Рішення

від 21.04.2021 по справі 922/1254/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1254/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО", м. Харків про розірвання договору та звільнення ділянки за участю представників сторін:

позивача - Коваль Г.Ю., посв. № 3519

третьої особи - Колеснікова Р.В., дов. № 01-01-23/111-20 від.10.01.2020 року

відповідача - Камінська А.А., ордер № 1012777 від 21.05.2020 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада, м. Харків звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО", м. Харків, в якому просить розірвати договір оренди землі, укладений 10 травня 2016 року між Харківською міською радою (м-н. Конституції, 7, м. Харків, 61045, ідентифікаційний код юдиричної особи 04059243) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" (вул. Одеська, 49-А, м. Харків, 61009, ідентифікаційний код юридичної особи 40082199) на земельну ділянку площею 0,0659 га. (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) по вул. Одеській, 49-А у м. Харкові, право оренди земельної ділянки № 14797904 зареєстроване 01 червня 2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,0659 га. (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) по вул. Одеській, 49-А у м. Харкові, яка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" (вул. Одеська, 49-А, м. Харків, 61009, ідентифікаційний код юридичної особи 40082199) шляхом демонтажу металевих споруд торгівельного призначення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28 квітня 2020 рок прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засіданні на 25 травня 2020 року на 11:30 годин та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Харківводоканал".

18 травня 2020 року через канцелярію суду, Комунальним підприємством "Харківводоканал" подано пояснення (вхідний № 11108), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

21 травня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" подано клопотання (вхідний № 11514) про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 25 травня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статтею 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 22 червня 2020 року на 12 годин.

19 червня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" подано клопотання (вхідний № 13997) про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22 червня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 30 липня 2020 року; клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання задоволено та відкладено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 22 червня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статтею 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 06 липня 2020 року на 12:30 годин.

06 липня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" подано заяву (вхідний № 15341) про залишення позову без розгляду.

06 липня 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано заяву (вхідний № 15372), в якій позивач зазначає, що проти закриття підготовчого засідання та призначення справи № 922/1254/20 до розгляду по суті не заперечує. Суд приймає дану заяву та долучає її до матеріалів справи.

06 липня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" подано клопотання (вхідний № 15342) про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 06 липня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статтею 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 16 липня 2020 року на 12 годин.

16 липня 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано заяву (вхідний № 16313), в якій позивач зазначає, що проти закриття підготовчого засідання та призначення справи № 922/1254/20 до розгляду по суті не заперечує. Суд приймає дану заяву та долучає її до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16 липня 2020 року позовну заяву Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО", м. Харків про розірвання договору та звільнення ділянки залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня закінчення події, яка повинна неминуче настати (закінчення карантину), шляхом надання до суду доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору.

06 серпня 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано пояснення (вхідний № 18072), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

05 листопада 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано пояснення (вхідний № 25832), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

07 грудня 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано пояснення (вхідний № 28626), в яких позивач просить суд продовжити розгляд справи № 922/1254/20.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08 грудня 2020 року продовжено розгляд справи № 922/1254/20 та призначено у справі № 922/1254/20 підготовче засідання на 16 грудня 2020 року на 11:40 годин.

Протокольною ухвалою суду від 16 грудня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статтею 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 23 грудня 2020 року на 14:30 годин.

22 грудня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" подано відзив (вхідний № 29985) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

22 грудня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" подано клопотання (вхідний № 29988) про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

23 грудня 2020 року електронною поштою Харківською міською радою подано заяву (вхідний № 5332) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2021 року клопотання (вхідний № 29988 від 22 грудня 2020 року) відповідача про призначення по справі будівельно-технічної експертизи задоволено; призначено у справі № 922/1254/20 будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (колишньому Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса) ( 61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а); направлено матеріали справи №922/1254/20 до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (колишнього Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса); провадження у справі 922/1254/20 зупинено та відмовлено у задоволенні заяви позивача про відкладення розгляду справи.

Харківська міська рада з ухвалою Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2021 року не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2021 року апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено; ухвалу Господарського суду Харківської області від 23 грудня 2020 року у справі №922/1254/20 скасовано; у задоволенні клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи (вхідний №29988 від 22 грудня 2020 року) відмовлено та передано справу №922/1254/20 на розгляд Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 березня 2021 року провадження у справі № 922/1254/20 поновлено та призначено у справі підготовче засідання на 10 березня 2021 року на 12:30 годин.

10 березня 2021 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" подано клопотання (вхідний № 5568) про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити судовим експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10 березня 2021 року у задоволенні клопотання (вхідний № 5568 від 10 березня 2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" про призначення по справі будівельно-технічної експертизи відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 10 березня 2021 року на підставі на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22 березня 2021 року на 15:20 годин.

Протокольною ухвалою суду від 22 березня 2021 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу у судовому засіданні оголошено перерву до 29 березня 2021 року до 11:20 годин.

Протокольною ухвалою суду від 29 березня 2021 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу у судовому засіданні оголошено перерву до 06 квітня 2021 року до 11 годин.

Протокольною ухвалою суду від 06 квітня 2021 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу у судовому засіданні оголошено перерву до 19 квітня 2021 року до 12:20 годин.

Протокольною ухвалою суду від 19 квітня 2021 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу у судовому засіданні оголошено перерву до 21 квітня 2021 року до 11:20 годин.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача у судовому засіданні та у наданих письмових поясненнях підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10 травня 2016 року між Харківською міською радою (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" (відповідачем) було укладено договір оренди землі.

Відповідно до пункту 2 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508 загальною площею 0,0659 га, у тому числі: ріллі - га, багаторічних насаджень - га, сіножатей - га, пасовищ - га, лісів - га, під забудовою - га, інших угідь 0,0659 га (площа забудови земельної ділянки зазначена у плані земельної ділянки згідно з експлікацією земельних угідь).

Згідно пункту договору оренди, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1", а також інші об`єкти інфраструктури - навіс.

Відповідно до пункту 8 договору оренди, договір укладено строком до 01 серпня 2026 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням. Пунктом 9 договору оренди передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з рахунком №147/16 від 21 січня 2016 року становить: 8% нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 133355,76 грн.; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 11 112,98 грн.

Згідно пункту 38 договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що на земельній ділянці, що є предметом договору оренди, знаходяться металеві споруди торгівельного призначення розташовані у санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд і комунікацій, що, на думку позивача, порушує пункт 17, п.п. г), ж), з) пункт 31 договору оренди та є підставою для розірвання договору та усунення перешкод у користуванні Харківською міською радою цією земельною ділянкою шляхом монтажу таких споруд.

Матеріали справи свідчать про те, що до позовної заяви Харківською міською радою надав лист Комунального підприємства "Харківводоканал" від 02 квітня 2020 року, додатком до якого є акт обстеження від 26 березня 2020 року.

В листі Комунального підприємства "Харківводоканал" від 02 квітня 2020 року зазначено, що 26 березня 2020 року при здійсненні уповноваженими представниками Комунального підприємства "Харківводоканал" огляду водопровідної мережі було виявлено, що нежитловий об`єкт (Одеський ринок) за адресою: м. Харків, Одеська, 49-А, розташований в охоронній зоні трубопроводу холодного водопостачання Д=300 мм, що належить та експлуатується Комунальним підприємством "Харківводоканал".

Комунальне підприємство "Харківводоканал", посилаючись на частину 7 статті 376 Цивільного кодексу України та статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які регулюють відносини, пов`язані з самочинним будівництвом, просить вжити заходів, у встановленому законом порядку та розглянути можливість звернення до суду з відповідним позовом про знесення незаконно зведеного нежитлового об`єкту (Одеський ринок) за адресою: м. Харків, Одеська, 49-А, який знаходиться в охоронній зоні трубопроводу холодного постачання Д=300 мм.

В акті обстеження від 26 березня 2020 року зазначено, що "по адресу улица Одесская 49 А расположено металлическое сооружение (Гаражного типа) в охранной зоне трубопровода холодного водоснабжения ст 300 мм".

Лист Комунального підприємства "Харківводоканал" від 02 квітня 2020 року та акт обстеження не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на наступне.

З листа Комунального підприємства "Харківводоканал" від 02 квітня 2020 року незрозуміло, чому Комунальне підприємство "Харківводоканал" застосовує норми закону, які регулюють відносини, пов`язані з самочинним будівництвом.

В листі Комунальне підприємство "Харківводоканал" від 02 квітня 2020 року зазначає про те, що в охоронній зоні трубопроводу знаходиться нежитловий об`єкт (Одеський ринок) за адресою: м. Харків, Одеська, 49-А, а в акті обстеження зазначає, що в охоронній зоні трубопроводу за адресою: м. Харків, Одеська, 49-А знаходиться металева споруда (Гаражного типу).

Таким чином, в листі Комунального підприємства "Харківводоканал" від 02 квітня 2020 року та акті обстеження від 26 березня 2020 року йдеться про різні об`єкти та вони суперечать один одному, що ставить під сумнів їх обґрунтованість та правдивість.

Акт обстеження від 26 березня 2020 року складено з порушеннями, оскільки жодних доказів на підтвердження наявності повноважень на складання зазначеного акту, посади та фаху членів комісії Комунального підприємства "Харківводоканал" не подано. Крім того, акт складено за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО".

В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про проведення обстеження відносно належної йому на праві користування земельної ділянки та направлення на його адресу акту обстеження.

На земельній ділянці, що є предметом договору оренди, знаходяться нежитлова будівля літ. "А-1", яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" на праві власності та навіс, що також зазначено в договорі оренди.

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" на нежитлову будівлю літ. "А-1" зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 жовтня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2015 року.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України та постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30 березня 2012 року №6 "Про правовий режим самочинного будівництва" житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо: вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети для будівництва будівлі); будівлі побудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; будівлі побудовані з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Аналізуючи норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №7033, здійснити державну реєстрацію самочинного будівництва неможливо, оскільки для державної реєстрації необхідно подання документів, серед яких, наприклад, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; рішення суду, та інше.

Таким чином, нежитлова будівля літ. "А-1" не є самочинним будівництвом, що зокрема, підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 березня 2020 року, поданою позивачем та договором оренди.

Отже, зазначення в листі Комунального підприємства "Харківводоканал" від 02 квітня 2020 року, що будівля літ. "А-1" є самочинним будівництвом помилкове та необґрунтоване.

В акті обстеження від 26 березня 2020 року зазначено, що за адресою вул. Одеська 49-А знаходиться металева споруда (Гаражного типу) в охоронній зоні трубопроводу холодного водопостачання 300 мм. Металева споруда (Гаражного типу) є тимчасовою спорудою.

Згідно пункту 1.3. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21 жовтня 2011 року №244. Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до частини 2 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тимчасова споруда торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

В свою чергу, законом не заборонено розміщення тимчасових споруд в охоронній зоні трубопроводу холодного водопостачання.

Згідно пункту 15.5. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджений наказом Мінжитлокомунгоспу 27 червня 2008 року N190, не дозволяється самовільне спорудження над водопровідними і каналізаційними мережами та пристроями будь-яких будівель та предметів благоустрою; здійснювати роботи на мережах централізованого питного водопостачання та водовідведення, відкривати ляди колодязів, спускатися в них, регулювати засувки без присутності представників виробника.

В даному випадку, як зазначає Комунальне підприємство "Харківводоканал", металеві споруди розташовані в охоронній зоні трубопроводу холодного водопостачання Д=300 мм.

"Над водопровідними і каналізаційними мережами" та в охоронній зоні трубопроводу холодного водопостачання" це різне місце розташування об`єкту.

З матеріалів справи вбачається, що посилаючись на пункт 15.5. вказаних Правил, на частину 2 статті 73, статтю 112 Земельного кодексу України та на статтю 11 Закону України "Про трубопровідний транспорт" Комунальне підприємство "Харківводоканал" робить висновок, що розташування будівель в межах території охоронних зон, заборонено нормами чинного законодавства.

При цьому, суд зазначає, що вказаний висновок жодним чином не відноситься до перелічених статей, оскільки ні вказаними нормативно-правовими актами, ні будь-якими іншими нормами чинного законодавства не заборонено розміщення тимчасових споруд в охоронній зоні трубопроводу.

В Правилах користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України йдеться про заборону самовільного спорудження над водопровідними і каналізаційними мережами та пристроями будь-яких будівель та предметів благоустрою, а не в охоронній зоні трубопроводу.

Відповідно до пункту 2.28. Порядку розміщення тимчасових споруд, у разі проведення балансоутримувачем планових ремонтних робіт або аварійних ремонтних робіт на інженерних мережах власнику тимчасових споруд надається тимчасове місце для розміщення тимчасових споруд з перенесенням тимчасових споруд (у тому числі з перенесенням на попереднє місце) за рахунок балансоутримувача цих мереж у місячний строк (при аварійних роботах - тижневий строк) з дати прийняття рішення (розпорядження, наказу) виконавчим органом відповідної ради або районної державної адміністрації про призупинення дії паспорта прив`язки.

Таким чином, законом передбачена можливість розміщення тимчасових споруд над інженерними мережами, які включають в себе і водопровідні мережі.

Тому, суд вважає посилання Комунального підприємства "Харківводоканал" на те, що у разі виникнення аварій на водопровідній мережі, підприємство позбавлене можливості вжити заходів для їх швидкого виявлення, локалізації та повної ліквідації аварійної ситуації та те, що існує постійна загроза для життя та здоров`я громадян, а також для екологічного стану довкілля не відповідає дійсності.

Матеріали справи свідчать, про те, що в акті від 03 квітня 2020 року зазначено, що проведеним на місцевості оглядом земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) загальною площею 0,0659 га по вул. Одеській, 49-А у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. "А-1" право власності на яку зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО".

Також, на земельній ділянці (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) загальною площею 0,0659 га по вул. Одеській, 49-А у м. Харкові знаходяться металеві споруди торгівельного призначене, які розташовані у санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд і комунікацій.

Акт складено головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Павловським Р.В.

Зі місту вказаного акта вбачається, що під час обстеження здійснювалася фотозйомка.

До акта обстеження земельної ділянки від 03 квітня 2020 року надано дві чорно-білі копії фотографій.

Аналізуючи відповідність акта обстеження земельної ділянки від 03 квітня 2020 року вимогам законодавства, суд зазначає наступне

Згідно статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Відповідно до пунктів 3.2.1, 3.2.2 Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20 листопада 2015 року №7/15 Департамент територіального контролю Харківської міської ради має право: обстежувати будь-які земельні ділянки в межах міста Харкова з метою здійснення контролю за дотриманням порядку їх використання та охорони; складати акти обстеження стану земельних ділянок та дотримання умов їх використання та охорони, у тому числі й щодо встановлення функціонального використання земельної ділянки та її фактичних меж.

Згідно пункту 5.10.8 Порядку благоустрою території міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради №504/11 від 16 листопада 2011 (зі змінами від 21 серпня 2019 року рішення №1705/19) Департаментом територіального контролю Харківської міської ради за результатами заходів самоврядного контролю складається акт обстеження земельної ділянки, на якій розміщено об`єкт, у якому згідно пункту 5.10.8.1 Положення зазначається: дата складання акта; опис виявленого об`єкта (майна); опис технічного стану об`єкта (майна); адреси найближчих об`єктів нерухомого майна, поблизу яких виявлено об`єкт, та опис безпосереднього місця розташування; відомості про особу, що здійснила встановлення об`єкта або заявляє про права на такий об`єкт (майно), або про відсутність власника майна; відомості щодо наявності (відсутності) документів, які відповідно до закону підтверджують право власності на об`єкт (майно); відомості щодо наявності (відсутності) документів, що посвідчують відповідно до закону право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій розміщено майно (об`єкти, за виключенням житлових будинків, будівель тощо); відомості щодо наявності передбаченого чинним законодавством дозволу на розміщення об`єкта (майна); висновок про наявність (відсутність) порушення вимог законодавства у сфері благоустрою; посада, прізвище, ініціали, підпис посадових осіб, які склали акт.

З матеріалів справи вбачається, що наданий позивачем акт вищевказаним вимогам не відповідає, оскільки по-перше, не містить низки обов`язкових вимог (інформації), які мають бути зазначені у відповідному акті, а самі, в акті відсутні опис технічного стану об`єкта (майна); відомості щодо наявності передбаченого чинним законодавством дозволу на розміщення об`єкта (майна); висновок про наявність (відсутність) порушення вимог законодавства у сфері благоустрою; по-друге, вказаний акт складений одноособово, що піддає сумніву його законність, в тому числі в контексті вищевикладених положень Порядку благоустрою території міста Харкова.

До того ж, жодних доказів на підтвердження наявності повноважень на складання зазначеного акту, посади та фаху ОСОБА_1 позивачем до суду не подано та акт складено за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО".

Позивач зазначає, що розміщення металевих споруд торгівельного призначення, які знаходяться на орендованій земельній ділянці, є самовільною забудовою земельної ділянки.

Але, як вже зазначалося, металеві споруди торгівельного призначення, які знаходяться на орендованій земельній ділянці, є тимчасовими спорудами.

Параграф 5 Порядку благоустрою території міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради №504/11 від 16листопада 2011 року (зі змінами від 21 серпня 2019 року рішення N1705/19) регулює Порядок звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, елементів телекомунікаційної мережі, елементів благоустрою вулично-дорожньої мережі.

Відповідно до пункту 5.10.2. Порядку благоустрою, механізм, підстави, терміни проведення на території міста Харкова демонтажу таких самовільно (незаконно) встановлених об`єктів: малих архітектурних форм (зокрема, але не виключно лав, урн, парканів, огорож, альтанок, декоративних скульптур та композицій, пам`ятників тощо); тимчасових споруд (зокрема, але не виключно кіосків, ларків, палаток, павільйонів для сезонного продажу товарів, торговельних автоматів; атракціонних комплексів (зокрема, але не виключно надувних атракціонів, у тому числі водних, тощо): засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (зокрема, але не виключно автомагазинів, автокафе, автокав`ярень, авторозвозок, лавок-автопричепів тощо); спеціального технологічного обладнання (зокрема, але не виключно низькотемпературних лотків-прилавків, холодильного обладнання, лотків тощо); об`єктів сезонної дрібнороздрібної торгівельної мережі, майданчиків, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, столиків, що не є капітальними спорудами; покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, механізмів нерухомого майна.

Згідно пунктів 5.10.3., 5.10.4., 5.10.5., Порядку благоустрою, самовільно (незаконно) встановлені об`єкти - об`єкти, розміщені на земельній ділянці комунальної власності без документів, що посвідчують право власності або право користування такою земельною ділянкою. та/або без отримання документа, який відповідно до вимог чинного законодавства, рішень Харківської міської ради, її виконавчого комітету дає право на встановлення на території міста Харкова такого об`єкта, та/або без відповідного договору, необхідність укладення якого визначено актами чинного законодавства, рішеннями Харківської міської ради, її виконавчого комітету.

Виявлення випадків самовільного (незаконного) встановлення об`єктів здійснюється Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, адміністраціями районів Харківської міської ради, у тому числі на підставі інформації, отриманої від виконавчих органів Харківської міської ради, посадових осіб, фізичних та юридичних осіб, із наданням фотознімка об`єкта та схеми його розміщення.

При виявленні безхазяйного майна, випадків самовільного (незаконного) встановлення об`єктів, зазначених у пункті 5.10.2 цих Правил, з метою отримання інформації щодо наявності права на землю, права власності на об`єкт та документів, які відповідно до вимог чинного законодавства, рішень Харківської міської ради, її виконавчого комітету дають право на встановлення об`єкта (майна), органами визначеними у пункті 5.10.4 цих Правил направляються запити до відповідних уповноважених органів, підприємств, установ, організацій. При виявленні самовільного (незаконного) встановлення елементів телекомунікаційної мережі отримання відомостей щодо наявності права на землю та права власності на такий об`єкт не є обов`язковим.

Матеріали справи свідчать про те, що Харківська міська рада направляла службову записку до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради стосовно надання інформації про наявність документів, що дають право на проведення будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, щодо будівництва споруд торгівельного призначення по вул. Одеській, 49-А у м. Харкові.

Відповідно до пунктів 5.10.7., 5.10.8. Порядку благоустрою, після отримання інформації, визначеної в пункті 5.10.5 цих Правил, матеріали, зібрані адміністраціями районів Харківської міської ради, передаються до Департаменту територіального контролю Харківської міської ради. Департаментом територіального контролю Харківської міської ради після підтвердження факту самовільного (незаконного) встановлення об`єкта (крім випадків самовільного (незаконного) встановлення елементів телекомунікаційної мережі, самовільного (незаконного) встановлення технічного засобу регулювання (організації) дорожнього руху, самовільного (незаконного) встановлення покинутого транспортного засобу) на підставі матеріалів, визначених пунктом 5.10.5 цих Правил, та за результатами заходів самоврядного контролю складається акт обстеження земельної ділянки, на якій розміщено об`єкт, у якому зазначається: дата складання акта; опис виявленого об`єкта (майна); опис технічного стану об`єкта (майна); адреси найближчих об`єктів нерухомого майна, поблизу яких виявлено об`єкт, та опис безпосереднього місця розташування; відомості про особу, що здійснила встановлення об`єкта або заявляє про права на такий об`єкт (майно), або про відсутність власника майна; відомості щодо наявності (відсутності) документів, які відповідно до закону підтверджують право власності на об`єкт (майно); відомості щодо наявності (відсутності) документів, що посвідчують відповідно до закону право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій розміщено майно (об`єкти, за виключенням житлових будинків, будівель тощо); відомості щодо наявності передбаченого чинним законодавством дозволу на розміщення об`єкта (майна); висновок про наявність (відсутність) порушення вимог законодавства у сфері благоустрою; посада, прізвище, ініціали, підпис посадових осіб, які склали акт.

Згідно пунктів 5.10.9. - 5.10.19., 5.10.21. - 5.10.28. Порядку благоустрою, у разі підтвердження факту самовільного (незаконного) встановлення об`єкта його власнику або особі. яка встановила такий об`єкт, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради виноситься припис із вимогою про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкту у триденний строк.

Припис складається у 2 примірниках, один залишається в Департаменті територіального контролю Харківської міської ради, другий видається власнику або особі, яка встановила такий об`єкт. У разі відмови від отримання припису особа, яка складає припис, робить про це відповідний запис.

Власник або особа, яка здійснила самовільне (незаконне) встановлення об`єкта, проводить демонтаж такого об`єкта за власні кошти з обов`язковим відновленням благоустрою території міста Харкова.

Якщо власника або особу, що здійснила встановлення об`єкта, від якого звільняється територія міста Харкова, не встановлено, або особа ухиляється від вручення припису, або така особа відсутня на місці розташування об`єкта, припис кріпиться на самовільно (незаконно) встановленому об`єкті або в інший спосіб, що залежить від умов місцевості, з фотофіксацією факту його прикріплення, а також публікується на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету.

Звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених об`єктів у примусовому порядку здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради.

Рішення виконавчого комітету є обов`язковим для виконання визначеними в ньому особами.

Підготовку проекту рішення виконавчого комітету про звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених об`єктів з урахуванням визначених напрямків актуальності здійснює Департамент територіального контролю Харківської міської ради.

У рішенні виконавчого комітету про звільнення території від об`єктів, зазначених у пункті 5.10.2 цих Правил, визначаються суб`єкти, яким доручено виконання зазначеного рішення, а в разі потреби - інші вказівки та відомості.

Департамент територіального контролю Харківської міської ради вживає заходи щодо виконання рішення виконавчого комітету про звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених об`єктів за рахунок коштів бюджету міста Харкова або інших джерел, не заборонених законодавством, із подальшим відшкодуванням усіх витрат.

Координацію відповідних робіт щодо виконання рішень виконавчого комітету щодо звільнення території міста Харкова від об`єктів, зазначених у пункті 5.10.2 цих Правил, здійснює Департамент територіального контролю Харківської міської ради.

Звільнення території міста Харкова від визначених у рішенні виконавчого комітету самовільно (незаконно) встановлених об`єктів (майна) здійснюється шляхом демонтажу, завантаження, транспортування, розвантаження, прибирання та благоустрою території, передачі на зберігання об`єкта відповідальній особі суб`єкта господарювання, зазначеного в рішенні виконавчого комітету, що засвідчується її підписом.

Демонтаж - це комплекс заходів щодо звільнення території міста Харкова від самовільно (незаконно) встановлених об`єктів, що передбачає відокремлення від місця розташування (основи тощо) або розібрання (розділення) на складові частини (елементи) визначених у пункті 5.10.2 цих Правил об`єктів (майна) з від`єднанням від інженерних та інших мереж (у разі потреби), транспортування їх до місця подальшого зберігання.

Звільнення території від самовільно (незаконно) встановлених об`єктів (майна) здійснюється в присутності уповноваженого представника Департаменту територіального контролю Харківської міської ради та уповноваженої посадової особи адміністрації відповідного району Харківської міської ради (неявка представника адміністрації відповідного району не перешкоджає проведенню звільнення території від об`єкта) незалежно від присутності власника об`єкта (майна) або особи, яка встановила такий об`єкт (майно).

На місце проведення звільнення території від самовільно (незаконно) встановлених об`єктів (майна) у разі потреби запрошуються співробітники відповідних територіальних підрозділів Головного управління Національної поліції в Харківській області, відділу безпеки дорожнього руху Управління превентивної діяльності в Харківській області, органів Головного управління ДСНС України у Харківській області, власник об`єкта (майна) або особа, яка встановила такий об`єкт (майно), та співробітники інших органів, служб тощо.

Звільнення території від об`єктів, зазначених у пункті 5.10.2 цих Правил, здійснюється з фіксацією технічного стану об`єктів та стану території після її звільнення від об`єкта, зокрема за допомогою засобів фото- та/або відеофіксації, які додаються до акта про звільнення території міста Харкова.

Про проведене звільнення території відповідальною особою адміністрації району Харківської міської ради, а за її відсутності під час звільнення території від самовільно (незаконно) встановлених об`єктів (майна) відповідальною особою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради складається акт про звільнення території, акт про звільнення території від елемента телекомунікаційної мережі або акт звільнення території від технічного засобу регулювання (організації) дорожнього руху, акт про звільнення території від покинутого транспортного засобу, форми яких затверджуються Департаментом територіального контролю Харківської міської ради та підписуються особами, які безпосередньо брали участь у відповідних заходах на виконання рішення виконавчого комітету.

В актах, визначених у пункті 5.10.25 цих Правил, зазначаються такі відомості: дата, час, місце складання акта; відомості про власника об`єкта (майна) або особу, яка заявляє право на об`єкт (майно), або про їх відсутність; рішення виконавчого комітету, на підставі якого здійснюється звільнення території; опис технічного стану об`єкта (майна); адреса (місце) транспортування об`єкта (майна) для зберігання; відомості, необхідні для розрахунку витрат підприємств, пов`язаних із реалізацією процедури демонтажу, завантаження, транспортування, розвантаження, прибирання та благоустрою території, зберіганням об`єкта; посада, прізвище, ініціали, підписи осіб, що склали акт.

У разі відмови власника або особи, яка самовільно (незаконно) встановила об`єкт, підписувати акт, визначений у пункті 5.10.25 цих Правил, особа, яка склала такий акт, робить у ньому відповідний запис.

Акти, зазначені в пункті 5.10.25 цих Правил, складаються у двох примірниках, один з яких зберігається в матеріалах суб`єкта господарювання, зазначеного в рішенні виконавчого комітету, що здійснює облік і зберігання об`єкта (майна), а другий - в адміністрації району Харківської міської ради, територія якого звільняється від самовільно встановленого об`єкта.

На місці демонтованого об`єкта розміщується оголошення у спосіб, що залежить від місцевості, у якому зазначається підстава проведення демонтажу, місце зберігання демонтованого об`єкта, контактні дані відповідальних посадових осіб.

Демонтований об`єкт повертається власнику (особі, яка здійснила встановлення такого об`єкта) або його представнику на підставі акта приймання- передачі після відшкодування ним витрат на роботи з демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання об`єкта згідно із затвердженими тарифами та після відновлення благоустрою території міста Харкова.

Таким чином, Порядком благоустрою території міста Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради №504/11 від 16 листопада 2011 року (зі змінами від 21 серпня 2019 року рішення №1705/19) передбачена чітка, детальна процедура демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд чи металевих споруд торгівельного призначення.

При цьому, вказана процедура передбачає як добровільне виконання припису із вимогою про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкта самим власником тимчасових споруд, так і примусовий демонтаж таких тимчасових споруд Харківською міською радою.

В свою чергу, рішення виконавчого комітету про демонтаж об`єкта є обов`язковим для виконання визначеними в ньому особами, тобто, фактично, є виконавчим документом.

З аналізу вказаного Порядку благоустрою суду вбачається наступна хронологія дій позивача: виявлення самовільно встановленого об`єкту; направлення запитів до відповідних уповноважених органів, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації щодо наявності права на землю, права власності на об`єкт та документів, які відповідно до вимог чинного законодавства, рішень Харківської міської ради, її виконавчого комітету дають право на встановлення об`єкта (майна); складення акту обстеження земельної ділянки; винесення припису із вимогою про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкта у триденний строк; у разі необхідності здійснення демонтажу у примусовому порядку виноситься рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про такий демонтаж; проводиться демонтаж об`єкта та складається акт про звільнення території; на місці демонтованого об`єкта розміщується оголошення у спосіб, що залежить від умов місцевості, у якому зазначається підстава проведення демонтажу, місце зберігання демонтованого об`єкта, контактні дані відповідальних посадових осіб; демонтований об`єкт повертається власнику.

Враховуючи, що акт обстеження складається тільки після підтвердження факту самовільного (незаконного) встановлення об`єкта, суд вважає, що Харківська міська рада була зобов`язана винести припис із вимогою про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкта у триденний строк, а у разі невиконання припису в добровільному порядку, здійснити демонтаж об`єкту самостійно.

Відповідно до пункту 3 договору оренди, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна нежитлова будівля літ. "А-1", а також інші об`єкти інфраструктури - навіс, які є тимчасовими спорудами.

Позивач зазначає, що згідно Інформації державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної Держархбудінспекції України, відсутня інформація щодо об`єктів по вул. Одеській, 49-А у м. Харкові, що на його думку, свідчить про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" норм містобудівного та земельного законодавства.

Суд вважає, що твердження позивача не відповідає дійсності та є помилковими.

В пунктах 6, 7 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07 червня 2017 року №406 зазначає: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків; розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Отже, оскільки металеві споруди торгівельного призначення, які знаходяться на орендованій земельній ділянці, є тимчасовими спорудами, то документи на будівельні роботи, що дають право на їх виконання не потрібні та після закінчення робіт об`єкти не підлягають прийняттю в експлуатацію.

Згідно пункту 5.10. Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року №173, У санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення: житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ; дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ загального та спеціального призначення зі стаціонарами, наркологічних диспансерів; спортивних споруд, садів, парків, садівницьких товариств; охоронних зон джерел водопостачання, водозабірних споруд та споруд водопровідної розподільної мережі.

Не допускається використання для вирощування сільськогосподарських культур, пасовищ для худоби земель санітарно-захисної зони підприємств, що забруднюють навколишнє середовище високотоксичними речовинами та речовинами, що мають віддалену дію (солі важких металів, канцерогенні речовини, діоксини, радіоактивні речовини та інше). Можливість сільськогосподарського використання земель санітарно-захисних зон, що не забруднюються вищепереліченими речовинами, необхідно визначати відповідно до законодавства.

Цей перелік є вичерпним та серед цього переліку відсутні металеві споруди торгівельного призначення або тимчасові споруди.

Відповідно до пункту 5.12 зазначених правил, у санітарно-захисній зоні допускається розташовувати: пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), будівлі управлінь, конструкторських бюро, учбових закладів, виробничо-технічні училища без гуртожитків, магазини, підприємства громадського харчування, поліклініки, науково-дослідні лабораторії, пов`язані з обслуговуванням даного та прилеглих підприємств; приміщення для чергового аварійного персоналу та добової охорони підприємств за встановленим списочним складом, стоянки для громадського та індивідуального транспорту, місцеві та транзитні комунікації, ЛЕП, електростанції, нафто- і газопроводи, свердловини для технічного водопостачання, водоохолоджуючі споруди, споруди для підготовки технічної води, каналізаційні насосні станції, споруди оборотного водопостачання, розсадники рослин для озеленення підприємств та санітарно-захисної зони.

Як зазначає позивач, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1", а також інші об`єкти інфраструктури - навіс.

Металеві споруди торгівельного призначення знаходяться саме під навісом, який і було установлено з цією метою.

При цьому, навіс та тимчасові споруди, які під ним розміщені також обслуговують нежитлову будівлю літ. "А-1", яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" на праві власності.

Суду не зрозуміло, який саме об`єкт позивач має на увазі під "самовільним будівництвом": будівлю літ. "А-1", навіс чи металеві споруди торгівельного призначення.

В свою чергу, розміщення будівлі літ. "А-1" та навісу передбачені договором оренди, а металеві споруди торгівельного призначення взагалі позивачем не ідентифіковані (метраж, місце розташування, технічні характеристики та інше) та не є самовільно збудованим нерухомим майном.

В листах Комунального підприємства "Харківводоканал", Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради та актах Комунального підприємства "Харківводоканал" та Харківської міської ради не встановлено, що відповідач самовільно збудував нерухомість в санітарно-захисній зоні.

Як вбачається з витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 квітня 2020 року, наданого позивачем, цільове призначення земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, є землі житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика з павільйоном літ. "А-1".

Таким чином, суд вважає, що розміщення тимчасових споруд на орендованій земельній ділянці відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та земельна ділянка використовується за цільовим призначенням згідно договору оренди, що не заперечується позивачем.

В Акті №1 прийому в експлуатацію закінченого будівництва Торгівельного майданчику "Одеська" розміщеного за адресою вул. Одеська, затвердженому рішенням Виконкому №32 від 30 січня 1997 року комісія виклала наступний висновок: "Торговая площадка по ул. "Одесская" построена на основании решения ГИК №780 24 июля 1996 г., разработанного Главным Архитектурным Управлением г. Харькова. Размеры занимаемой площади составляют 0,0659 м2, рассчитанной на 80 торговых мест. Торговая площадка соответствует предъявляемым требованиям и техническим условиям и принимается в эксплуатацию."

Отже, вказаний Акт підтверджує, що розміщення ринку в санітарно-захисній зоні було погоджено ще в 1997 році

Також, в Технічному звіті по земельно-кадастровій інвентаризації землекористувача приватного підприємства "ЧЗ Темп" торгівельний майданчик по вул. Одеській (кінцева зупинка автобусу 41 маршруту) в Червонозаводському районі м. Харкова від 2002 року та в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПП "ЧЗ-Темп" для експлуатації та обслуговування торгівельного майданчика з павільйоном літ "А-1" за адресою: вул Одеська 49-А у Червонозаводському районі м. Харкова від 2009 року, відсутні заборони на розміщення ринку чи тимчасових споруд в санітарно-захисній зоні.

У висновку Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради від 17 квітня 2009 року № 2766/0/27-09, який міститься в Технічній документації 2009 року, зазначено, що відповідно до містобудівних нормативів цей об`єкт (торгівельний майданчик з павільйоном літ. "А-1" можливо розміщувати у будь-якій зоні.

Отже, оскільки торгівельний майданчик з павільйоном літ. "А-1" можна розміщувати в санітарно-захисній зоні, то тимчасові споруди тим більш, враховуючи що вони виготовлені з полегшених конструкцій та без фундаменту.

В листі від 16 лютого 2012 року №318/2/2 Адміністрація Червонозаводського району Харківської міської ради зазначає, що вона не заперечує проти обробки фасадів та облагородження прилеглої території за адресою: вул. Одеська, 49-А.

Жодних обмежень чи застережень щодо санітарно-захисної зони та неможливості розміщення об`єктів на земельній ділянці, в тому числі, тимчасових споруд, лист не містить.

Таким чином, суд вважає, що розміщення тимчасових споруд або металевих споруд торгівельного призначення у санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд і комунікацій не порушує норм чинного законодавства.

Крім того суд зауважує, що Харківська міська рада, заявляючи позов про знесення відповідних будівель, діяла недобросовісно, зловживаючи своїми правами, зухвало всупереч доктрині "venire contra factum proprium".

Суд зазначає, що відповідно до усталеної практики Євпропейського суду з прав людини національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У цій справі підлягає застосуванню доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності. У статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Водночас, принцип добросовісності є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і його порушення у вигляді недодержання вимог доктрини venire contra factum proprium свідчить про грубе та зухвале зловживання з боку Харківської міської ради, якому за жодних умов не можна потурати, адже зловживання правом забороняється і право, яким зловживають, судом не захищається (частини 4 - 6 статті 13 Цивільного кодексу України).

Зазначений підхід безпосередньо застосовано у значній кількості рішень судів касаційної інстанції, зокрема: постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 237/142/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду), від 22 травня 2019 року у справі № 234/3341/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 522/16323/16-ц, від 17 липня 2019 року у справі № 626/2681/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 496/1561/16-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 626/2490/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 365/349/16-ц, від 09 жовтня 2019 року у справі № 204/1646/16-ц, від 09 листопада 2019 у справі № 761/19764/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 686/22924/16-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 705/6141/14-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 535/674/15-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 2-407/11, від 19 грудня 2019 року у справі № 337/4707/17, від 27 грудня 2019 року у справі № 573/595/17, від 09 січня 2020 року у справі № 645/33/17 тощо, а також постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 листопада 2018 року у справі № 911/205/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 903/394/18, від 15 травня 2019 року у справі № 917/803/18, від 02 липня 2019 року у справі № 916/1004/18, від 04 липня 2019 року у справі № 904/3315/18, від 17 липня 2019 року у справі № 906/408/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 904/3883/18, від 09 жовтня 2019 року у справі №922/1382/18, від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/879/18, від 24 жовтня 2019 року у справі № 904/3315/18 від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19 (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) тощо.

При цьому суд звертає особливу увагу, що поведінка Харківської міської ради, яка протягом тривалого часу була обізнана про існування на спірній земельній ділянці відповідних будівель, не заперечувала проти існування цих будівель аж до 2020 року, після чого подала позов розірвання договору та про знесення будівель є очевидним порушенням принципу добросовісності, на якому ґрунтується доктрина "venire contra factum proprium". Зазначене відповідає також і правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 13 листопада 2019 року у справі № 686/22924/16-ц та від 27 грудня 2019 року у справі № 573/595/17.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статтей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов ти вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно пункту 38 договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, зазначених законом.

Підставою розірвання договору оренди позивач зазначає порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" пунктів 17, п.п. г), ж), з) п. 31 договору оренди.

Відповідно до пункту 17 договору оренди, умови збереження стану об`єкта оренди забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Згідно до п.п. г), ж), з) п. 31 договору оренди орендар зобов`язаний: виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися правил добросусідства, державних норм і правил, проектних рішень, правил забудови міста Харкова, чинного законодавства України; дотримуватися санітарних і протипожежних норм, забезпечити зберігання інженерних комунікацій і споруд, що знаходяться на орендованій земельній ділянці та під її поверхнею.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема шляхом розірвання договору.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору. Крім можливих високих додаткових витрат, неотримання доходів, шкода також виключає інші наслідки, які мають істотний негативний вплив на інтереси іншої сторони.

Отже, сторона, яка ставить питання про розірвання договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданих цим порушенням другою стороною, тобто сторона має довести наявність цих двох умов у їх сукупності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачені права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати; орендодавець зобов`язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов`язані з поліпшенням стану об`єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди; орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем; орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В статті 651 Цивільного кодексу України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється відповідно до критеріїв, що встановлені наведеною нормою.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотності порушення договору закон визнає розмір завданої внаслідок порушення шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе скористатися результатами договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин що мають значення.

Так, необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона могла отримати.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №909/248/17 та у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №910/597/18.

Метою укладення договору оренди землі є, у тому числі, отримання орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" належним чином виконував обов`язок зі оплати орендних платежів, що не оспорюється позивачем, тому, в силу частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставина не підлягає доказуванню, як така, що визнається учасниками справи.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач не надсилав Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" жодних пропозицій про зміну чи розірвання договору оренди. Також, позивач не направив жодних приписів та листів з проханням демонтувати тимчасові споруди, які розміщені на орендованій земельній ділянці.

З огляду на вказані обставини відсутні підстави для розірвання договору з підстав, визначених позивачем як порушення істотних умов договору.

Таким чином, суд вважає, що у даному випадку відсутні підставі згідно статтей 24, 25, 32 закону України "Про оренду землі" та частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України для розірвання договору, а отже відсутні підстави для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" шляхом демонтажу металевих споруд торгівельного призначення, що є похідною вимогою від вимоги про розірвання договору оренди.

Згідно пункту 3 договору оренди землі, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "А-1", а також інші об`єкти інфраструктури - навіс.

Нежитлова будівля літ. "А-1" за адресою: вул. Одеська, 49-А у м. Харкові належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" на праві власності, яке зареєстроване в Реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 жовтня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу від 28 жовтня 2015 року.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно статті 7 закону України "Про оренду землі", до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівля. або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою статті 125 Земельного кодексу України суд виходить з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Окрім того, пунктом "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2016 року у справі №62225 цс16.

Згідно пункту 39 договору оренди, перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд.

Таким чином, нормами чинного законодавства та самим договором оренди землі закріплено принцип цілісності об`єкту нерухомості та поєднання в одній особі власника будівлі та користувача земельної ділянки, на якій знаходиться така будівля.

Як вбачається з витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 квітня 2020 року, цільове призначення земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, є землі житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування торгівельного майданчика з павільйоном літ. "А-1".

Отже, орендована земельна ділянка надана для обслуговування, зокрема, нежитлової будівлі літ. "А-1" за адресою вул. Одеська, 49-А у м. Харкові, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО" на праві приватної власності.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "28" квітня 2021 р.

Суддя П.В. Хотенець