Постанова

від 28.04.2021 по справі 120/2567/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2567/20-а

Головуючий у 1-й інстанції:Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

28 квітня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Сушка О.О. Гонтарука В. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

позивача: ОСОБА_1 ,

представників відповідачів: Вельгус І.М., Страшка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, Комісії з ліквідації Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації, члена Комісії з ліквідації Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Мизюка Віталія Ілліча, Вінницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації, Комісії з ліквідації Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації, члена Комісії з ліквідації Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Мизюка Віталія Ілліча, Вінницької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року замінено відповідача у справі № 120/2567/20-а Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації, правонаступником - Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації.

На підставі повторного автоматизованого розподілу вказаної справи визначено колегію суддів в складі: головуючого судді - Курка О.П., суддів - Гонтарук В.М., Сушко О.О.

В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Разом з тим, 23 квітня 2021 року на адресу суду через канцелярію надійшло клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи положення частини 3 статті 194 КАС України, де вказано, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 .

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 24.07.2019 в приміщенні Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації щодо позивачки мала місце подія, яка спричинила їй тимчасову непрацездатність.

Цього ж дня ОСОБА_1 звернулася із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення і за фактом застосуванням фізичної сили та нанесенням тілесних ушкоджень Вишенським відділенням поліції Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області зареєстровано кримінальне провадження № 12019020030000962 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, відомості про яке внесене в ЄРДР 24.07.2019.

26.07.2019 директором Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Волковим С. прийнято наказ № 35 "Про створення комісії для розслідування нещасного випадку, що стався із заступником начальника управління транспорту, енергетики та зв`язку - начальником відділу транспорту ОСОБА_1 " (а.с.70, т.1).

30.07.2019 Комунальним підприємством Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги видано ОСОБА_1 лист непрацездатності серія АДФ № 689235, відповідно до якого позивачка у період з 24.07.2019 по 30.07.2019 перебувала на стаціонарному лікуванні у зв`язку із нещасним випадком на виробництві (а.с.13-14, т.1).

01.08.2019 директором Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Волковим С. прийнято наказ № 37 "Про продовження роботи комісії із розслідування нещасного випадку, що стався із заступником начальника управління транспорту, енергетики та зв`язку - начальником відділу транспорту ОСОБА_1 " (а.с.71, т.1).

17.09.2019 Вінницькою державною адміністрацією прийнято розпорядження "Про ліквідацію Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації" та утворено ліквідаційну комісію Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації (а.с.31-33, 68, т.1).

18.09.2019 головою ліквідаційної комісії Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Данильченком В. прийнято наказ № 40 "Про надання права підписів", яким надано право першого підпису на фінансових, розрахункових, платіжних та інших документах:

- голові ліквідаційної комісії - заступнику директора Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації - начальнику управління транспорту, енергетики та зв`язку ОСОБА_3 ;

- члену ліквідаційної комісії - головному спеціалісту відділу транспорту управління транспорту, енергетики та зв`язку ОСОБА_2 (а.с.37).

05.12.2019 за фактом нещасного випадку, що мав місце 24.07.2019, складено Акт розслідування нещасного випадку за формою Н1/П, яким встановлено, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом (а.с.25-30).

06.12.2019 відповідальними особами Департаменту підготовлено пакет документів необхідних для здійснення виплат, та 12.12.2019 передано на підпис члену Комісії з ліквідації Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Мизюка В.І., оскільки голова комісії ОСОБА_3 припинив державну службу, у зв`язку із звільненням (а.с.15-21).

12.12.2019 членами комісії із соціального страхування Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації підписано Акт про відмову ОСОБА_2 члена ліквідації Департаменту у підписанні листка непрацездатності серії АДФ № 689235 виданого ОСОБА_1 (а.с.22-24).

20.12.2019 позивачці стало відомо, що причиною відсутності виплати стала бездіяльність ОСОБА_2 , що полягала у відмові підписувати необхідні документи на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Тому, з метою зобов`язання відповідача підписати необхідні для виплати документи та відшкодування заподіяної моральної шкоди позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Як свідчать матеріали справи, вказаний спір пов`язаний із виплатою позивачці допомоги у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю. Причиною його виникнення стало не підписання особою, що уповноважена діяти від імені Департаменту документів для проведення виплати. Позивачка вважає таку бездіяльність неправомірною, а відповідач заперечуючи аргументи позивачки звертає увагу суду на те, що Акт розслідування нещасного випадку за формою Н1/П від 12.12.2019 складений із порушенням встановлених законодавством вимог, про що свідчить підписання його неуповноваженою особою та припис Управління Держпраці у Вінницькій області № 001.1004.20 від 18.05.2020.

Загальний порядок виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання врегульований Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до норм абзацу 3 ч. 3 ст. 42 Закону № 1105-XIV, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п`ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Із наявних у матеріалах справи розрахунків оплати лікарняного листа встановлено, що розмір допомоги за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності позивачки становить 3279,05 грн, а за два наступні дні - 1311,62 грн (а.с. 15-16). Загальна сума виплати за сім днів тимчасової непрацездатності становить 4590,67 грн. При цьому, згідно ч. 3 ст. 42 Закону № 1105-XIV, 3279,05 грн. за наявності для цього підстав повинен оплатити роботодавець (страхувальник), а 1311,62 - Фонд.

Однак, вимоги позову ОСОБА_1 спрямовані на зобов`язання Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації здійснити нарахування та виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за рахунок коштів Департаменту в сумі 4590,67 грн.

Процедура виплати допомоги регламентовано Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (далі - Порядок № 11)

Відповідно до п. 1.3. Порядок № 11, Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах (п. 1.4. Порядок № 11).

Відтак, адресовані позивачкою вимоги до страхувальника про виплату допомоги за усі сім днів тимчасової непрацездатності є по - перше безпідставними з огляду на те, що рішення про оплату шостого та сьомого дня тимчасової непрацездатності приймається уповноваженими особами Фонду, а по - друге передчасними, адже спір у цій справі виник на етапі оформлення документів страхувальником, а не прийняття рішення про страхові виплати Фондом.

Надаючи оцінку підставам для проведення виплати допомоги страхувальником, суд виходить із наступного.

Згідно п. 2.2 Порядку № 11, підставою для оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів страхувальника та надання допомоги, пов`язаної з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням за рахунок коштів Фонду, є виданий в установленому порядку листок непрацездатності та наявність акта розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, або акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Якщо при наявності у потерпілого акта розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, або акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння), за встановленими формами, йому видано листок непрацездатності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням), за яким складено відповідний акт, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності надається страхувальником за місцем роботи потерпілого.

У такому разі виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності нараховується страхувальником на підставі копії акта розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, або акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами, який завіряється страхувальником, за умови пред`явлення потерпілим його оригіналу та оригіналу листка непрацездатності з відповідною відміткою про зв`язок хвороби з раніше отриманою травмою або професійним захворюванням (п. 2.3 Порядку № 11).

Відтак, підставою для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності як за рахунок коштів роботодавця (страхувальника) яким проводиться виплата за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності, так і за рахунок коштів Фонду є наявність листка непрацездатності та акта розслідування нещасного випадку, які повинні відповідати встановленій законодавством формі.

Звернувшись до страхувальника з метою виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності позивачка надала лист непрацездатності серія АДФ № 689235 виданий 30.07.2019 Комунальним підприємством Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, відповідно до якого ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у зв`язку із нещасним випадком на виробництві у період з 24.07.2019 по 30.07.2019 та Акт розслідування нещасного випадку за формою Н1/П від 05.12.2019 (а.с.13-14, 25-30). Причиною не виплати страхувальником позивачці допомоги, стала невідповідність Акта від 05.12.2019 встановленим вимогам, а саме затвердження його неуповноваженою особою страхувальника.

Оцінюючи вказану обставину, суд враховує, що процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. №337 (далі - Порядок № 337).

Порядком № 337 передбачено, що за результатом розслідування нещасного випадку на виробництві складається акт за формою Н-1 (додаток № 11 до Порядку № 337).

Згідно п. 45 Порядку № 337, роботодавець зобов`язаний розглянути протягом двох робочих днів після складення актів за формою Н-1 матеріали розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), підготовлені комісією, затвердити примірники актів за формою Н-1.

Отже, обов`язковим етапом у процедурі проведення розслідування нещасного випадку є затвердження складеного за результатом розслідування акту за формою Н-1 роботодавцем.

Із відмітки на Акті розслідування нещасного випадку за формою Н1/П від 05.12.2019 встановлено, що його затверджено 05.12.2019 директором Департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури облдержадміністрації Волковим С.А.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що акт затверджено уповноваженою особою Департаменту виходячи із таких мотивів.

Департамент житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації утворений Вінницькою обласною державною адміністрацією. Нормативною основою для діяльності Департаменту було Положення про Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації, затверджене розпорядженням голови облдержадміністрації від 04 листопада 2013 року № 476 (із подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 18 Положення, Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші відповідні штампи, власні бланки.

Розпорядженням голови Вінницької облдержадміністрації від 17.09.2019 № 714 вирішено припинити Департамент житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації (ЄДРПОУ 38986709) шляхом ліквідації та утворено ліквідаційну комісію Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації (21021, м. Вінниця, вул. В. Порика, 29) у складі згідно з додатком (а.с. 68, т. 1). До складу ліквідаційної комісію Департаменту увійшли ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

18.09.2019 головою ліквідаційної комісії прийнято наказ № 40, відповідно до якого право першого підпису на фінансових, розрахункових, платіжних та інших документах надано голові комісії ОСОБА_3 , члену комісії ОСОБА_2 , а право другого підпису - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 73, т. 1).

Крім цього, відповідно до розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 05.09.2019 № 691 "Про внесення змін до відомостей про юридичну особу", виключено з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені Департаменту Волкова Сергія Адієвича - директора Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації (а.с. 72).

Апеляційний суд не заперечує, що на момент затвердження вищезазначеного Акту ОСОБА_6 перебував на посаді директора Департаменту, однак вважає невірним твердження позивача про те, що він як керівник установи є уповноваженою на затвердження відповідного Акту особою з урахуванням зазначених змін.

Помилковим є також посилання апелянта на лист-роз`яснення обласної державної адміністрації від 25.04.2019 року № 01.01-7/2607 яким визначається обсяг повноважень директора Департаменту ( ОСОБА_6 ) під час ліквідаційної процедури, оскільки останній прийнятий до рішення обласної державної адміністрації (розпорядження голови обласної державної адміністрації від 05.09.2019 року), яким і внесено зміни до відомостей про юридичну особу шляхом уточнення осіб, які мають право підпису під час ліквідації установи та виключено ОСОБА_6 з їх числа.

Також колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про відсутність жодного розпорядчого акту Вінницької ОДА, що встановлює повноваження ліквідаційної комісії, не визначено ії функцій та не наділено повноваженнями керівника державного органу на період ліквідації.

Так, розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації від 17 вересня 2019 року № 714 прийнято рішення про ліквідацію Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, визначено склад ліквідаційної комісії.

В подальшому до зазначеного, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації від 11.10.2019 року № 798, від 11.03.2020 року № 180 було внесено зміни до складу ліквідаційної комісії. Крім того, розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 05.09.2019 року № 691 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, яким визначено уповноважену особу з правом підпису та вчиняти дії від імені Департаменту ( ОСОБА_3 ) та виключено з їх числа директора, на той час, Департаменту ( ОСОБА_6 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України (ЦК України), юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

В силу ч. 3 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Частиною 4 ст. 105 ЦК України передбачено, що до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що з моменту призначення (утворення) комісії із ліквідації Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації, повноваження щодо управління справами Департаменту перейшли до Комісії. При цьому, Комісія набула повноважень як щодо управління справами пов`язаними із ліквідаційною процедурою так і щодо управління поточними справами Департаменту який ліквідується. Передача функцій до Комісії, супроводжується передачею права підпису фінансових, розрахункових, платіжних та інших документах визначеним особам, зокрема ОСОБА_2 . При цьому, директор Департаменту ОСОБА_6 втратив повноваження діяти від імені Департаменту, у тому числі й підписувати документи від імені юридичної особи. Відтак, Акт розслідування нещасного випадку за формою Н1/П від 05.12.2019, дію щодо затвердження якого від імені Департаменту вчинено директором Департаменту Волковим С.А (дата затвердження 05.12.2019), вважається незатвердженим у встановленому порядку, адже на момент його затвердження ОСОБА_6 не мав таких повноважень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на момент розгляду цієї справи відсутні передбачені п. 2.2 Порядку № 11 підстави для виплати позивачці допомоги, пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, оскільки не затвердження Акту розслідування нещасного випадку за формою Н1/П від 05.12.2019 свідчить про його невідповідність встановленій законодавством формі.

Водночас, судом встановлено, що приписом Управління Держпраці у Вінницькій області №001.1004.20 від 18.05.2020 встановлено порушення щодо об`єктивності та процедури проведення розслідування. Тому, голові комісії з Ліквідації Департаменту Мизюку В.І. адресовано вимогу: "провести повторне розслідування нещасного випадку з заступником начальника управління транспорту Департаменту житлово - комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Король Ларисою Борисівною, у зв`язку з необхідністю приведення ОСОБА_7 у відповідність з вимогами Порядку №337" по завершенню розслідування надати матеріали до управління Держпраці у Вінницькій області та скласти повідомлення за формою Н-2".

Наказом голови комісії з ліквідації Департаменту від 21.05.2020 №12, на виконання припису Управління Держпраці у Вінницькій області № 001.1004.20 від 18.05.2020, вирішено провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався із заступником начальника управління транспорту, енергетики та зв`язку - начальником відділу транспорту Король Л.Б. та утворено комісію для його проведення (а.с. 80, т. 1).

Суд звертає увагу, що згідно п. 30 Порядку № 337, розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках, зазначених у пункті 43 цього Порядку, розслідування може бути продовжене роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (у разі події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів) до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

Станом на момент розгляду в суді апеляційної інстанції вказаної справи повторне розслідування нещасного випадку не завершено, що не заперечувалось представниками відповідачів. Жодних пояснень з приводу не завершення повторного розслідування нещасного випадку зазначені представники суду не надали.

А відтак, колегія суддів приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльності члена Комісії з ліквідації Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Мизюка Віталія Ілліча щодо не вчинення дій по проведенню розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався 24.07.2019 року стосовно ОСОБА_1 .

Окрім того, як вже зазначалось вище, підставою для виплати позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві є листок непрацездатності та акт розслідування нещасного випадку.

Враховуючи те, що Акт розслідування нещасного випадку за формою Н1/П від 12.12.2019 складений із порушенням встановлених законодавством вимог, повторне розслідування нещасного випадку досі не завершено, суд вважає за необхідним для встановлення наявності підстав для виплати позивачу вказаної допомоги зобов`язати Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації скласти акт розслідування нещасного випадку на виробництві за формою Н1, що стався 24.07.2019 року стосовно ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про: зобов`язання голови Комісії або іншої особи підписати усі необхідні документи для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 на суму 4590,67 грн. та зобов`язання Департаменту здійснити нарахування та виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 , за рахунок коштів Департаменту в сумі 4590,67 грн. є передчасними.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1-3 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, позивач повинен довести зазначені обставини належними, допустимими та достовірними доказами.

Однак, позивач не надав ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій доказів спричинення моральної шкоди, обґрунтування її розміру, а відтак, ним не доведено завдання йому, наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідачів та душевними стражданнями, приниження честі та гідності, а тому підстави для її стягнення відсутні.

Аналогічна правова позиція вказана, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року по справі №554/9740/16-а, від 22 грудня 2018 року по справі №826/23650/15.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати, понесені позивачем у даній справі, підлягають відшкодуванню в сумі 1051 грн., пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації.

Стосовно стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Відповідно до ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень доводить, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду надаються договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших понесених стороною витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Такі документи повинні бути оформлені у визначеному законом порядку та відповідати критеріям належності, допустимості, достатності та достовірності.

Суд зазначає, що позивач не надала суду жодних доказів підтвердження понесення витрат на правничу допомогу. При цьому, ОСОБА_1 самостійно подала апеляційну скаргу та здійснювала представництво своїх інтересів в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для присудження позивачу витрат на професійну правничу допомогу.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року -скасувати.

Прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність члена Комісії з ліквідації Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької облдержадміністрації Мизюка Віталія Ілліча щодо не вчинення дій по проведенню розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався 24.07.2019 року стосовно ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації скласти акт розслідування нещасного випадку на виробництві за формою Н1, що стався 24.07.2019 року стосовно ОСОБА_1 .

В решті позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1051 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 29 квітня 2021 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Сушко О.О. Гонтарук В. М.