Ухвала

від 27.04.2021 по справі п/320/929/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/929/20

УХВАЛА

27 квітня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору та апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Семат до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом першої інстанції 10 березня 2021 року за вх. № 1009/21.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України.

Апелянту надано строк 7 (сім) днів з моменту отримання копії вищезазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.

13 квітня 2021 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини шостої статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 20 квітня 2021 року.

20 квітня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у якому апелянт посилається на недостатнє фінансування, а також на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у справі № 0940/2276/18.

Перевіривши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір , суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю .

Однак, предметом оскарження в даній справі є податкове повідомлення-рішення, що виключає можливість застосування пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір та необхідність подальшої оцінки майнового критерію.

Таким чином, апелянт не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі №340/661/19.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, у прохальній частині клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору апелянт альтернативно просить у разі відмови у задоволенні клопотання про відстрочення судового збору, продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Перевіривши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з статтею 129 Конституції України та статтями 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

У зв`язку із цим обставини, пов`язані з процедурою фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та/або відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою та самостійною підставою для продовження процесуальних строків.

Отже, доводи апелянта є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів того, що наявні обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.

Колегія суддів наголошує, що відповідач вказує про вчинення активних дій для виконання ухвали суду, однак не надає жодних належних доказів вчинення відповідних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України саме за даною апеляційною скаргою та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.

Тому, апелянтом не доведено недостатність строку для вчинення дій щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року.

Станом на 27 квітня 2021 року недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не усунуті.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною сьомою статті 298 КАС України, копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 169, 255, 298 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року - відмовити .

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року - відмовити .

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Семат до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна