Постанова

від 06.07.2021 по справі 922/1254/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2021 р. Справа № 922/1254/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.,

за участю представників:

від позивача: Владимир Я.М., головний спеціаліст юрисконсульт відділу правового забезпечення діяльності інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності управління правового забезпечення Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради - на підставі Положення про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради;

від відповідача : Камінська А.А., адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.09.2012 № 1342) - підставі ордеру від 07.06.2021 серія ВІ №1045248;

від 3-ї особи: Колеснікова Р.В., заступник начальника відділу правового забезпечення господарської діяльності Департаменту правового забезпечення КП "Харківводоканал"- на підставі Статуту "Харківводоканал" та витягу з ЄДРПОУ;

розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради, м.Харків,

на рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 (суддя Хотенець П.В.), ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області у м. Харкові, об 11год 56хв, повний текст якого складений 28.04.2021,

у справі №922/1254/20

за позовом : Харківської міської ради, м. Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМП-АГРО", м. Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків

про розірвання договору та звільнення ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у справі №922/1254/20 у задоволенні позову відмовлено (т.2,а.с.158-178).

Рішення місцевого господарського суду із посиланням на статті 3, 16, 321, 376, 377, 525, 526, 610, 611, 626, 629, 651 ЦК України, статті 188, 193 ГК України, статтю 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статті 120,125, 189 ЗК України, статті 1, 7, 13 , 24, 25, 31, 32 Закону України Про оренду землі , п.15.5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N936/15627, п.п.1.3, 2.28 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 N 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N1330/20068, п.п.6,7 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 N406, мотивовано недоведеністю позивачем підстав для розірвання договору оренди землі від 10.05.2016, а відповідно, і усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Зокрема, місцевий господарський суд вказав на те, що: чинним законодавством не заборонено розміщення тимчасових споруд в охоронній зоні трубопроводу холодного водопостачання; акт обстеження земельної ділянки від 03.04.2020 не відповідає Правилам благоустрою території міста Харкова, оскільки не містить низки обов`язкових вимог: відсутній опис технічного стану об`єкта (майна); відсутні висновки про наявні порушення у сфері благоустрою; акт складений одноособово та за відсутності представника відповідача. Також суд зазначив, що Правилами благоустрою території міста Харкова, встановленими рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 16.11.2011 № 504/11, передбачена чітка детальна процедура демонтажу самовільно встановлених тимчасових та металевих споруд торговельного призначення, яка не була дотримана позивачем; металеві споруди позивачем не ідентифіковані, а саме не визначено метраж, місце розташування, технічні характеристики цих споруд. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що орендована земельна ділянка надана для обслуговування, зокрема, нежитлової будівлі літ. А-1 , яка розташована за адресою: вул. Одеська, 49-А у м. Харкові, та належить ТОВ ТЕМП-АГРО на праві приватної власності; позивач не надсилав відповідачеві жодних пропозицій про зміну чи розірвання договору оренди, приписів чи листів з вимогою демонтувати тимчасові споруди. При цьому, відповідач належним чином виконував свій обов`язок зі сплати орендних платежів, що, в сукупності свідчить про відсутність підстав для розірвання договору оренди.

Харківська міська рада із рішенням місцевого господарського суду не погодилась та 18.05.2021 звернулась до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у справі №922/1254/20 повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що на переданій в оренду земельній ділянці розташовані споруди в межах санітарно-захисної зони трубопроводу холодного водопостачання, що підтверджується актом обстеження, складеним КП Харківводоканал від 26.03.2020, та кадастровим планом меж зон обмежень земельної ділянки, що знаходиться по вул. Одеській, 49-А, доданим до акту обстеження Харківської міської ради від 03.04.2020. Крім того, скаржник вказує на те, що судом безпідставно не застосовані положення статті 11 Закону України Про трубопровідний транспорт і статті 112 ЗК України та не надано правової оцінки п.15.5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах.

У письмових поясненнях щодо апеляційної скарги КП Харківводоканал просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у справі №922/1254/20 повністю та прийняти нове рішення, яким позов Харківської міської ради задовольнити повністю. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції помилково не застосовані положення п.15.5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Також вказує на те, що розташування будь-яких об`єктів в межах території охоронних зон заборонено нормами чинного законодавства (т.1,а.с.223-228).

У відзиві на апеляційну скаргу від 11.06.2021 ТОВ "ТЕМП-АГРО" заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у справі №922/1254/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що доводи позивача про порушення відповідачем обмежень санітарно захисної зони на земельній ділянці не підтверджується ані матеріалами справи, ані нормами матеріального права. Також зазначає, що задоволення позовної вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка використовується відповідачем, шляхом демонтажу металевих споруд торговельного призначення може призвести до негативних наслідків для відповідача; виконання такого рішення є неможливим, оскільки неможливо буде ідентифікувати об`єкти, які підлягають демонтажу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Лакізи В.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, 15.06.2021, оголошено перерву до 06.07.2021.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у справі №922/1254/20 повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник КП "Харківводоканал" підтримала вимоги позивача та просила задовольнити апеляційну скаргу Харківської міської ради.

Представник відповідача заперечила проти вимог апеляційної скарги, просила рішення місцевого господарського суду залишити без змін з підстав його законності та обґрунтованості, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

18.12.1996 прийнято в експлуатацію торговельний майданчик по вул. Одеська, збудований на підставі рішення міськвиконкому від 24.07.1996 №780, розробленого Головним Архітектурним управлінням м. Харкова. Розміри займаної площі складають 0,0659кв.м, розрахованої на 80 торговельних місць, що підтверджується актом приймання в експлуатацію закінченого будівництва Торговельного майданчика Одесская , розташованого за адресою: вул. Одеська (т.1,а.с.188). При цьому, в акті зазначено, що торговельний майданчик відповідає пред`явленим вимогам та технічним умовам.

У розділі 9 Експлікація земельних угідь Технічного звіту по земельно-кадастровій інвентаризації землекористування ПП ЧЗ Темп , торговельний майданчик по вул. Одеській (кінцева зупинка автобуса 41 маршруту) в Червонозаводському районі м. Харкова від 11.04.2002 зазначено, що всього землі під забудовою складають 298,83кв.м, у тому числі: будинок торгівлі - 150,56кв.м, будинок складовий - 12,64кв.м, навіс 135,63кв.м; покриті території - 360,17кв.м, тротуари (асфальт) -357,46кв.м, ганки - 2,71кв.м. В п.1.8 Експлікація земельних чарунок (по класифікатору земельного покриву) розділу 10 Облікова земельна карта Технічного звіту зазначено: будинок торгівлі - 0,0151га, навіс - 0,0136га, ганки -0,0003га, споруда металева -0,0013га, асфальтове покриття -0,0356га, усього по землекористуванню 0,0659га (т.1,а.с.189-206).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.02.2006 у справі №50/07-06, яке набрало законної сили, визнано за ПП ЧЗ-Темп право власності на самочинно збудовані нежитлові одноповерхові будівлі: літ. А-1 (приміщення 1,2,3,4) загальною площею 130,2кв.м, з яких: основна - 120,0кв.м, допоміжна - 10,2 кв.м, кафе літ. Д-1 (приміщення 1,2,3,4,5,6,7) загальною площею 91,8кв.м, з яких: основна - 43,2кв.м, допоміжна - 48,6кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Одеська, 49а; зобов`язано КП Харківське бюро технічної інвентаризації у п`ятиденний строк після набрання рішенням законної сили здійснити державну реєстрацію права власності на самочинно збудовані нежитлові одноповерхові будівлі: літ. А-1 (приміщення 1,2,3,4), загальною площею 130,2кв.м, з яких: основна 120,0кв.м, допоміжна - 10,2кв.м, кафе літ. Д-1 (приміщення 1,2,3,4,5,6,7) загальною площею 91,8кв.м, з яких основна - 43,2кв.м, допоміжна - 48,6кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Одеська, 49а, за ПП ЧЗ-Темп (т.1,а.с.238-241).

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Харківське бюро технічної інвентаризації від 14.04.2006 право власності на нежитлову будівлю літ. А-1 , загальною площею 130,2кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Одеська, буд. 49-А, зареєстровано за ПП ЧЗ-Темп (т.1, а.с.242).

05.10.2004 між Харківською міською радою (орендодавцем) та ПП ЧЗ Темп (орендарем) укладений договір оренди землі, п.1 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення ХVІІІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 24.12.2003 №277/03 Про поновлення права оренди земельних ділянок надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, вул. Одеська (коло автобусу 41 маршруту) (т.1,а.с.244-248).

У п.п.2, 3 цього договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0659га, у тому числі: під забудовою - 0,0151га, інших угідь - 0,0508га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - будинок цегляний, а також інші об`єкти інфраструктури.

Пунктом 15 цього договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації торговельного майданчика з павільйоном.

10.05.2016 між Харківською міською радою (орендодавцем) та ТОВ Темп-Агро (орендарем) укладений договір оренди землі, п.1 якого встановлено, що орендодавець на підставі рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 23.12.2015 №44/15 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, вул. Одеська,49-А (т.1,а.с.31-37).

Відповідно до п.2 цього договору в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) загальною площею 0,0659га (площа забудови земельної ділянки зазначена на плані земельної ділянки згідно з експлікацією земельних угідь).

У п.3 цього договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. А-1 , а також інші об`єкти інфраструктури - навіс.

Договір укладено строком до 01.08.2026 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.8 цього договору).

Згідно з п.15, п.16 цього договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика з павільйоном літ. А-1 . Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови .

Пунктом 17 цього договору встановлені умови збереження стану об`єкта оренди - забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

Відповідно до п.20 цього договору земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Згідно з п.26 цього договору на орендовану земельну ділянку встановлені обмеження (обтяження) - згідно з кадастровим планом земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, а також зміна цільового використання.

У пункті 30 цього договору визначені права орендаря: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, торговельні, культурно-побутові та інші будинки та споруди і закладати багаторічні насадження.

Обов`язок орендаря, зокрема: виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватись режиму використання земель природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням; дотримуватися екологічної безпеки землекористування і зберігання родючості ґрунтів, не допускати погіршення екологічного стану земельної ділянки в результаті своєї господарської діяльності; дотримуватися санітарних та протипожежних норм, забезпечити зберігання інженерних комунікацій і споруд, що знаходяться на орендованій земельній ділянці та під її поверхнею (п.31 цього договору).

Пунктом 38 цього договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених договором.

01.06.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про реєстрацію речового права оренди земельної ділянки №14797904; підстави виникнення речового права - договір оренди землі від 10.05.2016; орендодавець - Харківська міська рада; орендар - ТОВ Темп-Агро , в оренду передається земельна ділянка площею 0,0659га, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. А-1 , а також інші об`єкти інфраструктури - навіс. (т.1,а.с.39).

Також з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ТОВ Темп-Агро є власником нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 130,2кв.м, що розташована за адреосю: м Харків, вул. Одеська, буд. 49-А (т.1,а.с.41).

В матеріалах справи наявний акт від 26.03.2020, в якому зазначено, що за адресою: вул. Одеська, 49-А, розташована металева споруда (гаражного типу) в охоронній зоні трубопроводу холодного водопостачання D=300 мм. На момент огляду доступ на територію не наданий (т.1,а.с.48). Вказаний акт складений трьома особами: слюсарями СВС Основ`янського району ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_1 (т.1,а.с.48).

При цьому, зі змісту вказаного акта не вбачається, уповноваженими особами якої саме юридичної особи є зазначені в акті фізичні особи.

02.04.2020 КП Харківводоканал звернулось до Департаменту територіального контролю Харківської міської ради з листом, в якому зазначило, що 26.03.2020 при здійсненні уповноваженими представниками КП Харківводоканал огляду водопровідної мережі виявлено, що нежитловий об`єкт (Одеський ринок ) за адресою: Харків, вул. Одеська, 49 А, розташований в охоронній зоні трубопроводу холодного водопостачання Д=300мм, що належить та експлуатується КП Харківводоканал . Згідно зі ст.ст. 73, 112 ЗК України, ст. 11 Закону України Про трубопровідний транспорт уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони, які створюються для забезпечення нормальних умов експлуатації цих об`єктів, а також попередження негативного впливу на людей. Таким чином, розташування будівель в межах території охоронних зон заборонено нормами чинного законодавства України. У зв`язку з цим просило вжити заходів та розглянути можливість звернення до суду з відповідним позовом про знесення незаконно зведеного нежитлового об`єкту (Одеського ринку), розташованого за адресою: м. Харків, вул. Одеська, 49-А, який знаходиться в охоронній зоні трубопроводу холодного водопостачання Д=300мм (т.1,а.с.45-47).

03.04.2020 головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Павловським Р.В. в порядку статті 189 ЗК України проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельної ділянки та встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) площею 0,0659га по вул. Одеській, 49-А у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. А-1 , право власності на яку зареєстроване за ТОВ Темп-Агро на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2015 №4623; на цій земельній ділянці знаходяться металеві споруди торговельного призначення, які розташовані у санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд і комунікацій, про що складений акт обстеження земельної ділянки (т.1,а.с.51-53).

Листом від 21.04.2020 Інспекція ДАБК повідомила Департамент територіального контролю Харківської міської ради, що за результатами розгляду службової записки щодо надання інформації про наявність документів, що дають право на проведення будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, щодо будівництва споруд торговельного призначення по вул. Одеській, 49-А у м. Харкові (замовник ТОВ ТЕМП-Агро ) відсутня інформація про зазначений об`єкт будівництва (т.1, а.с.50).

23.04.2020 Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "ТЕМП-АГРО" про розірвання договору оренди землі, укладеного 10.05.2016 між Харківською міською радою та ТОВ "ТЕМП-АГРО", та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,0659га (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) по вул. Одеській, 49-А у м. Харкові, яка використовується ТОВ "ТЕМП-АГРО", шляхом демонтажу металевих споруд торговельного призначення (т.1,а.с.1-57).

В обґрунтуванням позовних вимог позивач посилається на те, що проведеним на місцевості оглядом встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) площею 0,0659га, яка перебуває у відповідача в оренді на підставі договору оренди землі від 10.05.2016, знаходяться металеві споруди торговельного призначення, які розташовані в санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд і комунікацій з порушенням норм містобудівного та земельного законодавства та умов договору оренди, що є підставою для розірвання цього договору оренди.

21.04.2021 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (т.2,а.с.158-178).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Предметом позову є розірвання договору оренди землі від 10.05.2016, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,0659га (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508), яка використовується ТОВ Темп-Агро , шляхом демонтажу металевих споруд торговельного призначення.

Підставою позову визначено: розміщення на земельній ділянці металевих споруд торговельного призначення в порушення п.17 договору оренди землі від 10.05.2016 та містобудівної документації; розміщення металевих споруд в охоронній зоні трубопроводу холодного водопостачання.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статей 24 та 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Між сторонами спору, Харківською міською радою та ТОВ Темп-Агро , наявні договірні орендні правовідносини, що підтверджується договором оренди землі від 10.05.2016, за умовами якого в оренду відповідачеві передана земельна ділянка (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) загальною площею 0,0659га (площа забудови земельної ділянки зазначена на плані земельної ділянки згідно з експлікацією земельних угідь), яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Одеська, 49-А.

У п.3 цього договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. А-1 , а також інші об`єкти інфраструктури - навіс.

Згідно з п.15 цього договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика з павільйоном літ. А-1 .

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, вбачається, що ТОВ Темп-Агро (відповідач у справі) є власником нежитлової будівлі літ. А-1 загальною площею 130,2кв.м, що розташована за адресою м. Харків, вул. Одеська, буд. 49-А, на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2015 №4623 (т.1,а.с.41).

Підстави та порядок переходу права на земельну ділянку при переході права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду визначаються статтею 377 ЦК України та статтею 120 ЗК України.

Відповідно до частин 1,2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з частиною 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості , що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у п. 8.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Отже, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходять права на земельну ділянку, на якій вказане майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

За висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. У пункті 49 цієї ж постанови зазначено, що ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

У постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/675/17 зазначено, що згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Тобто особа, яка набула право власності на нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

З матеріалів справи вбачається, що між Харківською міською радою (орендодавцем) та ПП ЧЗ Темп (орендрем) укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішення ХVІІІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 24.12.2003 №277/03 Про поновлення права оренди земельних ділянок надало, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, вул. Одеська (коло автобусу 41 маршруту) (т.1,а.с.244).

У п.2, п.3 цього договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0659га, у тому числі: під забудовою - 0,0151га, інших угідь - 0,0508га. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - будинок цегляний, а також інші об`єкти інфраструктури.

Пунктом 15 цього договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації торговельного майданчика з павільйоном.

06.03.2009 головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради складений акт обстеження земельної ділянки по вул. Одеській (коло автобусу 41 маршруту), в якому зазначено, що на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2006 у справі №50/07-06 визнано за ПП ЧЗ-Темп право власності на самочинно збудовану житлову будівлю літ. А-1 (торговельний павільйон) по вул. Одеській,49-А. Обстеженням встановлено, що земельна ділянка, надана ПП ЧЗ-Темп в оренду на підставі договору оренди від 05.10.2004, використовується останнім для експлуатації та обслуговування торговельного майданчика з павільйоном літ. А-1 по вул. Одеській, 49-А (т.1, а.с.250).

Як зазначено вище, ТОВ Темп-Агро набуло право власності на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 130,2кв.м, що розташована за адресою м. Харків, вул. Одеська, буд. 49-А, на підставі договору купівлі-продажу від 28.10.2015, а отже має безумовне право на користування земельною ділянкою під цією будівлею, у тому числі на підставі договору оренди землі.

Відповідно до положень статей 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

За змістом статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно положень статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

За таких обставин, обрання позивачем такого способу захисту, як розірвання договору оренди земельної ділянки, зважаючи на специфіку спірних правовідносин та наявність у відповідача на спірній земельній ділянці нерухомого майна, є неналежним, оскільки призведе до порушення права відповідача на користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно відповідача.

Підставою для розірвання договору оренди позивач визначає наявність на орендованій земельній ділянці (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) по вул. Одеській, 49-А площею 0,0659га металевих споруд торговельного призначення, які розташовані у санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд і комунікацій.

Згідно із частинами 3, 4 статті 31 та частиною 1 статті 32 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких відсутня така підстава, як факт самочинної забудови переданої в оренду земельної ділянки чи встановлення тимчасової споруди на орендованій земельній ділянці.

Разом з тим за приписами частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України і при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин самочинного будівництва або встановлення тимчасових споруд торговельного призначення застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність і розумність.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великою Палатою Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17.

Істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди.

Позивач у позові стверджує, що відповідачем порушені п.п. г, ж, з п.31 договору оренди землі від 10.05.2016.

Так, вказаними пунктами договору оренди землі встановлено, що орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; додержуватись правил добросусідства, державних норм і прави, проектних рішень, правил забудови міста Харкова, чинного законодавства України; дотримуватись санітарних і протипожежних норм, забезпечити зберігання інженерних комунікацій і споруд, що знаходяться на орендованій земельній ділянці та під її поверхнею.

Відповідно до п. є) частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Статтею 189 ЗК України встановлено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Згідно з п.п.1 п.б ч.1 статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Так, на виконання своїх повноважень 03.04.2020 головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Павловським Р.В. в порядку статті 189 ЗК України проведено комплекс перевірочних заходів щодо земельної ділянки та встановлено, що на земельній ділянці (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) площею 0,0659га по вул. Одеській, 49-А у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. А-1 , право власності на яку зареєстроване за ТОВ Темп-Агро , також на цій земельній ділянці знаходяться металеві споруди торговельного призначення, які знаходяться у санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд і комунікацій, про що складений акт обстеження земельної ділянки (т.1,а.с.51-53).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з вказаного акту не вбачається, чи ці споруди є самочинним будівництвом чи тимчасовими спорудами торговельного призначення, без улаштування фундаменту.

При цьому, в апеляційній скарзі скаржник зазначає зазначає, що підставами позовну не є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; підставою розірвання договору не є самовільна забудова земельної ділянки у розумінні статті 376 ЦК України (т.2,а.с.184,185). Скаржник стверджує, що підставою розірвання договору є розміщення споруд торговельного призначення у санітарно-захисній зоні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наданий позивачем акт обстеження земельної ділянки від 03.04.2020 не містить жодних ідентифікуючих ознак металевих споруд торговельного призначення, їх розмірів, меж, кількості, відстані до найближчого об`єкта нерухомості, відстані до інженерних споруд тощо.

З фото-схеми, наданої позивачем до позовної заяви (т.1,а.с.52), не вбачається, що ця схема стосується земельної ділянки, яка є предметом договору оренди від 10.05.2016 (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508), оскільки у вказаному документі не зазначено, що вона є додатком до акта від 03.04.2020, не визначено щодо якої саме земельної ділянки вона складена (відсутній кадастровий номер земельної ділянки та адреса місця розташування).

Крім того, на вказаній схемі наявне таке позначення як об`єкти торговельного призначення, при цьому не зазначено ані їх кількість, ані розміри, ані місце розташування, відсутні позначення щодо масштабу та координатів цих об`єктів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (76 ГПК України).

Відповідно до статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Акт обстеження земельної ділянки від 03.04.2020 з фото-схемою (т.1,а.с.51,52) не є належними доказами розміщення за земельній ділянці, кадастровий номер 6310138800:06:057:0508, металевих споруд торговельного призначення у санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд і комунікацій, оскільки з нього не вбачається де саме розміщені металеві споруди, які це споруди, їх площа, розміри тощо.

Акт КП Харківводоканал від 26.03.2020, на який посилається позивач, як на доказ розміщення споруд на спірній земельній ділянці, також не є письмовим доказом в розумінні статті 91 ГПК України, оскільки письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Тоді як акт від 26.03.2020, наданий позивачем до позовної заяви, жодним чином не засвідчений.

Окрім того, у вказаному акті зазначено, що по вул. Одеська 49-А знаходиться металева споруда (гаражного типу) в охоронній зоні трубопроводу d=300мм.

Отже, в акті обстеження земельної ділянки від 03.04.2020 зазначено, що на спірній земельній ділянці знаходяться металеві споруди торговельного призначення, тоді як у акті КП Харківводоканал 26.03.2020 визначена металева споруда - гаражного типу.

При цьому, в жодному з цих актів відсутній опис майна, його розміри, опис безпосереднього місця розташування, адреси найближчих об`єктів нерухомого майна тощо, що позбавляє суд можливості встановити які саме об`єкти та у якій зоні розташовані на спірній земельній ділянці.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що ПП ЧЗ-Темп є власником нежитлової будівлі літ. Д-1 , загальною площею 91,8кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Одеська, буд. 49-А, на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2006 у справі №50/07-06; нежитлової будівлі літ. Б-2 , загальною площею 48,7кв.м, що розташована за адресою м. Харків, вул. Одеська, буд. 49-А, на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 28.11.2007 у справі №50/227-07 (т.1,а.с.43,44).

Отже, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за адресою: м. Харків, вул. Одеська, буд. 49-А розташовані три об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстровані у встановленому законом порядку.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт розміщення відповідачем в санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд і комунікацій нерухомого майна чи тимчасових споруд торговельного чи іншого призначення.

Також слід зазначити, що позивач стверджує, що розміщенні об`єкти на спірній земельній ділянці не є об`єктами самочинного будівництва та не є нерухомим майном, а отже вказані об`єкти є тимчасовими спорудами.

Відповідно до п.1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 N244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N1330/20068, тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пунктом 1.4 цього Порядку встановлено, що схема розміщення ТС - графічні матеріали, виконані на топографо-геодезичній основі М 1:500 суб`єктом господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, які відображають розміщення ТС із прив`язкою до місцевості (будівлі, споруди, інженерні мережі тощо), планувальними обмеженнями та зазначенням заходів щодо благоустрою та озеленення прилеглої території (розташування квітників, під`їздів, урн, влаштування дорожнього покриття або мощення фігурними елементами тощо); стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв. м.

Розміщення ТС у межах ринків, інших торговельних об`єктів визначається планувальною документацією їх території або проектною документацією їх споруд (п.1.6 Порядку).

У § 5.10 розділу 5 Правил благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням 11 сесії Харківської міської ради 6 скликання Про встановлення Правил благоустрою території міста Харкова від 16.11.2011 №504/11 встановлений порядок звільнення території міста Харкова від незаконно розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення.

Пунктами 5.10.4, 5.10.5 Правил благоустрою території міста Харкова встановлено, що виявлення випадків самовільного розміщення об`єктів здійснюється Департаментом територіального контролю Харківської міської ради , адміністраціями районів Харківської міської ради, у тому числі на підставі інформації, отриманої від виконавчих органів Харківської міської ради, посадових осіб, фізичних та юридичних осіб, із наданням фотознімка об`єкта та схеми його розміщення.

Згідно з п.п.5.10.8.1 п. 5.10.8 цих Правил Департаментом територіального контролю Харківської міської ради на підставі матеріалів, визначених п. 5.10.5, та за результатами заходів самоврядного контролю складається акт обстеження земельної ділянки, на якій розміщено об`єкт, в якому зазначається: дата складання акта; опис виявленого майна (об`єкта); опис технічного стану майна (об`єкта); адреси найближчих об`єктів нерухомого майна, поблизу яких виявлено об`єкт, та опис безпосереднього місця розташування; відомості про особу, що здійснила встановлення об`єкта або заявляє про права на майно (об`єкт), або про відсутність власника майна; відомості щодо наявності (відсутності) документів, які відповідно до закону підтверджують право власності на майно (об`єкт); відомості щодо наявності (відсутності) документів, що посвідчують відповідно до закону право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій розміщено майно (об`єкти, за виключенням житлових будинків, будівель тощо); відомості щодо наявності передбаченого чинним законодавством дозволу на розміщення майна (об`єкта); висновок про наявність (відсутність) порушення вимог законодавства у сфері благоустрою; посада, прізвище, ініціали, підпис посадових осіб, які склали акт.

Пунктами 5.10.9-5.10.12 Правил встановлено, що у разі підтвердження факту самовільного розміщення об`єкта його власнику або особі, яка заявила право на такий об`єкт, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради виноситься припис із вимогою про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкта у 3-денний строк. Припис складається у 2 примірниках, один залишається в Департаменті територіального контролю Харківської міської ради, інший видається власнику. У разі відмови власника від отримання припису про це робиться відмітка. Власник об`єкта або особа, яка здійснила його встановлення, проводить демонтаж об`єкта за власні кошти з обов`язковим відновленням благоустрою території. У разі якщо власника об`єкта або особу, яка здійснила встановлення об`єкта, від якого звільняється територія міста Харкова, не встановлено або особа ухиляється від вручення припису, припис кріпиться на самовільно розміщеному об`єкті з фотофіксацією факту його прикріплення, а також розміщується на офіційному сайті Харківської міської ради.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що акт обстеження земельної ділянки, наданий позивачем до позовної заяви, не відповідає приписам п.п.5.10.8.1 п. 5.10.8 Правил благоустрою території міста Харкова, оскільки не містить: детального опису виявленого майна (об`єкта); опису технічного стану майна (об`єкта); адреси найближчих об`єктів нерухомого майна, поблизу яких виявлено об`єкт, та опису безпосереднього місця розташування ; відомості про особу, що здійснила встановлення об`єкта або заявляє про права на майно (об`єкт ), або про відсутність власника майна ; відомості щодо наявності (відсутності) документів, які відповідно до закону підтверджують право власності на майно (об`єкт).

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач, у разі встановлення факту розміщення металевих споруд торговельного призначення у санітарно-захисній зоні на земельній ділянці, яка є предметом оренди за договором оренди землі від 10.05.2016, у відповідності до Правил благоустрою території міста Харкова зобов`язаний був встановити власника майна, або особу, яка заявила право на такий об`єкт та винести припис із вимогою про усунення порушень шляхом демонтажу об`єкта.

В листі Інспекції архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 21.04.2020 №867/0/250-20 зазначено, що інспекцією розглянуто службову записку Департаменту територіального контролю Харківської міської ради стосовно надання інформації про наявність документів, що дають право на проведення будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, щодо будівництва споруд торговельного призначення по вул. Одеська, 49-А у м. Харкові (замовник ТОВ ТЕМП-АГРО ). Встановлено, що в єдиному державному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів інформація відсутня.

Таким чином, Департамент територіального контролю Харківської міської ради встановлював факт прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, а не тимчасових споруд торговельного призначення, що свідчить про недотримання Харківською міською радою Правил благоустрою території міста Харкова.

Доводи скаржника про помилковість незастосування до спірних правовідносин судом першої інстанції п. 15.5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N 936/15627, якими встановлено, що не дозволяється складання матеріалів і предметів, накопичування сміття ближче ніж за 5 м від осі водопровідних і каналізаційних мереж і пристроїв та в межах охоронних санітарних зон; самовільне спорудження над водопровідними і каналізаційними мережами та пристроями будь-яких будівель та предметів благоустрою; здійснювати роботи на мережах централізованого питного водопостачання та водовідведення, відкривати ляди колодязів, спускатися в них, регулювати засувки без присутності представників виробника, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки позивачем не доведено факту розміщення відповідачем на спірній земельній ділянці металевих споруд над водопровідними і каналізаційними мережами або в межах захисної зони.

Крім того, позивачем не доведено, що розміщення споруд торговельного призначення на спірній земельній ділянці є істотним порушенням умов договору оренди землі від 10.05.2016 відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України; існування обставин неможливості досягнення позивачем як стороною договору оренди від 10.05.2016 мети цього договору та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірні договори. Фактичні обставини справи не свідчать про порушення відповідачем встановлених обмежень санітарно-захисних зон та про наявність у діях відповідача критерію істотності порушення умов договору оренди, що дає підстави для висновку про безпідставність заявлених орендодавцем позовних вимог про розірвання договору оренди.

Щодо позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова площею 0,0659га (кадастровий номер 6310138800:06:057:0508) по вул. Одеській, 49-А у м. Харкові шляхом демонтажу металевих споруд торгівельного призначення суд апеляційної інстанції зазначає таке.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Передбачений статтею 391 ЦК України спосіб захисту (усунення перешкод у здійсненні власником прав користування та розпорядження своїм майном) підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 923/640/18.

У п. 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 зазначено, що віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. При цьому одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів .

За таких обставин, зважаючи на існування між сторонами спору договірних зобов`язань, що виникли з договору оренди землі, недоведеність відповідачем факту розміщення тимчасових споруд торговельного призначення у санітарно-захисній зоні інженерно-технічних споруд та комунікацій, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято з встановленням всіх фактичних обставин справи, правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення Господарського суду Харківської області та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 у справі №922/1254/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 08.07.2021.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя Н.О. Мартюхіна