Рішення

від 30.04.2021 по справі 904/153/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2021м. ДніпроСправа № 904/153/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.

за позовом Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м.Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл", Запорізька область, м.Запоріжжя

про стягнення доходу у розмірі 22 328,14грн., отриманого від безпідставно набутого майна

Представники:

від прокуратури: Карпенко О.І., службове посвідчення №051256 від 24.10.2018;

від позивача: не з`явився;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Харламов Д.В., довіреність від 05.01.2021

СУТЬ СПОРУ:

Павлоградська місцева прокуратура Дніпропетровської області звернулася до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азоврітейл» про стягнення доходу у розмірі 22 328,14грн., отриманого від безпідставнго набутого майна.

Ухвалою від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 10.02.2021.

10.02.2021 до підготовчого засідання з`явився представник прокуратури.

10.02.2021 до підготовчого засідання з`явився представник позивача.

10.02.2021 представник відповідача до підготовчого засідання не з`явився. На момент підготовчого провадження повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвала суду) до суду не надходило.

Ухвалою від 10.02.2021 відкладено підготовче засідання на 10.03.2021.

09.03.2021 відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що вчинення дії щодо укладання договору оренди землі не є виключним обов`язком відповідача. Вважає, що позивач в особі своїх повноважних органів, маючи дійсний намір укласти договір оренди земельної ділянки, мав створити умови та сприяти відповідачу у формуванні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, у розробленні проекту землеустрою та іншої документації, повідомити відповідача про необхідність погодження істотних умов договору оренди землі чи направити відповідачу примірник договору для підписання, тощо. При цьому, в додатках до позовної заяви наявні докази вчинення відповідачем передбачених чинним законодавством дій щодо узаконення користування земельною ділянкою, в тому числі і у період, за який стягуються збитки. Зазначає, що відповідачем сплачувався земельний податок, що також свідчить про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності в даному питанні. Статтею 156 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як не оформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування, в зв`язку з чим відповідний пункт Порядку суперечить імперативним приписам п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, згідно якої засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, але аж ніяк не актами органів місцевого самоврядування. В даному випадку відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 1212,1213,1214 ЦК України, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги. У зв`язку із викладеним відповідач просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви.

09.03.2021 відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів.

10.03.2021 до підготовчого засідання з`явився представник прокуратури.

10.03.2021 до підготовчого засідання з`явився представник позивача.

10.03.2021 представник відповідача до підготовчого засідання не з`явився. На момент підготовчого провадження повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвала суду) до суду не надходило.

Ухвалою від 10.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 12.04.2021 включно та відкладено підготовче засідання на 05.04.2021.

05.04.2021 прокурор подав до суду заперечення.

05.04.2021 до підготовчого засідання з`явились представник прокуратури та представники позивача.

05.04.2021 представник відповідача до підготовчого засідання не з`явився. На момент підготовчого провадження повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвала суду) до суду не надходило.

Ухвалою від 05.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 28.04.2021.

28.04.2021 до судового засідання з`явились представники прокуратури та позивача.

28.04.2021 до судового засідання не з`явився представник відповідача.

Ухвалою суду від 28.04.2021 відкладено розгляд справи по суті на 30.04.2021.

28.04.2021 відповідача повідомлено про час та місце розгляду справи (30.04.2021) телефонограмою.

30.04.2021 до судового засідання з`явились представники прокуратури та відповідача.

30.04.2021 до судового засідання не з`явився представник позивача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернівської міської ради від 22.11.2011 № 237-14/VІ (ас. 73) із змінами, внесеними рішенням Тернівської міської ради від 20.06.2014 № 838-49/VІ (а.с. 74), Товариству з обмеженою відповідальністю Азоврітейл надано дозвіл для складання технічної документації із землеустрою та встановлення меж земельної ділянки в натурі - для обслуговування нежитлової будівлі по вул. С. Маркова, 7, у м. Тернівка Дніпропетровської області.

У подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Тернівської міської ради від 14.12.2011 № 383 (а.с. 80) зазначеній нежитловій будівлі присвоєно адресу - вул. С. Маркова, 7-в , м. Тернівка Дніпропетровської області.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 17-41), ТОВ Азоврітейл було власником вказаної нежитлової будівлі, площею 465,8 кв.м. на підставі договорів купівлі-продажу ВРЕ № 264951, ВРЕ № 264952 та № 96 від 03.02.2011 (зареєстровано у реєстрі від 21.02.2011) та указана нежитлова будівля перебувала у власності підприємства по 27.08.2020. Попередніми співвласниками указаного нежитлового приміщення були юридична особа ТОВ Діалог та фізична особа ОСОБА_1 , що володіли частками нерухомого майна у розмірі 79/100 та 21/100 та використовували нерухоме майно, що розміщувалось на земельній ділянці по вул. С. Маркова, 7 (у подальшому змінено на С. Маркова, 7-в) у м. Тернівка Дніпропетровської області.

Прокурор зазначає, що вказане нежитлове приміщення у період з 03.02.2011 по 27.08.2020 розміщувалосьт на земельній ділянці, площею 0,0567 га (кадастровий номер: 1213500000:01:017:0064), наданій для його обслуговування; в подальшому відповідач звернувся до Тернівської міської ради із заявою щодо надання дозволу на передачу в оренду вищевказаної земельної ділянки, площею 0,0567 га по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ 03.07).

На підставі вищевказаної заяви рішенням Тернівської міської ради від 29.08.2019 № 793-49/VІІ, відповідачу ТОВ Азоврітейл передано в оренду вказану земельну ділянку, 0,0567 га по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської, строком на 10 років. Встановлено ставку орендної плати від нормативної грошової оцінки землі у розмірі 4%.

На виконання рішення Тернівської міської ради від 29.08.2019 № 793-49/VІІ 09.09.2019 між Тернівською міською радою та ТОВ Азоврітейл укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0567 га (кадастровий номер: 1213500000:01:017:0064) по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської, строком на 10 років (державна реєстрація 10.10.2019).

Водночас, права володіння або користування на земельну ділянку у зв`язку з переходом права на об`єкт нерухомості, розташованого на земельній ділянці по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області, відповідачем не було оформлено своєчасно ще з 2011 року, а договір оренди земельної ділянки було укладено між сторонами лише 10.10.2019.

Таким чином, відповідач - ТОВ Азоврітейл , протягом вказаного періоду користувався відповідною земельною ділянкою без будь-яких правовстановлюючих документів. Використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Тернівську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати у період з 2011 по 2019 роки.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності від 18.11.2019 (а.с. 113-114) встановлено, що земельна ділянка, площею 0,0567 га, кадастровий номер №1213500000:01:017:0064, розташована по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області. На вищевказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке на праві власності належить юридичні особі ТОВ Азоврітейл . Земельна ділянка по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області є комунальною власністю та сформована у Державному земельному кадастрі. В результаті обстеження території по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області виявлено, що місце розташування та параметри земельної ділянки відповідають технічному звіту по передачі земельної ділянки ТОВ Азоврітейл , який було виготовлено землевпорядною організацією ПП Геолайф у 2018 році.

Прокурор зазначає, що листом від 28.11.2019 № 2696/0/2-19 (а.с. 85) на адресу відповідача було направлено акт обстеження земельної ділянки.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав вказаний лист 06.12.2019 (а.с. 86).

Крім того, Тернівською міською радою листом від 28.10.2019 № 2434/0/2-19 (а.с. 83) повідомлено відповідача про те, що у зв`язку із затягуванням юридичною особою процесу виготовлення та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Тернівська міська рада посла збитки у вигляді неодержаного доходу (орендної плати) від використання земельної ділянки, які з урахуванням строків позовної давності, станом на 31.08.2019 складали 33 215,68 грн. (за період з 01.09.2016 по 31.08.2019).

Прокурор зазначає, що ТОВ Азоврітейл жодної відповіді на вказану претензію не надано та не сплачено грошових коштів від безпідставно набутого майна, що підтверджується інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 3182/10/04-36-54-30 від 16.09.2019 (а.с. 111-112) та № 35394/9/0/0436-04-14 від 21.12.2020 (а.с. 108-110).

З наданої ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформації вбачається, що відповідачем ТОВ Азоврітейл вносилась плата за землю у формі земельного податку та лише з 2019 року (тобто з часу укладення договору оренди земельної ділянки) підприємство почало сплачувати орендну плату за використання земельної ділянки по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області.

Прокурор зазначає, що єдиною формою здійснення плати за землю для відповідача, як землекористувача земельної ділянки по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області, є орендна плата. Обов`язок ужити заходів, наслідком яких було б укладання договору оренди земельної ділянки із власником земельної ділянки, виник у відповідача з моменту оформлення права власності на нерухоме майно, що розміщується на цій земельній ділянці. Виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, від часу оформлення та реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ Азоврітейл , за умов припиненого речового права користування земельною ділянкою попередніми співвласниками нерухомого майна, у відповідача виник також обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі. Відповідач ТОВ Азоврітейл , як набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою у період з 03.02.2011 по 10.10.2019, за відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки, збільшив вартість власного майна, а Тернівською міською радою Дніпропетровської області втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок коштів, належних Тернівській міській раді.

Виконавчим комітетом Тернівської міської ради здійснено розрахунок суми доходу, одержаного від безпідставно набутого майна (орендної плати), розрахованої у зв`язку з користуванням земельною ділянкою по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області (а.с. 117), відповідно до якого розмір неотриманого доходу від безпідставно набутого майна склав: з 01.01.2018 (дата початку перебігу строку позовної давності протягом останніх трьох років) по 09.10.2019 (дата укладення договору оренди земельної ділянки) склав 22 328,14 грн.

Прокурор просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати на загальну суму 22 328,14 грн. за період з 01.01.2018 по 09.10.2019 (дата укладення договору оренди земельної ділянки).

Як встановлено вище, відповідач у спірному періоді був власником нежитлової будівль, яка розташованана спірній земельній ділянці.

Відтак, з часу виникнення права власності на це нерухоме майно у відповідача виник обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на відповідну земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно.

Разом із цим матеріалами справи підтверджено, що в період по 09.10.2019 відповідач не мав правовстановлюючих документів, які б підтверджували речове право на використання означеної земельної ділянки.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Так, відповідач є власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці. Однак, відповідач своєчасно не вчинив відповідних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою, на якій розташоване дане нерухоме майно та нею безкоштовно користується.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України)

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. (ст. 125 Земельного кодексу України).

З даного приводу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) дійшла висновку :

«За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.»

«До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України» . (п.79,81,82 Постанови).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до норм чинного законодавства міська рада, як суб`єкт права на землі комунальної власності, використовує земельні ділянки шляхом передачі їх в оренду зацікавленим особам з метою отримання орендної плати. Підставою для сплати орендарем орендної плати є договір оренди, який набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

В той же час, відсутність договору оренди землі позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі встановленої чинним законодавством орендної плати.

Отже, отримавши право власності на нерухоме майно, відповідач набув право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщено, та мав відповідним чином оформити таке право, уклавши договір оренди земельної ділянки з Тернівською міською радою.

Відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що вчинення дії щодо укладання договору оренди землі не є виключним обов`язком відповідача. Вважає, що позивач в особі своїх повноважних органів, маючи дійсний намір укласти договір оренди земельної ділянки, мав створити умови та сприяти відповідачу у формуванні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, у розробленні проекту землеустрою та іншої документації, повідомити відповідача про необхідність погодження істотних умов договору оренди землі чи направити відповідачу примірник договору для підписання, тощо. При цьому, в додатках до позовної заяви наявні докази вчинення відповідачем передбачених чинним законодавством дій щодо узаконення користування земельною ділянкою, в тому числі і у період, за який стягуються збитки. Зазначає, що відповідачем сплачувався земельний податок, що також свідчить про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності в даному питанні. Статтею 156 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як не оформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування, в зв`язку з чим відповідний пункт Порядку суперечить імперативним приписам п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, згідно якої засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, але аж ніяк не актами органів місцевого самоврядування. В даному випадку відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 1212,1213,1214 ЦК України, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги. У зв`язку із викладеним відповідач просить суд відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви.

За приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

У спірних правовідносинах відповідач не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, оскільки земельна ділянка на час виникнення у нього права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області) не була оформлена належним чином, не перебувала у його власності та не була передана йому в постійне користування.

Отже, єдиною формою здійснення плати за землю для відповідача, як землекористувача земельної ділянки по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області, є орендна плата.

Водночас, у розрахунку доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (орендної плати), складеному Виконавчим комітетом Тернівської міської ради була повністю врахована інформація з ГУ ДПС у Дніпропетровській області (суми, сплачені до бюджету у 2018-2019 роках.

Враховуючи все вищевикладене, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій , у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

Павлоградською місцевою прокуратурою Дніпропетровської області скеровувались запити до Тернівської міської ради Дніпропетровської області, з метою вирішення питання щодо вжиття заходів представницького характеру, а також витребування необхідних документів, з цією метою, на які Тернівська міська рада кожного разу надавала відповіді та усі необхідні документи, не заперечуючи та не оспорюючи наявність підстав для представництва.

Разом з тим, Тернівська міська рада достовірно знаючи про наявність порушень інтересів держави, зумовлених незаконними діями ТОВ Азоврітейл , які розпочалися ще з 03.02.2011 і тривали по 09.10.2019, будь-яких заходів цивільно-правового характеру, направлених на стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (орендна плата) не вживала.

Таким чином, Тернівська міська рада, маючи відповідні повноваження для їх захисту не вжила заходів досудового врегулювання спору, а також не звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

Таким чином, бездіяльність Тернівської міської ради позбавляє територіальну громаду м. Тернівка можливості залучити отримані грошові кошти для реалізації соціально-економічних і культурних програм територіальної громади м. Тернівка, а також створило ризик пропуску строку позовної давності, встановленого чинним законодавством для звернення до суду за захистом своїх майнових прав.

Вищевказане підтверджує виключність наявності підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури в розмірі 2 102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Азоврітейл (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімната 207, ідентифікаційний код 35514807) на користь Тернівської міської ради Дніпропетровської області (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Пушкіна, буд. 5 А, ідентифікаційний код 33912428) 22 328,14 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Азоврітейл (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімната 207, ідентифікаційний код 35514807) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. , про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 30.04.2021

Суддя І.В. Мілєва