Постанова

від 14.07.2021 по справі 904/153/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2021 року м.Дніпро Справа № 904/153/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач),

суддів: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2021 , ухвалене суддею Мілєвою І.В., повний текст якого складений 30.04.2021, у справі №904/153/21

за позовом Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м.Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл", Запорізька область, м.Запоріжжя

про стягнення доходу у розмірі 22 328,14грн., отриманого від безпідставно набутого майна

ВСТАНОВИВ:

Павлоградська місцева прокуратура Дніпропетровської області звернулася до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Тернівської міської ради Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Азоврітейл про стягнення доходу у розмірі 22 328,14грн., отриманого від безпідставно набутого майна.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2021 у справі №904/153/21 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідач - ТОВ Азоврітейл , протягом вказаного періоду користувався відповідною земельною ділянкою без будь-яких правовстановлюючих документів, що позбавило Тернівську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати у період з 2011 по 2019 роки.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося "Азоврітейл". Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Однак ТОВ Азоврітейл використовувало земельну ділянку 1213500000:01:017:0064 не безпідставно, а за наявності правової підстави, а саме - договору оренди земельної ділянки, укладеного з попереднім власником земельної ділянки. При цьому факт укладення договору оренди земельної ділянки від 09.09.2018 свідчить не про відсутність правових підстав для використання відповідачем цієї земельної ділянки до цього, а лише про належне оформлення орендних відносин, які в силу ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України існували з моменту придбання ТОВ Азоврітейл нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці;

- статтею 156 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як не оформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування;

- судом не встановлена наявність вини у діях ТОВ Азоврітейл , як підстави для стягнення коштів;

- поведінка позивача містить ознаки суперечливої поведінки, яка полягає в тому, що він протягом багатьох років (з 2011 по 2019 роки) не вчиняв дій, спрямованих на оформлення (укладення) договору оренди земельної ділянки з ТОВ Азоврітейл , однак тепер винним у неотриманні певних грошових сум позивач вважає саме відповідача, натомість не надає оцінки власним діям (з тієї точки зору, чи не призвели його дії до несвоєчасного укладення договору оренди земельної ділянки та втрати ним певних грошових сум);

- не можна погодитися з твердженням про те, що відповідачем не сплачувалися кошти за користування земельною ділянкою. Така сплата систематично мала місце і проявлялася у формі земельного податку, який був зарахований до місцевого бюджету, що вказує про отримання Тернівською міською радою коштів у зв`язку із використанням земельної ділянки.

- суд першої інстанції не надав оцінку твердженню відповідача про те, що при розгляді таких справ господарські суди мають докладно з`ясовувати причини неоформления чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов`язані із вжиттям господарюючими суб`єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування;

- суд безпідставно дійшов висновку про наявність підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Просить рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2021 у справі №904/153/21. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України ).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України , розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Тернівської міської ради від 22.11.2011 № 237-14/VІ із змінами, внесеними рішенням Тернівської міської ради від 20.06.2014 № 838-49/VІ Товариству з обмеженою відповідальністю Азоврітейл надано дозвіл для складання технічної документації із землеустрою та встановлення меж земельної ділянки в натурі - для обслуговування нежитлової будівлі по вул. С. Маркова, 7, у м. Тернівка Дніпропетровської області.

У подальшому, на підставі рішення виконавчого комітету Тернівської міської ради від 14.12.2011 № 383 (а.с. 80) зазначеній нежитловій будівлі присвоєно адресу - вул. С. Маркова, 7-в , м. Тернівка Дніпропетровської області.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 17-41), ТОВ Азоврітейл було власником вказаної нежитлової будівлі, площею 465,8 кв.м. на підставі договорів купівлі-продажу ВРЕ № 264951, ВРЕ № 264952 та № 96 від 03.02.2011 (зареєстровано у реєстрі від 21.02.2011) та ця нежитлова будівля перебувала у власності підприємства по 27.08.2020. Попередніми співвласниками указаного нежитлового приміщення були юридична особа ТОВ Діалог та фізична особа Степаненко Л.В., що володіли частками нерухомого майна у розмірі 79/100 та 21/100 та використовували нерухоме майно, що розміщувалось на земельній ділянці по вул. С. Маркова, 7 (у подальшому змінено на С. Маркова, 7-в) у м. Тернівка Дніпропетровської області.

Вказане нежитлове приміщення у період з 03.02.2011 по 27.08.2020 розміщувалось на земельній ділянці, площею 0,0567 га (кадастровий номер: 1213500000:01:017:0064), наданій для його обслуговування.

В подальшому відповідач звернувся до Тернівської міської ради із заявою щодо надання дозволу на передачу в оренду вищевказаної земельної ділянки, площею 0,0567 га по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ 03.07).

На підставі вищевказаної заяви рішенням Тернівської міської ради від 29.08.2019 № 793-49/VІІ, ТОВ Азоврітейл передано в оренду вказану земельну ділянку, 0,0567 га по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської, строком на 10 років. Встановлено ставку орендної плати від нормативної грошової оцінки землі у розмірі 4%.

На виконання рішення Тернівської міської ради від 29.08.2019 № 793-49/VІІ 09.09.2019 між Тернівською міською радою та ТОВ Азоврітейл укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0567 га (кадастровий номер: 1213500000:01:017:0064) по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської, строком на 10 років (державна реєстрація 10.10.2019).

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор вказав, що права володіння або користування на земельну ділянку у зв`язку з переходом права на об`єкт нерухомості, розташованого на земельній ділянці по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області, відповідачем не було оформлено своєчасно ще з 2011 року, а договір оренди земельної ділянки було укладено між сторонами лише 10.10.2019.

Отже, Азоврітейл , протягом вказаного періоду користувався відповідною земельною ділянкою без будь-яких правовстановлюючих документів. Використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Тернівську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати у період з 2011 по 2019 роки.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності від 18.11.2019 (а.с. 113-114) встановлено, що земельна ділянка, площею 0,0567 га, кадастровий номер №1213500000:01:017:0064, розташована по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області. На вищевказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке на праві власності належить юридичні особі ТОВ Азоврітейл . Земельна ділянка по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області є комунальною власністю та сформована у Державному земельному кадастрі. В результаті обстеження території по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області виявлено, що місце розташування та параметри земельної ділянки відповідають технічному звіту по передачі земельної ділянки ТОВ Азоврітейл , який було виготовлено землевпорядною організацією ПП Геолайф у 2018 році.

Листом від 28.11.2019 № 2696/0/2-19 на адресу відповідача було направлено акт обстеження земельної ділянки, який отримано останнім 06.12.2019 (а.с. 85-86).

Крім того, Тернівською міською радою листом від 28.10.2019 № 2434/0/2-19 (а.с. 83) повідомлено відповідача про те, що у зв`язку із затягуванням юридичною особою процесу виготовлення та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Тернівська міська рада посла збитки у вигляді неодержаного доходу (орендної плати) від використання земельної ділянки, які з урахуванням строків позовної давності, станом на 31.08.2019 складали 33 215,68 грн. (за період з 01.09.2016 по 31.08.2019).

ТОВ Азоврітейл відповіді на вказану претензію не надано та не сплачено грошових коштів від безпідставно набутого майна, що підтверджується інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 3182/10/04-36-54-30 від 16.09.2019 (а.с. 111-112) та № 35394/9/0/0436-04-14 від 21.12.2020 (а.с. 108-110).

З наданої ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформації вбачається, що відповідачем ТОВ Азоврітейл вносилась плата за землю у формі земельного податку та лише з 2019 року (тобто з часу укладення договору оренди земельної ділянки) підприємство почало сплачувати орендну плату за використання земельної ділянки по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області.

Як вказував прокурор, звертаючись з позовом, від часу оформлення та реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ Азоврітейл , за умов припиненого речового права користування земельною ділянкою попередніми співвласниками нерухомого майна, у відповідача виник також обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі. Відповідач ТОВ Азоврітейл , як набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою у період з 03.02.2011 по 10.10.2019, за відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки, збільшив вартість власного майна, а Тернівською міською радою Дніпропетровської області втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок коштів, належних Тернівській міській раді.

Виконавчим комітетом Тернівської міської ради здійснено розрахунок суми доходу, одержаного від безпідставно набутого майна (орендної плати), розрахованої у зв`язку з користуванням земельною ділянкою по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської області (а.с. 117), відповідно до якого розмір неотриманого доходу від безпідставно набутого майна склав: з 01.01.2018 (дата початку перебігу строку позовної давності протягом останніх трьох років) по 09.10.2019 (дата укладення договору оренди земельної ділянки) склав 22 328,14 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати на загальну суму 22 328,14 грн. за період з 01.01.2018 по 09.10.2019 (дата укладення договору оренди земельної ділянки).

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступні положення законодавства.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. Закону, у випадках, визначених цим Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді.

Частиною 3 статті 23 Закону встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ст. 53 ГПК України , прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18:

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи …

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою неодноразово на протязі 2020 року направлялися листи до Тернівської міської ради, в яких зазначалося про порушення відповідачем земельного законодавства та пропонувалося здійснити розрахунок недоотриманих доходів, які були залишені міською радою без реагування.

Водночас, Тернівська міська рада, достовірно знаючи про наявність порушень інтересів держави, зумовлених незаконними діями ТОВ Азоврітейл , які розпочалися ще з 03.02.2011 і тривали по 09.10.2019, будь-яких заходів цивільно-правового характеру, направлених на стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (орендна плата) не вживала, дій щодо захисту порушених прав держави не здійснювала.

Крім того, Павлоградською місцевою прокуратурою направлено до Тернівської міської ради повідомлення про наявність підстав для представництва від 16.12.2020 року №04/42/3-2394, який також залишено останньою без відповіді.

Тому прокурор правильно звернувся з позовом, обґрунтувавши в позовній заяві та довівши бездіяльність Тернівської міської ради.

Вказане спростовує доводи скаржника про відсутність у прокурора підстав для звернення з даним позовом до суду.

Предмет позову у даній господарській справі становить вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку без оформлення документів, які би посвідчували право користування нею.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України ).

Згідно зі статтею 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу , чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України .

За приписами статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З урахуванням положень статей 120 , 125 Земельного кодексу України та статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі №922/4073/19.

В даному випадку, відповідачем доказів оформлення та реєстрування речових прав на спірну земельну ділянку у строк 01.01.2018 по 09.10.2019 в матеріали справи не представлено.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

Як зазначалося вище, на виконання рішення Тернівської міської ради від 29.08.2019 № 793-49/VІІ 09.09.2019 між Тернівською міською радою та ТОВ Азоврітейл укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0567 га (кадастровий номер: 1213500000:01:017:0064) по вул. С. Маркова, 7-в у м. Тернівка Дніпропетровської, строком на 10 років (державна реєстрація 10.10.2019).

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає законним та обгрунтованим висновок господарського суду про те, що використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Тернівську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати у період з 01.01.2018 по 09.10.2019.

Колегія суддя відзначає, що Тернівська міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок неоформлення між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Виконавчим комітетом Тернівської міської ради здійснено розрахунок суми доходу, одержаного від безпідставно набутого майна (орендної плати) з 01.01.2018 (дата початку перебігу строку позовної давності протягом останніх трьох років) по 09.10.2019 (дата укладення договору оренди земельної ділянки), згідно з яким сума доходу становить 22 328,14 грн.

Вказаний розрахунок перевірений колегіє суддів та визнаний арифметично правильним.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 22 328,14 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.

Встановлені обставини справи спростовують твердження скаржника стосовного того, що ТОВ Азоврітейл використовувало земельну ділянку 1213500000:01:017:0064 не безпідставно, а за наявності правової підстави, а саме - договору оренди земельної ділянки, укладеного з попереднім власником земельної ділянки.

Не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що ним сплачувалися кошти за користування земельною ділянкою, а саме: така сплата систематично мала місце і проявлялася у формі земельного податку, який був зарахований до місцевого бюджету, що вказує про отримання Тернівською міською радою коштів у зв`язку із використанням земельної ділянки.

Так, відповідно до статті 96 Земельного кодексу України , землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72 , 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач у спірний період, за який стягується дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України ).

Також апеляційним судом визнані безпідставними доводи відповідача про те, що статтею 156 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як не оформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлений органом місцевого самоврядування, оскільки, в даному випадку, позивач звернувся до суду з позовом на підставі ст. 1212 ЦК України про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку без оформлення документів, які б посвідчували право користування нею.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

У зв`язку викладеним, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.

Витрати за подання апеляційної скарги покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Азоврітейл" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2021 у справі №904/153/21залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя М.О.Дармін

Суддя І.М.Кощеєв