Ухвала

від 28.04.2021 по справі 904/5774/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про результат розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду

28.04.2021м. Дніпро № 904/5774/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.

та представників:

від позивача: не з`явився,

від заявника (відповідача): не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Жовті Води, Дніпропетровської області)

про розстрочення виконання судового рішення В.

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Постачальник" (м. Київ)

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат (м. Жовті Води, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товару № 110/13/380Е від 17.02.2020 у загальному розмірі 567 672 грн. 22 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Постачальник" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат (далі - відповідач) заборгованість за договором про закупівлю товару № 110/13/380Е від 17.02.2020 у загальному розмірі 567 672 грн. 22 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 позовні вимоги задоволено у повному обсязі та стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Постачальник" 489 650 грн. 38 коп. основного боргу та 7 344 грн. 76 коп. частину витрат по сплаті судового збору.

На примусове виконання рішення суду було видано наказ від 13.01.2021.

Від Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення (вх. суду № 17667 від 08.04.2021), в якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 згідно з наступним графіком погашення боргу:

- з 01.04.2021 по 30.04.2021 - 99 399 грн. 02 коп.;

- з 01.05.2021 по 31.05.2021 - 99 399 грн. 02 коп.;

- з 01.06.2021 по 30.06.2021 - 99 399 грн. 02 коп.;

- з 01.07.2021 по 31.07.2021 - 99 399 грн. 02 коп.;

- з 01.08.2021 по 31.08.2021 - 99 399 грн. 02 коп.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на фінансово-економічну кризу, нестабільне державне (бюджетне) фінансування та затримку у взаєморозрахунках, що проходять через банківські структури, зазначає про те, що станом на 01.10.2021 за підприємством відповідача рахується кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги у розмірі 443 485 тис. грн., крім того, вказує на те, що Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" віднесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015. Отже, відповідач зазначає про те, що Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" має істотну заборгованість перед позивачем та іншими контрагентами, ризикує утворенням заборгованості перед бюджетом щодо податків та зборів, заробітної плати, у зв`язку з чим стягнення всієї суми боргу на користь позивача негативно вплине на законні майнові інтереси відповідача, і як наслідок, погіршить його фінансове становище, проте відповідач вживає заходи, спрямовані на погашення кредиторської заборгованості перед позивачем, що дозволить відновити його порушені права.

Ухвалою суду від 08.04.2021 заяву Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про розстрочення виконання судового рішення від 08.04.2021 було прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 16.04.2021.

Від заявника надійшло клопотання (вх. суду № 18936/21 від 15.04.2021), в якому він просив суд залучити до матеріалів справи наступні документи: фінансові результати підприємства, баланс (Звіт про фінансовий стан) підприємства, банківські виписки по рахунках підприємства, звіт із праці, інформаційна довідка щодо судових справ.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 16.04.2021 не з`явились, причини нез`явлення суду не повідомили.

Судом було відзначено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача та відповідача про день, час та місце судового засідання, оскільки поштові повідомлення про отримання ухвали суду позивачем та відповідачем до суду не повернулися. Більше того, телефонограма відповідачем (заявником) не була отримана (абонент не відповідає).

Крім того, судом було здійснено відстеження поштового відправлення на адресу позивача, в якому містилася заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду, через офіційний сайт Акціонерного товариства "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трек-номером 5221000496566 та з`ясовано, що вказана заява не була отримана позивачем та знаходиться у точці видачі/доставки з 08.04.2021.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 16.04.2021 розгляд заяви про розстрочення виконання судового рішення відкладено в межах розумного строку на 28.04.2021.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 20684/21 від 23.04.2021), в якому він просив суд здійснювати розгляд заяви про розстрочення рішення суду без участі його представника. У клопотанні позивач також просив суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Від позивача надійшли заперечення на заяву про розстрочення рішення суду (вх. суду № 20699/21 від 23.04.2021), в яких останній просить суд відмовити у задоволенні вказаної заяви, обґрунтовуючи свою позицію наступним:

- відповідачем не доведено у відповідності до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України, винятковості випадку та наявності правових підстав для розстрочення виконання рішення суду;

- відповідач не надав належних та допустимих доказів скрутного фінансового становища, наприклад, витяг з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 06.04.2021, довідки з банківських установ про відсутність коштів на рахунках на дату подання заяви;

- у своїй заяві відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, в обґрунтування якого надає відповідні фінансові документи, а саме: баланс (звіт про фінансовий стан) на підприємстві станом на 30.09.2020, хоча вже має можливість надати річний звіт;

- наданий відповідачем звіт застарілий, його дані не відповідають реальному фінансовому становищу підприємства;

- з доданого відповідачем до суду балансу (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2020 вбачається, що фінансові показники підприємства на кінець звітного періоду є задовільними (3 358 523 грн. 00 коп. - код рядка 1900), при цьому, позиція (рядок 1100) свідчить, що заявник, маючи на початок звітного періоду 2020 року оборотні активи, запаси у розмірі 657 679 грн. 00 коп., дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (рядок 1125) зменшилась з 30 532 грн. 00 коп. до 6 036 грн. 00 коп., дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом (рядок 1135) майже не змінилась, гроші та їх еквіваленти (рядок 1165) збільшились до 69 148 грн. 00 коп., інші довгострокові зобов`язання (рядок 1515) відсутні, тому зазначені фінансові документи не можуть бути доказами скрутного фінансового становища відповідача, оскільки ці обставини є тільки одним із елементів скрутного фінансового стану;

- позивач зазначає, що твердження заявника про скрутне фінансове становище, що спричинене фінансово-економічною кризою та перебуванням підприємства у простої судом не може бути прийнято до уваги, оскільки фінансово-економічна криза має загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін, крім того, відповідач не надав докази простою, наприклад, наказ підприємства про встановлення простою;

- наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у справі, а лише відображають поточну господарську діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки;

- відповідачем не було вчинено жодних дій для виконання порушених зобов`язань перед позивачем, а також, позивач вказує, що при вирішенні питання про надання розстрочення необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшла заява (вх. суду № 20787/21 від 26.04.2021), в якій він просить суд здійснювати розгляд заяви про розстрочення рішення суду без участі представника ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та зазначає про те, що підтримує викладені у заяві вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судове засідання 28.04.2021 представники позивача та відповідача (заявника) не з`явились, при цьому судом були враховані наявність їх клопотань про розгляд заяви без участі представників позивача та відповідача, які були задоволені судом.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про розстрочення виконання рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 позовні вимоги задоволено у повному обсязі та стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Постачальник" 489 650 грн. 38 коп. - основного боргу та 7 344 грн. 76 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

На примусове виконання рішення суду було видано наказ від 13.01.2021.

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією судового процесу, то і розстрочення (відстрочення) виконання рішення на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до положень частини 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом); встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При цьому, на відміну від статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) стаття 331 Господарського процесуального кодексу України не містить вимогу про винятковість випадків, коли може бути відстрочено чи розстрочено виконання рішення суду.

Таким чином, обов`язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд для юридичних осіб зобов`язаний також враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Так, у відповідності до вказаних норм закону, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 згідно з наступним графіком погашення боргу:

- з 01.04.2021 по 30.04.2021 - 99 399 грн. 02 коп.;

- з 01.05.2021 по 31.05.2021 - 99 399 грн. 02 коп.;

- з 01.06.2021 по 30.06.2021 - 99 399 грн. 02 коп.;

- з 01.07.2021 по 31.07.2021 - 99 399 грн. 02 коп.;

- з 01.08.2021 по 31.08.2021 - 99 399 грн. 02 коп.

В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на фінансово-економічну кризу, нестабільне державне (бюджетне) фінансування та затримку у взаєморозрахунках, що проходять через банківські структури, зазначає про те, що станом на 01.10.2021 за підприємством відповідача рахується кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги у розмірі 443 485 тис. грн., крім того, вказує на те, що Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" віднесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015. Відповідач також зазначає про те, що Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" має істотну заборгованість перед позивачем та іншими контрагентами, ризикує утворенням заборгованості перед бюджетом щодо податків та зборів, заробітної плати, у зв`язку з чим стягнення всієї суми боргу на користь позивача негативно вплине на законні майнові інтереси відповідача, і як наслідок, погіршить його фінансове становище, проте відповідач вживає заходи, спрямовані на погашення кредиторської заборгованості перед позивачем, що дозволить відновити його порушені права.

Вищевказане і стало причиною звернення до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду.

Дослідивши подану заяву про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Обґрунтування поданої відповідачем заяви про розстрочення виконання рішення суду, фактично, зводиться до обставин, наслідків та особливостей ведення його господарської діяльності.

В той же час, стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Господарський суд зазначає, що в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду відповідач послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності .

Відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов`язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, пункт 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, пункт 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

З огляду на вищевикладене, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012).

Таким чином, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Більше того, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача при затримці виконання рішення.

Так, стягувач (позивач) проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на те, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів скрутного фінансового становища підприємства, а також не доведено у відповідності до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України, винятковості випадку та наявності правових підстав для розстрочення виконання рішення суду; з доданого відповідачем до суду балансу (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2020 вбачається, що фінансові показники підприємства на кінець звітного періоду є задовільними (3 358 523 грн. 00 коп. - код рядка 1900), при цьому, позиція (рядок 1100) свідчить, що заявник, маючи на початок звітного періоду 2020 року оборотні активи, запаси у розмірі 657 679 грн. 00 коп., дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (рядок 1125) зменшилась з 30 532 грн. 00 коп. до 6 036 грн. 00 коп., дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом (рядок 1135) майже не змінилась, гроші та їх еквіваленти (рядок 1165) збільшились до 69 148 грн. 00 коп., інші довгострокові зобов`язання (рядок 1515) відсутні, тому зазначені фінансові документи не можуть бути доказами скрутного фінансового становища відповідача, оскільки ці обставини є тільки одним із елементів скрутного фінансового стану; крім того, відповідачем не було вчинено жодних дій для виконання порушених зобов`язань перед позивачем, у той же час, спір у даній справі виник саме з вини відповідача у зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів.

Оскільки господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами, що розстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем і не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

При цьому судом враховано, що заявником з моменту відкриття провадження усправі не вчинено жодних дій, направлених на добровільну сплату, навіть частково, заборгованості перед позивачем. Отже, оцінка добросовісності поведінки відповідача, щодо виконання взятих на себе договірних зобов`язань перед позивачем, свідчить не на користь заявника в частині зазначених у заяві намірів оплати боргу у подальшому.

Таким чином, сукупність усіх обставин справи не дозволяє дійти висновку щодо добросовісної поведінки відповідача, а отже, не доведеними є обставини дійсних намірів відповідача (боржника).

До того ж, додані відповідачем до заяви про розстрочення виконання рішення суду документи, що підтверджують відсутність коштів на рахунках товариства, не підтверджують існування виключних обставин з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки або розстрочки виконання судового рішення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень статей 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів перебування Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" у скрутному фінансовому становищі; судом також не встановлено наявності інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності виконання рішення суду, які могли б слугувати підставою для розстрочення виконання рішення суду.

При цьому, надання розстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов`язання.

Таким чином, за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження доцільності та правомірності розстрочення виконання рішення суду відповідно до запропонованого заявником графіку є менш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

На підставі вищевикладеного, суд не приймає до уваги обставини, на які посилається заявник (відповідач) в якості таких, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому у задоволенні заяви Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про розстрочення виконання судового рішення суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 по справі № 904/5774/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 29.04.2021.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний - 29.04.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко