Рішення

від 26.04.2021 по справі 924/1425/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"27" квітня 2021 р. Справа № 924/1425/20

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кузиній М.-О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, смт. Летичів Хмельницького району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро", м. Київ

про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018р.

Представники сторін:

від прокуратури: Гончар І.О. - згідно наказу №48К від 11.09.2020р.;

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Лівак А.П. - згідно ордеру серії АА №1090337 від 19.03.2021р.

В судовому засіданні, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

30.12.2020 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, смт.Летичів Хмельницького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро", м.Київ про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018р., укладеного між Летичівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 42,2078га кадастровий номер 6823082400:03025:0271.

Ухвалою суду від 15.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1425/20 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 06.04.2021р., судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.04.2021 року.

Прокурор у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог. Просить розірвати договір оренди землі від 29.12.2018, укладений між Летичівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 42,2078га кадастровий номер 6823082400:03:025:0271. Зазначив, що діяльність ТОВ "Лоретта Агро" щодо розорювання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які за своїми характеристиками відносяться до сіножатей, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки.

Летичівська селищна рада, смт. Летичів Хмельницького району Хмельницької області у письмових поясненнях від 16.04.2021р. №1138 позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити та розглянути справу без її участі. Повідомила, що земельна ділянка загальною площею 42,2078га кадастровий номер 6823082400:03:025:0271 використовується не за цільовим призначенням.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро", м.Київ проти позовних вимог заперечує. Посилається на те, що позовні вимоги прокуратури є необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню. При цьому, відомості, які зазначені у позовній заяві не відповідають реальним обставинам справи. Зазначив, що прокуратура немає жодних належних підстав або доказів для подання цього позову в інтересах держави, адже предмет цієї справи жодним чином не стосується інтересів держави. Земельна ділянка з кадастровим номером: 6823082400:03:025:0271, площею: 42,2078га, яка передана ТОВ "Лоретта Агро" в оренду на підставі договору оренди землі від 29.12.2018р., є ні державною, ні комунальною власністю. Вказана земельна ділянка є приватною власністю. Вважає, що позов, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.

Також зазначив, що відомості зазначені в Акті перевірки є вигаданими та недопустимими доказами у цій справі, адже він складений з очевидними порушеннями законодавства. ТОВ "Лоретта Агро" не отримувало Акт перевірки і не було з ним ознайомлене. ТОВ "Лоретта Агро" дізналося про існуючий Акт перевірки з позову прокуратури, що є порушенням Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

В порушенням Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Державний інспектор не повідомляв про проведення перевірки представників ТОВ "Лоретта Агро", не показував жодних документів керівнику ТОВ "Лоретта Агро", які є підставою для проведення перевірки і взагалі невідомо чи робив Державний інспектор виїзд для обстеження земельної ділянки. Під час здійснення своєї діяльності працівники ТОВ "Лоретта Агро" жодного разу не бачили, щоб сторонні люди були поряд з земельною ділянкою, в тому числі 19.10.2020 р. Жодна особа, в тому числі Державний інспектор не повідомляли про те, що складається Акт перевірки щодо начебто порушення ТОВ "Лоретта Агро" умов Договору та/або земельного законодавства. Примірник Акту перевірки також ніхто представникам ТОВ "Лоретта Агро" не надавав для ознайомлення і підписання. Факт того, що Державний інспектор не склав припис про усунення ТОВ "Лоретта Агро" порушення земельного законодавства вказує на те, що відповідного порушення не існувало. Тому, в даному випадку, очевидно, що Акт перевірки складений з порушенням положень законодавства, а дії державного інспектора суперечать відомостям зазначеним у самому акті перевірки.

Дані про зростання на земельній ділянці сільськогосподарських зернових культур не є достатніми ознаками зміни ТОВ "Лоретта Агро" виду використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення з сіножатей на ріллю, оскільки ці ознаки також можуть свідчити про здійснення ТОВ "Лоретта Агро" на земельній ділянці агротехнічних заходів задля підвищення родючості ґрунтів, їх захисту від ерозії, що допускає ГОСТ 26640-85 і що ТОВ "Лоретта Агро" зобов`язане було робити згідно з вимогами Договору і ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

Акт перевірки не містить таких даних як систематичне розорювання земельної ділянки, вирощування на ній сільськогосподарських культур задля збирання урожаю, а не докорінного поліпшення земельної ділянки, фактичне збирання урожаю зі спірної земельної ділянки, які б означали використання ТОВ "Лоретта Агро" спірною земельною ділянки як ріллею.

Земельна ділянка, до передачі її в оренду ТОВ "Лоретта Агро", мала непридатний стан для її використання за цільовим призначенням. Зокрема, при обстеженні ділянки виявлено, що площі не використовуються, заросли багаторічними бур`янами та чагарниками, самосівом з лісу, а окремі екземпляри дерев досягають висоти 2-3 м. Докорінне поліпшення земельної ділянки ніяким чином не перешкоджає подальшому використанню земельної ділянки за їх цільовим призначенням, а навпаки, зазначені заходи покращили ґрунтові якості земельної ділянки для подальшого вирощування відповідних культур та трав для сінокосіння.

Представник відповідача зазначив, що таким чином, стає очевидним, що ТОВ "Лоретта Агро" жодним чином не порушувала вимоги земельного законодавства або умови договору, а навпаки, внаслідок докорінного поліпшення земельної ділянки було створено можливість використовувати відповідну земельну ділянку за цільовим призначенням, що, до отримання її в оренду, було неможливим. Положення законодавства не передбачають обмежень щодо здійснення докорінного поліпшення сіножатей шляхом їх розорювання і з подальшим підсівом сільськогосподарських культур на 2-3 роки, а, навпаки, підтверджують необхідність проведення таких заходів щодо сіножатей.

Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка учасника не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Розпорядженням Летичівської районної державної адміністрації №487/2018-р від 28.12.2018р. "Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок" затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ "Лоретта Агро", на земельні ділянки із земель спільної сумісної власності громадян (не витребувані та нерозподілені земельні частки (паї)) за межами населених пунктів, Летичівський район, Хмельницька область, на території Грушковецької сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сінокосіння).

Надано ТОВ "Лоретта Агро" земельні ділянки за кадастровими номерами 6823082400:03:001:0015, площею 31,7115 га та 6823082400:03:025:0271 площею 42,2078 га, із земель спільної сумісної власності громадян (невитребувані та нерозподілені земельні частки (паї)), за межами населеного пункту, Летичівський району, Хмельницька область, на території Грушковецької сільської ради, в оренду на строк до моменту оформлення громадян своїх прав на дані земельні ділянки, але не більше 10 (десяти) років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сінокосіння).

На підставі вказаного розпорядження, 29.12.2018 року між Летичівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Лоретта Агро" укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6823082400:03:025:0271 площею 42,2078 га.

Відповідно до п.1 договору оренди землі орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим номером: 6823082400:03:025:0271, із земель спільної сумісної власності громадян, яка знаходиться за межами населеного пункту, Летичівський район, Хмельницька область, на території Грушковецької сільської ради. Земельна ділянка передається на підставі розпорядження Летичівської районної державної адміністрації №487/2018-р від 28.12.2018 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок".

В оренду передається земельна ділянка площею 42,2078 га (п.2 договору).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить: 245 264,37грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню (п.5-6 договору).

Договір укладено на строк до моменту отримання її власником права власності на земельну ділянку, але не більше 10 (десяти) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сінокосіння). Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об`єкта оренди: - згідно чинного законодавства (п.14-16 договору).

Відповідно до п.27 договору орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі, дотримуватись режиму використання земель природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, несе інші обов`язки, згідно чинного законодавства.

19.10.2020р. старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області-начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Красилівському, Старокостянтинівському, Старосинявському, Теофіпольському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Верем`юком С.В. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки. За результатами перевірки складено акт №903-ДК/728/АП/09/01/-20 від 19.10.2020р.

Як вбачається зі змісту акту №903-ДК/728/АП/09/01/-20 від 19.10.2020р.: "…Під час перевірки встановлено, що дана земельна ділянка використовується як рілля (на частині ділянки спостерігаються рештки соняшника, посіви озимих зернових, а на решті здійснено механічний обробіток грунту), що є порушенням вимог ч.5 ст.20 Земельного кодексу України…". Акт підписаний, крім Верем`юка С.В., громадянином ОСОБА_1 . Підпис представника юридичної особи чи уповноваженої ним особи у акті перевірки відсутній.

Представником відповідача подано суду акт обстеження двох земельних ділянок орієнтованими площами 40 га та 45 га на території Грушковецької сільської ради від 30.07.2018 року. При обстеженні виявлено, що площі не використовуються, заросли багаторічними бур`янами та чагарниками. Зокрема площа 45 га заросла самосівом лісу, окремі екземпляри дерев досягають висоти 2-3 метрів.

Як вбачається із поданого відповідачем акту списання від 31.08.2020 року товариством "Лоретта Агро" було списано гірчицю білу, посівну, полин, насіння соняшнику, кукурудзи, ячменю озимого на загальну суму 48941,92 грн. За поданими відповідачем накладними №ПДН-0000670 від 24.07.2020 р. та №ТДН-0000014 від 31.07.2020 року товариством "Лоретта Агро" придбавалися гірчиця, гречка.

19.04.2021 року прокурором подано в судове засідання пояснення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у якому зазначено, що 15.04.2021 року під час проведення обстеження за місцезнаходженням земельних ділянок встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6823082400:03:001:0015 спостерігаються залишки сільськогосподарської культури кукурудзи. Під час обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6823082400:03:025:0271 встановлено, що на її частині орієнтовною площею 11,4га. Спостерігаються залишки сільськогосподарської культури кукурудзи, а на іншій частині посіви озимих сільськогосподарських культур. До пояснення додано копії фотознімків земельних ділянок.

Як вбачається із поданої представником відповідача нотаріально посвідченої заяви свідка директора ТОВ "Лоретта Агро" Зінчука Я.В., з моменту укладення відповідного договору оренди землі на земельній ділянці з кадастровим номером: 6823082400:03:025:0271, площею: 42,2078 га здійснюються заходи з докорінного поліпшення земельної ділянки, у зв`язку з тим, що вона була передана ТОВ "Лоретта Агро" у незадовільному стані для використання її за цільовим призначенням. Зокрема, на земельній ділянці були наявні чагарники, невеликі дерева, мурашники тощо. У зв`язку з цим, ТОВ "Лоретта Агро" власними силами здійснювало викорчовування чагарників і дерев з наступним підсівом суміші трав (гірчиця біла, гречка посівна, люпин вузьколистий) та сидератних культур, до яких входять, в тому числі соняшник, ячмінь. Такий підсів здійснювався 31 серпня 2020 р. з метою органічного удобрення і розпушування ґрунту, пригнічення росту бур`янів, вирощування укісної силосної маси з наступним її скошуванням і заробкою в ґрунт як органічного добрива.

Крім цього, 20.03.2021 р. на частині цієї земельної ділянки здійснювався підсів суміші трав вико-овесу, суданської трави та ярої пшениці, яка теж є сидератною культурою. 18.04.2021 р. на іншій частині цієї земельної ділянки здійснювався підсів суміші трав донника жовтого, експарцету разом з підсівом пшениці в малих нормах. Переважно всі трави, які підсіювались на цю земельну ділянку є кормовими культурами, а на сіножатях й вирощують саме кормові культури. Тому, при обранні заходів докорінного поліпшення земельної ділянки було використано саме ті культури і трави, які одночасно є кормовими й сидератними культурами для поліпшення якісних показників ґрунту не порушуючи при цьому склад угідь.

Використання ділянки як ріллі передбачає збір врожаю з сільськогосподарських культур, які вирощуються, в даному випадку соняшнику, ячменю, пшениці. В нашому ж випадку, вирощування відповідних сільськогосподарських сидератних культур здійснювалось не з метою збору врожаю, а з метою скошування та заробки цих культур до їх дозрівання, щоб залишки цих культур змішалися з ґрунтом у недозрілому виді і наповнили ґрунт органічними домішками для покращення показників його якості. Враховуючи той факт, що відповідні сидератні культури разом з різнотрав`ям були посіяні в серпні, з них неможливо було зібрати врожай. Адже для збору врожаю з таких сільськогосподарських культур їх треба сіяти в березні - квітні відповідного року. Тому, ТОВ "ЛОРЕТТА АГРО" не використовувала відповідну земельну ділянку, як ріллю, а просто здійснювало докорінне поліпшення ґрунту без зміни складу угідь, що підтверджується підсівом кормових та сидератних культур.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Ч.ч. 1, 3 ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

При цьому, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

В контексті зазначеного судом враховано, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття „інтереси держави, визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Таким чином, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3, 4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").

Судом враховано, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

При цьому, судом також враховано, що щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Прокурор вказує, що його звернення з вказаним позовом є законним, оскільки ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує "суспільний", "публічний" інтерес. Реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності при передачі земель державної власності, яке відбулося з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Інтереси суспільства в частині забезпечення дотримання вимог закону при використанні зазначеної земельної ділянки явно переважають приватний інтерес ТОВ "Лоретта Агро", яке використовує спірну земельну ділянку із порушенням вимог чинного законодавства. Рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи від 19.09.2012 "Про роль прокурорів поза системою кримінально-правової юстиції" рекомендовано усім громадянам-членам, в яких прокуратура має повноваження поза кримінально-правовою сферою, вживати всі розумні зусилля з метою забезпечити, щоб така діяльність прокуратури здійснювалась з особливою увагою до захисту прав і свобод людини і в повній відповідності з принципом верховенства права. Звернення прокурора з вказаним позовом відповідає зазначеним рекомендаціям.

На виконання вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" позивача - Летичівську селищну раду, як розпорядника земель та правонаступника у договорах оренди укладених до передачі їм вказаних прав, повідомлено про представництво органами прокуратури його інтересів у судовому порядку.

Підставою для представництва у суді інтересів держави стали факти порушень законодавства при використанні ТОВ "Лоретта Агро" земельної ділянки за кадастровим номером 6823082400:03:025:0271 площею 42,2078 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сінокосіння).

Хмельницькою місцевою прокуратурою на адресу Летичівської селищної ради 17.12.2020р. надіслано лист про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Летичівська селищна рада у своєму ж листі від 21.12.2020р. посилається на відсутність коштів для звернення до суду з позовами вказаної категорії, про те, що вони звертатись за захистом своїх прав та інтересів не будуть та просить місцеву прокуратуру вжити заходів спрямованих на захист інтересів органу місцевого самоврядування - Летичівської селищної ради. Вказане свідчить про обґрунтованість звернення до суду з цим позовом, оскільки Летичівська селищна рада не здійснює захист інтересів органу місцевого самоврядування та держави.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, оскільки відсутність з боку уповноважених органів будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави свідчила про пасивність їх дій.

Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності у прокурора повноважень на подання позову, оцінюються критично та судом до уваги не приймаються. Зважаючи на усі вищевикладені обставини у суду відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Законом України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При цьому за змістом статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Земельним кодексом України в статті 19 закріплено, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 22 Земельного кодексу України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Законом України "Про охорону земель" в статті 36 закріплено, що охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості фунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб.

При цьому, статтею 35 цього Закону передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

За змістом статті 37 Закону України "Про охорону земель" власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.

При цьому, необхідність дотримання обмежень щодо розорювання земель, а також створення, збереження та відновлення сіножатей та пасовищ відповідно до науково обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов, передбачена Законами України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року", Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року", Концепцією національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 880-р, Стратегією удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413, Національним планом дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В статті 14 Конституції України наголошено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а)раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в)здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д)збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; є) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Згідно ст.14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Відповідно до п.21 перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" набрав законної сили 01 січня 2019 року.

Враховуючи викладене, правонаступником у спірному договорі є Летичівська селищна рада на території якої розташована Грушковецька сільська рада та відповідно є позивачем у спірних правовідносинах відповідно до Закону. Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Статтями 6, 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Посилаючись на те, що оскільки спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення і передана ТОВ "Лоретта Агро" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для сінокосіння, тому, вона не може бути використана ТОВ "Лоретта Агро" для посіву соняшника, озимих зернових або будь-якої іншої культури, прокурор просить задовільнити позовні вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.10.2020 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Красилівському, Старокостянтинівському, Старосинявському, Теофіпольському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Верем`юком С.В. встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6823082400:03:025:0271 площею 42,2078 га, в порушення умов договору оренди землі використовується як рілля (на частині земельної ділянки спостерігаються рослини соняшника, посіви озимих зернових, а на іншій частині земельної ділянки здійснено механічний обробіток ґрунту), що є порушенням вимог ч.5 ст.20 Земельного кодексу України. Акт перевірки від 19.10.2020 №903-ДК/728/АП/09/01/-20. підписаний, крім Верем`юка С.В., громадянином ОСОБА_1 . Підпис представника юридичної особи чи уповноваженої ним особи у акті перевірки відсутній.

Матеріали справи свідчать про те, що начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Красилівському, Старокостянтинівському, Старосинявському, Теофіпольському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Верем`юком С.В. не встановлено факту використання відповідачем землі у інший спосіб, ніж той, що передбачений договором оренди.

Виявлені перевіряючим рештки соняшника, посіви озимих зернових, ознаки механічного обробітку ґрунту могли бути пов`язані із сидерацією земель, видаленням самосівів та іншою господарською діяльністю відповідача, пов`язаною з використанням земельної ділянки. Належних доказів зворотнього акт перевірки не містить, а позивачем та прокурором не подано в судове засідання.

Судом враховується та матеріалами справи підтверджується, що отримана в оренду земельна ділянка не використовувалась, заросла багаторічними бур`янами та чагарниками, самосівом лісу. Факт проведення робіт з сидерації підтверджується поясненнями директора ТОВ "Лоретта Агро" Зінчука Я.В.

Як вбачається із поданого відповідачем акту списання від 31.08.2020 року товариством "Лоретта Агро" було списано гірчицю білу, посівну, полин, насіння соняшнику, кукурудзи, ячменю озимого на загальну суму 48941,92 грн. За поданими відповідачем накладними №ПДН-0000670 від 24.07.2020 р. та №ТДН-0000014 від 31.07.2020 року товариством "Лоретта Агро" придбавалися гірчиця, гречка.

Механічний обробіток грунту на земельній ділянці, наявність якого зазначено у акті перевірки не є безспірним доказом використання землі як ріллі. Ознаки механічного обробітку могли бути і в результаті підсіювання сидеральними культурами, викорчовування чагарників чи іншого використання сільськогосподарської техніки.

Прокурором не подано суду належних доказів невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону України "Про оренду землі" та умов договору оренди земельної ділянки від 29.12.2018 року, що може бути підставою для достроково розірвання договору за рішенням суду.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подане прокурором 19.04.2021 року в судове засідання пояснення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16.04.2021 року та копії фотознімків земельних ділянок не спростовують викладені судом висновки, оскільки не є належними доказами у справі. Фотознімками не підтверджується використання земельних ділянок з кадастровими номерами 6823082400:03:001:0015, 6823082400:03:025:0271 як ріллі та не спростовуються наведені у справі доводи відповідача.

Інші доводи позивача судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та викладеними судом висновками.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Враховуючи недоведеність прокурором факту порушення відповідачем норм законодавства, суд приходить до висновку, що позов заявлено необґрунтовано, тому у позовних вимогах про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018р. належить відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на прокуратуру у зв`язку з відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради (вул. Соборна, 16, смт. Летичів, Хмельницький район, Хмельницька область, 31500; код ЄДРПОУ 04404548) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро" (вул. Ігорівська, буд. 1/8, літера Д, офіс 1, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 37856886) про розірвання договору оренди землі від 29.12.2018р. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.04.2021р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 5 прим. (надісл. всім реком. з повідом.):

1- до справи;

2 - Хмельницькій місцевій прокуратурі (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63);

3 - позивачу Летичівська селищна рада (31500, смт. Летичів, вул. Соборна, 16);

4 - відповідачу ТОВ "Лоретта Агро" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 1/8, літера Д, офіс 1);

5 - Хмельницькій обласній прокуратурі (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3).