га з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008.

Цільове призначення земельної ділянки: 1.11.1, землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для обслуговування стаціонарної АЗС (а.с.7).

Вказане цільове призначення визначено відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженоголистом Державного комітету України із земельних ресурсів від 24.04.1998 р. № 14-1-7/1205.

Наразі види цільового призначення земель визначаються відповідно донаказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 за № 1011/18306 ( далі Наказ № 548).

Відповідно до п. 2 Наказу № 548 голові Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь Держкомзему в областях, містах Києві та Севастополі, керівникам підприємств, що належать до сфери управління Держкомзему, забезпечити використання Класифікації видів цільового призначення земель при веденні державного земельного кадастру та державного реєстру земель, функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру.

У зв`язку з прийняттям 25.11.2016 року порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (який приведено у відповідність до Класифікації видів цивільного призначення земель), з 01.01.2017 року земельні ділянки, в відомостях про які цільове призначення встановлено з кодом УКЦВЗ, мають бути приведені у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), а саме змінено значення коду УКЦВЗ на значення коду КВЦПЗ.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за номером: НВ-0003480222019 від 23.07.2019 р., щодо вищевказаної земельної ділянки встановлені наступні відомості: цільове призначення - 1.11.1; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони, та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: експлуатація та обслуговування нежитлової будівлі (АЗС); форма власності - комунальна.

Отже, у витягу з ДЗК про дану земельну ділянку вказано її цільове призначення за кодом 1.11.1 - автотехобслуговування, згідно із Українським класифікатором цільового використання землі (УКЦВЗ), який затверджений листом Держкомзему України від 24.04. 1998 р. N 14-1-7/1205.

Згідно із п. 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1011/18306 (додаток 1).

Як вже зазначалося вище, на даний час позивач використовує спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі - автомобільної заправної станції.

Цей факт також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0003480222019 від 23.07.2019 р. технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.02.2007 р. виготовленої ПП Вольф , а також актом обстеження даної земельної ділянки від 24.07.2019 р. підготовленого головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 71 Земельного кодексу України встановлено, що до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування. автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об`єктами, що забезпечу ють роботу автомобільного транспорту.

Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, а саме секції 3 розділу 12, до земель для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, до яких відносяться автозаправні станції (ч.1 ст. 71 ЗК України), застосовується код КВЦПЗ 12.04.

Додатком 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, визначено коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), згідно з яким, до земель з кодом КВЦПЗ 12.04. - Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, застосовується Кф - 1.0.

Як зазначає позивач, що з моменту виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 21.02.2007 р. та до теперішнього часу, цільове призначення спірної земельної ділянки не змінилося, вона як використовувалась для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі - автомобільної заправної станції, так і продовжує використовуватися за цим призначенням. Категорія землі - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, також не змінилася.

Крім того, позивачем надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.03.2020 року №2378/0/45-20 де зазначено, що категорія земель - земельної ділянки з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008 - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони, та іншого призначення.

Водночас, щодо цільового призначення земельної ділянки - у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, але коефіцієнт КФ зазначено 3.00.

Тобто, без встановлення належного коду класифікації видів цільового призначення земель, можливе невірне застосування до вищевказаної земельної ділянки коефіцієнту Кф, що призведе до помилкового збільшення орендної плати за землю та порушення прав позивача.

Таким чином, судом встановлено, що код УКЦВЗ до вказаної земельної ділянки, має бути приведений у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), а саме змінено значення коду УКЦВЗ на значення коду КВЦПЗ.

Як вбачається із матеріалів справи, подана заява від 13.11.2019 року позивачем за своєю суттю була спрямована на внесення вищевказаних змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо виду використання земельних ділянок в межах однієї категорії земель.

Проте, відповідачем своїм рішенням у формі листа №600/146-19 від 25.11.2019 - відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а саме зміни значення коду УКЦВЗ на значення коду КВЦПЗ, оскільки внесення вказаних змін не передбачено Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 року "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", також відповідач зазначив, що позивачем не надано документів, що визначені в пункті 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051.

З наведеного випливає, що спір склався не у зв`язку із зміною цільового призначення або зміною категорії спірної земельної ділянки, а через зміни індексів цільового призначення земельних ділянок. Такі зміни не є тотожними ані за суттю, ані за змістом, а тому не спричиняють однакових юридичних наслідків.

Колегія суддів зазначає, що рішенням суду першої інстанції визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у формі листа від 25.11.2019 № 600/146-19, яким відмовлено у внесенні змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0.1735 Га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, а саме встановлення коду Класифікації видів цільового призначення земель 12.04.

Щодо способу відновлення порушеного права позивача та доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

При цьому, для Товариства наявність коду КВЦПЗ у Державному земельному кадастрі є важливим та необхідним для визначення справедливого розміру орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 6310138500:13:001:0008

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Як зазначалось вище, відповідачем вже було відмовлено позивачу у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

З урахуванням встановлених обставин у справі, зобов`язання відповідача лише повторно розглянути заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру без внесення таких відомостей не є ефективним способом захисту прав позивача.

У спірних правовідносинах відсутній такий факт як зміни категорії землі, так і факт зміни цільового призначення земельної ділянки. Водночас, у зв`язку із введенням Класифікації видів цільового призначення земель, органи, які здійснюють ведення Державного земельного кадастру, зобов`язані були привести дані Державного земельного кадастру у відповідність до цієї Класифікації.

Посилання представника відповідача на те, що про неможливість внесення зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0,1735 га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд.1/1 в м. Харкові, а саме встановити для цієї земельної ділянки код Класифікації видів цільового призначення земель 12.04, через неподання всіх документів, а саме проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту б) частини 2 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

- на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

- на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

- на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

З аналізу вищевказаної норми слідує, що відомості про зміну виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) вносяться на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки. При цьому зміни про цільове призначення земельних ділянок вносяться на підставі проекту землеустрою.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Пунктом 116 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок №1051) внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

Згідно пункту 118 Порядку №1051 внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Відповідно до пункту 121 Порядку №1051 для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються: 1) заява за формою згідно з додатком 12; 2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії); 3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку, зокрема цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

Відповідно до частин 4 ст. 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр" для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги:

- заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

- оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);

- документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

З аналізу вищевказаної норми слідує, що у випадку зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не передбачено.

Отже, для внесення відомостей про зміну виду використання земельної ділянки, кадастровому реєстратору подається лише заява за формою згідно з додатком 12 до Порядку № 1051. Законом не передбачено жодного іншого документу, окрім заяви встановленої форми.

Як вже зазначалось, частиною 5 статті 26 Закону України Про Державний земельний кадастр, встановлюється, що відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства; заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

Так, згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України Про Державний земельний кадастр відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства; заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

При цьому відповідачем не наведено наявність підстав зазначених у ч.ч. 5-6 ст. 26 Закону України Про Державний земельний кадастр.

Водночас, зміна категорії (основного цільового призначення) земельної ділянки приватної власності та зміна виду її використання (в межах однієї категорії) відбуваються за різними процедурами: зміна основного цільового призначення (категорії) земельної ділянки здійснюється рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за проектом землеустрою щодо її відведення, який має бути погоджений у встановленому законом порядку та затверджений, відповідним органом; зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) здійснюється рішенням власника такої ділянки/користувача, яке він приймає самостійно, без розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, без його подальшого погодження і затвердження.

Відтак, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує надання для реєстрації додаткових документів, крім заяви та документа, що підтверджує повноваження особи вчиняти відповідні дії та проходження процедур, які згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 20 Земельного кодексу України застосовуються при зміні цільового призначення земельної ділянки (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, отримання погоджень органів влади тощо).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.10.2018 по справі №357/4277/17.

Враховуючи вищезазначене, зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0,1735 га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, а саме встановити для цієї земельної ділянки код Класифікації видів цільового призначення земель 12.04., не є втручанням суду у дискреційні повноваження відповідача, а є обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, оскільки позивач вже звертався до відповідача з питанням щодо внесення відомостей (зміни до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, проте відповідач протиправно відмовив позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23 травня 2018 року у справі № 825/602/17 та від 22 грудня 2018 року у справі № 804/1469/17.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність повноважень щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку лише у Державного кадастрового реєстратора, а не у відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України Про Державний земельний кадастр ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 2 ст. 7 Закону України Про Державний земельний кадастр до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать, зокрема:

- ведення та адміністрування Державного земельного кадастру;

- здійснення підготовки земельно-кадастрової документації;

- внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст;

- ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Згідно із пунктом 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: 4) надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері; 9) здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодією Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами у встановленому порядку; 12) веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; 30) здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель.

Таким чином, до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області належить ведення Державного земельного кадастру, надання адміністративних послуг, ведення поземельних книг.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відмова відповідача щодо внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку ґрунтувалася на не поданні позивачем необхідних документів, а не на відсутності у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повноважень на внесення таких змін.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року по справі № 520/2206/2020 в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" та в частині задоволення позову про зобов`язання вчинити певні дії з прийняттям в цій частині постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Текіла Голд" - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 по справі № 520/2206/2020 скасувати в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Текіла Голд" та в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Текіла Голд" про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ТОВ "Текіла-Голд" про внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0,1735 га, розташованої по пр. Тракторобудівників, буд. 1/1 в м. Харкові, з урахуванням висновків суду про те, що у спірних правовідносинах відсутній факт як зміни категорії землі, так і факт зміни виду використання земельної ділянки, прийняти в цій частині постанову, якою позов задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310138500:13:001:0008, площею 0,1735 га, розташованої по АДРЕСА_1 , а саме встановити для цієї земельної ділянки код Класифікації видів цільового призначення земель 12.04.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко