ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/2388/20 пров. № А/857/2668/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
за участю представника позивача Борсенка О.В.,
за участю представника відповідача Токар М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року, прийняте суддею Калинич Я.М. об 11 годині 10 хвилині у місті Ужгороді, повний текст складений 23.12.2020 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
ТзОВ СОЛАР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення № 1557180/41789161 від 08.05.2020 року Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Закарпатській області та рішення № 20706/41789161/2 від 09.06.2020 року Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.04.2020 року ТзОВ СОЛАР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС днем фактичного подання податкової накладної на реєстрацію.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач повинен був надати відповідачу первинний документ, що підтверджує факт постачання електроенергії контрагенту, в даному випадку акт прийому-передачі електроенергії, що ним зроблено не було. Такий акт не надавався в пакеті документів, що подавався зі скаргою на рішення комісії ГУ ДПС у Закарпатській області. Таким чином, вказаний акт додано позивачем як доказ реальності господарської операції тільки до позовної заяви.
Враховуючи обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній мав правові підстави для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №1 від 30.04.2020 року.
Рішення №20706/41789161/2 від 09.06.2020 року про залишення скарги позивача без задоволення прийнято Комісією центрального рівня, утвореною в ДПС України, у межах її повноважень, у спосіб та строк, що установлені чинним законодавством. Водночас, це рішення не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ТзОВ СОЛАР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що в матеріалах справи знаходяться всі документи, які підтверджують і реальність господарської операції, за наслідками якої складена податкова накладна №1 від 30.04.2020 року і документи, подані позивачем для реєстрації податкової накладної.
Позивачем заявлено вимогу про зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказана вимога є самостійною вимогою і для її вирішення суд був зобов`язаний на підставі усіх наявних у справі документів встановити наявність підстав для реєстрації накладної у Реєстрі.
Звертає увагу на те, що акт приймання - передачі не визнається податковим законодавством як обов`язковий документ з наявністю якого пов`язується право виписування податкової накладної та формування у ній показників про господарську операцію. Крім того, у спірному рішенні немає покликання на неподання акта приймання - передачі електроенергії як на підставу прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Також зазначає, що суд першої інстанції з власної ініціативи обґрунтував правомірність спірного рішення суб`єкта владних повноважень обставинами, з якими і сам суб`єкт владних повноважень не пов`язував прийняття рішення відповідного змісту.
Звертає увагу на те, що вимога про скасування рішення, прийнятого за наслідками адміністративного оскарження є самостійною вимогою і право на звернення з такою вимогою передбачено законом. Відповідно до п.17 Порядку №1165 рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено у строки, визначені ст.56 Податкового кодексу України.
Просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому зазначено, що позивач повинен був надати первинний документ, що підтверджує факт постачання електроенергії контрагенту, в даному випадку - акт прийому - передачі, електроенергії, чого зроблено не було. Таким чином, на думку податкового органу, Комісія ГУ ДПС у Закарпатській області правоімрно відмовила у реєстрації податкової накладної позивача 30.04.2020 року №1, оскільки наданим пакетом документів неможливо підтвердити реальність господарської операції.
Щодо скасування рішення Комісії ДПС України від 09.06.2020 року №20706/41789161/2, прийняте за результатами розгляду скарги позивача, то таке є актом вирішення спору в досудовому порядку і не створює наслідків для позивача.
Просить суд не брати покликання апелянта на правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 10.04.2020 року у справі№ 819/330/18, оскільки у них маються покликання на нормативно - правові акти, що не діяли на момент винесення оскаржуваного рішення. Крім того, просить провести заміну Головного управління ДПС у Закарпатській області (ЄДРПОУ 43143065) на Головне управління ДПС у Закарпатській області (ЄДРПОУ 44106694). Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Суд апеляційної інстанції з урахуванням положень статті 52 КАС України вважає за необхідне задовольнити клопотання податкового органу та замінити Головне управління ДПС у Закарпатській області (ЄДРПОУ 43143065) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Закарпатській області (ЄДРПОУ 44106694).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в результаті господарської діяльності позивача по взаємовідносинах з ДП Гарантований покупець позивачем 30.04.2020 року сформовано податкову накладну № 1 на суму 203307,31 грн. та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.56).
Згідно Квитанції № 1 від 30 квітня 2020 року податкову накладну № 1 від 30 квітня 2020 року прийнято, але реєстрація зупинена, оскільки податкова накладна відповідала вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.57).
Позивачем в електронному вигляді подано повідомлення від 04 травня 2020 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних реєстрацію, яких зупинено (а.с.58), що підтверджується, Квитанцією № 2 від 04 травня 2020 року (а.с.59).
Судом встановлено, що позивачем надано документи (файли) у кількості 8 шт., що містили в собі:
- повідомлення про подання пояснень та документів;
- постанови НКРЕ від 24.01.2020 року №201 з додатком;
- договору від 11.11.2019 року №952/01 з ДП Гарантований покупець ;
- додаткову угоду №756/01/20 від 30.03.2020 року з ДП Гарантований покупець до договору від 28.12.2019 року №1776/01;
- постанову від 18.02.2020 року №428;
- податок до постанови НКРЕКП 25.03.2020 року №723;
- ст. 5 та 6 договору з ДН Гарантований покупець б/н та б/д;
- банківську виписку за квітень.
08 травня 2020 року Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 1557180/41789161 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 30 квітня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.67).
Підставою відмови вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
08 травня 2020 року позивачем була подана скарга на рішення № 1557180/41789161 від 08 травня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної (а.с.68), за результатами якого винесено рішення від 09 червня 2020 року № 20706/41789161/2 та залишено скаргу без задоволення та рішення про відмову у реєстрації податкової накладної без змін (а.с.88).
Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
В абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України зазначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є Квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
За приписами абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається Квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі за текстом - Порядок №1246).
Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200 1.3 і 200 1.9 ст. 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується Квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020 року (надалі - Порядок № 1165).
Згідно з положеннями п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Згідно з п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Як зазначено у п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку Квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як вбачається зі змісту Квитанції, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій .
Судом із матеріалів справи встановлено, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено, що показник D =0000 %, P =0.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
З спірного рішення встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних тилових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, проте відповідачем в оскаржуваних рішеннях не підкреслено, які саме документи не надано та не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.
Позивачем було надано пакет документів (перелік яких наведено судом вище та який не заперечується учасниками справи), однак, такі не були взяті до уваги Комісією. Відповідачем не вказувалось на те, що надані документи складені з порушенням вимог законодавства. Відповідачем також не наведено доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що податковим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Як встановлено з матеріалів справи, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної вимозі правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.
Неконкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення Квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.
На думку суду, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних є формальним, оскільки об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.
В контексті вищенаведеного колегія суддів також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 червня 2020 року по справі №824/245/19-а, 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.
З приводу зазначення у спірному рішенні про розміщення особистого ключа електронного підпису позивача на незахищеному носії інформації, то колегія суддів зазначає, наступне.
07.11.2018 року набув чинності Закон України Про електронні довірчі послуги , яким визначено правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов`язки суб`єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.1 вищезазначеного закону, засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам цього Закону.
Пунктом 23 ч.1 ст.1 Закон України Про електронні довірчі послуги встановлено, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Згідно із ч.3 ст.18 Закону України Про електронні довірчі послуги електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно ч.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про електронні довірчі послуги електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом України Про електронні довірчі послуги електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що електронний підпис отриманий позивачем до набрання чинності Законом України Про електронні довірчі послуги залишається дійсним та електронні дані створені з його накладенням визнаються упродовж двох років з дати набрання чинності Законом України Про електронні довірчі послуги , тобто до 07.11.2020 року, а тому контролюючий орган не може стверджувати, що розміщення особистого ключа електронного підпису на захищеному носії є підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення № 1557180/41789161 від 08.05.2020 року Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Закарпатській області є протиправним та підлягає скасуванню.
З приводу позовної вимоги про визнання протиправними та скасування рішення № 20706/41789161/2 від 09.06.2020 року Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України, апеляційний суд зазначає, що відповідно до п.17 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.
Оскільки рішення № 20706/41789161/2 від 09.06.2020 року Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийнято за результатами розгляду скарги позивача на рішення № 1557180/41789161 від 08.05.2020 року Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, яке суд визнає протиправним та скасовує, то відповідно і рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України також підлягає скасуванню.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.04.2020 року.
Враховуючи результат розгляду апеляційної скарги та, виходячи із приписів ст.139 КАС України, апеляційний суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТзОВ СОЛАР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС судові витрати у розмірі 1576 гривень 50 копійок з кожного.
Додатково суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір позивач наділений правом звернутися до суду із клопотанням про повернення судового збору у зв`язку зі сплатою такого в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС задовольнити.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі № 260/2388/20 скасувати і прийняти постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення № 1557180/41789161 від 08.05.2020 року Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Закарпатській області та рішення № 20706/41789161/2 від 09.06.2020 року Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України .
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.04.2020 товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС днем фактичного подання податкової накладної на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (ЄДРПОУ: 44106694) на користь товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС (ЄДРПОУ: 41789161) судові витрати у розмірі 1576 (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість ) гривень 50 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ: 02910098) на користь товариства з обмеженою відповідальністю СОЛАР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС (ЄДРПОУ: 43005393) судові витрати у розмірі 1576 (одна тисяча п`ятсот сімдесят шість ) гривень 50 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 28.04.2021 року.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2021 |
Оприлюднено | 05.05.2021 |
Номер документу | 96653888 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Обрізко Ігор Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні