Ухвала

від 22.04.2021 по справі 607/476/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2021 Справа №607/476/20

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Свергун Т.В.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за її позовом до Великолуцької сільської ради Тернопільського району, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. Просить визнати за нею право власності на 1/6 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку, загальною площею 44,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обгрунтовує заяву тим, що в заяві про зменшення позовних вимог вона допустила арифметичну помилку і помилково просила визнати за нею право власності на 1/2 замість 1/3 частини вказаного житлового будинку, тому судом не враховано її право на 1/6 частину будинку, яка належала її батькові, та в резолютивній частині рішення не сказано нічого ні про задоволення ні про відмову в задоволення її позовних вимог в частині визнання за нею права власності на спадкове майно після смерті батька.

У судове засідання позивач подала заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без її участі, вимоги заяви підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача Великолуцької сільської ради Тернопільського району та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, не повідомивши про причини неявки, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням наведених процесуальних норм, беручи до уваги, що законом визначено скорочений строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення (10 днів), для її вирішення участь сторін та інших осіб, які брали участь у справі, не є обов`язковою, їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності учасників справи.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 , суд бере до уваги такі обставини:

З позовної заяви вбачається, що, звертаючись до суду, позивач просила визнати за нею право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку, загальною площею 63,1 кв.м., підвалу, площею 20,1 кв.м., сходів, площею 3,3 кв.м., хліва, площею 50 кв.м., огорожі, площею 16,7 кв.м., воріт, площею 5,8 кв.м., хвіртки, площею 1,6 кв.м. При цьому у прохальній частині позовної заяви позивач не уточняла, в порядку спадкування за ким саме просить визнати право власності на будинок. На обгрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві вказувала, що зазначений житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами належав на праві власності колгоспному двору, головою якого був її батько ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_4 . Після смерті батьків позивач звернулася до нотконтори із заявою про прийняття спадщини. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне будинковолодіння їй відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний житловий будинок. З цих підстав позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому просила суд визнати за нею право власності на спірне нерухоме майно.

В підготовчому судовому засіданні 11 березня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гонта М.С. уточнив підстави позову, зокрема вказав, що позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка як член колгоспного двору була власником 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 та, крім того, разом із дочкою ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_3 вступили в управління спадковим майном, успадкувавши, таким чином 1/6 належної ОСОБА_3 частки у вказаному будинку. Відтак, частка ОСОБА_4 у будинковолодінні станом на дату її смерті становила Ѕ частки.

26 березня 2020 року, до початку розгляду справи по суті, позивач ОСОБА_1 подала заяву про зменшення позовних вимог, просила визнати за нею право власності на Ѕ частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку під літерою А , загальною площею 44,6кв.м., з підвалом та сходами, хліва та огорожі.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2020 року позов позов ОСОБА_1 до Великолуцької сільської ради Тернопільського району, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку під літерою А , загальною площею 44,6 кв.м. з підвалом та сходами, хліва та огорожі, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З мотивувальної частини рішення суду вбачається, що судом установлено, що житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями по АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, членами якого були - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відтак, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за життя належало по 1/3 частині вказаного будинку. Після смерті ОСОБА_3 спадщину на належну йому 1/3 частку спірного будинокволодіння прийняти ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в силу ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), оскільки фактично вступили в управління або володіння спадковим майном, успадкувавши таким чином по 1/6 частині вказаного будинку. Таким чином, ОСОБА_4 за життя належала Ѕ частина вказаного будинку (1/3 частина як члену колгоспного двору та 1/6 частина як половина частки, успадкованої після смерті ОСОБА_3 : 1/3 + 1/6 = Ѕ).

Тобто, на 1/6 частину будинку, яка належала ОСОБА_3 , за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності, про що зазначено в мотивувальній частині рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2020 року.

В резолютивній частині зазначено єдину частку, на яку визнано право власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки належна ОСОБА_6 1/6 частина будинку успадкована ОСОБА_4 і входить до загальної частки, яка належала ОСОБА_4 , тобто 1/2.

Інша половина від належної ОСОБА_3 1/3 частки в житловому будинку (1/6 частина) успадкована відповідачем ОСОБА_7 .

Таким чином, заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги, з урахуванням поданої нею заяви про зменшення позовних вимог, розглянуті в повному обсязі, і стосовно всіх позовних вимог, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, ухвалено рішення.

Частиною 1 статті 270 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Це, зокрема, такі підстави:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Встановлено, що при ухваленні рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2020 року судом вирішено усі позовні вимоги, які були заявлені позивачем.

Оскільки вимоги позивача ОСОБА_1 судом розглянуті в повному обсязі, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2020 року ухвалене щодо всіх позовних вимог, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, підстави для ухвалення додаткового судового рішення відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України відсутні.

З цих підстав у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про визнання за нею права власності на 1/6 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку, загальною площею 44,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 270, 260 - 261, 353 - 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі №607/476/20 за позовом ОСОБА_1 до Великолуцької сільської ради Тернопільського району, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

СуддяН. М. Сташків