Постанова

від 26.04.2021 по справі 908/583/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 року м. Дніпро Справа № 908/583/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Мороз В.Ф., Парусніков Ю.Б.,

секретар судового засідання Манчік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2020р. (повний текст складено 08.12.2020р.) у справі № 908/583/19 (головуючий суддя - Мірошниченко М.В., судді - Колодій Н.А., Науменко А.О., м. Запоріжжя)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс", с. Степанівка Перша Приазовського району Запорізької області

до 1. Приазовської районної державної адміністрації, смт. Приазовське Запорізької області; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс", м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Степанівська Перша сільська рада, с. Степанівка Перша Приазовського району Запорізької області

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротіс" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 06.03.2019р. про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018р. № 565 та про визнання незаконним договору оренди землі від 21.12.2018р., укладеного між Приазовською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та ТОВ "Геоникс", як орендарем, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643, площею 29,7 га.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.12.2020р. позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018р. № 565. Визнано недійсним договір оренди землі від 21.12.2018р., укладений між Приазовською районною державною адміністрацією як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс" як орендарем щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643, площею 29,7 га. Стягнуто з Приазовської районної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" 2 881,50 грн. судового збору за подання позовної заяви, 10 173, 60 грн. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, 10 575,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротіс" 960,50 грн. судового збору за подання позовної заяви, 3 391,20 грн. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, 3 525,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що факт укладення щодо тієї самої земельної ділянки нових договорів оренди не свідчить про недійсність договору від 11.08.2008р., оскільки його було укладено раніше, і на момент укладення нового договору оренди від 21.12.2018р. договір оренди з ТОВ "Агротіс" був чинним, сторонами не розірваний, в судовому порядку недійсним не визнаний. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019р. у справі № 908/1241/19 встановлено, що прийняття Приазовською РДА рішення від 21.12.2018р. про передачу в оренду іншому суб`єкту земельної ділянки, раніше переданої в оренду ТОВ "Агротіс", не віднесено законом до підстав недійсності договору оренди з ТОВ "Агротіс". Договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008р., укладений між ТОВ "Агротіс" та Приазовською районною державною адміністрацією, був та є чинним на момент ухвалення спірних розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018р. та договору оренди землі від 21.12.2018р. Суд дійшов висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643 площею 29,7 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 грн., передану ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008р. Чинним законодавством України, у тому числі Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" не передбачена передача в користування (оренду) земельної ділянки, яка на правовій підставі знаходиться у користуванні іншої особи і договір якої не розірвано в установленому законом порядку. Таким чином, договір оренди землі від 21.12.2018р., який укладений між Приазовською РДА та ТОВ "Геоникс", порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на оренду земельної ділянки (паю) за договором від 11.08.2008р. Суд вважає, що договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018р. є таким, що суперечить положенням ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок (паїв)" та ст. 122 Земельного кодексу України і підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203. 215 Цивільного кодексу України. Також, на думку суду першої інстанції, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської РДА від 21.12.2018р. № 565, відповідно до якого був укладений спірний договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018р.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоникс" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2021р., відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права, та за умови невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, що є підставою для його скасування;

- місцевий господарський суд не врахував та не надав оцінки змісту спірного договору оренди земельних ділянок (паїв) від 21.12.2018р. та не встановив, що було предметом оренди за цим договором, в результаті чого помилково ототожнив договір оренди земельної частки (паю) з договором оренди земельної ділянки. Об`єктом договору оренди землі, що був укладений 21.12.2018р. між Приазовською РДА та ТОВ "Геоникс" є земельна ділянка, а не земельна ділянка (пай). Спірний договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018р. та прийняте головою Приазовської РДА в межах його компетенції розпорядження № 565 від 21.12.2018р. відповідають чинному законодавству та не суперечать йому;

- суд першої інстанції помилково посилається на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019р. у справі № 908/1241/19, яким на думку суду, встановлено факт прийняття Приазовською РДА рішення від 21.12.2018р. про передачу в оренду іншому суб`єкту земельної ділянки, раніше переданої в оренду ТОВ "Агротіс". Разом з тим, таке посилання суду не відповідає дійсності, оскільки при розгляді справи № 908/1241/19 не досліджувалось питання накладення певних земельних ділянок, не призначалась експертиза, а отже не було доведено факт прийняття Приазовською РДА рішення від 21.12.2018р. про передачу в оренду іншому суб`єкту земельної ділянки, раніше переданої в оренду ТОВ "Агротіс";

- ТОВ "Геоникс" вважає, що при укладенні спірного договору оренди права позивача не порушувались. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладений відповідачами договір оренди від 21.12.2018р. порушує права позивача щодо його договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 11.08.2008р., що позивачу чиняться будь-які перешкоди у реалізації ним своїх прав за цим договором;

- скаржник вважає, що позивачем не доведено обґрунтованості своїх вимог щодо визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами, через недоведеність наявності порушення цим договором законних прав та охоронюваних інтересів позивача, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів того, що невитребувана (нерозподілена) земельна ділянка, передана в оренду відповідачу-1 за спірним правочином є тією ж самою ділянкою, яка надана у користування позивачу за договором оренди не витребуваних земельних часток (паїв) від 11.08.2008р.;

- на даний час розпорядження голови Приазовської РДА № 524 від 11.08.2008р., згідно з яким Приазовською РДА та ТОВ "Агротіс" укладений договір оренди земельної ділянки площею 136,64 га залишається скасованим розпорядженням голови Запорізької ОДА від 23.11.2018р. № 617. Таким чином, скаржник вважає, що у зв`язку зі скасуванням розпорядження Приазовоської РДА № 524 від 11.08.2008р. "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс", відсутні правові підстави дійсності договору оренди не витребуваних земельних часток (паїв) від 11.08.2008р., укладеного між Приазовською РДА та ТОВ "Агротіс";

- не підлягають задоволенню й позовні вимоги ТОВ "Агротіс" про стягнення з Приазовської РДА на користь ТОВ "Агротіс" 2 881,50 грн. судового збору за подання позовної заяви, 10 173,60 грн. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, 10575,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; стягнення з ТОВ "Геоникс" на користь ТОВ "Агротіс" 960,50 грн. судового збору за подання позовної заяви, 3 391,20 грн. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, 3 525,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони є похідними позовними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення основної вимоги.

2.2. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2020р. у даній справі - без змін. Посилається на те, що передаючи в оренду ТОВ "Геоникс" земельну ділянку, яка накладається на земельну ділянку, що перебуває в оренді у ТОВ "Агротіс", Приазовська РДА порушила вимоги ст. 24 Закону України "Про оренду землі", за змістом якої, орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019р. у справі № 908/1241/19 було встановлено, що передача в оренду саме земельних ділянок, а не паїв, випливає з доданих до договору оренди документів: кадастрового плану земельної ділянки, експлікації земельних ділянок, акту встановлення меж ділянки в натурі. Залишаючи без змін вказане рішення, Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 23.12.2019р. зазначив, що судом встановлено, що місце розташування нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки визначено на підставі викопіювань із карти-схеми поділу земель колишнього КСРП "Більшовик". В апеляційній скарзі скаржник намагається спростувати преюдиційні обставини, які вже були встановлені в остаточному судовому рішенні в іншій справі, в якій ТОВ "Геоникс" брало участь. У рішенні Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019р. у справі № 908/1241/19 також було зазначено, що стосовно посилань позивача на факт укладення щодо тієї самої земельної ділянки нових договорів оренди, то дана обставина не свідчить про недійсність договору від 11.08.2008р., оскільки його було укладено раніше, і на момент укладення нового договору оренди від 21.12.2018р. договір оренди з ТОВ "Агротіс" був чинним, сторонами не розірваний, в судовому порядку недійсним не визнаний. Ненадання експертами будь-якої відповіді на поставлені судом питання не позбавляє сторін права надавати на підтвердження своїх вимог та заперечень інші докази. Присвоєння нерозподіленій земельній ділянці 21.12.2018р. кадастрового номера суперечить ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в контексті правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 17.01.2019р. у справі № 908/1947/16. Посилання скаржника на те, що земельні ділянки сторін мають різну площу, не спростовує факту накладання земельних ділянок. Орендована ТОВ "Агротіс" земельна ділянка площею 136,64 га складається з п`яти частин: 9,22 га + 9,2 га +83,23 га +5,29 га. При цьому, її частина 29,7 га і є по суті земельною ділянкою, яку 21.12.2018р. Приазовська РДА вирішила передати в оренду ТОВ "Геоникс", незважаючи на діючий договір оренди з ТОВ "Агротіс". Скаржник не звернув увагу, що договір оренди з ТОВ "Геоникс" укладений щодо земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку, орендовану ТОВ "Агротіс", чим порушується право ТОВ "Агротіс", як орендаря земельної ділянки, самостійно господарювати на землі, що стало підставою для звернення до суду. На думку позивача, суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши обставини справи дійшов правильних висновків про те, що в оренді у ТОВ "Агротіс" на підставі дійсного і чинного договору перебуває саме земельна ділянка, а відповідачі, уклавши 21.12.2018р. договір оренди щодо земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку ТОВ "Агротіс", порушили права ТОВ "Агротіс", як орендаря земельної ділянки. Таким чином, місцевий господарський суд з дотриманням норм матеріального права ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог та покладення на відповідачів усіх понесених позивачем судових витрат.

Приазовська районна державна адміністрація та Степанівська Перша сільська рада наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 22.02.2021р.

22.02.2021р. в судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

В судовому засіданні 22.02.2021р. оголошено перерву до 15.03.2021р.

15.03.2021р. на адресу апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021р. у справі № 910/1674/19.

15.03.2021р. в судовому засіданні представник скаржника надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги, а представник позивача надав додаткові пояснення по апеляційній скарзі.

В судовому засіданні 15.03.2021р. оголошено перерву до 26.04.2021р.

26.04.2021р. в судовому засіданні представники скаржника та позивача надали додаткові пояснення по апеляційній скарзі.

Приазовська районна державна адміністрація та Степанівська Перша сільська рада наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили в судові засідання 22.02.2021р., 15.03.2021р. та 26.04.2021р. своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду в судовому засіданні 26.04.2021р. дійшла висновку про задоволення клопотання позивача та приєднання до матеріалів справи копії постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021р. у справі № 910/1674/19, оскільки судом першої інстанції досліджувались обставини, які були встановлені у прийнятих раніше судових рішеннях у справі № 910/1674/19.

В судовому засіданні 26.04.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області № 524 від 11.08.2008р. "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс" земельні частки (паї) загальною площею 218,51 га, у т. ч. 81,87 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі № 94 (багаторічні); 136,64 га, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурах №№ 291, НОМЕР_1 , 314, 321 (пасовища) згідно Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області, визнані як невитребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Цим же розпорядженням вирішено надати в оренду ТОВ "Агротіс" земельну ділянку площею 136,64 га (пасовища), в контурах №№ 291, 297, 314, 321 (невитребувані земельні частки (паї)), розташовану на території Степанівської Першої сільської ради, згідно додатку 2, для товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2.2 Розпорядження № 524 від 11.08.2008р.).

11.08.2008р. на підставі розпорядження голови Приазовської РДА № 524 від 11.08.2008р. між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач-1) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (орендар, позивач), укладений договір оренди земельної частки (паю), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки (паї) розміром 136,64 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №№ 291, 297, 314, 321 згідно схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик» Приазовського району Запорізької області та планів-схем, які є невід`ємною частиною цього договору (розділ 2 Договору).

Невитребувані земельні частки (паї) передаються в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 розділу 2 Договору за користування невитребуваними земельними частками орендар сплачує орендодавцю орендну плату у грошовій формі у розмірі за один календарний рік 20 496,00 грн., за місяць - 1 708,00 грн. на загальну площу.

Згідно з п. 2.3 Договору його укладено до моменту отримання власниками паїв державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більше ніж на 49 років.

Договір набуває чинності з моменту його реєстрації в Степанівській Першій сільській раді (розділ 5 Договору).

Згідно з розділом 5 Договору невід`ємною частиною цього договору є: розрахунок орендної плати, акт встановлення меж в натурі, кадастровий план, експлікація земельних ділянок.

Договір зареєстрований 11.08.2008р. у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за № 1.

В матеріалах справи міститься копія акту від 12.08.2008р. встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 136,64 га. Зазначено, що ніяких зауважень з боку зацікавлених осіб при встановленні меж в натурі не надходило.

10.07.2018р. головою Приазовської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 260 "Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", згідно з яким Договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008р., укладений між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Агротіс" (орендар) про передання орендарю в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) розміром 136,64 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №№ 291, 297, 314, 321 згідно Схеми поділу земель колективної власності на частки (паї) колишнього КСП "Більшовик" Приазовського району Запорізької області, визнано не чинним, а також таким, що втратило чинність, зокрема, розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації № 524 від 11.08.2008р. "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс".

23.11.2018р. розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації № 617 скасовано ряд розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації, в тому числі розпорядження від 10.07.2018р. № 260 "Про усунення порушень вимог земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" та розпорядження від 11.08.2008р. № 524 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс".

У листі Запорізької обласної державної адміністрації від 19.03.2019р. № 02789/08-49 зазначено, що вказане розпорядження № 617 від 23.11.2018р. було прийнято з метою приведення у відповідність актів Приазовської райдержадміністрації до вимог чинного законодавства, а не з метою зміни або припинення прав та обов`язків ТОВ "Агротіс» в договірних відносинах з Приазовською райдержадміністрацією.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 03.12.2018р. № 487 надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо надання у користування на умовах оренди строком на 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 29,70 га із земель колишнього КСП "Більшовик" (невитребувані земельні частки (паї) - пасовища), розташованої на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018р. № 565 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ТОВ "Геоникс" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 29,7000 га - пасовища із земель колишнього КСП "Більшовик" (невитребувані земельні частки (паї), кадастровий номер 2324586200:02:004:0643, розташованої на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" земельну ділянку (невитребувані земельні частки (паї), загальною площею 29,7000 га - пасовища, із земель колишнього КСП "Більшовик", кадастровий номер 2324586200:02:004:0643, до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не довше ніж на 49 років, встановивши орендну плату в розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21.12.2018р. між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоникс" (орендар, відповідач-2) укладений договір оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), за умовами п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 29,7000 гектарів (кадастровий номер 2324586200:02:004:0643) із земель колективної власності колишнього КСП "Більшовик" на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. 3.1 Договору його укладено на строк до моменту отримання власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) державних актів на право власності на земельну ділянку, але не довше ніж на 49 років.

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано 22.12.2018р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29659297.

Посилаючись на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643 накладається на земельну ділянку, яка раніше була передана в оренду ТОВ "Агротіс" за Договором оренди від 11.08.2008р., позивач звернувся до місцевого господарського суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав .

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі № 905/1227/17).

Згідно із ст. ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 2 ,3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть, якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.08.2008р. на підставі розпорядження голови Приазовської РДА № 524 від 11.08.2008р. між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач-1) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс" (орендар, позивач), укладений договір оренди земельної частки (паю), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду невитребувані земельні частки паї розміром 136,64 га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, в контурі №№ 291, 297, 314, 321 згідно схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП "Більшовик» Приазовського району Запорізької області та планів-схем, які є невід`ємною частиною цього договору (розділ 2 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору його укладено до моменту отримання власниками паїв державних актів на право власності на земельну ділянку, але в будь-якому випадку не більше ніж на 49 років.

Матеріали даної справи свідчать про те, що відповідачі заперечують факт порушення прав позивача на оренду земельних часток (паїв) на підставі Договору оренди від 11.08.2008р.

Проте, рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019р. у справі № 908/1241/19, яке набрало законної сили 21.01.2020р., відмовлено у повному обсязі у задоволенні позову Приазовської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю), який укладений 11.08.2008р. між Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротіс", як орендарем, щодо оренди невитребуваної земельної частки паю розміром 136,64 га, який зареєстрований 11.08.2008р. у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Степанівської Першої сільської ради за № 1.

У вказаному рішенні у справі № 908/1241/19, зокрема, встановлено, що "Договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008р. укладався відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", яка на момент укладення Договору оренди мала наступну редакцію: "Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки...".

Відповідно до положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Указу Президента України від 08.08.1995р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) є необхідним лише в разі виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) за заявами останніх.

Нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка має тимчасовий правовий статус, оскільки в будь-який момент власники паїв можуть виділити в натурі належні їм земельні ділянки. При виділенні ділянки в натурі власнику паю - складається проект землеустрою. При наданні в оренду нерозподіленої земельної ділянки проект землеустрою не складається.

Місце розташування нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки визначено на підставі викопіювань із карти-схеми поділу земель колишнього КСРП "Більшовик". Довжину меж земельної ділянки, її площу, поворотні точки, відносне розташування меж, та суміжних землевласників - відображено на кадастрових планах. Вказані документи підписані в.о. начальника Відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області, а також головою та землевпорядником Степанівської Першої сільської ради.

Згідно із ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України за проектами відведення здійснюється передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам тільки у разі зміни цільового призначенні землі.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. № 677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно у власність без зміни її цільового призначення.

Місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що оскільки зміна цільового призначення земель у зв`язку з передачею їх в оренду ТОВ "Агротіс" на підставі розпорядження № 524 від 11.08.2008р. не проводилась, то і проект відведення вказаної земельної ділянки (на час прийняття спірного розпорядження та укладення договорів оренди земельних часток (паїв) не повинен був розроблятися.

Факт укладення 21.12.2018р. нового договору оренди щодо земельної ділянки, переданої 11.08.2008р. в оренду ТОВ "Агротіс" не свідчить про недійсність Договору від 11.08.2008р., оскільки його було укладено раніше і на момент укладення нового договору оренди Договір оренди з ТОВ "Агротіс" був чинним, сторонами не розірваний, в судовому порядку недійсним не визнаний.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2019р. у справі № 910/1674/19, яке залишено в цій частині без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020р., позовні вимоги ТОВ "Агротіс" задоволені повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 23.11.2018р. № 617 в частині скасування розпоряджень голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008р. № 566 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс"; від 23.02.2009р. № 90 "Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) ТОВ "Агротіс"; від 11.08.2008р. № 524 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс"; від 18.02.2009р. № 85 "Про визнання переможця конкурсу з питань продажу права на оренду та надання в оренду земельної ділянки ТОВ "Агротіс".

Разом з тим, постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020р. у справі № 910/1674/19 була скасована постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020р., а зазначену справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2020р. у справі № 910/1674/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2021р., у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Залишаючи без змін рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2020р. у справі № 910/1674/19, Північний апеляційний господарський суд, зокрема, встановив, що "розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 02.09.2008р. № 566, від 23.02.2009р. № 90, від 11.08.2008р. № 524, від 18.02.2009р. № 85 на момент їх скасування спірним розпорядженням № 617 слід вважати виконаними, оскільки останні вичерпали свою дію внаслідок їх виконання, а саме внаслідок укладення позивачем з Приазовською РДА відповідних договорів оренди від 11.08.2008р., від 10.03.2009р., від 18.12.2009р., від 27.02.2009р., від 27.09.2008р. За вказаних обставин, оспорюване розпорядження Запорізької ОДА № 617 від 23.11.2018р. безпосередньо не впливає на реалізацію позивачем своїх правомочностей як орендаря спірних земельних ділянок, оскільки скасовані відповідачем розпорядження Приазовської РДА від 02.09.2008р. № 566, від 23.02.2009р. № 90, від 11.08.2008р. № 524, від 18.02.2009р. № 85 є такими, що вичерпали свою дію шляхом укладення відповідних договорів оренди з позивачем. Після прийняття Запорізькою ОДА оспорюваного розпорядження № 617 від 23.11.2018р. Приазовською РДА було ініційовано ряд судових спорів (господарські справи № 908/1115/19, № 908/1238/19, № 908/1241/19, № 908/1591/19, № 908/1151/19) про визнання недійсними договорів оренди, укладених з позивачем, в обґрунтування позовних вимог у яких Приазовська РДА посилалась саме на наявність підстав для скасування через незаконність розпоряджень Приазовської РДА від 02.09.2008р. № 566, від 23.02.2009р. № 90, від 11.08.2008р. № 524, від 18.02.2009р. № 85, на виконання яких і були укладені відповідні договори оренди, наголошуючи на недотриманні вимог чинного законодавства при їх укладенні. За результатами розгляду вказаних справ Господарським судом Запорізької області були прийняті рішення, якими у задоволенні позовів про визнання недійсними договорів оренди земельних часток (паїв), укладених між Приазовською РДА та ТОВ "Агротіс" відмовлено. Таким чином, всі договори оренди землі, укладені між позивачем як орендарем та Приазовською РДА як орендодавцем згідно розпоряджень голови Приазовської РДА від 02.09.2008р. № 566, від 23.02.2009р. № 90, від 11.08.2008р. № 524, від 18.02.2009р. № 85, на підставі яких позивач користується наданими йому в оренду земельними ділянками, станом на дату розгляду даної справи судом є чинними . Судовими рішеннями у справах № 908/1115/19, № 908/1238/19, № 908/1241/19, № 908/1591/19, № 908/1151/19, які набрали законної сили та є обов`язковими для виконання, встановлено чинність укладених між ТОВ "Агротіс" та Приазовською РДА відповідних договорів оренди земельних ділянок від 11.08.2008р., від 10.03.2009р., від 18.12.2008р., від 27.02.2009р. та від 27.09.2008р. навіть за наявності обставин існування спірного розпорядження відповідача від 23.11.2018р. № 617.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008р., укладений між ТОВ "Агротіс" та Приазовською РДА, був та є чинним на момент ухвалення спірних розпорядження голови Приазовської РДА від 21.12.2018р. № 565 та Договору оренди землі від 21.12.2018р.

За наведених обставин, спростовуються доводи апеляційної скарги, що у зв`язку зі скасуванням розпорядження Приазовської РДА № 524 від 11.08.2008р. "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс", відсутні правові підстави дійсності договору оренди не витребуваних земельних часток (паїв) від 11.08.2008р., укладеного між Приазовською РДА та ТОВ "Агротіс".

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково ототожнив договір оренди земельної частки (паю) з договором оренди земельної ділянки слід враховувати наступне.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим, а договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а за договором оренди земельної ділянки предметом є земельна ділянка. У разі оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. Орендні відносини повинні оформлюватися договором, як у разі оренди земельної частки (паю), так і у разі оренди земельної ділянки.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 27.01.2010р. у справі № 6-6200св09, а також у постанові Верховного Суду від 17.01.2019р. у справі № 908/1947/16.

За умовами п. 12 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) " № 122 від 04.02.2004р. нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Відповідно до ст. 13 Закону (у редакції, чинній на час укладання оспорюваного договору) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Право розпорядження невитребуваними земельними ділянками, яке встановлено для сільських, селищних, міських рад та райдержадміністрацій, обумовлено тим, що до моменту набуття права власності на такі земельні ділянки громадянами, які мають відповідне право, ці земельні ділянки ще перебувають в комунальній та державній власності, на відміну від земельних часток (паїв), суб`єктами права власності на які є громадяни, що виключає можливість розпорядження зазначеними у ст. 13 вказаного Закону органами земельними частками (паями) на підставі цієї норми Закону.

Разом з тим, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, а відтак надання таких ділянок у користування здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Відтак, законодавством передбачена можливість раціонального використання земельних часток до оформлення їхніми власниками правовстановлюючих документів з можливістю надходження коштів до бюджету.

При цьому оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки земельні ділянки надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Із вищезазначених норм спеціального законодавства вбачається, що передача нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в оренду унеможливлює розроблення технічної документації на землю потенційним орендарем та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці за такою документацією (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 17.01.2019р. у справі № 908/1947/16).

Матеріали справи свідчать, що оспорюваним договором 21.12.2018р. передано ТОВ "Геоникс" в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643, загальною площею 29,7 га із земель колективної власності колишнього КСП "Більшовик" на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру виключає статус цієї земельної ділянки як нерозподілених (не витребуваних) часток (паїв), які можуть передаватися в оренду районними державними адміністраціями в порядку, визначеному ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, що діяла станом на дату підписання розпорядження Приазовською РДА № 565 від 21.12.2018р.).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643, загальною площею 29,7 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 грн., передану ТОВ "Агротіс" за Договором оренди від 11.08.2008р.

Факт тотожності земельних ділянок переданих за договорами від 11.08.2008р. та від 21.12.2018 року не заперечується відповідачем - Приазовською РДА, про що свідчить зміст позовної заяви у справі № 908/1241/19, в якій Приазовській РДА відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди від 11.08.2008р. Крім цього, вказаний факт підтверджується листом Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019р. та наданою сторонами технічною документацією, що знаходиться в матеріалах справи.

Також факт передачі в оренду іншому суб`єкту (ТОВ "Геоникс") земельної ділянки, раніше переданої в оренду ТОВ "Агротіс" за договором оренди від 11.08.2008р. встановлено Господарським судом Запорізької області у справі № 908/1241/19 та відображено у рішенні суду від 22.08.2019р.

За наведених обставин, відсутність експертного висновку про накладення переданих в оренду земельних ділянок не свідчить про те, що ці ділянки не перетинаються між собою.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що чинним законодавством України, в тому числі Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", не передбачена передача в користування (оренду) земельної ділянки, яка на правовій підставі знаходиться у користуванні іншої особи і договір якої не розірвано в установленому законом порядку.

За наведених обставин, договір оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки від 21.12.2018р. порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на оренду невитребуваних земельних часток (паїв) за договором від 11.08.2008р.

Господарський договір, в тому числі Договір від 21.12.2018р. може бути визнаний недійсним за наявності двох умов:

- порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача;

- наявності передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

За приписами ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

На час розгляду справи в суді першої інстанції Договір оренди земельних часток (паїв) від 11.08.2008р., укладений позивачем та Приазовською РДА, є чинним, його дія не припинена, в судовому порядку його не розірвано та не визнано судом недійсним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018р., укладений Приазовською РДА та ТОВ "Геоникс", є таким, що суперечить положенням ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та ст. 122 Земельного кодексу України і підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018р. № 565, відповідно до якого був укладений оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018р. з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів юридичної особи - позивача у справі.

Враховуючи порушення укладенням 21.12.2018р. між Приазовською РДА та ТОВ "Геоникс" спірного Договору оренди земельної ділянки прав та охоронюваних законом інтересів позивача на оренду земельної частки (паю) за Договором від 11.08.2008р., існують правові підстави для визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018р. № 565, відповідно до якого був укладений оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 21.12.2018р .

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими, а тому місцевий господарський суд правомірно задовольнив їх у повному обсязі та розподілив понесені позивачем судові витрати.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. Водночас апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, як такими, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

3.4. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоникс" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2020р. у справі № 908/583/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 30.04.2021р.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

В.Ф. Мороз

Суддя

---

Ю.Б. Парусніков