Постанова

від 27.04.2021 по справі 916/1364/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року Справа № 916/1364/19 м.Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А. Мишкіної

суддів: О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ОСББ СІТІ-ПАРК - Бойко А.В. - за ордером;

від ТОВ БУДІНТО - Василін В.В. - за ордером;

від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М.М. - Мунтян А.А. - за ордером; Феденко Є.М. - за довіреністю;

від ОСОБА_1 - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СІТІ-ПАРК

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15 березня 2021 року про задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1

у справі №916/1364/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІНТО

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СІТІ-ПАРК

про стягнення 782417,99грн.

суддя суду першої інстанції: Ю.А. Шаратов

час і місце постановлення ухвали: 15.03.2021р., 12.49год, м.Одеса, Господарський суд Одеської області

Учасники справи чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 27.04.2021р. згідно ст.ст.233,240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.07.2019р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альтраста до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СІТІ - ПАРК - стягнуто з ОСББ СІТІ-ПАРК на користь ТОВа Альтраста 658460,40грн. основного боргу, 59817грн. пені, 50000грн. штрафу, 5012,03грн. 3% річних, 9128,56грн. суму інфляційних втрат та 5867,72грн. витрат на сплату судового збору.; повернуто ТОВу Альтраста з Державного бюджету сплачену суму судового збору у розмірі 5881,82грн., який був зарахований в дохід бюджету за платіжним дорученням від 13.05.2019р. №1242 на суму 11749,55грн.

13.08.2019р. був виданий наказ про примусове виконання рішення у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2020р. замінено стягувача у виконавчому провадженні №62653981 за наказом Господарського суду Одеської області від 13.08.2019р. № 916/1364/19 з Товариства з обмеженою відповідальністю Альтраста на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Будінто .

15.03.2021р. до Господарського суду Одеської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М.М. №587 від 05.03.2021р. про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, в якому виконавець просив суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянин України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), за межі України - до виконання зобов`язань наказу Господарського суду Одеської області від 13.08.2019р. №916/1364/19.

В обґрунтування подання виконавець з посиланням на норми ст.ст.18, 19 ЗУ Про виконавче провадження , ст.337 ГПК України, п.8 ст.19 ЗУ Про Державну прикордонну службу України зазначив, що у цього на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження №62653981 з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.08.2019р. №916/1364/19, щодо стягнення з ОСББ СІТІ - ПАРК на користь ТОВа Будінто коштів. 24.07.2020р. виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою, крім іншого, зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно; постановами від 24.07.2020р. накладено арешт на все майно та кошти боржника. Приватним виконавцем були направлені запити до державних органів з метою виявлення майна, яке належить боржнику - такого майна не виявлено. Станом на час звернення із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржник вчиняє дії, що ускладнюють виконання рішення суду, зокрема, ним не подано виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, а саме: про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки в банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб; ухиляється від надання пояснень приватному виконавцю. Стягувач звернувся до правоохоронних органів з заявою про те, що голова правління та члени правління ОСББ умисно не виконують наказ суду, у зв`язку із чим було відкрито кримінальне провадження від 15.01.2021р. за ч.1 ст.382 КК України. Згідно безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником (директором) ОСББ СІТІ-ПАРК є ОСОБА_1 , який уникає виконання покладених на нього обов`язків як керівника ОСББ, що свідчить про ухилення від виконання рішення боржником - ОСББ СІТІ-ПАРК і дає право звернутися виконавцю до суду із даним поданням.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.03.2021р. (суддя Ю.А.Шаратов) задоволено подання приватного виконавця Долинського М.М. від 05.03.2021р. №587 (вх. № 2-331/21 від 15.03.2021р.) - тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України фізичну особу - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянин України, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до повного виконання рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2019р. у справі № 916/1364/19 на підставі наказу Господарського суду Одеської області від 13.08.2019р.

Ухвала обґрунтована посиланням на норми ст.337 ГПК України, п.19 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження , ст.6 ЗУ Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України та вмотивована тим, що спеціальною нормою права (п.19 ч.3 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження ) передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме ЗУ Про виконавче провадження . Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.08.2020р. у справі № 910/8130/17. Судом встановлено, що як випливає зі змісту спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.03.2021, керівником боржника ОСББ СІТІ-ПАРК є: Коваленко Іван Іванович. Враховуючи викладене, з урахуванням невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти, тобто ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, положеннями п.3 ч.5 ст.19 ЗУ Про виконавче провадження , після отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження № 62653981, суд дійшов висновку про наявність підстав застосування такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (за кордон) керівника боржника - юридичної особи. А відтак, підлягає задоволенню подання приватного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України керівнику боржника ОСББ СІТІ-ПАРК - фізичній особі ОСОБА_1 .

22.03.2021р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСББ СІТІ-ПАРК на вищезазначену ухвалу (подана 22.03.2021р.), в якій скаржник просить суд скасувати оскаржену ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання задоволено подання приватного виконавця Долинського М.М.

В обґрунтування вимог скарги скаржник зазначає, що:

- боржник ОСББ Сіті-Парк є неприбутковою організацією, яке існує за рахунок цільових внесків всіх співвласників квартир, які направлені на сплату житлово- комунальних послуг;

- відповідач та член ОСББ Молчанова Н.В. оскаржували рішення суду від 10.07.2019р., в межах виконавчого провадження 26.10.2020р. ОСББ Сіті-Парк подавало приватному виконавцю заяву про зупинення виконавчого провадження у зв`язку із оскарженням рішення, однак приватний виконавець проігнорував заяву та не надав жодної відповіді;

- на момент відкриття виконавчого провадження на рахунках відповідача знаходились грошові кошти у розмірі 65053,33грн., які 18.08.2020р. були списані в рахунок виконання рішення від 10.07.2019 р., що підтверджується банківським дорученням, тобто частково виконання судового рішення вже відбулось. Однак, виконавець з невідомих причин приховав даний факт від суду;

- виконавець як на підставу необхідності обмеження у виїзді голови ОСББ Сіті-Парк посилається на неподання ним декларації про доходи та майно, однак такі дії не можуть кваліфікуватись як ухилення від виконання рішення суду, оскільки ОСББ Сіті-Парк жодні доходи чи майно не приховувало, більш того, приватний виконавець самостійно отримав всі відомості щодо майна та доходи ОСББ Сіті-Парк ;

- сам по собі факт відсутності майна та доходів та дії державного виконавця. щодо розшуку майна, коштів у боржника, накладення арешту на майно боржника, тощо не можуть свідчити про ухилення самого боржника від виконання зобов`язань, оскільки вказані дії проводяться державним виконавцем незалежно від ухилення чи не ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду;

- виконавцем не було надано доказів на підтвердження ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду;

- якщо приватний виконавець, вважаючи, що боржник ухиляється від виконання рішення шляхом неподання декларації про доходи та майно, мав змогу ініціювати питання щодо адміністративної відповідальності ОСББ Сіті-Парк (ст.188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення), однак чомусь надав перевагу винятковим заходам у виконавчому провадженні у вигляді подання про обмеження особистої свободи фізичної особи;

- оскаржувана ухвала порушує права ОСОБА_1 на свободу пересування та необґрунтовано обмежує його права, в тому числі, й право на працю, оскільки ОСОБА_1 працює та посаді інженера по ремонту в ТОВ Арго ЮГ , в свою чергу, робота ОСОБА_1 пов`язана з постійними відрядженнями, а внаслідок прийняття оскаржуваної ухвали, здійснення трудових обов`язків ОСОБА_1 не вбачається можливим, оскільки наразі він позбавлений можливості виїзду за кордон.;

- п.19 ч.3 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження встановлено, що державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи чи керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Між тим, Господарським процесуальним кодексом України, не врегульовано питання щодо можливості застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи боржника у праві виїзду за межі України.

Ухвалами суду апеляційної інстанції:

- від 23.03.2021р. витребувано від Господарського суду Одеської області копії матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СІТІ-ПАРК ; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження копій витребуваних матеріалів з Господарського суду Одеської області;

- від 29.03.2021р. залишено апеляційну скаргу без руху;

- від 01.04.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СІТІ-ПАРК на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.03.2021р. про задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 у справі №916/1364/19; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та будь-яких клопотань з процесуальних питань до 21.04.2021р.; призначено судову засідання у справі на 27.04.2021р. з повідомленням учасників справи.

20.04.2021р. та 21.04.2021р. на електронну адресу суд надійшли відзиви приватного виконавця на апеляційну скаргу (зміст яких є ідентичним), в яких виконавець просить залишити оскаржену ухвалу без змін, апеляційну скаргу - без задоволення та зазначив, що:

- посилання апелянта на те, що ОСББ СПІ-ПАРК с неприбутковою організацією є безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що боржником у виконавчому провадженні може бути як фізична особа, так і юридична особа, незалежно від статусу чи прибутковості; юридична особа, що визначена боржником у виконавчому документі, незалежно віл форми власності чи підпорядкування, зобов`язана виконувати рішення суду;

- приватним виконавцем жодним чином обставини справи не приховувались, натомість, варто підкреслити, що 18.08.2020 року списано приватним виконавцем з рахунку № НОМЕР_2 в АТ ОТП БАНК грошові кошти у сумі 65053,33грн., але гроші не відраховувались добровільно, а примусово списувалися з рахунків боржника;

- пунктом 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2020р. ВП №62653981 передбачено обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно. Боржник не виконав покладений на нього обов`язок. У зв`язку з чим, приватному виконавцю було необхідно з`ясовувати майновий стан боржника шляхом подання запитів до реєструючи установ;

- скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що приватний виконавець не застосував до нього заходів адміністративного примусу. Однак. виконавцем подано до суду подання про тимчасове обмеження права виїзду за межі України у зв`язку з злісним невиконанням рішенням суду. Незастосування виконавцем заходів адміністративного примусу є обґрунтованими. Боржник протягом тривалого часу не виконує рішення суду, будь-які кошти боржника виконавець списує виключно у примусовому порядку. Також боржником приховується свій майновий стан. При накладенні на юридичну особу штрафу - має місце обґрунтований сумнів у виконанні та оперативній сплаті штрафу. а тому приватним виконавцем обрано спосіб, який дійсно дає змогу юридичній особі-боржнику почати виконувати рішення суду;

- юридичну особу-боржника представляє адвокат. Як боржником зазначалося, коштів на виконання рішення суду у юридичної особи немає. Однак, адвокат надає правову допомогу отримуючи за це плату. Таким чином, є підстави вважати, що боржником кошти від виконавця приховуються;

- боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду;

- законодавство України з метою попередження ухилення боржника віл сплати боргу передбачає можливість застосування такого запобіжного заходу як обмеження у праві виїзду за межі України до будь-якої категорії виїжджаючих осіб, незалежно віл мети виїзду за кордон (виїзд до родичів, виїзд з мстою працевлаштування, туризм тощо), які мають неврегульовані та/або не виконані зобов`язання на території України, оскільки виїзд таких осіб за кордон, у випадку не повернення їх на територію України з тих чи інших причин зробить в подальшому неможливим виконання рішення суду.

20.04.2021р. та 21.04.2021р. на електронну адресу суд надійшли клопотання приватного виконавця про стягнення витрат на правничу допомогу (зміст яких є ідентичним), в яких приватний виконавець Долинський М.М. просить суд стягнути з ОСББ СІТІ-ПАРК на свою користь понесені витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 3400грн., які складаються з усної консультації з вивчення документів (2 години - 800грн.), формування письмової правової позиції із вивчення актуальної судової практики (2 години - 600грн.), складання відзиву на апеляційну скаргу (5 годин - 2000грн.) - правнича допомога надавалась адвокатом Мунтяном А.А. на підставі Договору №23 від 15.04.2021р. про надання професійної правничої допомоги;надані послуги за договором прийняті виконавцем, що підтверджується Актом надання послуг до Договору від 15.04.2021р.

21.04.2021р. ТОВ Будінто подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу , в якому просило залишити оскаржену ухвалу без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. В додатки до відзиву надані документи, які за переконанням стягувача підтверджують обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

Відзив підписаний адвокатом В.В.Василіним за довіреністю ТОВ Будінто від 08.12.2021р.

Вищезазначений відзив та додані до нього докази ухвалою суду від 27.04.2021р. (яка занесена до протоколу судового засідання) залишений без розгляду у зв`язку із тим, що довіреність від 08.12.2021р. не підтверджує наявність у В.В. Василіна права на подання відзиву від імені ТОВ Будінто станом на 21.04.2021р., оскільки видана датою, що ще не настала.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники ТОВ Будінто та приватного виконавця Долинського М.М. заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.

ОСОБА_1 свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направив.

Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Згідно із ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів оскарження ухвали від 15.03.2021р. колегією суддів встановлено наступне.

13.08.2019р. був виданий наказ про примусове виконання рішення у даній справі; стягувач - ТОВ Альтраста .

24.07.2020р. ТОВ Альтраста подало приватному виконавцю Долинському М.М. заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного наказу.

Постановами приватного виконавця Долинського М.М. від 05.11.2020р. №ВП63524060, зокрема:

- відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 13.08.2019р. у справі №916/1364/19 про стягнення з ОСББ СІТІ-ПАРК на користь ТОВ Альтраста 658460,40грн. суму основного боргу, 59817,00грн. пені, 50000,00грн. штрафу, 5012,03грн. 3% річних, 9128,56грн. суму інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 5867,72грн.;

- постановлено боржнику виконати вимоги виконавчого документа, перерахувавши кошти на депозитний рахунок приватного виконавця (Одержувач: Приватний виконавець Долинський Микола Миколайович, ЄДРПОУ /ДРФО НОМЕР_3 , банк: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 328704, р/р № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), та надати підтвердження сплати боргу.

- зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей;

- стягнуто з боржника основну винагороду у сумі 78828,57грн;

- накладено накласти арешт на кошти, що містяться на рахунках в наступних банківських установах: АТ "ОТП БАНК", МФО 300528р/р НОМЕР_6 , НОМЕР_2 , ФОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВ АТОЩАД М.ОДЕСА, МФО 328845, р/р НОМЕР_7 , що належать ОСББ "СІТІ - ПАРК" код ЄДРПОУ 42001677, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

- накладено арешт на все майно, що підлягає державній реєстрації та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження - 868433,28грн.

Копії вищезазначених постанов були направлена ОСББ СІТІ-ПАРК 27.07.2020р., що скаржником не заперечується.

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем було направлено запити до суб`єктів вчинення реєстраційних дій з метою перевірки майнового стану боржника.

Згідно відповіді №2-9.1-17/4777-20 від 05.08.2020р. з Державного агентства рибного господарства України щодо надання інформації про наявність будь-якого майна, зареєстрованого за боржником ОСББ СІТІ-ПАРК - у Державному судному реєстрі України та Судновій книзі України за вказаними боржниками суден не зареєстровано.

З відповіді Головного управління Держспоживслужби в Одеській №вих-6430/08/22- 20 від 06.08.2020р. вбачається, що згідно даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи-реєстру Держспоживслужби України за ОСББ СІТІ-ПАРК не зареєстровано.

Відповідно до відповіді Державної служби морського та річного транспорту України №4747/03/15-20 від 17.08.2020р. - відсутні записи щодо суден, власником або судовласником яких є ОСББ СІТІ-ПАРК .

Згідно відповіді КП Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради №3674-14/689 від 31.07.2020р., за ОСББ СІТІ-ПАРК не зареєстровано право власності на нерухоме майно в м. Одесі.

Відповідно до відповіді ГУ Держгеокадастру в Одеській області № 11-15-0.83-10227/2-20 від 09.10.2020р. за ОСББ СІТІ-ПАРК земельні ділянки не зареєстровані.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2020р. замінено стягувача у виконавчому провадженні №62653981 за наказом Господарського суду Одеської області від 13.08.2019р. № 916/1364/19 з Товариства з обмеженою відповідальністю Альтраста на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Будінто .

Постановою приватного виконавця Долинського М.М. від 21.01.2021р. замінено стягувача ТОВ Альтраста на його правонаступника - ТОВ Будінто .

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ОСББ СІТІ-ПАРК - ОСОБА_1 до виконання вимог виконавчого документу приватний виконавець зазначив, що боржник вчиняє дії, що ускладнюють виконання рішення суду, зокрема, ним не подано виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, а саме: про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки в банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб. У сукупності такі обставини свідчать про умисне ухилення боржника від виконання рішення, що порушує права стягувача на задоволення встановлених рішенням суду вимог, у зв`язку із чим наявні підстави для обмеження керівника боржника на підставі ч.19 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження у праві виїзду за межі України до виконання рішення суду.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.1 ЗУ Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст.10 ЗУ Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.19 ЗУ Про виконавче провадження боржник зобов`язаний, зокрема, за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Як зазначає приватний виконавець у поданні, станом на час звернення із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржник вчиняє дії, що ускладнюють виконання рішення суду, зокрема, ним не подано виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника.

Згідно із п.19 ч.3 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом до закриття провадження у справі про неплатоспроможність такої фізичної особи в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно із п.5 ч.1 ст.6 ЗУ Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов`язання до виконання зобов`язань або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що з урахуванням невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти, тобто ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, положеннями п.3 ч.5 ст.19 ЗУ Про виконавче провадження , після отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження № 62653981, наявні підстави для застосування такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (за кордон) керівника боржника - юридичної особи ОСББ СІТІ-ПАРК

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез`явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов`язку сплатити кошти).

Відповідно до ч.4 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно із ч.5 ст.19 Закону боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2020р. та зобов`язання подати декларацію була надіслана боржнику 27.07.2020р.

У своїй апеляційній скарзі ОСББ СІТІ-ПАРК не спростовує та не заперечує факту отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження, неподання в порушення вимог п.3 ч.5 ст.19 ЗУ Про виконавче провадження приватному виконавцю декларації про доходи та майно та взагалі оминає увагою обставини виконання/невиконання наказу суду про примусове виконання рішення суду крім посилань на списання 18.08.2020р. з його рахунку коштів у сумі 65053,33грн.

Рішення у справі №916/1364/19 Господарським судом Одеської області було прийняте 10.07.2019р., про існування цього рішення ОСББ СІТІ-ПАРК було достеменно відомо, оскільки представник відповідача Черненко В.О. приймав участь у судовому засіданні 10.07.2019р., крім того, відповідач подавав до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на вищезазначене рішення; у відкритті апеляційного провадження було відмовлено ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.11.2020р.

Скаржником не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що ним вчинялись будь-які дії, спрямовані на виконання рішення суду від 10.07.2019р., або інші дії, які від нього вимагаються згідно із ЗУ Про виконавче провадження .

Колегія суддів зазначає, що поведінка боржника свідчить, що останній продовжує проявляти бездіяльність щодо виконання судового рішення.

Ухилення відповідача від виконання надає суду право застосувати виключний захід забезпечення виконання судового рішення - тимчасове обмеження керівника боржника - ОСОБА_1 у виїзді за межі України за поданням приватного виконавця.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду наступного:

- посилання скаржника на те, що ОСББ Сіті-Парк є неприбутковою організацією жодним чином не звільняє останнього від обов`язку виконати рішення суду, що набрало законної сили;

- обставини оскарження відповідачем та ОСОБА_2 рішення суду від 10.07.2019р. та ігнорування приватним виконавцем заяви про зупинення виконавчого провадження також не свідчать про можливість невиконання рішення суду; апеляційні скарги були подані більше, ніж через рік після прийняття рішення, ОСОБА_2 - 28.08.2020р., ОСББ СІТІ-ПАРК - 16.11.2020р.; крім того, заява про зупинення виконавчого провадження була подана боржником 26.10.2020р., в той час як виконавче провадження було відкрите ще 24.07.2020р.

- приватний виконавець Долинський М.М. не приховував від суду факт списання з рахунків відповідача 18.08.2020р. коштів - ці обставини висвітлені заяві ТОВ Будінто про заміну сторони у виконавчому провадженні, копія якої додана приватним виконавцем в додатки до подання про тимчасове обмеження виїзду ОСОБА_1 за межі України; крім того, як вбачається зі змісту платіжного доручення від 18.08.2020р. (яке додане в додатки до апеляційної скарги) кошти у сумі 65053,33грн. були списані на рахунок приватного виконавця Долинського М.М., а не добровільно сплачені відповідачем після відкриття виконавчого провадження;

- зазначаючи, що приватний виконавець самостійно отримав відомості про майно та доходи, ОСББ СІТІ-ПАРК скаржник оминає увагою те, що обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника прямо встановлений нормами п.3 ч.5 ст.19 ЗУ Про виконавче провадження , чого відповідачем зроблено не було;

- те, що приватний виконавець не ініціював питання про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст.188-13 КУпАП не свідчить про відсутність підстав для задоволення подання, оскільки як вбачається з матеріалів оскарження ухвали від 15.03.2021р. з дати видання наказу у справі (13.08.2019р.) по дату звернення виконавця з поданням - 15.03.2021р. рішення суду від 10.07.2019р. виконане лише в частині стягнення 65053,33грн., і не за ініціативою боржника, в іншій частині рішення не виконується протягом 1,5 років.

Щодо тверджень скаржника про те, що Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо можливості застосування тимчасового обмеження керівника юридичної особи боржника у праві виїзду за межі України колегія суддів зазначає наступне.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ст.1 ЗУ Про виконавче провадження Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п.19 ч.3 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України Про виконавче провадження є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов`язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.

Відтак якщо спеціальною нормою права (п.19 ч.3 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження ) передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України Про виконавче провадження .

Така правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 19.02.2020р. у справі №910/8130/17.

ОСББ СІТІ-ПАРК наполягає на тому, що оскаржувана ухвала порушує права ОСОБА_1 на свободу пересування та необґрунтовано обмежує його права, в тому числі, й право на працю, оскільки він працює на посаді інженера по ремонту в ТОВ Арго ЮГ .

Колегія суддів зазначає, що обмеження, застосовані оскаржуваною ухвалою є тимчасовими (до виконання рішення суду від 10.07.2019р.) та стосуються виїзду за межі України та не порушують прав ОСОБА_1 на працю у ТОВ Агро ЮГ , юридичною адресою якого є м.Одеса, вул.Рішельєвська,72 оф.3, оскільки у довідці ТОВ Агро ЮГ зазначено, що робота ОСОБА_1 пов`язана з періодичними відрядженнями не тільки за кордон, а і по Україні.

Колегія суддів не сприймає такий аргумент ОСББ СІТІ-ПАРК як підставу для скасування оскаржуваної ухвали враховуючи також і те, що про порушення свого права на свободу пересування особисто ОСОБА_1 , будучи зацікавленою фізичною особою, не заявив та ухвалу не оскаржив як особа, яка участі у справі не приймала, проте суд вирішив питання про її права та обов`язки в оскаржуваній ухвалі.

Між тим, про порушення права на свободу пересування може заявляти саме фізична особа, а не фізична особа у статусі керівника юридичної особи, як це має місце в даній справі.

Враховуючи викладене, з урахуванням невжиття ОСББ СІТІ-ПАРК будь-яких заходів для виконання рішення суду, покладених на нього рішенням суду, після отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2020р., місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав застосування такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України (за кордон) керівника боржника.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги як окремо, так і у своїй сукупності не спроможні спростувати правильність висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника ОСББ СІТІ-ПАРК , а отже підстави для зміни або скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів вважає відсутніми.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів залишає ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.03.2021р. у справі №916/1364/19 без змін, а апеляційну скаргу ОСББ СІТІ-ПАРК - без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу від 15.03.2021р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Щодо клопотання приватного виконавця Долинського М.М. про стягнення судових витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу приватним виконавцем надано копію Договору №33 від 15.04.2021р. про надання професійної правничої допомоги, укладений ним (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням ВАЙТ КОЛЛАРС ЛО ГРУП (Адвокатське Об`єднання), відповідно до умов п.2.1 Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

19.04.2021р. між АО ВАЙТ КОЛЛАРС ЛО ГРУП та приватним виконавцем Долинським М.М. був підписаний Акт надання послуг до Договору про надання професійної правничої допомоги №23 від 15.04.2021р., відповідно до якого витрати приватного виконавця на правничу допомогу становлять 3400грн., та складаються з: усної консультації з вивчення документів (2 години - 800грн.), формування письмової правової позиції із вивчення актуальної судової практики (2 години - 600грн.), складання відзиву на апеляційну скаргу (5 годин - 2000грн.); правнича допомога надавалась адвокатом Мунтяном А.А.

Частиною першою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес ; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Згідно ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Приватний виконавець Долинський М.М. подав докази здійснення ним витрат на правничу допомогу, пов`язаних з апеляційним переглядом ухвали Господарського суду Одеської області від 15.03.2021р. для визначення їх розміру з метою розподілу між сторонами.

Ці витрати згідно із поданими доказами становлять 3400грн., а клопотання про їх зменшення судом та обґрунтування їх неспівмірності не подане жодним іншим учасником провадження.

Отже розподілу між учасниками провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.03.2021р. підлягають витрати на професійну правничу допомогу приватного виконавця Долинського М.М. у сумі 3400грн.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів оскарження ухвали від 15.03.2021р., 22.03.2021р. приватний виконавець Долинський М.М. видав своєму помічнику - ОСОБА_3 довіреність на представництво своїх інтересів, зокрема, у всіх без винятку установах.

За умови видачі 15.03.2021р. приватним виконавцем Долинським М.М. довіреності на представництво інтересів на ім`я Феденко Є.М. (яка представляла інтереси виконавця у судовому засіданні 27.04.2021р. та надавала суду пояснення) суд вважає необгрунтованим укладення 15.04.2021р. з Адвокатським Об`єднанням Договору №23, та, відповідно надання правничої допомоги саме адвокатом.

Врахування вищезазначеної обставини вимагає від суду норма ч.5 ст. 129 ГПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат .

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5-6 ст.126 ГПК України), проте підстав для зменшення витрат в даному випадку немає.

В той же час, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності ), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у додатковій постанові від 18.03.2021р. № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи , керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Колегія суддів вважає, що витрати приватного виконавця на правничу допомогу адвоката не були дійсно необхідними та неминучими, враховуючи стадію розгляду справи та представництво за довіреністю приватного виконавця Долинського М.М. іншою особою, тому при розподілі цих витрат у сумі 3400грн. покладає їх на особу, яка їх понесла.

З урахуванням наведеного та на підставі ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України колегія суддів дійшла до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу приватного виконавця Долинського М.М. у розмірі 3400грн. не присуджуються до відшкодування приватному виконавцю та покладаються на нього при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

За таких обставин клопотання приватного виконавця Долинського М.М. про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 233, 236, 240, 269-271, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.03.2021р. у справі №916/1364/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСББ СІТІ-ПАРК .

Витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3400грн. покласти на приватного виконавця Долинського М.М.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2021 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко