Ухвала

від 26.04.2021 по справі 201/9490/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

номер справи 201/9490/16-ц

провадження номер 2/752/1110/21

УХВАЛА

26.04.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря судового засідання Шевчук М.Ю.

представника Київської міської прокуратури О.Корж.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Максімус , Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія АТС Строй , Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та державної установи Відділення біотехнічних проблем діагностики Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України , про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Максімус , Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія АТС Строй , Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та державної установи Відділення біотехнічних проблем діагностики Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України , про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно.

В судові засідання на 22.03.2021 року та 26.04.2021 року позивач не з`явився, та явку свого представника не забезпечив. Судом про розгляд справи позивач повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. З будь-якими клопотаннями, зокрема, про відкладення розгляду справи суового засідання 08.02.2020 року, в зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причини, або про можливість розгляду справи без його участі, - до суду не звертався.

Представник Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України в судовому засіданні просив залишити позов без розгляду , в зв"язку з повторною неявкою до суду сторони позивача.

Представник Прокуратури та державної установи Відділення біотехнічних проблем діагностики Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України підтримали вказане клопотання та не заперечили проти його задоволення.

Інші сторони в судове засідання не з`явились. Судом про розгляд справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, з будь-якими клопотаннями до суду не звертались.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути питання про можливість залишення позову без розгляду без участі сторін.

Судом встановлено, що в судові засідання 22.03.2021 та 26.04.2021 року та позивач не з`явився, та/або явку свого представника не забезпечив.

Про розгляд справи позивач повідомлявся належним чином. Будь-які клопотання з боку сторони позивача, зокрема, про відкладення розгляду справи на 26.04.2021 року, в зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин, або про можливість розгляду справи без його участі, - до суду не надходили.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з`явився до суду без поважних причин.

Так, згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальнимиправами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач не з`явився в судове засідання без поважних причин, та з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 13, 257, 158 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія Максімус , Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-будівельна компанія АТС Строй , Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та державної установи Відділення біотехнічних проблем діагностики Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України , про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно- залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Головуючий Н.П. Чередніченко