Постанова

від 29.04.2021 по справі 617/983/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року

м. Харків

Справа № 617/983/20

Провадження №22-ц/818/2393/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря - Супрун Я.С.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватно-орендне мале підприємство Лиман-СІЧ ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватно-орендного малого підприємства Лиман-СІЧ на додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 06 січня 2021 року в складі судді Сербіненко І.В. -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з позовом до Приватного-орендного малого підприємства Лиман-СІЧ (далі ПОМП Лиман-СІЧ ) у якому просив договір оренди землі від 05.07.2009 року на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,4922 га, кадастровий номер 6321655300:03:001:0091, яка розташована на території Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області, укладеного між ОСОБА_3 та ПОМП Лиман-СІЧ , зареєстрований 24.12.2012 року в Управлінні Держкомзему Вовчанського району Харківської області за № 6321655340018, розірвати, судові витрати покласти на відповідача.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,4922 га, кадастровий номер 6321655300:03:001:0091, яка розташована на території Білоколодязької селищної ради Вовчанського району Харківської області, згідно договору купівлі-продажу від 21.10.2016 року. Зазначена земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача на підставі договору оренди від 05.07.2009 року, який укладено між колишнім власником земельної ділянки ОСОБА_3 та ПОМП Лиман-СІЧ . Відповідач не виконує свої обов`язки по вищевказаному договору, систематично не сплачує йому орендну плату за користування його земельною ділянкою за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, відмовляється надавати будь-яку інформацію щодо використання земельної ділянки та переглядати розмір встановленої орендної плати. ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача з заявами про надання інформації щодо використання земельної ділянки, виготовлення нової нормативно-грошової оцінки, повідомлення про перелік сільськогогосподарський культур, які вирощувались орендарем та земельній ділянці та перегляду встановленої орендної плати. ПОМП Лиман-СІЧ залишає звернення без уваги, інформації не надає, розмір орендної плати не переглянув та не виготовив нової нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Невиконання зобов`язань відповідачем щодо виплати орендної плати, її переодичного перегляду та дотримання екологічної безпеки при використанні земельної ділянки є істотним порушенням договору оренди землі від 05.07.2009 року, що дає підстави ОСОБА_1 вимагати розірвання такого договору.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 17 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

22.12.20 ОСОБА_5 , який діяв в інтересах ПОМП ЛИМАН-СІЧ , звернувся до апеляційного суду із заявою про надання доказів витрат.

Заяву мотивувовано тим, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України до закінчення судових дебатів суду надана заява, такі докази не могли бути подані раніше з підстав відсутності даних про тривалість розгляду справи та фактичний розмір витрат на правову допомогу в зв`язку з цим . У зв`язку з відмовою у вищезазначеному позові, просить покласти на позивача судові витрати на провесійну правничу допомогу авдвоката в розмірі 28 512,00 грн.

Додатковим рішенням заяву представника відповідача Приватного-орендного малого підприємства Лиман-СІЧ - Антоненка Дмитра Олександровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково.

Додаткове рішення мотивоване тим, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд вважає суму 28 512,00 грн. необґрунтованною та значно завищеною, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, вважає, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. З матеріалів справи вбачається, представником відповідача подавались до суду: відзив, заперечення на відповідь на відзив, заява про долучення доказів судових витрат на правничу допомогу, представник знайомився з матеріалами справи в суді. Крім того представник відповідача брав участь у двох судових засідання суду загальною тривалістю 2 год. 20 хв. Суд, також посилається на аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.07.2020 р. по справі № 362/3912/18 та на критерії, які застосовує Європейський суд зправ людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( рішення у справі East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

09.02.2021 надійшла апеляційна скарга ПОМП ЛИМАН-СІЧ в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, ухвалити нове додаткове рішення, яким задовольнити заяву.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що вартість послуг витаченних на професійну правничу допомогу підтверджений договором про надання правової допомоги № 1-02/19 від 01 лютого 2019 року, укладеного між Приватного-орендним малим підприємством Лиман-СІЧ і Адвокатським об`єднанням ЕЙ-СІ-ЕФ ПАРТНЕРС та додатковою угодою № 4 від 26 червня 2020 року до договору про надання правової допомоги № 1-02/19 від 01 лютого 2019 року, платіжними доручення від 02 липня 2020 року № 260 про оплату гонорару у розмірі 14 256,00 грн. та в 11 вересня 2020 року № 393 про оплату гонорару у розмірі 14 256,00 грн. Крім того суд дійшов висновку про те, що доказами підтверджено надання відповідачу професійної правничої допомоги, а також здійснення ним оплати вищезазначених послуг. Всупереч ч. 6 ст.136 ЦПК України, ч.1 та ч. 6 ст.81 ЦПК України, позивачем не надано жодного доказу в обгрунтування його клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги авдвоката. Зазначене клопотання побудоване на припущеннях, які й покладені в основу додаткового рішення. Так, наприклад, судова справа має незначний обсяг, однак суд не враховує, що для того щоб дістатись до Харкова з Вовчанського району та повернутись до робочого місця адвокату потрібно більше трьох годин. Поза увагою залишено те, що якщо в процесуальних докуметах не має посилання на судову практику, це не означає, що вона не аналізувалась адвокатом, тому вважає, що 2 години на аналіз судової практики відповідають дійсності, крім того в запереченнях відповідача містяться посилання на судову практику Верховного суду. Зазначає, що певні обставини, а саме те, що позивач не вперший раз намагається у будь-який спосіб достроково розірвати договір оренди з ним, обумовлює складність даної справи.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, вивчивши докази та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, між відповідачем та Приватного-орендним малим підприємством Лиман-СІЧ і Адвокатським об`єднанням ЕЙ-СІ-ЕФ ПАРТНЕРС від 01 лютого 2019 року укладено договір про надання правової допомоги № 1-02/19 (а.с.218-222).

Крім того, 26 червня 2020 року до вищезазначеного договору між сторонами укладено додаткова угода № 4 ( а.с. 223)

Згідно з п.п. 4.1 п. 4 Договору про надання правової допомоги № 1-02/19 від 01 лютого 2019 року, розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої цим Договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 4 від 26 червня 2020 року до Договору про надання правової допомоги № 1-02/19 від 01 лютого 2019 року, сторони узгодили, що розмір гонорару за надання правової допомоги, обсяг якої визначено п. 1 цієї Додаткової угоди визначений за відповідною попередньо калькуляцією, підготованою Адвокатським об`єднанням , із розрахунку тривалості робіт в обсязі 27 годин, та складає 28512,00 грн.

Відповідно до договору № 1-02/19 від 01.02.2019 відповідачем сплачено за надання правової допомоги суму в розмірі 14 256,00 грн, що пітверджено платіжним доручення № 260 від 02.07. 2020 (а.с.224).

Відповідно до договору № 1-02/19 від 11.09.2020 відповідачем сплачено за надання правової допомоги суму в розмірі 14 256,00 грн., що пітверджено платіжним доручення № 393 від 11.09. 2020 (а.с.225).

Згідно акта про надання правової допомоги від 17.12. 2020 за договором про надання правової допомоги № 1-02/19 від 01.02.2019 та Додаткової угоди № 4 від 26.06.2020 та детального опису робіт (наданих послуг) за період з 26.06.2020 року по 17.12. 2020, надана правнича допомога, а саме: 1) ознайомлення зі змістом наданих Клієнтом документів, в тому числі, зі змістом заявлених позовних вимог, на виконання яких витрачено 2 години, вартість - 2112,00 грн.; 2) ознайомлення з матеріалами судової справи у Вовчанському районному суді Харківської області, на виконання яких витрачено 0,5 години, вартість - 528,00 грн.; 3) аналіз судової практики щодо правовідносин, повязанних із заявленими позовними вимогами, на виконання яких витрачено 4 години, вартість - 4224,00 грн.; 4) визначення оптимальних шляхів правового захисту та інтересів ПОМП Лиман-СІЧ , на виконання якої витрачено 1,5 годин, вартість - 1 584,00 грн.; 5) визначення кола доказів, що мають бути подані до суду в обґрунтування відзиву (заперечень) на позовну заяву, на виконання витрачено 2 години, вартість - 2 112,00 грн.; 6) підготовка відзиву ПОМП Лиман-СІЧ на позовну заяву, на виконання витрачено 9 годин, вартість - 9 504,00 грн.; 7) ознайомлення із відповіддю на відзив на позовну, на виконання якої витрачено 2 години, вартість - 2112,00 грн.; 8) визначення оптимальних шляхів правового захисту та інтересів ПОМП Лиман-СІЧ з урахуванням відповіді на відзив на позовну заяву, на виконання якої витрачено 1 година, вартість - 1 056,00 грн.; 9) підготовка заперечень на відповідь на відзив, на виконання якої витрачено 2 година, вартість - 2 112,00 грн.; 10) представництво інтересів Клієнта під час судових засідань у Вовчанському районному суді Харківської області, на виконання якої витрачено 3 години, вартість - 3168,00 грн ( а.с. 226-227).

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 264 ЦПК України визначені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення, в тому числі - як розподілити між сторонами судові витрати (п.6 ч.1 цієї статті).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України ).

Частинам 1, 2, 13 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

З огляду на вищевикладене, судова коллегія вважає, що суд першої інстанції зробив вірний висновок про неспівмірність заявлених вимог по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, з таких підстав.

Представником відповідача подано до суду відзив ( а.с.62-75), що відповідно до акту - послуга № 1, 3, 4, 5 та 6, а саме ознайомлення зі змістом наданих документів, аналіз судової практики, визначення оптимальних шляхів правового захисті прав та інтересів відповідача, підготовка представником відповідача відзиву на позовну заяву та визначення кола доказів, що мають бути подані в обґрунтування відзиву, тривалістю часу - 1) 2 год.00 хв., 3)4 год.00 хв., 4)1, 5 год.00 хв., 5)2 год. 00 хв. та 6) 9 год. 00 хв. та оплатою за послуги в загальному розмірі 19 536 грн. 00 коп., що взагалі не є співрозмірною витраті часу та сумою за подачу до суду першої інстанції відзуву на позов.

Крім того представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив (а.с. 167-168), відповідно до акту - послуга № 7 та 8 - ознайомлення з відповіддю на відзив та визначення оптимальних шляхів правового захисту з урахуванням відповіді на відзив та підготовка представником заперечень, тривалістю часу відповідно -2 год.00 хв. та 1 год.00 хв., та послуга № 9 - підготовка заперечень на відповідь на відзив- 2 год. 00хв., з оплатою за послуги в розмірі 5 280 грн., що теж вважається судовою колегією завищеною, як розміром часу витраченого на нескладну роботу так і сумою відшкодування.

Крім того судом першої інстанції та колегією суддів встановлено, що представник відповідача здіснював предстаництво в суді першої інстанції, а саме брав участь у двох судових засіданнях загальною тривалістю приблизно 2 год. 20 хв., зразом с тим в детальному описі…зазначено 3 год. 00 хв. ( а.с. 186, 195).

Разом с тим, судовою колегією вбачається, що категорія справ, яку розглядав суд першої інстанції, а саме справа № 617/983/20 є справами незначної складності та по ним є стала судова практика, а тому написання відзиву на позовну заяву та визначення кола доказів та написання інших вищезазначених документів не потребувало додаткових зусиль та знання як наслідок сумму витрат на їх написання судова коллегія вважає завищеною та неспівмірною заявленим вимогам по відшкодуванню.

Судова колегія вважає хибними доводи відповідача, щодо посилання на практику Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду з приводу стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, а саме на постанови від 05.092019 р. по справі № 826/841/17, постановою від 24.10.2019 р. по справі № 820/4280/17, постанови від 25.10.2019 р. по справі № 826/132270/16, оскільки аналізом вищезазначених постанов судовою колегією встановлено, що сторонами по справі заявлено співрозмірні та доказані анологічні вимоги, а саме в розмір від 2 400 грн. до 5000 грн., що не може бути порівняно з розміром який просить стягнути в своїх вимогах відповідач.

Крім того вищезазначеними постановами також встановлено, що відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Також, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на вищезазначене, судова колегія, вважає доводи відповідача про те, що рішення суду грунтується на припущеннях позивача, які він зазнанчив в клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвокату не доведенними та необгрунтованими, оскільки судом першої інстанції при винесенні рішення було врахувано складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також аналогічну практику Верховного суду з цих питань.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг предстаником відповідача у суді, колегія суддів вважає заявлений представником відповідача до відшкодування розмір правової допомоги явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню, суму на відшкодування відповідачу за рахунок позивача витрати на правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції, у розмірі 6000 грн., обгрунтованою та доказоною. Тому апеляційну скаргу представника відповідача належить залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватно-орендного малого підприємства Лиман-СІЧ залишити без задоволення.

Додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 06 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2021 року.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді Н.П. Пилипчук

О.В. Маміна