Постанова

від 29.07.2021 по справі п/320/929/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/929/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Семат до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Семат звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.2019 №0000321202 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 608967,00 грн. та нарахування штрафних санкцій на суму 152242,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що висновки за наслідками проведеної перевірки є безпідставними, оскільки надані до перевірки первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, та використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності позивача по договору підряду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.10.2019 № 0000321202, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки придбаний товар у ТОВ Торгова компанія Арнеж на момент звітного періоду оплачений не був, відтак сума від`ємного відшкодування у розмірі 608272 грн не може бути врахована у бюджетному відшкодуванні.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що податкова накладна, виписана ТОВ Пан-Дах на адресу позивача за червень 2019 року безпідставно включена до бюджетного відшкодування, оскільки складена з порушеннями вимог чинного законодавства, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за червень 2019 року у сумі 694,94 грн.

Також апелянт просить здійснити заміну відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено Головне управління ДФС у Київській області, водночас Головне управління ДФС у Київській області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Київській області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу (пункт 1). Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби (пункт 2).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 ліквідовано юридичні особи публічного права - територіальні органи Державної податкової служби, зокрема Головне управління ДПС у Київській області.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 утворено як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

У відповідності до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає зазначене клопотання таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що всі операції по поставці позивачу будівельних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей від ТОВ Торгова компанія Арнеж підтверджуються належним чином оформленими документами.

Також позивач звертає увагу на те, що видаткова і податкова накладні від ТОВ Пан-Дах складені в одному звітному періоді - червні 2019 року, що спростовує висновки перевірки про завищення суми бюджетного відшкодування на суму 694, 94 грн.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом Головного управління ДФС у Київській області від 21.08.2019 № 1719 та на підставі направлень від 21.08.2019 № 2372, №2373 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Будівельна компанія Семат з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 49/10-36-04-02/39022461 від 10.09.2019.

Під час проведення вказаної перевірки контролюючим органом були встановлені порушення п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п 198.6 ст. 198, п. 200.4, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за червень 2019 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 608967 грн.

Як наслідок, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.10.2019 № 0000321202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 608967 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 152242 грн.

20 січня 2020 року позивач отримав рішення про результати розгляду скарги №14944/6/99-00-18-05-02 від 28.12.2019, яким було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області № 0000321202 від 04.10.2019, а скаргу без задоволення.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки висновок Головного управління Державної податкової служби у Київській області про порушення ТОВ Будівельна Компанія Семат п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, спростовується первинними документами, наданими позивачем, вказане свідчить про безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

У силу вимог пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України - податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Підпунктом а п. 198.1, п.198.2, п.198.3 статті 198 ПК України закріплено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У силу вимог п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 вказаного Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документа не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, які пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податку, а також відповідають змісту й обсягу, відображеному в укладених платником податку договорах та складених на їх підставі первинних документах, тому у разі якщо певна господарська операція не здійснювалась, визначення податкового кредиту було б безпідставним і сума ПДВ не підлягала би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати постачальнику сум ПДВ у складі вартості товару.

Як свідчать матеріали справи, у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Торгова компанія Арнеж на підставі укладеного договору №1306/19-1 про поставку (купівлі-продажу-постачання товарів, будівельних матеріалів, комплектуючих) від 13 червня 2019 року.

Як зазначає податковий орган, у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість було надано довідку від 31.07.2019 №716/10-36-21-15, щодо ризиків заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ та/або формування від`ємного значення податку, згідно якої:

1) ланцюг-1 - встановлено ознаки ризику у контрагента постачальника ТОВ Торгова Компанія Арнеж (ЄДРПОУ 42670778), а саме: виявлено ймовірні схеми по залученню до ланцюгів постачання ризикових контрагентів, які при здійсненні оподатковуваних операцій не задекларували податкові зобов`язання з ПДВ, або за якими на дату опрацювання наявна інформація про сумнівний податковий кредит, у тому числі за ланцюгами постачання. Сума взаємовідносин 608272,19 грн;

2) ланцюг-2 - встановлено ознаки ризику у контрагента ТОВ Радіан Люкс (ЄДРПОУ 42862095), - фактично не має матеріальної бази, складських приміщень, власного чи орендованого транспорту, найманих працівників та у більшості випадків не подають передбачену законодавством податкову звітність.

3) ланцюг-3 - ТОВ Ранг Груп (ЄДРПОУ 42393522) - відсутнє придбання реалізованого ТМЦ, не встановлено походження поставлених товарно-матеріальних цінностей, підміна товарних позицій; фактично не має матеріальної бази, складських приміщень, транспорту, найманих працівників, та у більшості випадків не подають передбачену законодавством податкову звітність; фігурант у кримінальному провадженні № 42016101010000225 від 09.09.2016 за частиною першою ст. 205, частиною третьою ст.209 КК України.

На думку контролюючого органу, позивачем порушено вимоги п. 198.1, 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки позивачем завищено суму податкового кредиту за червень 2019 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 608967 грн.

Відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання договірних відносин з ТОВ Торгова компанія Арнеж позивачем було надано: податкові накладні: № 222 від 26.06.2019, № 195 від 20.06.2019, № 196 від 20.06.2019, № 177 від 18.06.2019, № 179 від 18.06.2019, № 178 від 18.06.2019, № 176 від 18.06.2019, № 159 від 17.06.2019, № 160 від 17.06.2019, № 158 від 17.06.2019 про поставку товарів за номенклатурою: труби, утеплювач, бетон, фанера ламінована, круг армований абразивний, арматура.

У подальшому, придбані у ТОВ Торгова компанія Арнеж наведені вище товарно-матеріальні цінності у подальшому товариством були використані у господарській діяльності, зокрема на об`єкті замовника ТОВ Гранд Буд Компані (ЄДРПОУ 40255038) по договору підряду № 21/12/2018-СЛ від 21.12.2018 з будівельно-монтажних робіт з виготовлення та монтажу димової труби та основи під неї по об`єкту: Будівництво твердопаливної блочно-модульної котельні на земельній ділянці кадастровий номер № 3211500000:00:017:0005, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Славутич, між земельними ділянками центральної міської котельні КП УЖКГ та п/с 110/10кВ Міська та по договору підряду № 15/02/2019-СЛ від 15.02.2019 з будівництва складу палива по об`єкту: Будівництво твердопаливної блочно-модульної котельні на земельній ділянці кадастровий номер № 3211500000:00:017:0005, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Славутич, між земельними ділянками центральної міської котельні КП УЖКГ та п/с 110/10кВ Міська .

Факт виконання вказаних роботів та використання матеріалів підтверджуються необхідними документами, оформленими належним чином, до відповідних договорів, а саме: договірною ціною, локальним кошторисом на будівельні роботи, підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису, актами за формою № КБ-2в та № КБ-3.

Крім того, списання використаних матеріалів в бухгалтерському обліку товариства позивача підтверджується внутрішніми актами списання товарів за червень 2019 року на 903 рахунок по статті витрат: собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг власного виробництва.

Як наслідок, позивачем було складено на адресу замовника податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних та включено до складу податкових зобов`язань за відповідні податкові періоди.

При цьому, залишок невикористаних матеріалів обліковується на рахунку 201, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201, і зберігаються у позивача на відкритому складському майданчику з твердим покриттям та дахом, загальною площею 192 м. кв., що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Я. Мудрого, 61 (договір оренди № 07/1А від 07.11.2018 з ТОВ Древо Люкс (ЄДРПОУ 33789607); відкритому складському майданчику з твердим покриттям та дахом, загальною площею 204 м. кв., відкритому складському майданчику з твердим покриттям для стоянки автомобілів ТОВ БК Семат , загальною площею 120 м. кв., що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Я. Мудрого, 61 (договір ореди № 04/1А від 01.01.2019 з ТОВ Древо Люкс (ЄДРПОУ 33789607).

Також, судом першої інстанції вірно відзначено, що здійснення господарської операції по наведеним вище товарно-матеріальним цінностям підтверджується наступними первинними документами, а саме: договором та специфікацією на постачання будівельних матеріалів та комплектуючих, укладених сторонами; податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Таким чином, дослідивши рух активів, наявність господарської мети при вчиненні позивачем угод з вищезазначеним контрагентом, судом першої інстанції вірно відзначено, що усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме роботи виконувалися, за якою ціною, між якими контрагентами та надано належні докази використання робіт у власній господарській діяльності позивача та їх обліку.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження здійснення господарських операцій вказує на те, що позивач здійснював замовлення товару у ТОВ Торгова компанія Арнеж для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Крім того, вказані первинні документи оформлені належним чином, містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів.

Таким чином, оскільки господарські операції позивача з ТОВ Торгова компанія Арнеж підтверджуються відповідними первинними документами, відображені у податкових накладних, зареєстрованих належним чином, розрахунки між сторонами доведені, господарська мета їх проведення, доцільність і економічний результат підтверджені, колегія суддів приходить до висновку, що висновки податкового органу щодо фіктивності таких операцій є безпідставними та необгрунтованими.

Крім того, на порушення вимог податкового законодавства відповідач посилається на те, що податкова накладна, виписана ТОВ Пан-Дах на адресу ТОВ Будівельна компанія Семат за червень 2019 року на суму ПДВ 694,94 грн., складена з порушеннями п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, та як наслідок безпідставно включена до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2019 року на суму ПДВ 694,94 грн.

Однак, вказані посилання колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

У відповідності до положень п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку та оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У даному випадку, придбані у постачальника ТОВ Пан-Дах товарно-матеріальні цінності було використано позивачем в господарській діяльності та оформлено в бухгалтерському обліку внутрішнім актом списання товарів № 12 від 30 червня 2019 року на 903 рахунок по статті витрат: собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг власного виробництва, що свідчить про безпідставність таких доводів.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

До того ж, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Отже, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №822/1284/15 та від 30.10.2018 по справі №826/16134/14.

Посилання контролюючого органу на те, що постачальник контрагента позивача фігурує у кримінальному провадженні № 42016101010000225 від 09.09.2016 за частиною першою статті 205, частиною третьою ст. 209 Кримінального кодексу України, колегія суддів оцінює критично, зважаючи на таке.

Так, відповідно до частини першої, другої та третьої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Слід зазначити, що презумпція невинуватості відображає право особи, яка формально обвинувачена у вчиненні кримінального правопорушення, на незалежний та безсторонній суд, оскільки принцип презумпції невинуватості є одним із елементів справедливого судового розгляду. Крім того, дія цього принципу розповсюджується на весь кримінальний процес, незалежно від результатів розслідування, а не тільки на час судового розгляду.

Так, у матеріалах справи відсутні будь-які вироки суду щодо посадових осіб контрагентів позивача, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення таких осіб від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, та які відповідно приписів до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України були б обов`язковими для адміністративного суду.

При цьому, належне чи неналежне виконання контрагентом обов`язків, покладених на нього законом як на суб`єкта господарювання, як то подача звітності, сплата податків, здійснення господарської діяльності та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача, а контролюючий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у кримінальних провадженнях.

У даному випадку, факт відкриття кримінального провадження щодо контрагента його контрагента (постачальника ланцюга-3), не є підставою для визнання спірних операцій нереальними для позивача, оскільки досудове розслідування є засобом здійснення кримінального провадження, проте не є встановленням вини особи у вчиненні кримінально караного діяння.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до частини першоїст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відтак, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було доведено порушення ТОВ Будівельна Компанія Семат п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.10.2019 №0000321202 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача у справі - Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук